27

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ВЕЛОСИПЕДИСТІВ У ШВИДКІСНО-СИЛОВИХ ВИДАХ СПОРТУ….4

1. Характеристика сили як фізичної якості людини………………………..4

2. Характеристика бистрості як фізичної якості людини…………………..5

3. Характеристика витривалості як фізичної якості людини………………6

4. Характеристика координаційних здібностей…………………………….8

5. Характеристика гнучкості…………………………………………………9

6. Вікові особливості дітей шкільного віку………………………………..10

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ……………..……14

1. 1 етап: вибір теми курсової, пошук літератури, бесіда з тренером……14

2. 2 етап: аналізація літературних джерел………………………………....14

3. 3 етап: написання трьох розділів курсової роботи……………………..14

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ У ВЕЛОСПОРТІ…………………………………………………………………..15

3.1. Прояв бистроти в індивідуальній гонці на треку та методика її розвитку…………………………………………………….…………………….15

3.2. Характеристика та методика розвитку сили у велоспорті……………..18

3.3. Значення витривалості у велоспорті та методика її розвитку…………………………………………………………………………..21

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….……….24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………….………25

Вступ

Велосипедний спорт- це один з багатьох доступних видів спорту в Україні та за кордоном. У деяких країнах велосипед вважається одним з основних засобів пересування. Їзда на велосипеді – це чудовий спосіб завжди підтримувати себе у хорошій формі, здоровий і гармонійний відпочинок від буденних справ, зручний і швидкий спосіб пересування.

Діти обожнюють кататися на велосипеді, зазвичай легко освоюють технологію їзди. В Україні в спортивних школах і секціях сотні дітей займаються велоспортом. Велосипедний спорт – це прекрасний спосіб підвищити свій функціональний і психічний стан організму. Він допомагає розвивати такі фізичні якості, як сила, бистроту, витривалість, спритність.

Специфікою прояву фізичних якостей у велосипедному спорті є співвідношення силових і швидкісних характеристик педалювання у змаганнях. Велосипедисти часто змагаються, протягом року. Так вони починають брати участь у змаганнях з лютого місяця й закінчують пізньою осінню. Особливий інтерес представляють співвідношення числа стартів змагань, а також процентний вираз об'ємів навантаження змагання до загального об'єму спеціального навантаження. Їзда на велосипеді є циклічною вправою й характеризується ряд особливостей, котрі слід знати. Залежно від довжини дистанції й швидкості її проходження, інтенсивність й величина навантаження змінюється в широкому діапазоні. Важливою специфічною особливістю тренування велосипедистів є виконання виключно великих об'ємів навантаження. Ефективність тренування велосипедистів підвищується, якщо умови роботи м'язів наближені до реального й оптимального зовнішнього навантаження із функціональними можливостями організму спортсмена. При правильному застосуванні відповідної програми це дозволить досягати максимального рівня силового і швидкісного потенціалу спортсменів [5].

Індивідуальна гонка переслідування на 2 км у юнаків включена в програму Чемпіонату світу і Ігор Олімпіад. Це гонка, у якій потрібно рівномірно розрахувати свою силу, швидкість і витривалість щоб подолати дистанцію у найвищому темпі. Методика підготовки в індивідуальній гонці переслідування складається з наступних основних напрямків: розвиток спеціальної витривалості, запасної швидкості, дистанційної витривалості [10]. Характерною тенденцією розвитку швидкісно-силової витривалості, яка необхідна будь-якому велосипедистові-роздільнику, є розширення змагального обсягу на шосе, збільшення загальної кількості змагань в річному циклі [12]. Змагальні навантаження є однією з форм спортивного тренування і займають в загальному обсязі навантаження значне місце. Участь гонщиків-переслідувачів в багатоденних змаганнях робить позитивний вплив на динаміку загальної і спеціальної витривалості і позитивно позначається на їх швидкісних можливостях в підготовчому періоді.

Мета роботи: охарактеризувати рівень фізичних якостей людини та рівень їх розвитку для індивідуальної гонки переслідування у велосипедистів - юнаків 15-16 –річного віку.

