Тема 11.
МОДЕЛЬ ЧИСТОЇ МОНОПОЛІЇ: ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ
Методичні поради
Дана тема – це логічне продовження дослідження монопольного ринку, яке має на меті оцінити вплив монополізму на економічні процеси загалом.
Аналізуючи в попередній темі особливості функціонування фірм, що володіють монопольною владою ми обов’язково повинні враховувати її вплив на ефективність розподілу і використання ресурсів. Для цього ми повинні розмежувати форми подібного впливу і дати відповідь на питання:
По-перше, чому монополіст має можливість продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, що призводить до того, що ресурси суспільства використовуються не повністю, а необхідна суспільству продукція не виробляється.
По-друге, чому у монополіста відсутні стимули до зниження виробничих витрат.
По-третє, чому фірма –монополіст дуже слабо зацікавлена у використанні нових досягнень науково-технічної революції. Хоча більшість сучасних відкриттів, дійсно зроблена за участю монополій і масштаби монополії дають змогу виділити значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій. Однак, у чистого монополіста немає постійних стимулів до науково-технічного прогресу, тому він може дозволити собі бути ефективним.
Також ми повинні враховувати, що монополія в деяких випадках може встановлювати різні ціни на один і той самий продукт для різних покупців, тобто здійснювати цінову дискримінацію. У випадку досконалої дискримінації (на одиницю продукції, що пропонується до продажу встановлюється відповідна ціна попиту) монополіст перерозподіляє у свій прибуток весь надлишок покупців і при цьому монополія пропонує на ринок такий самий обсяг продукції, який був би в умовах конкурентної галузі.
Деякі питання даної теми потребують поглибленого самостійного вивчення. Наприклад, такі як:
сучасні проблеми монополізації;
негативні наслідки контролю державним сектором значної частини економіки.
Матеріал для опрацювання цих питань можна знайти у таких літературних джерелах:
Карагодова О.О., Черванов Д.М. Мікроекономіка.- К.: Четверта хвиля, 1997.-С.105-138.
Піндайк Р., Рубінфелд Д, Мікроекономіка.- К.: Основи, 1996.-С.299-336.
Ястремський О.І., Грищенко О.Г. Основи мікроекономіки.-К.: Товариство “Знання”, 1998.-С.460-486.
Вступ
В даній темі ми оцінимо монополію з точки зору суспільства загалом. Для цього нам необхідно проаналізувати:
чому монополіст вважає за доцільне продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, ніж це зробив би конкурентний виробник;
деякі проблеми, пов’язані із складністю порівняння витрат конкурентних та монопольних фірм;
чому монополія суперечливо впливає на науково-технічний прогрес;
чому монополіст має можливість проводити цінову дискримінацію.
План
Чиста монополія і розподіл ресурсів
Чиста монополія, витрати виробництва і ступінь ефективності виробництва.
Чиста монополія і НТП: динамічна ефективність.
Цінова дискримінація. Ефект (наслідки) цінової дискримінації.
Чиста монополія і розподіл ресурсів
В порівнянні з конкурентною галуззю монополія прагне виробляти менший обсяг продукції і встановлювати більш високу ціну на свій товар. Це призводить до того, що ресурси суспільства не використовуються повністю, а необхідна суспільству продукція не виробляється (рис.1).
Суспільство перевитрачає певну кількість ресурсів, оскільки рівноважний обсяг виробництва не збігається з мінімальним рівнем середніх витрат.
З рис. 8 минулої теми можна побачити, що за однакових витрат фірма за умов чистої монополії забезпечить менш бажані результати. Виробляючи обсяг продукції Q1 і призначаючи ціну Р1 чистий монополіст забезпечуватиме собі максимальний прибуток. Також ми бачимо, що за випуску Q1 ціна продукту значно вища за граничні витрати. Це тому, що суспільство оцінює додаткові одиниці монополізованого продукту вище, ніж альтернативні блага, які можна було б виробляти з відповідних ресурсів.
Монополіст використовує менше ресурсів, ніж це виправдано з точки зору суспільства, тому що йому вигідно обмежувати обсяг продукції. Тому на монополізованих ринках не досягається ні виробничої, ні розподільної ефективності. Хоча перерозподіл ресурсів на користь монополізованої галузі зменшив би середні витрати і це свідчило б про підвищення ефективності розподілу ресурсів.
Ще один аспект цієї проблем полягає в тому. Що споживачі змушені сплачувати свого роду монопольний податок, оскільки ціни на продукцію встановлюються вищі, ніж середні витрати на виробництво. Володіючи ринковою владою, монополісти мають змогу встановлювати вищу ціну, порівняно з ціною, яка встановилася б за умов чистої конкуренції. Оскільки вступ у галузь нових виробників заблоковано, то механізм ліквідації економічного прибутку у довготерміновому періоді, властивий конкурентному ринку, тут не діє.
Звичайно ці монопольні прибутки не можуть привласнювати дрібні акціонери, бо капітал зосереджується в руках у населення з найвищими доходами.
Отже, дефектом монополії – є посилення нерівності у розподілі доходів, оскільки власники підприємств, що діють за умов монополії мають можливість збагачуватися коштом решти суспільства.