Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема03.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
284.67 Кб
Скачать

Тема 3: Макроекономічна ринкова система: сукупний попит і сукупна пропозиція Методичні поради

Розгляд теми присвячений вивченню функціонування національного ринку на основі моделі сукупний попит – сукупна пропозиція (AD – AS). Насамперед слід запам’ятати, що основною специфічною особливістю макроекономічних моделей є те, що вони мають справу тільки з агрегованими1 показниками. Модель (AD – AS) визначає рівноважні значення агрегованих обсягів попиту і пропозиції залежно від рівня цін товарів та послуг на внутрішньому ринку країни. Іншими словами, ми повинні об’єднати тисячі окремих цін у єдину сукупну ціну, або рівень цін. Також ми повинні об’єднати кількості окремих товарів і послуг у єдине ціле, яке називається реальним обсягом національного виробництва. Агреговані величини – це не просто механічна сума індивідуальних величин, а якісно нова категорія, яка дозволяє розкрити і виявити взаємозв’язки між цими сукупними показниками та їх вплив на структуру та закономірності розвитку національної економіки загалом. Агреговані показники відображають сукупність специфічних економічних одиниць так, ніби ті складають одне ціле.

Рівень цін – це агрегований показник, що визначає середній рівень цін певної групи товарів, який обчислюється за допомогою індексу цін. Тобто під рівнем цін розуміють дефлятор ВВП поточного періоду до певного базового періоду, який служить масштабом цін.

Реальний обсяг національного виробництва – це показник, який визначає сумарну ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг у цінах базового періоду, вироблених у країні за рік. За методикою, яка використовується в більшості країн, виготовлену національну продукцію чисельно виражають показником ВВП.

У даній темі досить ефективним є використання графічних методів економічного аналізу. Графіки допомагають чіткіше уявити із розуміти важливі економічні зв`язки у макроекономічних моделях. Зауважте, що на графіках показники являють собою Р ‑ рівень цін (на осі ординат), а не ціну на окремий товар, і Q ‑ реальний обсяг національного виробництва (на осі абсцис), а не кількість окремого товару. Крім того, вісь абсцис відображує також обсяг сукупного попиту (ВВП обчислений за витратами) і обсяг сукупної пропозиції (ВВП – за доходами).

Таким чином, в центрі уваги при розгляді теми є національний обсяг виробництва і рівень цін, що визнача­ються взаємодією сукупного попиту (AD) та сукупної пропозиції (AS). Сукупний попит є основною специфічною формою прояву суспільних потреб в умовах функціонування товарно-грошових відносин. Взаємодія сукупного попиту і сукупної пропозиції проявляється через певну єдність: по-перше, національної ринкової і національної цінової систем. З одного боку, основним фактором формування ринкових попиту і пропозиції виступають ринкові ціни, з іншого - ринкові ціни формуються під впливом взаємодії ринкового попиту і ринкової пропозиції. По-друге, національної ринкової і національної виробничої систем. Оскільки величина ринкової пропозиції відображає зміни обсягів виробництва, а зміни обсягів виробництва викликають відповідні зміни і у величині ринкової пропозиції. По-третє, національної ринкової і національної системи споживання. Тому що обсяги сукупного ринкового попиту визначаються обсягами сукупного споживання, а рівні сукупного споживання у свою чергу визначають розміри сукупного попиту.

Сукупний попит має грошову форму. Тому зв’язок між рівнем цін та обсягом сукупного попиту обумовлений, насамперед, загальними умовами грошового обігу. Виходячи із кількісної теорії грошей2 обсяг сукупного попиту залежить від кількості грошей в обігу, швидкості їхнього обертання та рівня цін: YAD = M·V / P. Оскільки крива AD будується за постійної швидкості обертання грошей і незмінній пропозиції грошей, то величина AD змінюється обернено рівню цін. Тому спадний нахил кривої AD пояснюється впливом цінових факторів (ефектом процентної ставки; ефектом матеріальних цінностей або реальних касових залишків; ефектом імпортних закупок).

Нецінові фактори сукупного попиту збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін, переміщуючи криву AD вправо або вліво.

