Міністерство охорони здоров‘я

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

з курсу «Історія української культури»

для студентів медичного університету

усіх форм навчання

ЛЬВІВ - 2012

Навчально методичні поради уклала – доц. Божко Н.М.,

Навчально-методичні поради рецензовані:

Навчально-методичні поради обговорено

і ухвалено навчально-методичною комісією

(протокол №___“____”________ 2012).

Вивчення курсу „Історія української культури” увійшло у перелік обов’язкових навчальних дисциплін державного освітнього стандарту України. Цей курс займає важливе місце у підготовці молодих медичних спеціалістів, адже майбутні лікарі – еліта нашої країни, не можуть обмежуватися тільки вузькопрофесійними знаннями з обраного фаху. Критерієм освіченості молодого спеціаліста, його інтелігентності виступає ступінь залучення людини до творення духовних цінностей, гуманістичних ідей на фоні характерних для нашого часу прагматизму та раціоналізму. Саме ці проблеми розглядаються і пропонуються до обговорення і аналізу в курсі „Історія української культури”

Метою курсу є ознайомлення з історією та сучасним станом української культури, як інтегральної культурологічної дисципліни, , що органічно поєднує в собі як історичні аспекти української культури, так і , знання мистецтва, історії розвитку

науки, освіти, релігії тощо.

Виклад курсу “ Історія української культури” спрямований на вивчення здобутків української матеріальної та духовної культури від її витоків до сьогодення, можливостей запозичення культурних цінностей інших народів, порівняльного аналізу ролі і місця вітчизняної культури в контексті світових та європейських культуротворчих процесів.

Специфічною особливістю курсу історії української культури є його значний виховний потенціал, що дає можливість реалізувати в навчально-виховному процесі низку важливих завдань, зокрема таких, як виховання національної свідомості, громадянських якостей української молоді, становлення професійного мислення.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися, готуватися до кожного заняття. Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) семінарські заняття, в) самостійна робота студентів (СРС). Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів «Історії української культури».

Семінарські заняття передбачають:

а) вивчення студентами національної культури як цілісної самобутньої системи, що забезпечує творення, збереження та поширення духовних цінностей українського народу і є невід’ємною складовою культури людства;

б) інтеграцію з основними нормативними курсами «Історія України», «Українська мова професвйного спрямування» та елективними курсами;

в) розвиток історико-порівняльного, структурного та міждисциплінарного методів засвоєння студентською молоддю інформації про культурно-історичний процес, особливості культурних епох;

в) аналіз культурного розвитку України в різні історичні періоди, участь українців у світовому культурному процесі.

Студентам рекомендується до семінарських занять виконувати творчі письмові завдання, реферувати публікації, присвячені актуальним проблемам культурного життя України , готувати наукові повідомлення з теми семінару.

На семінарських заняттях застосовують такі засоби визначення рівня підготовки студентів: тести, розв’язування творчих завдань, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, реферування літератури, спеціальних текстів, актуальних публікацій у періодиці.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному семінарському занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно. Рекомендується застосовувати види об¢єктивного (стандартизованого) контролю теоретичної підготовки студентів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ох бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5” на кількість тем у модулі і дорівнює 120 балам.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за самостійну роботу і дорівнює 72

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з «Історії української культури» виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни.

Об¢єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕСТS	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А	“5” 10
В, С	“ 4” 8
D, E	“3” 6
FX, F	“2” 0

Тематичний план лекцій та семінарських занять

№ п.п	Назва теми	Лекції	Семінари	Сам.роб.
	Модуль 1. Предмет і методологія теорії та історії культури
1.	Вступ до курсу. Культура як наукова категорія.	2	2	1
2.	Культурогенезис українського народу	2	2	1
	Модуль 2. Основні етапи розвитку української культури.
1.	Культура українського Середньовіччя.	2	4	2
2.	Українська культура в добу Ренесансу	2	4	2
3.	Культура українського бароко	2	2	2
4.	Українська культура епохи національного відродження кінця 18 – поч. 19 ст.	2	4	4
5.	Українська культура Новітньої доби.	2.	6	4
6	Підсумковий модуль	-	2	4
	Разом	14	26	20

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЄНИХ СТУДЕНТАМ

№ за порядком	Модуль 1(поточна навчальна діяльність)	Кількість балів
1.	Змістовий модуль 1
	Тема 1		10
	Тема 2.		10
2	Змістовий модуль 2
	Тема 1		20
	Тема 2		20
	Тема 3		10
	Тема 4		20
	Тема 5.		30
	Разом змістові модулі		120
3	Підсумковий модуль		80
РАЗОМ сума балів			200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 10 балів, “4” – 7 балів, “3” – 4 балів “2” – 0 бали.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120 балів

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 48 балів.

Підсумковий контроль зараховується студенту, якщо він набрав при виконанні завдань не менше 50 балів.

Максимальна кількість балів за підсумковий модульний

контроль 80 балів