в змінах у травному тракті. Патогномонічною ознакою цього захворювання вважають зростання вмісту натрію та хлору в поті.

37. На підставі скарг пацієнта та лабораторних даних можна припустити наявність хронічного панкреатиту. Для підтвердження діагнозу слід дослідити протеолітичні ензими в сироватці крові та сечі, а також потрібне копрологічне дослідження.

Література:

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія, – К.;Тернопіль: Укрмедкнига,2000.–507 с.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини.– Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.–735 с.

3. Біологічна хімія / Вороніна Л.М., Десенко В.Ф., Мадієвська Н.М. та ін.-Харків: Основа, 2000.–607 с.

4. Берëзов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.– М.: Медицина, 1990.–542 с.

5. Практикум з біологічної хімії / За ред. проф. О.Я.Склярова.– К.: Здоров’я, 2002.

Перелік тестів із зазначенням сторінок, використаної літератури до теми:

1. 2. С. 401

2. 3. С. 32

2. С. 400

3. 2. С. 402

4. 2. С. 401

5. 3. С. 327

2. С. 405

6. 2. С. 400

7. 4. С. 209

3. С. 322

8. 3. С. 342

2. С. 405

9. 3. С. 322 – 323

2. С. 393

10. 3. С. 324

2. С. 403

11. 4. С. 327

3. С. 324

12. 3. С. 328

2. С. 404

13. 2. С. 401

14. 4. С. 209

3. С. 322

15. 4. С. 214

16. 2. С. 401

17. 3. С. 324

2. С. 402

18. 3. С. 331

2. С. 405

19. 3. С. 324

1. С. 394

20. 1. С. 394

21. 3. С. 324

3. С. 324

22. 1. С. 401

2. С. 394

23. 1. С. 401

24. 1. С. 405

3. С. 327

25. 2. С. 394

26. 1. С. 399

27. 3. С. 404

28. 3. С. 400 – 402

29. 3. С. 400

30. 3. С. 402

38. 3. С. 401

39. 2. С. 323

40. 3. С. 405

41. 2. С. 323

42. .5. С. 215

43. 2. С. 324

44. 4. С. 394

5. С. 215

45. 3. С. 405

46. 2. С. 327

47. 1. С. 404 – 405

3. С. 324

48. 1. С. 402

3. С. 324

49. 1. С. 402

3. С. 323

50. 1. С. 401

3. С. 298

51. 1. С. 359

3. С. 241

52. 1. С. 289

3. С. 324

53. 1. С. 402

3. С. 327

54. 1. С. 404

3. С. 323

55. 1. С. 401

56. 1. С. 401

57. 1. С. 401

58. 1. С. 399

59. 1. С. 400

60. 1. С. 405

61. 1. С. 404

62. 5. С. 331

63. 1. С. 359

64. 1. С. 431

65. 2. С. 398

66. 1. С. 362

68. 1. С. 405

69. 2. С. 392 – 398

71. 2. С. 417

72. 2. С. 405

73. 2. С. 241 – 242

74. 1. С. 405

75. 2. С. 460 – 461

РОЗДІЛ 11. ОБМІН АМІНОКИСЛОТ, ПРОСТИХ І СКЛАДНИХ БІЛКІВ

11.1. Загальні процеси обміну амінокислот тести та ситуаційні задачі вихідного і кінцевого рівнів знань

1. Які з наступних амінокислот є одночасно незамінними і кетогенними?

А. Лізин, лейцин

В. Валін, серин

С. Аспартат, лізин

D. Лейцин, треонін

Е. Серин, лізин

2. Яка з наведених амінокислот є одночасно і глюкогенною і кетогенною?

1. Фенілаланін

2. Лейцин

3. Лізин

4. Аланін

5. Метіонін

3. Яка з наведених амінокислот є виключно глюкогенною?

1. Треонін

2. Ізолейцин

3. Тирозин

4. Триптофан

5. Лізин

4. Загальні процеси обміну амінокислот включають реакції...

