Львівський державний університет фізичної культури

Кафедра туризму

Індивідуально-навчально дослідне завдання на тему:

Фітнес, як засіб оздоровлення

Підготували:

Студенти 43-Т

Кривич Н. і Фридинський С.

Львів 2013

План

1.Мета і завдання фітнесу.

2.Аеробіка та пілатес, як напрями фітнесу.

3. Особливості проведення занять з аеробіки.

Мета і завдання фітнесу

У наші дні вкрай важливим, і, можна сказати, навіть модним вважається не забувати про своє здоров'я, стежити за станом свого організму, а також активно його покращувати.

Здоровий спосіб життя-ось що зараз найбільш правильно і актуально! І головний засіб для досягнення мети - здобуття здоров'я - це фітнес.

Фітнес - це цілий комплекс вправ фізичної підготовки, який спрямований на оздоровлення організму людини, і включає в себе:

1. аеробні вправи, які розвивають серцево-судинну та дихальну системи.

2. заняття з вагою і на гнучкість, покращують нервову та м’язову системи.

І все це має супроводжуватися правильним і збалансованим харчуванням.

Фітнес об’єднує як внутрішній, так і зовнішній розвиток, впевненість у собі, правильне харчування і стиль життя, відсутність стресів і міцну імунну систему.

Основна мета і завдання фітнесу - підтримка тіла в гарному тонусі, оздоровлення різних систем організму і, що дуже важливо, покращення емоційного стану людини..

-це зміцнення здоров'я, підвищення життєвого тонусу, зростання загальної і спеціальної працездатності, виховання фізичних якостей, формування постави та корекція вад статури профілактика, патологічних станів та профзахворювань.Виховання естетичних навичок, психопрофілактика, психокорекція, психорегуляція, відчуття життєвої енергії, бадьорості.

Аеробіка та пілатес, як напрями фітнесу

Пілатес (pilates) заснований на синтезі йоги та гімнастики. Базова його відмінність від більшості видів фітнеса у тому, що під час занять задіюється дрібна мускулатура, тобто глибоко лежачі «м'язи-інтелігенти» (поперечний м'яз черевного преса, м'язи тазового дна і багатороздільні м'язи хребта), які формують м'язовий каркас.

Як розтлумачував учням сам Пілатес, найважливіше - це робота з «пауерхаусом», тобто з центральною віссю тіла, яка пролягає між тазом і грудною кліткою.

Зі слів center yourself (відцентріруй себе) він починав кожне тренування.

Першими, хто його випробував на собі, були артисти балету Джорджа Баланчина. Факультативні заняття в студії на 8-й авеню в Нью-Йорку балетмейстер так і називає - by Joe's (у Джо).

Насправді, Пілатес є автором всього 34 вправ. Він докладно описав їх у книзі Return to Life Through Contrology («Повернення до життя через контрологію»), яка вийшла в США в 1945 році. Сьогодні таких вправ не менше п'яти сотень плюс всілякі перверсії на кшталт денс-пілатесу, аквапілатеса і пив-йоги.

Офіційно в світі існують декілька шкіл пілатесу.

Класикою жанру вважаються вправи на великому обладнанні. Зовні це дуже громіздкі тренажери (кадилак, реформер, стілець), що нагадують інквізиторській атрибутику - наручники, ланцюги, затиски.

Основна відмінність цього обладнання від звичайних тренажерів у тому, що опора, на якій знаходиться людина, виконуюча вправу, нестабільна. Доводиться докладати додаткові (і, хочеться відзначити, чималі) зусилля, щоб утримати рівновагу, в результаті чого до роботи підключається та сама дрібна мускулатура, яка формує «корсет».

Інший вид пілатесу - вправи з малим обладнанням (фітбол, еспандером, бодібаром, нудлом, ізотонічним кільцем), викладають індивідуально і в групах.

Незважаючи на те, що Pilates Matwork (або пілатес без будь-якого обладнання) стоїть в кінці списку, це саме та система вправ, за якою бажано починати знайомство з методом Пілатеса. З підручних засобів тут тільки неслизький килимок.

Пілатес буває силовим (тобто динамічним) і терапевтичним. Але і в тому і іншому випадку це в першу чергу відновлювальна гімнастика, яка ідеально підходить людям, що мріють мати правильну поставу.

Форпостами сучасного пілатесу вважаються студія Рона Флетчера (Ron Fletcher) в Беверлі-Хіллс, школа Мері Боуен (Mary Bowen) у Нотемптоне, штат Массачусетс, студія Романи Киржановскі (Romana Kryzanowska) у Нью-Йорку.

Всі вони - дійсні учні Пілатеса і, незважаючи на похилий вік, до цього дня викладають.

В українській мові слово «пілатес» з'явилося недавно в кінці 1990-х.

Але за минулі роки пілатес з екзотичного виду фітнесу перетворився в обов'язковий пункт розкладу будь-якого спортклубу.

