Контрольні задачі

1. Визначити необхідну площу земельної ділянки лікарні загального типу на: а) 100; б) 300; в) 500 ліжок.

а) 100 ×100= 10,000 м2 площа.

б) 300×100=30,000 м2

в 500×100=50,000 м2- це мінімальна площа.

Для максимальної площі необхідно кількість ліжок перемножити на 150.

2. У населеному пункті планується будівництво нової лікарні. Визначте, у якому напрямку по відношенню до теплової електростанції слід вибрати ділянку для будівництва, якщо «роза вітрів» характеризується наступними даними: Північ – 8%, Північ-Схід – 7%, Схід – 6%, Південь-Схід – 4 %, Південь – 8%, Південь-Захід – 11%, Захід – 22%,Північ-Захід – 27%, штиль – 7%.

Лікарню слід будувати з південного сходу від ТЕС.

3.Задача. На земельній ділянці міської лікарні загального типу на 500 ліжок площею 40000 м2 виділені наступні зони: лікувального корпусу для неінфекційних хворих, лікувального корпусу для інфекційних хворих, поліклініки, патологоанатомічного корпусу, господарська, а також

Слід збільшити площу до 50000 м2. Необхідно розділити садово-паркову зону на 2 окремі для неінфекційних хворих та для інфекційних хворих. Забудова має становити-не більше 15%, озеленення – не менше 60%.

4.Задача. Лікарня складається з головного корпусу, в якому розташовані хірургічне та терапевтичне відділення, і кількох менших будинків, призначених для інфекційного, пологового та дитячого відділень. Терапевтичне відділення складається з двох палатних секцій по 40 ліжок в кожній. Палатна секція складається з однієї одноліжкової, двох дволіжкових, чотирьох чотириліжкових та трьох шестиліжкових палат, а також лікарського кабінету та процедурн

Тип забудови – змішаний, в палатній секції має бути 30 ліжок. Забрати 6-ти ліжкові палати, а створити як мінімум дві 1 ліжкові палати (7% від загальної кількості). Вікна мають орієнтуватися на південь, південний-схід (на північ можуть бути лише операціїні). Забудова не повинна перевищувати 15%, озеленення не менше 60 %. Відстань між відділеннями не повинна перевищувати 15м, а між будинками- 25м.

5.. Площа земельної ділянки районної лікарні на 150 ліжок становить 2,25 га. Відсоток забудови ділянки – 17 %, озеленення – 58 %. Лікарняна ділянка має чотири в’їзди. Палатні корпуси розташовані на відстані 20 м від найближчого житла. Санітарні розриви між палатними корпусами становлять не більше 20 м. Дайте гігієнічну оцінку площі земельної ділянки, планування та санітарного благоустрою лікарні, запропонуйте рекомендації щодо оптимізації планування.

- площу має становити 150×100=15,000 м2

Площа на 1 хворого 7 м2 на хворого.

- забудова - не більше 15%

-озеленення не менше 60%

від житла – 25 м

між корпусами -не більше 15м..

6. Площа, що відведена під забудову лікарняними корпусами, займає 19% земельної ділянки, площа озеленення складає 62%, площа садово-паркової зони становить 30 м³ на одне ліжко. Зелені насадження розміщені по периметру ділянки заввишки 15 м. Відстань від патологоанатомічного корпусу до палатних корпусів дорівнює 32 м. Укажіть,

a) Площа садово-паркової зони –відповідає гігієнічним нормативам так як в нормі повинна становити 30 м3 / 1 ліжко

б) Відстань від палатних корпусів до патологоанатомічного корпусу- відповідає( в нормі не менше 30 м)

в) Ширина зелених насаджень по периметру ділянки – відповідає гіг нормам

г) Площа озеленення – відповідає( в нормі не менше 60 %)

д) Площа забудови- відповідає гігієнічним нормативам так як в нормі повинна становити 12-15 %

7. Акушерське та дитяче відділення розташовані в одному чотириповерховому корпусі разом з терапевтичним і хірургічним відділеннями. Зробіть висновок такого планування.

Згідно умов даної задачі порушені всі гігієнічні вимоги планування. Акушерське та дитяче відділення повинно знаходитись в дво окремих корпусах. Терапія і хірургія можуть знаходитись в одному приміщенні, за умови, що відділення хірургії знаходиться вище за відділення терапії.

