професійні хвороби, тести від викладача / Тести, задачі Львів / Тести / Інтокс. аромат. вугл

Еталони відповідей:

тестовий контроль на тему „Інтоксикація ароматичними вуглеводнями”

	1 пит.	2 пит.	3 пит.	4 пит.	5 пит.
І вар.	г	б	б	б	а
ІІ вар.	д	а	б	а	б
ІІІ вар.	д	а	д	д	в
IV вар.	а	д	а	д	а
V вар.	д	в	г	г	в
VI вар.	б	а	б	а	д

Варіант № 1

1. До інтоксикацій ароматичними вуглеводнями належить отруєння:

а) берилієм;

б) аніліном;

в) урзолом;

г) бензолом;

д) гранозаном.

2. Картина гострого отруєння ароматичними вуглеводнями наближається до:

а) отруєння аміно-, нітросполуками бензолу;

б) отруєння наркотичними речовинами;

в) харчового отруєння;

г) отруєння фосфорорганічними речовинами;

д) отруєння чадним газом.

3. При гострій бензольній інтоксикації характерними змінами крові є:

а) анемія;

б) лейкоцитоз;

в) тромбоцитопенія;

г) підвищення ШОЕ;

д) лейкопенія.

4. при хронічній бензольній інтоксикації перш за все уражається:

а) еритропоез;

б) лейкопоез;

в) тромбоцитопоез;

г) А, Б;

д) всі однаково.

5. Для лікування хронічної бензольної інтоксикації застосовують:

а) вікасол;

б) вікалін;

в) вітогепат;

г) віброміцин;

д) віталакт

Варіант №2

1. Ароматичні вуглеводні переважно пошкоджують:

а) шлунково-кишковий тракт;

б) паренхіматозні органи;

в) периферичну нервову систему;

г) кров, дихальні шляхи;

д) кістковий мозок, центральну нервову систему.

2. При гострому отруєнні бензолом легкого ступеню переважають ознаки:

а) сп’яніння;

б) лихоманки;

в) поліневриту;

г) гастриту;

д) кропив’янки.

3. При лейкопенії від дії бензолу найбільше знижується кількість:

а) моноцитів;

б) нейтрофілів;

в) лімфоцитів;

г) еозинофілів;

д) тромбоцитів.

4. Диференціальний діагноз хронічної бензольної інтоксикації необхідно проводити з:

а) променевою хворобою;

б) вібраційною хворобою;

в) силікатозами;

г) бериліозом;

д) бронхіальною астмою.

5. При хронічній бензольній інтоксикації легкого ступеню працездатність:

а) втрачена;

б) збережена поза контактом з бензолом;

в) збережена;

г)втрачена за 3-15 днів лікування;

д) втрачена на 6 міс-1 рік лікування.

.

Варіант №3

1. У виробничих умовах бензол потрапляє в організм через:

а) шлунково-кишковий тракт;

б) дихальні шляхи;

в) шкіру;

г) А, Б;

д) Б. В.

2. Смерть при гострій бензольній інтоксикації має місце в результаті:

а) паралічу дихального центру;

б) набряку легень;

в) зупинки серця;

г) паралічу судиннорухового центру;

д) уремії.

3. Для хронічної бензольної інтоксикації характерним є:

а) діенцефальний синдром;

б) астеновегетативний синдром;

в) гематологічний синдром;

г) А, Б;

д) Б. В.

4. До ураження нервової системи при хронічній бензольній інтоксикації відносять:

а) астеновегетативний синдром;

б) поліневротичний синдром;

в) синдром токсичної енцефалопатії;

г) синдром фунікулярного мієлозу;

д) всі перераховані.

5. Для лікування хронічної бензольної інтоксикації застосовують:

а) глюкоза в/в;

б) гемодез, в/в;

в) переливання еритроцитів;

г)строфантин, в/в;

д) унітіол в/в.

Варіант № 4

1. Кровотворення при дії бензолу порушується в результаті:

а) токсичного впливу на стовбурові клітини кісткового мозку;

б) порушення синтезу ферментів;

в) порушення обміну вітамінів;

г) порушення синтезу гемоглобіну;

д) пошкодження зрілих кров’яних клітин.

2. Для гострого отруєння бензолом середньої важкості характерне:

а) сплутаність свідомості;

б) колапс;

в) корчі;

г) розширення зіниць;

д) все перераховане.

3. Для бензольної інтоксикації характерне забарвлення шкіри:

а) бліде;

б) жовтушне;

в) ціанотичне;

г) рожеве;

д) батрове.

4. При гострій бензольній інтоксикації призначають лікування:

а) дезінтоксикаційне;

б) симптоматичне;

в) антидотне;

г) загальноукріплююче;

д) седативне.

5. При важкій хронічній бензольній інтоксикації працездатність:

а) втрачена;

б) збережена поза контактом з бензолом;

в) збережена;

г)втрачена за 3-15 днів лікування;

д) втрачена на 6 міс. - 1 рік лікування.

Варіант № 5

1. Бензол виводиться з організму через:

А) дихальні шляхи;

б) шлунково-кишковий тракт;

в) нирки;

г) А, Б;

д) А, В.

2. Віддаленим наслідком гострої бензольної інтоксикації може бути:

а) гіпертонічна хвороба;

б) екстрасистолія;

в) астеновегетативний синдром;

г) гіпотонія;

д) хронічний бронхіт.

3. Гематологічний синдром при хронічній бензольній інтоксикації проявляється:

а) анемією;

б) лейкопенією;

в) тромбоцитопенією;

г) панцитопенією;

д) лейкоцитозом.

4. Найважчим віддаленим наслідком перенесеної бензольної інтоксикації може бути:

а) нефрит;

б) цироз печінки;

в) емфізема легень;

г) лейкоз;

д) анемія.

5. При гострій бензольній інтоксикації працездатність:

а) втрачена;

б) збережена поза контактом з бензолом;

в) втрачена за 3-15 днів лікування;

г) збережена;

д) втрачена на 6 міс-1 рік до виздоровлення.

Варіант № 6

1. Токсичний вплив бензолу на ЦНС полягає в:

а) непластичних процесах;

б) нейродистрофічних змінах;

в) внутрішньочерепній гіпертензії;

г) порушенні мозкового кровообігу;

д) рефлекторних змінах.

2. Для важкого гострого отруєння бензолом характерне:

а) миттєва втрата свідомості;

б) поступова втрата свідомості;

в) сплутаність свідомості;

г) свідомість не порушена;

д) ейфорія.

3. При хронічній бензольній інтоксикації спостерігаємо:

а) нудоту, блювоту;

б) підвищену кровоточивість;

в) порушення сечовиділення;

г) жовтяницю;

д) кахексію.

4. Для лікування хронічної бензольної інтоксикації застосовують:

а) натрія нуклеінат;

б) кофеїн;

в) камфора;

г) натрія бікарбонат;

д) натрія тіосульфат.

5. Проти показом до роботи з бензолом є:

а) вміст Hb менше 140 г/л;

б) вміст лейкоцитів менше 4,0х10⁹/л;

в) вміст тромбоцитів менше 250х10⁹/л;

г) вміст Hb менше 110 г/л;

д)Б, Г.