А. Дезамінування, трансамінування, декарбоксилування

В. Трансамінування, нейтралізації, гідролізу

С. Декарбоксилування,

дезамінування, дегідратації

D. Електролізу, фосфорилування, метилування

Е. Нейтралізації, окиснення, відновлення

5. Коензимом трансаміназ є :

А. Піридоксальфосфат

B. Тіамінпірофосфат

C. Пантотенова кислота

D. Фолієва кислота

E. Біотин

6. Акцепторами аміногруп у реакціях трансамінування можуть бути...

А. Піруват, оксалоацетат, α-кетоглутарат

B. Оксалоацетат, лактат, глутамат

C. α-Kетоглутарат ,

оксалоацетат, лактат

D. Глутамат, піруват, оксалоацетат,

E. Лактат, оксалоацетат,

α-кетоглутарат

7. Коензимом декарбоксилаз амінокислот є...

А. Піридоксальфосфат

B. Тіамінпірофосфат

C. Біотин

D. Рибофлавін

E. Залізо

8. У результаті декарбоксилування амінокислот в організмі людини утворюються...

А. Біогенні аміни

B. Аміак, сечовина, креатин

C. Поліпептиди, сечова кислота

D. Дипептиди, ксантин

E. Алантоїн

9. Які ензими знешкоджують біогенні аміни в організмі людини...

А. Моноамінооксидази, діамінооксидази

B. Лактатдегідрогенази, малатдегідрогенази

C. Аланінамінотрансферази,

аспартатамінотрансферази

D. Аспартатамінотрансферази, глутаматдегідрогенази

E. Діамінооксидази, циклооксигенази

10. У клініці трансаміназний тест використовують для...

1. Оцінки цитолізу клітин

2. Оцінки гідролізу білків

3. Оцінки детоксикаційної функції організму

4. Оцінки інтенсивності катаболічних процесів

5. Оцінки інтенсивності анаболічних процесів

11. У результаті окиснювального дезамінування амінокислот утворюються...

А. Аміак, α-кетокислоти

В. Мінеральні кислоти, α-кетокислоти

С. Органічні кислоти, α-кетокислоти

D. α-Кетокислоти, ненасичені карбонові кислоти

Е. Спирти, альдегіди

12. Транс- і дезамінування амінокислот послаблюється при...

А. Гіповітамінозі РР, В₂, В_6, гіпоксії, ураженнях печінки

В. Гіповітамінозі D, A, E

С. Гіпоксії, ураженнях сполучної тканини

D. Гіпервітамінозі К, Е, Д

Е. Ураженнях печінки, сполучної тканини

13. Діамінооксидази інактивують...

А. Гістамін, путресцин, кадаверин

В. Путресцин, біотин, гепарин

С. Кадаверин, ансерин, карнозин

D. Папаверин, путресцин, кадаверин

Е. Гепарин, гістамін, секретин

14. Вуглецеві скелети амінокислот можуть включатись у цикл трикарбонових кислот через такі сполуки:

А. Ацетил-КоА, оксалоацетат, α-кетоглутарат, сукциніл-КоА

В. Оксалоацетат, α-кетоглутарат, цитрат, изоцитрат

С. α-Кетоглутарат, малат, α-кетоглутарат, сукциніл-КоА

D. Сукциніл-КоА, оксалоацетат, α-кетоглутарат, цитрат

Е. Малат, изоцитрат, оксалоацетат, α-кетоглутарат,

15. Гіпертрансаміназемія спостерігається при...

А. інфаркті міокарда, цитолізі гепатоцитів, значних травмах

В. Вадах серця, інфаркті міокарда, значних травмах

С. Інфаркті міокарда, стенокардії, значних травмах

D. Значних травмах

Е. Стенокардії, інфаркті міокарда, цитолізі гепатозитів

16. При інфаркті міокарда активність АсАТ у сироватці крові максимально зростає наприкінці...

А. 1-ої доби

В. 2-ої доби

С. 3-ої доби

D. 4-ої доби

Е. 5-ої доби

17. Серотонін – біогенний амін, що є похідним...

А. Триптофану

В. Валіну

С. Серину

D. Тирозину

Е. Аланіну

18. Гальмівний медіатор ЦНС ГАМК (гамма-аміномасляна кислота) синтезується з ...

А. Глутамату

В. Аланіну

С. Гістидину

D. Тирозину

Е. Триптофану