- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Карантинна служба україни.
- •§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України
- •§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин
- •§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України
- •Міністерство аграрної політики України
- •Головна державна інспекція з карантину рослин
- •Функції Головної державної інспекції з карантину рослин є:
- •§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
- •§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні
- •§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •§2. Класифікація та характеристика асортименту зернових культур
- •§3. Стандартизація зерна
- •§4. Будова зерна
- •§5. Хімічний склад і харчова цінність зерна
- •§6. Вимоги до якості зерна
- •§7. Зараженість зерна шкідниками хлібних злвків
- •Злакові цикадки
- •Злакові попелиці
- •Хлібні клопи
- •Хлібні жуки
- •§8. Вади зерна та їх вплив на якість
- •§9. Хвороби зернових культур
- •§10. 3Берігання сільськогосподарської сировини
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 3. Олійно й ефіроолійні культури
- •§2. Товарознавча характеристика олійної сировини
- •§3. Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину
- •§4. Товарознавча характеристика ароматичних ефіроолійних культур
- •§5. Використання ароматичних речовин, одержаних з ефіроолійної сировини в харчовій і парфумерній промисловості Використання ароматизаторів у харчовій промисловості
- •Використання ароматизаторів у парфумерній промисловості
- •§6. Товарознавча характеристика ефірних олій
- •§7. Хміль – як основна сировина у пивоварінні Проблеми та перспективи розвитку хмільництва в Україні та світі
- •Характеристика споживних властивостей хмелю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Хміль, тютюн і махорка
- •§ 2. Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні
- •§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів
- •§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
- •§5. Класифікація та споживні властивості сировини тютюну
- •§6. Сучасне уявлення про махорку та особливості її вирощування
- •§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Рослинна лікарсько-технічна сировина
- •§2. Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини
- •§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини
- •§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.
- •Характеристика різних видів бузини
- •Арніка (arnica montana l.) – це багаторічна трав'яниста, золотисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітних). Інші назви: чарник барана, скусівник гірський, трава баряня.
- •§3.2. Характеристика лікарської сировини з листя
- •§3.3. Характеристика сировина трав, мохів і грибів
- •Відмінні ознаки різних видів череди
- •§3.4. Характеристика сировини бруньок
- •§3.5. Характеристика сировини плодів, ягодів, насіння, кори
- •Поширення. Горобина росте повсюдно в лісах, по берегах рік, озер, на полях, уздовж доріг, висаджують її в скверах, парках, садах майже по всій лісовій і лісостеповій зоні України.
- •§4.6. Характеристика сировини коренів, бульб, кореневищ
- •Використання. У другій половині хх століття було налагоджене виробництво клітинних культур кореня женьшеню.Препарати женьшеню застосовують:
- •§4. Характеристика сировини різного походження
- •§5. Організація збирання і заготівель рослинної лікарсько-технічної сировини
- •Список видів лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини, збирання яких здійснюється за документами органів лісового господарства
- •Список видів лікарських рослин, запаси яких дуже обмежені і збирання здійснюється за квитками органів лісового господарства, погодженими з державними органами охорони природи
- •Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання
- •Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Вимоги до якості насіння цукрових буряків
- •Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням гм-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
- •Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. Т)
- •§ 2. Походження цукрових буряків
- •§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків
- •Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
- •Періоди та фази росту цукрових буряків
- •§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків
- •Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків
- •§5. Технологічні показники якості цукрових буряків
- •Технологічні показники якості цукрових буряків
- •§6 Особливості приймання та визначення технічних показників якості цукрових буряків
- •Технічні вимоги до коренеплодів цукрових буряків
- •§ 7 Способи й умови зберігання цукрових буряків
- •§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів
- •§9. Захист цукрових буряків від шкідників
- •Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
- •Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
- •Економічні пороги шкодочинності основних шкідників цукрових буряків
- •Застосування пестицидів цукрових буряків
- •§10. Захист цукрових буряків від хворіб
- •Застосування фунгіцидів (протруйників)
- •Хвороби листків
- •Вірусні хвороби
- •Хвороби голодування буряків
- •Хвороби коренеплодів під час вегетації
- •Обгрунтування необхідності застосування фунгіцидів
- •Періоди ефективної шкодочинності і захисту від хвороб по фазах розвитку цукрових буряків
- •Застосування фунгіцидів
- •Регламенти застосування фунгіцидів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7
- •§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.
- •Коноплі – це цінна прядильна культура, що нараховує 3 види. Посівні коноплі містять у сухих стеблах - до 25% волокон-пеньків; насіннях – 17-38% висихаючої олії.