8. У хірургічному корпусі лікарні на пкршому поверсі розташоване відділення гнійної хірургії, на другому відділення торакальної хірургії, на четвертому гінекологічне відділення. Зробіть висновок про планування відділень.

Згідно гігієнічних нормативів планування розташування відділень порушено, так як гнійна хірургія повинна розташовуватися на останьому поверсі, а не на першому згідно умови задачі), гінекологічне відділення взагалі має бути відокремлене з окремим водом.

9. При проведенні санітарної експертизи проекту лікарні встановлено: операційний блок, до складу якого входить 4 операційних, знаходиться на другому поверсі будівлі, площа операційної складає 10 м², вікна операційних

Площа операційної палати не відповідає гігієнічним нормам, так як в даному випадку становить 10 м² на одну операційну, а в нормі 36 м². Вікна орієнтовані на північ згідно гіг норм. Відстань між головним корпусом і даним відділом повинно складати 24 м (в даному випадку 10 м).

10. У південній частині міста запропоновано відвести земельну ділянку під будівництво туберкульозного диспансеру на 500 ліжок з розрахунку 90 м² на 1 ліжко. Ділянка має добру інсоляцію, природний ухил 1^о для забезпечення стоку атмосферних опадів

Розміри ділянки диспансеру відповідає гіг нормам (90 м2 на 1 ліжко), а також те, що знаодиться у південній частині міста, так як у північній частині знаодиться цементний комбінат, панівні вітри південні, південні-західні. Рівень стояння грунтових вод не відповідає гіг нормам, так як в нормі повинна становити не менше 1,5 м ( в даному випадку 0,6 м).

11. План буд. кардіохір. клініки. запроектовано 5 відділень …… тип забудови?

Найбільш доцільним типом забудови може бути централізований. Враховуючи невелику площу, яка може бути виділена на забудову і невелику кількість відділень , які функціонально і структурно поєднані між собою. Доцільним буде побудова одного багатоповерхового корпусу , з розподіленням відділень по поверхах.

12.Прийм відділ. багатопрофільної міськ .лік. скл. з окремих відділ. для прийому соматичних, інфекц, вагітних і дітей.гіг оцінка організ роботи відділ..

В організації роботи відділення спостерігаються певні порушення, зокрема прийом і санітарна обробка вагітних в акушерське відділення здійснюється в два потоки, один для жінок «чистого» потоку, інший для жінок «брудного» потоку( інфікованих або з підозрою на патологію вагітності). Тактика прийому хворих з небезпечною інфекцією відповідає вимогам.

13. Лікарю терапевту для обслуговув. викликів потр. пройти 4 км. охар. умови праці.

Для лікаря терапевта 4 км, це допустима норма, тому умови його праці можна віднести до ОПТИМАЛЬНИХ

14.Прибирання всіх, в тому числі й асептичних палат хірург відділ здійсн 1 р/день.Гіг оцінка і заходи щодо оптимізації.

В роботі хірургічного відділення виявлено такі порушення:

1) кратність прибирання недостатня (повинно бути не менше 2 р /день)

2) недостатня кратність провітрення (норма не менше 4 р/день)

3) якість достерилізаційної обробки повинна контролюватися за допомогою фенолфталеїнової і бензидинової проби, слід провіряти не менше 5 % всіх інструментів.

4)перевірка якості стерилізації інструментів повинна здійснюватися кожного місяця, а не один раз на рік.

15. Хірург районної лікарні 80 % робочого часу знаходиться в позі стоячи, з них біля 40 % у статичній фіксованій позі. Кожні 1,5-2 год. роботи і після кожної операції робить 10-15 - хвилинні перерви. За даними територіального управління держсанепідслужби температура в операційній влітку становить 24-25 °С, взимку – 17-18°С, відносна вологість 55 %, швидкість руху повітря 0,15 м/с. В повітрі операційної наприкінці операції вміст вуглекислого

Визначити характер несприятливої дії режиму праці та відпочинку, умов праці на стан здоров’я хірурга і запропонувати оздоровчі заході. Дати гігієнічну оцінку та запропонуйте заходи щодо оптимізації санітарного режиму лікарні.

Умови праці ШКІДЛИВІ ІІ ст.

На організм лікаря здійснюється легке фізичне навантаження, що може призвести до перевтоми і негативно позначиться на здоров’ї.

