- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Карантинна служба україни.
- •§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України
- •§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин
- •§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України
- •Міністерство аграрної політики України
- •Головна державна інспекція з карантину рослин
- •Функції Головної державної інспекції з карантину рослин є:
- •§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
- •§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні
- •§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •§2. Класифікація та характеристика асортименту зернових культур
- •§3. Стандартизація зерна
- •§4. Будова зерна
- •§5. Хімічний склад і харчова цінність зерна
- •§6. Вимоги до якості зерна
- •§7. Зараженість зерна шкідниками хлібних злвків
- •Злакові цикадки
- •Злакові попелиці
- •Хлібні клопи
- •Хлібні жуки
- •§8. Вади зерна та їх вплив на якість
- •§9. Хвороби зернових культур
- •§10. 3Берігання сільськогосподарської сировини
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 3. Олійно й ефіроолійні культури
- •§2. Товарознавча характеристика олійної сировини
- •§3. Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину
- •§4. Товарознавча характеристика ароматичних ефіроолійних культур
- •§5. Використання ароматичних речовин, одержаних з ефіроолійної сировини в харчовій і парфумерній промисловості Використання ароматизаторів у харчовій промисловості
- •Використання ароматизаторів у парфумерній промисловості
- •§6. Товарознавча характеристика ефірних олій
- •§7. Хміль – як основна сировина у пивоварінні Проблеми та перспективи розвитку хмільництва в Україні та світі
- •Характеристика споживних властивостей хмелю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Хміль, тютюн і махорка
- •§ 2. Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні
- •§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів
- •§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
- •§5. Класифікація та споживні властивості сировини тютюну
- •§6. Сучасне уявлення про махорку та особливості її вирощування
- •§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Рослинна лікарсько-технічна сировина
- •§2. Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини
- •§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини
- •§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.
- •Характеристика різних видів бузини
- •Арніка (arnica montana l.) – це багаторічна трав'яниста, золотисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітних). Інші назви: чарник барана, скусівник гірський, трава баряня.
- •§3.2. Характеристика лікарської сировини з листя
- •§3.3. Характеристика сировина трав, мохів і грибів
- •Відмінні ознаки різних видів череди
- •§3.4. Характеристика сировини бруньок
- •§3.5. Характеристика сировини плодів, ягодів, насіння, кори
- •Поширення. Горобина росте повсюдно в лісах, по берегах рік, озер, на полях, уздовж доріг, висаджують її в скверах, парках, садах майже по всій лісовій і лісостеповій зоні України.
- •§4.6. Характеристика сировини коренів, бульб, кореневищ
- •Використання. У другій половині хх століття було налагоджене виробництво клітинних культур кореня женьшеню.Препарати женьшеню застосовують:
- •§4. Характеристика сировини різного походження
- •§5. Організація збирання і заготівель рослинної лікарсько-технічної сировини
- •Список видів лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини, збирання яких здійснюється за документами органів лісового господарства
- •Список видів лікарських рослин, запаси яких дуже обмежені і збирання здійснюється за квитками органів лісового господарства, погодженими з державними органами охорони природи
- •Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання
- •Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Вимоги до якості насіння цукрових буряків
- •Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням гм-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
- •Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. Т)
- •§ 2. Походження цукрових буряків
- •§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків
- •Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
- •Періоди та фази росту цукрових буряків
- •§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків
- •Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків
- •§5. Технологічні показники якості цукрових буряків
- •Технологічні показники якості цукрових буряків
- •§6 Особливості приймання та визначення технічних показників якості цукрових буряків
- •Технічні вимоги до коренеплодів цукрових буряків
- •§ 7 Способи й умови зберігання цукрових буряків
- •§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів
- •§9. Захист цукрових буряків від шкідників
- •Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
- •Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
- •Економічні пороги шкодочинності основних шкідників цукрових буряків
- •Застосування пестицидів цукрових буряків
- •§10. Захист цукрових буряків від хворіб
- •Застосування фунгіцидів (протруйників)
- •Хвороби листків
- •Вірусні хвороби
- •Хвороби голодування буряків
- •Хвороби коренеплодів під час вегетації
- •Обгрунтування необхідності застосування фунгіцидів
- •Періоди ефективної шкодочинності і захисту від хвороб по фазах розвитку цукрових буряків
- •Застосування фунгіцидів
- •Регламенти застосування фунгіцидів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7
- •§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.
- •Коноплі – це цінна прядильна культура, що нараховує 3 види. Посівні коноплі містять у сухих стеблах - до 25% волокон-пеньків; насіннях – 17-38% висихаючої олії.
- •§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці
- •§3. Товарознавча характеристика джуту та його волокон
- •§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці
- •§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
- •Посівні площі під бавовником у різних країнах світу, га
- •Обсяг виробництва бавовни тис. Т
- •Світове споживання бавовни, тис. Т
- •§7. Характеристика інших волокон (сизаль, генекен, маніла, кендир, койр, рамі, морська трава)
- •Волокно абаки – це об'ємний натуральний матеріал, що складається з висушених волокон стебел і листків бананової пальми. Волокна переплетені з основою і є рухливими.
- •Рамі (кропива китайська, біла рамі (ramie), бомерія білосніжна) - це рослина із родини кропивних, батьківщиною якої є Східна Азія.