Завдання кваліфікаційної роботи:

- охарактеризувати основи методики розвитку фізичних якостей юнаків;

- охарактеризувати систему фізичної підготовки велосипедистів до індивідуальної гонки переслідування на 3 км.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ ЛЮДИНИ.

1. Характеристика сили як фізичної якості людини.

Сила, як рухова якість людини, це її здатність долати певний опір або протидіяти йому, за допомогою м’язових зусиль.

Опором можуть виступати сили земного тяжіння; реакція опори при взаємодії з нею; опір навколишнього середовища; маса власного тіла; маса спортивного знаряддя; сили інерції власного тіла або його частин та інших тіл; опір партнера тощо. Чим більший опір здатна долати людини, тим вона сильніша.

При виконанні рухових дій м’язи виконують чотири основні різновиди роботи: утримуючу, долаючу, поступливу і комбіновану [7].

· Утримуюча робота, яка виконується за рахунок напруження м’язів без зміни їх довжини (ізометричний режим (статична сила). Вона застосовується для підтримання статичних поз тіла, утримання предметів (штанга) тощо.

· Долаюча робота, яка виконується за рахунок зменшення довжини м’язів. Вона застосовується найчастіше при виконанні рухових дій.

· Поступлива робота, яка виконується за рахунок збільшення довжини м’язів. Завдяки поступливій роботі м’язів відбувається амортизація в момент приземлення у стрибках, бігу тощо. Зауважимо, що в цьому режимі м’язи можуть проявити на 50-100% більшу силу, ніж у долаючому та утримуючому.

· Комбінована робота, вона складається з почергової зміни названих вище режимів.

В процесі спортивного тренування розрізняють:

· абсолютна сила людини це її здатність долати якнайбільший опір або протидіяти йому у довільному м’язовому напруженні. Тобто йдеться про максимальний прояв силових можливостей;

· відносну сила - це кількість абсолютної сили людини, що припадає на один кілограм маси її тіла;

· швидкісна сила це її здатність з якомога більшою швидкістю долати помірний опір;

· вибухова сила це її здатність проявити якнайбільше зусилля за якомога коротший час.

1.2. Характеристика бистрості як фізичної якості людини.

Бистрість-це здатність виконувати рухи з максимальною швидкістю,або за мінімальний проміжок часу.

Численними дослідженнями встановлено, що бистрість є комплексною руховою якістю, яка проявляється через:

• швидкість рухових реакцій;

• швидкість виконання необтяжених поодиноких рухів;

• частоту (темп) необтяжених рухів;

• швидкий початок рухів, що у спортивній практиці називають різкістю. .[10].

Руховою реакцією прийнято називати здатність людини відповідати окремими рухами або руховими діями на різноманітні подразники.

Рухова реакція включає:

• сприйняття подразника певними рецепторами;

• передачу одержаної інформації від рецепторів до ЦНС;

• аналіз отриманого сигналу в ЦНС і формування сигналу-відповіді;

• передачу сигналу-відповіді до необхідних м'язів;

• збудження м'язових волокон і відповідь на подразник певним рухом чи руховою дією.

Таким чином, рухова реакція визначається часом від початку сприйняття подразника до початку відповіді на нього (так званий латентний час)

Проста рухова реакція людини — це її здатність якомога швидше відповісти заздалегідь відомою руховою дією на заздалегідь відомий подразник (сигнал) [1].

Латентний час простої реакції у нетренованих осіб становить 0,2-0,3 с, а в добре тренованих — коливається в межах 0,1-0,2 с. Він обумовлений генотипом, мало піддається тренуванню. Тренування у різних швидкісних

вправах позитивно позначається і на розвитку швидкості простої реакції.

У процесі рухової діяльності, коли людина взаємодіє з предметами, приладами, партнерами та суперниками, постійно виникає дефіцит часу і простору, тому для її ефективності велике значення має здатність людини правильно і своєчасно реагувати на навколишні подразники. Це складні реагування, які залежать від оперативності точної оцінки ситуації, вибору оптимального рухового рішення та швидкості його реалізації.