Заходи: раціоналізація праці і відпочинку( включення в режим перерви на обід, чергування активного і пасивного відпочинку)

Санітарний режим лікарні відповідає сан.-гіг. вимогам , за винятком підвищеного вмісту вуглекислого газу і мікроорганізмів у повітрі операційної.

Заходи: вентиляція припливно- витяжна з перевагою припливу, УФ випромінювання операційної більшої тривалості після операції, провітрювання після операцій, контроль якості стерилізації операційних інструментів.

16. Усі приміщення лікарні забезпечені централізованим водопостачанням і каналізуванням. Стічні води інфекційного відділення збираються в окремий нагромаджувач, звідки після механічного та біологічного очищення скидаються у міську каналізацію. Усі приміщення лікарні обладнані центральним водяним опаленням і припливно-витяжною вентиляцією

Водопостачання і каналізація лікарні відповідають гігієнічним вимогам, вентиляція повинна бути припливно-витяжна з перевагою припливу.

17. Операційна загально-хірургічного профілю площею 36 м2, обладнана двома операційними столами. Загальна освітленість 400 лк, освітленість операційного поля 5000 лк, орієнтація вікон операційної – південно-західна,

Благоустрій операційної не відповідає вимогам по таких параметрах: к-сть операційних столів, орієнтація вікон, вентиляція.

Заходи: к-сть столів – 1, орієнтація вікон- пн, пн.-сх., пн.-зх., вентиляція- припливно-витяжна з перевагою припливу над витяжкою.

18. Інфекційна лікарня обладнана боксами загальною площею 27 м2, в кожному з яких розташовано по 3 ліжка. Для вентиляції приміщень використовується витяжна система від кожного боксу. Централізована система водопостачання передбачає подачу води в кількості 350 л на одного хворого.

Санітарно- технічний благоустрій не відповідає гігієнічним вимогам по таких параметрах: на 27 м кв – повинно бути 2 ліжка, водопостачання – 500л на 1 хворого, стічні води слід збирати в окремий нагромаджувач звідки вони після механічного і біологічного очищення скидаються у міську каналізацію.

19 Енергоцінність добового раціону хворого на цукровий діабет становить 2200 ккал, режим харчування – 6 разів на день. Розподіліть енергоцінність раціону на кожний прийом їжі.

Сніданок – 20-25%. 2сніданок -10-15%. Обід 25-30%. Полуденок- 5-10% Вечеря- 20-25%. Легка вечеря 5-10%.

?????

20. Хворому на виразкову хворобу шлунка призначено протерту їжу, з достатньою кількістю вмісту повноцінного білка, вітамінів – ретинолу, рибофлавіну, аскорбінової кислоти, ПНЖК (за рахунок олії), але з деяким

Потерта їжа швидше засвоюється. Режим харчування в нормі. Принципи:1. Забезпечення їжі та засвоєння продуктів.2. методи щадіння. 3. Індивідуалізація харчування

21 До складу меню хворого на хронічний гастрит з недоc. Секрец. при нерізкому загостренні входять страви: Сніданок – домашній сир, каша гречана молочна, Обід – бульйон

????

22. Жінка 2ні5 років, має зріст 165 см, масу тіла 60 кг, працює медсестрою. Хворіє на жовчокам’яну хворобу (дія ремісії).

1.60*0,9(ккал/год)=54*24(доба)=1296*1,4(КФА) =1814..

Добові енерговитрати = 1814

Білки:1814-100% жири:1814-100% вуглев. 1814-100%

х-13% х=236г. х-25% х=468г х- 62% х= 1125г

2.Змішаний стіл, вживання їжи 5 разів нам день. Рекомендація вживати більше сиру , салати в міру, невеликими порціями.

3 Орієнтовне меню : Сніданок: домаш.сир,молоко,картопляне пюре,каша гречана. Обід:овочевий суп, варене м»ясо, чорний хліб. Підвечірок: кисіль, ягоди,пісочне печиво. Вечеря: вівсянка з варенням, чай з цукром. На ніч: кефір

23 До складу меню хворого на подагру входять: вівсяна каша з молоком, молоко, виноградний та моркв’яний соки, компот з ревеню, журавлина, овочевий суп, запечена телятина. Склад раціону: білки – 80 г (40 г тваринних), жири – 80 г (20 г рослинних), вуглеводи – 400 г.

