Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Infekcijna_immunologia.doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
146.43 Кб
Скачать

Infekcijna immunologia Інфекційна імунологія

Інфекційні захворювання продовжують залишатися основною причиною захворюваності та смертності в цілому світі. За остані роки виникли нові причини для цього:

  • ідентифіковані нові збудники, які викликають такі хвороби, як хвороба легіонерів, синдром набутого імунодефіциту тощо

  • все частіше констатується, що клінічний перебіг “старих” інфекційних хвороб не вкладається в класичну клінічну картину

  • зростає кількість хворих з вторинним імунодефіцитом, обумовленим ятрогенними причинами, що є фактором ризику розвитку у них опортуністичних інфекцій

  • встановлено, що нетипова імунна відповідь на мікроорганізми часто є причиною розвитку соматичної автоімунної патології

  • дедалі частіше використання повітряного транспорту посилює можливість “обміну” регіональними специфічними збудниками.

Історично розвиток імунології розпочався з вивчення

протиінфекційного захисту. Сьогодні чітко доведено, що сприйнятливість людини до різних видів збудників інфекційних хвороб неоднакова і має значні індивідуальні відмінності, які залежать як від збудника, так і від “господаря”. Зі сторони збудника має значення насамперед:

  1. Інфікуюча доза

  2. Вхідні ворота інфекційного агента

  3. Вірулентність збудника

Зі сторони “господаря” факторами, котрі визначають можливість

розвитку інфекційного захворювання, є:

  1. Злагодженість в роботі факторів природженого імунітету

  2. Нормальна функція адаптивного імунітету

  3. Індивідуальні імуногенетичні особливості розпізнавання специфічного мікроорганізму клітинами імунної системи “господаря”.

Всі системи організму людини, в тому числі імунна, еволюціонували в

постійній взаємодії з мікроорганізмами, які живуть у оточуючому середовищі. Мікроорганізми також розвивалися та адаптувалися до існування в організмі людини, використовуючи його резерви для своєї життєдіяльності. В результаті цього склалися такі стосунки між мікро- та макроорганізмом,

як антагоністична взаємодія, яка приводить до розвитку інфекційного процесу, та синергічна взаємодія, яка пов΄язана з існуванням в організмі людини (в основному в кишківнику, шкірі та дихальних шляхах) умовно-патогенних мікроорганізмів. Також важливим типом взаємодії організму людини та мікроорганізму є кооперація з нормальною мікрофлорою та формування колонізаційної резистентності.

Одним з найважливіших факторів, які визначають розвиток інфекційного процесу, є стан імунної системи людини, її природжених факторів захисту та адаптивного імунітету.

Коли імунна система людини розпізнає патоген, повинен відповісти на ньогодостатньо швидко, сильно і в певному місці. Велике посилення імунної відповіді може довести до надмірного запального стану, довга її тривалість створює загрозу “переорієнтації” атаки на власні тканини і автоімунної хвороби. Тому імунна протиінфекційна відповідь повинна бути добре регульованою та контрольованою, щоби було досягнуто рівновагу між усуненням патогену та посиленям запального стану. Відсутність такої рівноваги може привести до хронічної інфекції та пошкодження тканин.

Природжений імунітет в протиінфекційному захисті.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]