Ситуаційні задачі

1. Використовуючи нормативні документи, довести, чи можна віднести партію цукрових буряків до кондиційної, якщо при здаванні на цукровий завод встановлено: цукристість буряка - 10,4%, масова частка коренеплодів із значними механічними пошкодженнями - 11,6%, загнилі коренеплоди буряків – 2%.

2. Встановити загальну забрудненість коренеплодів цукрових буряків, якщо маса проби, взятої для аналізу до очищення становила 14 кг, а після очищення – 8400 г.

3. Спрогнозуйте потенційну схожість насіння цукрових буряків, якщо до складу партії насіння входять 60% плоди типу Б, 25% - типу А, 15% - типу В.

Розділ 7

СИРОВИНА ДЛЯ ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

§1. Сучасні уявлення про текстильні волокна рослинного походження.

§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.

§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці.

§4. Товарознавча характеристика джуту та його волокон, їх застосування на практиці.

§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці.

§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці.

§7. Характеристика іншої сировини рослинного походження (рамі, кендир, сизаль, маніла, койр, генекен, морська трава) текстильної промисловості.

§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту).

Запитання для самоконтролю.

Тестові завдання.

Ситуаційні задачі.

§1. Сучасні уявлення про текстильні волокна

рослинного походження

Текстильні волокна рослинного походження є важливою сировиною для виготовлення натуральних текстильних виробів. Натуральні рослинні волокна складаються з целюлози. Їх отримують з таких частин рослинної сировини:

• поверхні насіння рослин (бавовни);

• стебла (льон, коноплеволокно, джут, кенаф, рані);

• листя (сизаль, абака, генекен);

• з лушпиння кокосових горіхів (койр).

У текстильній промисловості широко використовують луб’яні волокна. До луб’яних належать волокна, які містяться в стеблах, листках і оболонках плодів різних рослин. Їх відповідно називають стеблові, листяні, плодові.

1. До стеблових належать волокна льону, конопель, джуту, кенафу, рамі, кендирю, канатника.

2. До листяних належать волокна сизалю, маніли, генекену.

3. До плодових належать волокна койру.

У світовому виробництві серед луб’яних волокон перше місце займає джут, далі йдуть льон і коноплі. З імпортних волокон текстильні підприємства України переробляють джут.

Луб'яні волокна є складовою стебел наземних на­сіннєвих рослин і розташовані між зовнішніми тканинами і деревиною стебла. Стійки луб'яних волокон сильно і рівномірно потовщені, часто з добре вираженою шаруватістю, з простими порами і дуже вузькою клітинною порожниною; середня довжина луб'яних волокон -декілька см., первинні луб'яні волокна переважно довші (20-400 мм), вто­ринні - коротші. У багатьох рослин стінки луб'яних волокон просочені лігніном, в окремих - оболонки складаються майже повністю з целюлози, мають значну еластичність і міцність. Текстильною сировиною є високоякісні (прядні) і технічні луб'яні волокна, які широко використовують для вироблення пряжі і отримують первинною обробкою луб'яних культур. Розрізняють луб'яні волокна тонкі, гнучкі, мало здеревілі (льон, рамі) та грубі, товстостінні, сильно здеревілі (конопля, кенаф, джут, манільське прядиво); технічні луб'яні волокна скла­даються в основному зі склеєних пучків елементарних волокон.

Термін «текстильні волокна» стандартизований практично в усіх країнах СОТ. Він означає протяжні, гнучкі, міцні, тонкі ви­довжені тіла з площею поперечного перерізу значно меншою довжини та міцністю і еластичністю, які дозволяють скручуван­ням переробляти їх на пряжу і полотна.

На фор­мування споживних властивостей текстильних волокон впливають такі фактори: хімічний склад, умови формування рослини, структура, вид обробки. Всі властивості текстильних волокон поділяють на 4 групи:

• геометричні - довжина (мм), грубість (тонкість - площа поперечного перерізу (мм²), діаметр (мм), номер (м/г)), лінійна густина (текс, г/км; титр, г/9 км; деньє, 0,05г/450 м; грекс, г/10 км), хвилястість (звитість);

• механічні - міцність на розрив (розривне навантаження, сН/волокно, гс/волокно; розривна напруга, сН/мм², гс/мм², Па); подовження абсолютне, мм; подовження відносне, %; повна абсолютна деформація, мм; пружна деформація, мм; еластична деформація, мм; пластична деформація, мм;

• фізичні - густина або масова частка речовини, мг/мм³; об'ємна маса, мг/мм³; гігроскопічність (вологість фактична, %; нормальна, %; кондиційна, %; вміст вологи, %;), електризування (напруженість електричного поля; поверхнева густина заряду, Кл/мм²; лінійна густи­ на заряду Кл/мм), колір;

♦ хімічні - відношення до дії води, лугів, кислот, світла, температури тощо.