1.білки:80 *4=320г..твар.білки 40*4=160г.

Жири 80+4=320…рослині жири20*4=80

Вуглев.400*9=3600

Підвищенна кількість жирів.

2 Не можна вживати запечену телятину,журавлину, які можуть спричинити загострення хвороби

3.Рекомендується вживати велику к-сть рідини, вітамінв, соків, молоко та молочні продукти,овочі та фрукти.

4Профілактика: не вживати м»ясні та рибні юшки, гриби та яловичину.

24 При проведенні планового санітарного обстеження харчоблоку лікарні встановлено: м’ясо зберігається у холодильній камері, де немає постійної температури, воду для миття посуду підігрівають у відрах,

В-дь: М'ясо повино зберігати у холодильній камері при постійній темпер. Поверхня розрубувальної колоди для мяса має бути рівна, в кінці зміни посипана сіллю ВОДА ГАРЯЧА ПРОТІЧНА З КРАНУ Кухарка повинна бути відстороненою від роботи

25 У лікарні на лікуванні 100 чоловік (80 дорослих і 20 дітей віком від 5 до 10 років). Необхідно провести С-вітамінізацію компоту. Як Ви це зробите? Дайте письмову відповідь.

В-дь: С-вітамінізацію проводять шляхом + 80мг віт С в перші або треті страви безпосередньо перед видачаю їжі. Аскорб.к-ту розчиняють у 200-300 мг рідкої частини страви виливають у загальну масу і розчиняють

Дози: дорослим- 80мг, вагітним 100, жінки що кормлять груддю 120. Діти: 60г * 200мл (порція компоту) - для одної дитини, а дітей 20, то

60*20=1200мг 200*20= 4000мл= 4 л Отже для 20 дітей у 4л компоту треба розчинити 1200мг віт С

АНАЛОГІЧНО треба порахувати для дорослих

26.Розрахуйте безпечну активнiсть джерела гама-випромінювання при роботi з Co60 (Кγ – 13,2) на вiдстанi 1 м при 27 годинному робочому тижнi.

1)Q=(LD*R^2*10^4):( Кγ*t)=(2бер*1*10^4):(13,2*27)=356,4год/рік

2)356,4:50=1,12 год/день ( в рік 50 тижнів)

LD-ліміт дози= 2бер/рік=20мЗв;

R – віддалення працюючого від джерела;

Q- активність джерела, мКі ;

Кγ- гамма опромінення джерел γ-випромінювачів;

T-час роботи, год

27.Розрахуйте 6езпечний час роботи на тиждень протягом року з джерелом гама-випромінювання активнiстю 5 мг/екв радiю на вiдстанi 1 м.1) t=(LD*R^2*10^4):(Q* Кγ)= (2*1*10^4):(5*8,4)=476 год/рік

2)476:50=9,5 год/тиждень ( в рік 50 тижнів)

LD-ліміт дози= 2бер/рік=20мЗв;

R – віддалення працюючого від джерела;

Q- активність джерела, мКі ;

Кγ- гамма опромінення джерел γ-випромінювачів(8,4 – стала)

T-час роботи, год.

В-дь: безпечний час на тиждень становить 9,5 год.

28. Розрахуйте 6езпечну вiдстань при pоботі з джерелом гама-випромінювання активнiстю 1,25 мг/екв радiю. Тривалість робочого часу протяго року - 1000 год.

R= √(M*8.4*t)/√(LT*〖10〗^4 ) =√(1.25*8.4*1000)/√(2*〖10〗^4 ) =√0.525 = 0.74 м

LD-ліміт дози= 2бер/рік=20мЗв;

R – віддалення працюючого від джерела,м;

М^2- активність радію, мг/екв ;

Кγ- гамма опромінення джерел γ-випромінювачів(8,4 – стала)

T-час роботи, год.

29.Визначте дoпycтuмy тривалiсть роботи з джерелом іонізуючого випромiнювання з потужнiстю дози 5 м6ep/гoд.

1)t=LD(мбер/рік(р/год)/P(мбер/год)= 2000/5= 400 год/рік

2)400:50= 8 год/тиждень( в рік 50 тижнів)

LD-ліміт дози= 2бер/рік=20мЗв;

Р-потужність дози іонізуючого випромінювання, мбep/гoд.