Цінові фактори визначають і нахил кривої AS, які сприяють, або, навпаки, протидіють зростанню середніх витрат і підвищенню рівня цін при збільшенні обсягів національного виробництва. Чим більшою є тенденція до зростання середніх витрат і рівня цін при зростанні обсягів виробництва, тим більший кут нахилу кривої AS. Основною причиною зростання цін при збільшенні обсягів випуску є зростання витрат виробництва на одиницю продукції кінцевого використання. Причиною зростання витрат на одиницю продукції є зростання цін на ресурси внаслідок диспропорції та обмеженості природних та вироблених ресурсів. Дія зазначених факторів проявляється у тому, що зростає частка проміжного споживання вироблених товарів у виробництві і зменшується частка продукції, що залишається для кінцевого використання. Обсяг кінцевого споживання, тобто обсяг ВВП, внаслідок збільшення обсягів національного виробництва зростає повільніше, ніж проміжне споживання. Тому загальні витрати і рівень цін виробництва при цьому також підвищуються. Іншою причиною підвищення цін при зростанні обсягів національного виробництва є додаткові витрати, які появляються внаслідок конкуренції, державного регулювання та інерційності цін, і вводяться в ціну поступово.

Нецінові фактори сукупної пропозиції об’єднують причини підвищення, або зниження рівня середніх витрат, які пов’язані із зміною обсягів випуску. Їх вплив залежить від того, до якого типу змінних вони належать: номінальних чи реальних.

Номінальні змінні впливають лише на короткострокову криву AS і переміщують її вгору або вниз, а обсяг потенційного випуску і довгострокова крива AS залишаються незмінними.

Реальні змінні одночасно впливають як на величину потенційного обсягу виробництва, так і на короткострокову криву AS, переміщуючи її вліво або вправо разом з довгостроковою кривою AS.

Важливо освідомити, що ринкова економіка прагне до рівноважного рівня під впливом власних, перш за все, цінових факторів. Основну роль відіграє закон попиту і пропозиції, суть якого полягає у пристосуванні виробництва і пропозиції за обсягом і структурою до суспільних потреб, що проявляються через попит. Тому життя ринкової економіки можна характеризувати одночасним перебуванням на двох протилежних полюсах – рівновага і динаміка.

У ринковій економіці всі вироблені продукти (сукупне виробництво) повинні стати товарами (сукупна пропозиція) і бути проданими (сукупний обсяг продаж), а всі доходи (сукупний дохід) повинні бути витраченні (сукупний попит) і отоварені (сукупне споживання). Тільки у такому випадку сукупні величини платоспроможного попиту і товарної пропозиції співпадають. Таке становище ринкової економіки і є її економічна рівновага – фундаментальна категорія макроекономічної теорії, яка означає таке становище економіки, коли на всіх ринках одночасно наступає рівність попиту і пропозиції.

Рух до економічної рівноваги – це прагнення до повної зайнятості, рівноважних цін, подолання інфляції і стабільного економічного зростання.

Разом з тим, треба відмітити, що макроекономічна рівновага є тільки теоретична конструкція, яка має концептуальний характер, і, в дійсності, вона недосяжна.

З іншого боку, ринкова економіка перебуває в постійному русі, що спричиняє нерівність сукупного попиту і сукупної пропозиції. І хоча таке відхилення супроводжується багатьма негативними економічними і соціальними наслідками, тільки за допомогою подібних відхилень відбувається економічна динаміка – розвиток ринкової економіки.

Виходить, що економічна рівновага вимагає рівності сукупного попиту і сукупної пропозиції, а економічна динаміка примушує до нерівності. І все ж таки ринкова економіка якимось чином умудряється дати відповідь цим двом вимогам, які себе взаємно заперечують. Ринковий і інституціональний механізм такої дивної рівноважної динаміки присутній у всіх макроекономічних моделях, розроблених різними школами економістів, на основі яких пропонуються відповідні інструменти для досягнення рівноважної динаміки.

Глибоке усвідомлення суті самої динаміки моделі AD – AS і її наслідків потребує поглибленого самостійного вивчення сукупної пропозиції в короткостроковому і довгостроковому періодах (див. літературу: [1, 2, 6, 7]).

Вступ

Лекція присвячена характеристиці макроекономічної моделі національного ринку “сукупний попит – сукупна пропозиція” (AD – AS), яка є невід’ємною складовою теоретичної економічної політики, а знання цієї моделі – це умова розуміння об’єктивної логіки макроекономічних процесів і проблем їх регулювання. Для цього спочатку необхідно ознайомитися із загальною структурою національного ринку. Відтак введемо поняття сукупного попиту і сукупної пропозиції. Проведемо аналіз характеру форми кривої сукупного попиту і форми кривої сукупної пропозиції. Виявимо основні фактори впливу на їх зміщення.

Далі розглянемо поняття макроекономічної рівноваги та її параметрів: рівноважного рівня цін і рівноважного реального обсягу національного виробництва.

І на кінець виявимо, як зміщення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції впливають на зміну рівноважного рівня цін і рівноважного реального обсягу національного виробництва.

Об’єктом вивчення виступає національний ринок, а предметом – сукупний попит і сукупна пропозиція.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]