- •§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту)
- •Азбест має високу вогнестійкість, тому входить до складу тих тканин, де необхідне сполучення гнучкості й термостійкості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Список використаних джерел
Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
Комплекс заходів із захисту цукрових буряків від шкідників грунтується на даних обстеження полів у господарствах, а також на матеріалах прогнозів і оперативної інформації обласних і районних станцій захисту рослин про щільність фітофагів і загрози від них посівам.
З метою збереження проростків та сходів буряків від ґрунтових і наземних шкідників для сівби використовують насіння, оброблене інсектицидом системної дії (фураданом, адіфуром, карбосаном, гаучо, прометом). Цей захід забезпечує захист молодих рослин цієї культури від бурякової крихітки, дротяників, бурякових блішок, довгоносиків та щитоносок впродовж певного періоду вегетації культури (2-3 тижня при застосуванні фурадану, адіфуру, карбосану та 4-6 тижнів - промету і гаучо). При цьому слід враховувати, що системні інсектициди при інкрустації ними насіння ефективні проти дротяників лише тоді, коли останні після зимової діапаузи піднімаються у верхній шар ґрунту ще до сівби цукрових буряків, тому уникнути пошкодження проростків і молодих рослин цими шкідниками можна шляхом коригування строків сівби культури або внесенням рекомендованих інсектицидів у рядки при сівбі.
У зоні високої шкодочинності звичайного бурякового довгоносика слід використовувати для сівби насіння, оброблене сумішшю промету-400 і фурадану, 35% т.п. (адіфуру, 35% т.п., карбосану, 35% т.п.) в половинних дозах витрат (табл. 6.9).
Таблиця 6.9
Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
Композиція |
Норма | |
на посівну одиницю, мл |
на тону, л | |
Промет-400 + фурадан, 35% т.п. (адіфур, карбосан) |
25 + 25 |
16,5 + 16,5 |
При загрозі значного пошкодження рослин цим та іншими видами шкідників посіви обприскують рекомендованими інсектицидами (табл. 6.10), враховуючи, що піретроїдні препарати застосовують тільки в суміші з іншими інсектицидами у половинних нормах.
Таблиця 6.10
Норма інсектицидів (л/га) проти основних шкідників цукрових буряків
Шкідники |
Базулін, діафон, 60% к.е.
|
БІ-58, новий, 40% к.е. |
Волатіон, 500, 50% к.е. |
Шостак, 10% к.е. |
Дурсбан, 40,8% к.е. |
Золон, 35% к.е. |
Сумітіон, 50% к.е. |
Антіо, 25% к.е. |
Арріво, шерпа, 25% к.е |
Денис, 25% к.е. |
Нурел Д, 55% к.е. |
Пірінекс, 40,8% к.е. | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 | |
Довгоносики: звичайний |
1,8-2,0 |
|
2,8 |
0,2-0,25 |
3,0-3,5 |
|
|
|
|
|
1,0 |
2,3 | |
сірий |
1,5-2.0 |
|
|
0,2-0,25 |
|
|
|
|
|
|
|
| |
чорний |
1,8-2,0 |
|
|
0,2-0,25 |
|
|
|
|
|
|
| ||
Щитоноски |
1,8-2,0 |
|
|
|
2,0-2,5 |
|
|
|
|
|
|
| |
Мертвоїди |
1,8-2,0 |
0,5-1,0 |
|
|
1,5-2,0 |
|
|
1,2-1,6 |
|
|
|
| |
Крихітка |
1,8-2,0 |
|
|
|
2,0-2,5 |
3,0-3,5 |
|
|
|
|
|
| |
Блішки |
0,8 |
0,5-1,0 |
0,8 |
0,1 |
1,5 |
2,0 |
|
|
|
|
|
2,5 | |
Листкова попелиця |
0,8 |
0,5-1,0 |
0,8 |
0,2-0,25 |
0,8 |
1,0 |
0,6-1,2 |
1,2-0,6 |
0,48 |
|
|
| |
Мінуючі мухи |
|
0,5-1,0 |
|
|
|
|
0,6-1,2 |
1,2-0,6 |
|
|
|
| |
Мінуюча міль |
|
0,5-1,0 |
|
|
|
|
0,6-1,2 |
1,2-0,6 |
|
|
|
| |
Луговий метелик |
|
|
|
|
1,5-2.0 |
3,0-3,5 |
0,6-1,2 |
|
|
0,25-0,5 |
|
| |
Совки листогризучі |
|
|
|
|
2,0-2,5 |
3,0-3,5 |
0,6-1,2 |
|
|
|
|
| |
Совки підгризаючі |
|
0,5-1,0 |
|
|
|
3,0-3,5 |
0,6-1,2 |
|
|
|
| ||
Павутинний кліщ |
|
|
|
|
|
|
0,6-1,2 |
1,2-0,6 |
|
|
|
| |
Цикади |
|
0,5-1,0 |
|
|
|
|
|
1,2-0,6 |
|
|
|
|
Перелік препаратів, які зазначені в табл.6.10, може доповнюватись, тому їх застосування необхідно погоджувати з Укрдержхімкомісією або районною станцією захисту рослин.
У післясходовий період вегетації рослин ведуть спостереження за появою бурякової попелиці, мінуючої мухи, совок, лучного метелика та Інших шкідливих комах. При появі шкідників у кількості, яка перевищує економічний поріг шкодочинності (табл. 6.11), застосовують рекомендовані інсектициди з дотриманням регламентів їх застосування (табл. 6.12).
Таблиця 6.11