30.Задача. Визначте допустиму потужнiсть дози на робочому мiсцi рентгенолога. мбер/год,

P=LD(мбер/рік)/t(год/рік)=2000/25*50=1,6 мбер/год

p-допустима потужність дози(з 1 см2 за 1с)

t-час роботи(год)

31.Задача. При роботі з радіоактивним кобальтом (γ-постійна радіонукліду 13,2), активність якого становить 5 мКі на відстані 1м упродовж 20 год

1- D=Q*Ky*t/R2*10y4=5*13,2*20*50/10000=66000/10000=6,6(бер)

66мЗв(за рік):50=1,32 мЗв/тиждень

2- Q=D*R2/Ky*t=0,04*10000/13,2*20*50=0,03

3- t=D*R2/Q*Ky=0,04*10000/13,2*5=6

4-R=квадратний корінь із Q*Ky*t/D=корінь з 5*13,2*20/0,04=корінь з 33000=181 см

Д-доза,Р Q-активність джерела,мКі Ky-гама-стала джерела гама-випромінювання

R-віддаленість працюючого від джерела,м

32,33.Задача. Розрахувати параметри захисту від зовнішнього опромінення при використанні захисних екранів.

K=D/Do, де К-кратність послаблення

D-розрахована фактична доза опромінення для конкретних умов праці

Do-допустима доза опромінення

K=480/2=240 мР/год

Енергія γ-випромінювання становить 1,5 МЕВ.

За допомогою таблиці визначаємо товщину екрану зі свинцю:=11 мм

34. Поясніть, як зміниться доза опромінення при збільшенні у 2, 4, 8 разів: а) активності джерела; б) тривалості роботи; в) відстані.

Д=м*8,4*t/ r*r м – активність джерела, т-час роботи r –відстань

Тому при збільшенні у 2,4,8 разів активності джерела доза опромінення збільшиться у стільки разів. Так само при збільшенні тривалості роботи. При збільшенні відстані залежність обернено пропорційна. При збільшенні зменшиться у стільки ж разів.

35 Визначте товщину екрана з алюмінію для захисту тіла медсестри радіологічного відділення лікарні при роботі з бета-активним джерелом, якщо максимальна енергiя бета-частинок складає 4 Мев.

Товщина екрану з алюмінія знаходимо , згідно з таблиці на ст..524 Бардов при енергії бета-частинок 4мев довжина пробігу бета-частинок = нема в таблиці.

Для енергії 3 мев = 7,74 мм. Отже при 4 мев >7,74 мм.

36. Визначте товщину захисного екрана iз свинцю для захисту тiла лiкаря при роботi з джерелом гама-випромінювання (енергія гама-випромiнювання становить 1,5 Мев), якщо доза опромінення без екрана перевищус ліміт дози у 15 разiв.

К (кратність послаблення) =15 співставивши згідно табл. На ст..526 бардов 51(дорівнює кр10)+66(=кратн20) /2 = 58,5 ммми додоємо, бо треба нам 15, а в таблиці є лише 10 і 20, знаходимо середнє

37. Визначте товщину захисного екрана iз свинцю i бетону при роботi з джерелом гама-випромінювання активністю 130 мг/екв радiю. Тривалість робочого часу протягом року станови - 1000 год., вiдстань до джерела гамма-випромінювання 1 м, енергiя гама-випромiнювання 6 Мев.

Щоб визначити товщину захисного екрана із свинцю і бетону спочатку ми визначаємо дозу опромінення(Д), яка залежить від активності джерела,часу опромінення і відстанню між джерелом опромінення і об’єктом.

Д=М*8,4*t / R*R (R в квадраті)

М=130мг)екв, t=1000 год за рік, треба 1000/50тижнів у році = 20 мзв R=1 м, треба в см, 100см

Д=130*8,4*20 / 100*100 = 2,1мзВ = 0,2 рентген

Допустиме значення для категорії А J випром Д0 = 0,04 рентген

Далі визначаємо кратність послаблення щоб визначити товщину екрану

К=Д/Д0

К=0,2 / 0,04 = 5

Тепер згідно з таблицею на ст..528 Бардов шукаємо товщину і для к=5,

Енергія гамма- випром = 6 Мев, товщина захисногоекрана з бетону співставивиши 2 показники = 38,7 см, для свинцю в таблиці немає

38. Лаборант радіологічного відділення протягом 30 год. на тиждень працює з джерелом гама-випромінювання Co60 (Кγ – 13,2) активнiстю 10 мKi на вiдстанi 1м (у роцi 50 робочих тижнiв). Розрахуйте та оцініть рiчну дозу опромiнення лаборанта.