Реакція людини на об'єкт, що рухається. Це її здатність якнайшвидше і точніше реагувати на нестандартні переміщення певного об'єкта (об'єктів) в умовах дефіциту часу та простору.

В основі реагування на об'єкт, що рухається, лежить уміння постійно утримувати його в полі зору, оцінювати просторові а часові параметри переміщення об'єкта та швидко підбирати адекватні відповіді.

Реакція вибору—це здатність людини якнайшвидше і точніше добирати адекватні відповіді на різноманітні подразники в умовах дефіциту часу та простору.

Складність РВ обумовлена великою різноманітністю можливих змін обставин. Велику роль у скороченні часу на реагування відіграє фактор

передбачення ситуації на основі оцінки просторово-часових характеристик рухів у фазі підготовчих дій.

Швидкий початок руху (різкість) залежить від прояву вибухової сили і має значення для ефективності швидкісно-силових вправ, зростання швидкості початку рухів [16].

1.3. Характеристика витривалості як фізичної якості людини.

Витривалість-це здатність людини протистояти втомі. Втома може бути:

1. Розумова (при інтелектуальній діяльності);

2. Емоційна (при виконанні монотонної роботи);

3. Сенсорна (внаслідок напруженої діяльності аналізаторів,-

наприклад,втома зорового аналізатора під час стрільби,чи роботі на

комп’ютері).

4. Фізична (виникає при тривалій або досить інтенсивній м’язовій роботі).

В залежності від об’єму м’язів, які беруть участь у роботі, розрізняють три види фізичної втоми, а отже, витривалості:

· локальну, якщо до роботи залучено менше третини загального об’єму скелетних м’язів (наприклад м’язи кисті або гомілки);

· реґіональну, коли в роботі бере участь від третини до двох третин м’язової маси (вправи для зміцнення ніг чи тулуба);

· тотальну, якщо одночасно працює більше двох третин скелетних м’язів (біг,веслування тощо).

Найчастіше у професійній, побутовій, спортивній діяльності ми стикаємось з тотальною втомою.

В залежності від специфіки роботи розрізняють загальну та спеціальну витривалість.

Загальна витривалість як рухова якість людини – це її здатність тривалий час виконувати м’язову роботу помірної інтенсивності за участю переважної більшості скелетних м’язів [2]. Загальна витривалість базується на вдосконаленні роботи вегетативних систем організму, і це створює умови для її широкого переносу з одного виду рухової діяльності на інший. При цьому встановлено, що перенос загальної витривалості з циклічних вправ на ациклічні більш виражений, ніж навпаки.

З відомих причин в деяких публікаціях загальну витривалість називають “аеробною”, або “вегетативною”.

Загальна витривалість є необхідною передумовою високого рівня розвитку інших спеціальних видів витривалості. Витривалість стосовно конкретного виду рухової діяльності називають спеціальною.

Серед спеціальних видів витривалості найважливішими є швидкісна, силова та координаційна [13].

Швидкісна витривалість людини – це її здатність якомога довше виконувати м’язову роботу з біляграничною та граничною інтенсивністю.

Вона має важливе значення для забезпечення ефективності циклічних рухових дій, спортивних ігор.

Силова витривалість людини – це її здатність якомога продуктивніше тривалий час долати помірний зовнішній опір.

Розрізняють статичну і динамічну силову витривалість.

Статична – пов’язана з необхідністю тривалий час напружувати м’язи або

утримувати пози (ковзанярський спорт, гімнастика, боротьба).

Динамічна силова витривалість характерна для циклічних вправ (біг, веслування), спортивних ігор, поєдинків.

Координаційна витривалість – це здатність людини тривалий час виконувати складнокоординаційні вправи без порушення ритму їх виконання, рівноваги та взаємоузгодженості. Вона проявляється у спортивних видах гімнастики, фігурному катанні тощо.

Немає радикальнішого способу підвищити витривалість організму, ніж систематичне стомлення. Якщо позбавити організм втоми, витривалість поступово згасає. Стомлюючи організм, ми стимулюємо відновлювальні процеси, внаслідок чого підвищується наша витривалість.