- •§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці
- •§3. Товарознавча характеристика джуту та його волокон
- •§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці
- •§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
- •Посівні площі під бавовником у різних країнах світу, га
- •Обсяг виробництва бавовни тис. Т
- •Світове споживання бавовни, тис. Т
- •§7. Характеристика інших волокон (сизаль, генекен, маніла, кендир, койр, рамі, морська трава)
- •Волокно абаки – це об'ємний натуральний матеріал, що складається з висушених волокон стебел і листків бананової пальми. Волокна переплетені з основою і є рухливими.
- •Рамі (кропива китайська, біла рамі (ramie), бомерія білосніжна) - це рослина із родини кропивних, батьківщиною якої є Східна Азія.
- •§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту)
- •Азбест має високу вогнестійкість, тому входить до складу тих тканин, де необхідне сполучення гнучкості й термостійкості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Список використаних джерел
§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
Тютюн і махорка, як палильний матеріал і як виробнича сировина в системі управління якістю, мають відповідні палильні й технологічні властивості, які регламентуються нормативними документами.
Залежно від зрілості, кольору, цілісності, ярусу ламкості й пошкоджень ферментована тютюнова сировина поділяється на перший, другий, третій та четвертий товарні сорти. Основним показником встановлення товарного сорту є зрілість листа, яка визначається за кольором. Чим нижчий товарний сорт тютюну, тим більше в ньому допускається недозрілого чи перезрілого листя.
У всіх сортах тютюнової сировини допускається листя усієї ламкості. Сума декількох видів пошкоджень не повинна перевищувати максимальних рівнів, які встановлені для одного з видів пошкоджень даного сорту.
Не допускається наявність у тютюновій сировині усіх сортів, типів та підтипів й у форматурі (обривки листя розміром менше 20 см ) мороженого, пліснявілого, прілого, зі стороннім запахом листя та його обривків. Допускається вміст домішок до форматури черешків листя не більше 10%.
Засміченість тютюну і махорки на практиці визначається в наявності піску, землі, каміння та соломи. Домішки в тютюні і махорці при їх значному вмісті суттєво зменшують кількість тютюнової маси при виробництві, а пісок призводить до зношування частин машин. Органічні домішки в тютюні (пір'я, солома тощо) знижують палильні властивості тютюнових виробів, а мінеральні речовини зменшують горіння, що негативно впливає на якість виробів. Якщо тютюнова і махоркова сировина мають засміченість вище встановлених норм для кожного сорту, тоді вони прийманню не підлягають.
Від моменту зважування сировини на ферментаційних заводах до постачання на склади тютюнових фабрик проходить деякий час, протягом якого вміст вологи в тютюні змінюється залежно від метеорологічних та кліматичних умов. Зміна вологості тютюну призводить до зміни його ваги. Тому при маркуванні тюків на ферментаційних заводах проставляють дві ваги у вигляді дробу: чисельник - це фактична вага (брутто) при існуючій вологості, а знаменник - розрахункова вага, тобто вага, приведена до 13% вологості. Щоб виключити вплив коливання вологості на вагу листового тютюну, всю сировину приймають і сплачують за розрахунковою вологістю 13%. Тільки імпортний тютюн приймають і зберігають на складах тютюнових фабрик за фактичною вагою, яку мали тюки тютюну в момент їх маркування на складах постачальників.
Вологість тютюну контролюється не тільки для перевірки розрахункової ваги, а також для технічних цілей. При вмісті вологи менше 13% тютюнове листя стає крихким і ламким. Внаслідок чого при транспортуванні та виробництві сировина подрібнюється та утворюється значна кількість крихти та пилу, що призводить до погіршення якості готових виробів.
При вологості сировини понад 17% - ускладнюється його обробка. Тютюн із щільною тканиною листя легко пліснявіє, тому його вологість повинна бути не менше 11% і не більше 16% .
Зферментованість тютюнового листа технологи визначають за кількістю кисню, що поглинається тютюном. Досліджено, що 1 г ферментованого тютюну за годину не повинен поглинати більше 0,1 мл кисню, що є критерієм зферментованості сировини. Недоферментований тютюн можна виявити за зовнішніми ознаками - світло-зелений колір, в'ялість тканини, трав'янистий запах і збільшена масова частка вологи. Така сировина може легко запліснявіти навіть при нормальних умовах зберігання.