1. Визначаєм кількість годин за рік t=30*50= 1500 год

2. Розраховуєм річну дозуD = D== 19,8Бер/рік=198мЗв

3. Ліміт дози становить 20 мЗв/рік,

4. отже річна доза перевищує допустиму 198:20 = 9,9 разів

39. Медичний персонал радіологічного відділення лікарні у роботі використовує джерело гама-випромінювання з активнiстю 5 мг/екв радiю на вiдстанi 0,5 м. Тривалiсть робочого тижня медичного персоналу 20 год. У роцi 50 робочих тижнiв.

1)Визначаєм кількість годин за рік t=20*50= 1000 год

2) Розрахуйте рiчну дозу D= D= = 16,8Бер/рік = 168 мЗв

3) Ліміт дози становить 20 мЗв.

Отже,ліміт дози перевищує у 168:20= 8,4 рази

40. Рентгенологічний кабінет для загальних досліджень розташований на І поверсі поліклініки..

1)Крім наявних засобів захисту,варто використовувати багатосмуговий в напуск фартух з просвинцьованої гуми, який підвішується до екран-знімального пристрою.Також вик.захисний комір,окуляри,шапочку

2)З метою захисту суміжних приміщень відстанню регламентується площа процедурної, що повинна бути не меншою 34 м2 Крім цього має бути Кабінет лікаря – 10 м2, Кабіна для приготування розчинів барію – 4 м2Роздягальня – 2,5 м2;

Туалет;

Кімната чекання (в поліклініці).

41. Потужнiсть дози вiд джерела гамма-випромінювання у фасувальнiй радiологiчного вiддiлення лiкарнi становить 8 мбер/год. Тривалість роботи - 2 години на день. У роцi 300 робочих днів.

1)Визначаєм кількість годин на рік – 2*300= 600 год

2) Розраховуєм дозу D= P* t D= 8* 600= 4800мбер = 48 мЗв

3)Доза перевищує допустиму у 48: 20 = 2,4 рази

42 До складу рентгендіагностичного кабінету дільничної лікарні входить процедурна..

1) З метою захисту суміжних приміщень відстанню регламентується площа процедурної, що повинна бути не меншою 34 м2 Фотолабораторія – 6-10м2;Все інше в нормі

2)Вентиляція має бути автономною. Приплив повинен здійснюватися у верхню зону, витяжка: з верхньої зони – 40%, з нижньої – 60 %. У діючих кабінетах допускається наявність неавтономної загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції, за винятком відділень комп'ютерної томографії і рентгенологічних відділень інфекційних лікарень.

43. У рентгенологічному відділенні лікарні у приміщенні для постійного перебування персоналу (процедурній) фактична потужність дози опромінення становить 6,8 мР/год, відстань екрану до рентгенівської труби 2 м, анодний струм 3 mА.

1. К=Іст/(R2*ДПД)=3/(22*3,4)=0,22

2 .ДПД=3,4

3. 6,8/3,4=2, доза перевищена у 2 рази

АБО

1. Розраховуєм коефіцієнт послаблення

K= * P K=* 6,8=5,1

44.Розрахуйте дебіт шахтного колодязя, якщо за 10 хвилин було вичерпано 20 відер води, а попередній рівень води відновився за 30 хвилин з моменту припинення відкачування. Чи достатньо цього колодязя для добового водопостачання формування чисельністю 600 чоловік?

D=V*60/t

V-20*10=200л; t=10+30=40 хв

D=200+60/40=300л/год * 24=7200л/добу

на одну особу – 10 л , отже 7200/10=720 людей

Дебіту колодязя достатньо для 600 чоловік

45. Розрахуйте дебіт річки шириною 10 м глибиною 3 м, якщо кинутий сірник пропливає відстань 1 м за 20 сек. На яку кількість вистачить цієї води,

Q = 0.5*b*n*v=0,5*10*3*0.05=0.75 м/c

Дебіт струмка = 0.75 м/c

1 м(кубічний) = 1000л/c

0.75- 750 л/с

Даної води вистарчить на 750 осіб в секунду.