Слово «аеробіка» стосовно різних видів рухової активності, що мають оздоровчу спрямованість, запропонував відомий американський лікар Кенет Купер. В кінці 60-х років під його керівництвом проводилася дослідницька робота для військово-повітряних сил США по аеробному тренуванню. Основи цього тренування, орієнтовані на широке коло читачів, були викладені в книзі «Аеробіка», виданою в 1963 році. Термін «аеробний» запозичений з фізіології, він використовується при визначенні хімічних і енергетичних процесів, що забезпечують роботу м'язів. Відомо, що обмін речовин при збудженні м'яза є складною системою хімічних реакцій. Процеси розщеплювання складних молекул на простіші поєднуються з процесами синтезу (відновлення) багатих енергією речовин. Один з цих процесів може йти тільки у присутності кисню, тобто в аеробних умовах. При аеробних процесах виробляється значно більша кількість енергії, чим при анаеробних реакціях. Вуглекислий газ і вода є основними продуктами розпаду при аеробному способі вироблення енергії і легко віддаляються з організму за допомогою дихання і поту. До видів рухової активності, стимулюючих підвищення споживання кисню під час занять, відносяться різні циклічні рухи, що виконуються з невисокою інтенсивністю достатньо тривалий час.

Аеробіка - це хороше самопочуття, відмінний настрій і позбавлення від зайвої ваги. Аеробіка - це рух під музику, стимулююче роботу сердечно - судинної і дихальної систем і що за бажання міняє фігуру. Аеробіка привертає своєю доступністю, емоційністю і можливістю змінити зміст уроків залежно від інтересів, віку, фізичного стану, підготовленості тих, що займаються. Існує величезна кількість видів аеробіки (на сьогоднішній день близько 40), і кожен може вибрати той або ті, які більше до душі і які більш йому необхідні Термін «аеробний» означає що «живе в повітрі» або «використовуючий кисень».

Аеробні вправи відносяться до таких видів фізичного навантаження, коли необхідна наявність кисню протягом тривалого часу. Вони пред'являють організму вимоги, що примушують його збільшувати споживання кисню. В результаті відбуваються сприятливі зміни в легенях, серці і судинній системі. Можна сказати, що регулярні заняття аеробікою підвищують здатність організму пропускати повітря через легені, збільшують загальний кровотік, причому кров ефективніше здійснює одну зі своїх основних функцій - транспорт кисню.

У наш час більшість людей малорухлива. Вони ходять пішки від автостоянки або автобусної зупинки до своєї установи, від робочого столу до буфета або кафетерію. Навіть молодь не дуже балує себе фізичними навантаженнями. А нестача рухів погано позначається і на стані здоров'я, і на можливостях людини у всіх сферах життя. Медичні дослідження показують, що фізичні вправи допомагають поліпшити психічний стан, кровообіг і захистити організм серцевих захворювань. Рухова активність - ось чого потребує людина для нормального функціонування, для зміцнення здоров'я і хорошого самопочуття.

Зараз ефективність аеробіки загальноприйнята. Аеробіка - це комплекс вправ на витривалість, які продовжуються відносно довго і пов'язані з досягненням балансу між потребами організму в кисні і його доставкою. Відповідь організму на підвищену потребу в кисні називається тренувальним ефектом або позитивними фізичними зрушеннями. Ось деякі такі зрушення:

· загальний об'єм крові зростає настільки, що поліпшується можливість транспорту кисню, і тому людина проявляє велику витривалість при напруженому фізичному навантаженні.

· об'єм легенів збільшується, а деякі дослідження пов'язують зростання об'єму легенів з вищою тривалістю життя.

· серцевий м'яз зміцнюється, краще забезпечується кров'ю.

· підвищується вміст ліпопротеїдів високої щільності, відношення загальної кількості холестерину до ЛВП знижується, що зменшує ризик розвитку атеросклерозу.

· зміцнюється кісткова система

· аеробіка допомагає справитися з фізичними і емоційними стресами.

· підвищується працездатність.

· аеробіка - реальний шлях до схуднення або підтримки ваги в нормі. Саме цей аспект понад усе привертає молодих дівчат займатися аеробікою. Але потрібно сказати, що фізичні вправи можуть тільки сприяти схудненню, а головним чинником є дієта.

· Поліпшується (підвищується) координація рухів.

Аеробіку можна класифікувати:

- оздоровча

- прикладна

- спортивна

Оздоровча аеробіка - один з напрямів масової фізичної культури з регульованим навантаженням. Над розробкою і популяризацією різних програм, що синтезують елементи фізичних вправ танцю і музики, для широкого кола тих, що займаються активно працюють різні групи фахівців. Зокрема американська асоціація аеробіки, американська аеробічна асоціація здорового способу життя, міжнародна асоціація спортивного танцю і ін. Характерною межею оздоровчої аеробіки є наявність аеробної частини заняття, впродовж якої підтримується на певному рівні робота кардіо-распіраторної системи. У оздоровчій аеробіці можна виділити достатню кількість різновидів, що відрізняються змістом і побудовою уроку.

Спортивна аеробіка - це вид спорту, в якому спортсмени виконують безперервний і високо інтенсивний комплекс вправ, що включає поєднання ациклічних рухів з складною координацією, а також різні по складності елементи різних структурних груп і взаємодії між партнерами (у програмах змішаних пар, трійок і груп). Основу хореографії в цих вправах складають традиційні для аеробіки «базові» аеробні кроки і їх різновиди.

Прикладна аеробіка - вона набула певного поширення як додатковий засіб в підготовці спортсменів інших видів спорту (аеробоксінг), а також у виробничій гімнастиці, в лікувальній фізкультурі (кардіофанк) і в різних рекреаційних заходах (шоу програми, групи підтримки спортсменів, черлідінг).