Ферментація тютюну й махорки - це окислювальний процес, при якому виділяються ароматичні сполуки, вирівнюється і покращується забарвлення листків, підвищується їх горючість та еластичність, знижується вологомісткість сировини. Листковий тютюн, ферментація якого не закінчилася, непридатний для фабричної переробки.
Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки визначається, головним чином, якістю тютюнового диму, зокрема за горючістю тютюну. В багатьох країнах світу органами охорони здоров’я людини нормується вміст шкідливих речовин а тютюновій сировині - нікотин, смоли, окиси вуглецю тощо.
Встановлено, що чим нижча температура паління, тим менша їх шкідливість на організм людини. У більшості країн світу якість тютюнових виробів, в основному, контролюють за горючістю. Цей показник якості оцінюють за швидкістю вільного горіння і вмістом хлору, який вважається побічним продуктом горіння. Збільшення швидкості вільного горіння тютюну і махорки впливає на кількість шкідливих речовин, які переходять у тютюновий дим.
Важливим показником якості тютюнової сировини є масова частка вмісту смоли в димі. Цей показник визначає загальну токсичність тютюнового диму. Він є сумарним вираженням кількості продуктів неповного згоряння тютюну.
Використання відновленого тютюну в складі компонентів виробничої системи якості, завдяки його горючості продуктивно впливає на зниження вмісту смол у димі. Одночасно з цим у тютюновому димі знижується вміст нікотину.
Специфічними компонентами тютюнового диму є феноли, які характеризують його активність. Вважають, що феноли беруть участь у процесах канцерогенезу, організму людини. Наявність фенолу у тютюновому димі сприяє різкому посиленню дії поліциклічних вуглеводів, у тому числі і 3,4-бензпірена. Тому наявність їх у димі, незалежно від ступеня участі їх у формуванні органолептичних показників якості диму, вкрай небажане.
У країнах Західної Європи давно заборонена реалізація сигарет з вмістом смолистих речовин понад 15 мг і нікотину – 1,1 мг в одній сигареті. З 1998 р. діє норма по смолистих речовинах, яка не перевищує 12 мг/1 сигарету. Згідно з прийнятим в 1999 р. рішенням Європейського парламенту, ряд країн з 2004 р. перейшла на споживання сигарет з граничним вмістом смол 10 мг. У Російській Федерації допустимою нормою для овальних сигарет вважається 24 мг, а для сигарет з фільтром – 20 мг/1 сигарета.
Вологість різного тютюну для сигарет коливається від 12 до 13%. Стандартами України нормується вологість тютюну (13 + 2%), ширина тютюнового волокна (0,7 + 0,1мм). При оцінюванні якості тютюну і махорки враховують число Шмука. Воно характеризує відношення кількості вуглеводів до білків тютюнової сировини.
Доведено, що вміст вільного проліну в тютюні різних марок сигарет становить – від 0,6 до 3,3% у розрахунку на суху масу тютюну. Виявлена певна кореляція між вартістю сигарет, як ймовірного показника якості, та рівнем проліну. Припускається, що аналіз кількості проліну можна використовувати як один з об’єктивних тестів для оцінювання якості тютюнових виробів.
Якість натурального тютюну і махорки значною мірою залежить від кліматичних умов і агрокультури в зоні вирощування. Відновлений тютюн може випускатись з постійним хімічним складом і технологічними властивостями. Змінюючи пористість та хімічний склад, можна регулювати якісний склад диму, в тютюнових виробах.
Країни з великими обсягами вирощування тютюну і махорки приділяють значну увагу проблемам його зберігання і поліпшення якості. Наприклад, у Бразилії значна частина сировини, після її збору, попадає у сховище з холодильними пристроями, де відносна вологість повітря не перевищує 60%. Експерти засвідчили, що тютюнова сировина при таких умовах зберігається понад 1 рік. Це дає можливість підвищити її якість, нагромаджувати в необхідних обсягах сорти і задовольняти різноманітні потреби покупців.
Найкраще сушити тютюн і махорку у сушарках із штучним (вогневим) підігрівом повітря. Тут він (вона) висихає протягом 3-4 діб. При цьому листя швидше висихає, сировина набуває високої якості. Ефективно також застосовувати комбіноване сушіння: спочатку під сонячним промінням, а потім досушування у вогневих сушарках. Після закінчення сушіння, що визначають за висиханням середньої жилки листка, шнури тютюну зв'язують по 4-5 у гаванки, які щільно підвішують у сараях для зберігання, щоб у суху погоду листя не пересихало, а в дощову не зволожувалось. Висушений тютюн зберігають також у бунтах, які укладають на сухій дерев'яній підлозі або матах.