46. Резервуари для зберігання води дезінфікують один раз у 10 днів, з вмістом активного хлору 15-20 мг/л. Через 30 хв місткості промивають чистою водою до зниження запаху хлору. Визначте порушення

Резервуари повинні дезінфікуватись 1 раз на 7 днів протягом 40-45 хвилин, вміст активного хлору 1% 50-100 мл

47. У населеному пункті після повені вода у шахтному колодязі заражена вегетативними формами провести перехлорування води. Дайте рекомендації щодо дози хлору, яку застосовують за таких умов.

для знезараження води, яка містить вегетативні форми використовують 1 – 1,5 дм(куб) 1% р-ну хлору 20 мл- 1 л

48. Для знезаражування методом перехлорування в польових умовах чистої води з річки до 100 л води додали 1 чайну ложку хлорного вапна, що містить 15% активного хлору Дайте гігієнічну оцінку проведеним заходам. Відсоток активного хлору не менше 20%

Для знезаражування методом перехлорування в польових умовах чистої води з річки до 100 л води додали 1 чайну ложку хлорного вапна, що містить 15% активного хлору. Через 15 хвилин воду дехлорували додаванням 0,5 чайної ложки тіосульфату натрію. Дайте гігієнічну оцінку проведеним заходам.

Кількість хл вопна вірна, а от його активність має бути не менше 20% і час контакту з водою не менше 30 хв, тому хлорування таким хл вапном буде проведено не вірно. Кількість тіосульф. натрію вибрана вірно.

49. Для знезаражування методом перехлорування в польових умовах каламутної води з колодязя до 10 відер води додали 2 чайних ложки хлорного вапна з вмістом 25% активного хлору. Дайте гігієнічну оцінку проведеним заходам.

Кількість хлорного вапна і концентрація активного хлору для проведення знезаражування є достатньою, проте воду не дехлорували додаванням тіосульфату натрію(в даному випадку потрібно 1 чайну ложку). Отже проведені заходи є невірними.

50. Після приготування їжі в польовій кухні ПАК – 170 її зберігали в котлі, що охолонув, протягом двох годин, після чого її розігріли і видали особовому складу.

Дані заходи проведені невірно,оскільки готові страви дозволяється зберігати – на гарячій (80 °С) плиті не довше 1,5 год, д, у термосах – до 2 год, у холодильнику – не більше ніж 4 години.

51. Для харчування особового складу цивільних формувань за умов дії екстремальних факторів, їжу після приготування в польовій кухні заклали в термоси і доставили для споживання особовому складу впродовж 1,5 год.

Дані заходи проведені вірно,оскільки готові страви дозволяється зберігати у термосах – до 2 год.

52. Для приготування обіду в польових умовах відкрили 10 банок з м’ясними консервами, сім з них використали, а три залишили на вечерю.

Дані заходи проведені невірно, оскільки консерви потрібно спожити одразу після їх відкриття. Відкриті консерви, які не використали потрібно утилізувати.

53 Для ліквідаторів надзвичайної ситуації був приготований обід, який через невідкладні роботи не змогла отримати група рятівників.

У перший, найбільш гострий період будь-якої катастрофи чи іншого лихоліття організується індивідуальне харчування особового складу формувань, які прибули для надання допомоги потерпілому населенню та ліквідації наслідків катастрофи. Таке харчування реалізується за допомогою сухих пайків, субкалорійних раціонів, раціонів виживання.

Сухі пайки випускаються в упаковках, розрахованих на добове харчування однієї особи і включають:сухарі або хрусткі хлібці,різноманітні консерви (три 200-грамових банки), цукор – 45г, чай – 1г, концентрати супів, каш, які не потребують тривалої кулінарної обробки. Калорійність сухих пайків знаходиться в межах 3200-3500 ккал.

Субкалорійні пайки (1100- 1150 ккал.) містять знижену кількість вуглеводів, жирів, але достатню кількість білків, вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів. “Раціони виживання” – пайки у формі брикетів чи великих таблеток, мають низьку калорійність (800-1000 ккал.), мінімально необхідні кількості білків, жирів, інших нутрієнтів. Розраховані на нетривале споживання (2-3 дні) у найбільш складних умовах катастроф чи бойових дій.