Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
1.17 Mб
Скачать

Тема 2 мікроекономічний ринок Методичні поради

З курсу «Політична економія» у студентів вже є певні початкові знання про попит та пропозицію. У даній теми ми розглядаємо детально мікроекономічні характеристики попиту та пропозиції на мікроринках.

Доцільним є чітке формулювання уявлень студентів про взаємозв’язок ланцюжка «індивідуальний попит» – «ринковий попит» – «сукупний попит». В мікроекономіці ключову увагу приділяємо ринковому попиту на мікроринках окремих товарів. Для більш глибокого засвоєння моделі мікроринку пригадайте із першої теми об’єкти мікроекономіки.

Зверніть особливу увагу на нецінові чинники попиту та пропозиції. Пригадайте з курсу «Політичної економії» такі терміни, як дотації, субсидії та їх не щоденно-побутове, а загальноекономічне трактування.

Необхідним є свідоме розмежування цінових та нецінових чинників попиту і пропозиції. Цінові чинники призводять до переміщення вздовж кривих попиту чи пропозиції, змінюючи лише обсяг попиту чи обсяг пропозиції.

Нецінові чинники переміщують усю криву попиту (пропозиції), так що кожній ціні тепер відповідатиме новий обсяг попиту (пропозиції).

Для уникнення плутанини потрібно засвоїти, що обсяг попиту (пропозиції) – це лише одна точка на кривій, а саме: її значення по горизонтальній осі, – тобто кількість товару, що купується (пропонується) за певної ціни.

Попит чи пропозиція загалом – це уже сукупність співвідношень «ціна-кількість товару», які разом формують цілу криву (шкалу) попиту (пропозиції). Тому ціновий чинник (зміна ціни) не змінює попит чи пропозицію загалом, а лише через зміну ціни викликає на переміщення до іншої точки на цих кривих.

При розгляді зміни рівноваги під випливом нецінових чинників потрібно чітко розмежовувати, які нецінові чинники переміщують криву попиту, а які нецінові чинники переміщують криву пропозиції, а також не плутати поняття «попит» і «обсяг попиту» та «пропозиція» і «обсяг пропозиції». При цьому не варто забувати, що ми абстрагуємося від усієї решти чинників і беремо до уваги лише вплив зміни досліджуваного визначника на пропо­зицію чи на попит товару (залежно від того, чи це є ціновий чинник попиту чи ціновий чинник пропозиції).

Зверніть увагу, що не треба плутати безпосередній результат дії нецінового чинника з його потенційними віддаленими майбутніми наслідками. Наприклад, зростання доходів споживачів безпосередньо впливає на зміну попиту. Так, в майбутньому зростання попиту і підвищення рівноважної ціни може викликати зростання пропозиції, але якщо в задачі не вказано спеціально дослідити потенційні майбутні впливи – в першу чергу ми завжди чітко вказуємо прямі безпосередні результати дії того чи іншого чинника.

При розгляді нецінових чинників пропозиції особливу вагу треба звернути як ціни товарів-замінників впливають на пропозицію – бо тут зв’язок для студентів не є таким очевидним і може виникати плутанина.

Щодо видів еластичності (цінова, перехресна, за доходом), то студенти повинні засвоїти, що кожен вид еластичності має свої порогові значення. Наприклад, для цінової е6ластичності попиту пороговим є значення еластичності 1 і на цій підставі м виділяємо еластичний та нееластичний попит; для перехресної еластичності пороговим значенням є 0, якщо значення перехресної еластичності більше нуля, то маємо товари-замінннки, якщо ж менше нуля – доповнюючі товари.

Складність засвоєння теми частково полягає у великому масиві порогових значень еластичності, які треба запам’ятати. Тому доцільним є не просто «зазубрити» ці порогові значення, а вміти на підставі формул підтвердити ті чи інші порогові значення еластичності та їх економічне трактування.

При розрахунках еластичності можна використовувати кілька різних формул. Але всі вони є взаємопов’язані одна з одною. Потрібно вміти вивести одну формули з іншої. Тоді не буде потреби зазубрювати усі формули, їх можна легко вивести із самого означення еластичності. Зверніть увагу, що в розрахунках, при розв’язку задач найширше застосовується формула «середньої точки».

Спеціально варто зауважити, що еластичність пов’язана не лише з показниками нахилу відповідної ділянки кривої попиту (для якої визначається еластичність), але і її розміщенням. Зокрема, для лінійної кривої попиту (нахил незмінний) її верхня ліва ділянка представлятиме еластичний попит, а нижня права ділянка представлятиме нееластичний попит.

Вступ

Покупці по-різному реагу­ють на зміну ціни на різні товари. Скажімо, якщо ціна на молоко зросте у два рази, то попит на молоко лише дещо зменшиться. Але якщо у два рази зросте ціна на пляшку "кока-коли", то попит зменшиться значно більше, ніж у випадку з молоком. Це пояснюється тим, що людям легше обійтися без "кока-коли", яка має багато замінників, ніж без молока, замінників у якого мало. Коли зростає ціна на сіль, покупці все одно купу­ють стільки солі, скільки потрібно, й попит майже не змінюється, якщо ж дорож­чають квитки на літак, попит на цей вид транспорту різко знижується, і населен­ня користується дешевшим видом транспорту, наприклад залізничним. З’ясувати розуміння і вимірювання усіх вказаних взаємозв’язків можна за допомогою поняття еластичності ринкового попиту. Для успішного і ґрунтовного засвоєння теми, спочатку розглянемо як формується ринковий попит і пропозиція та встановлюється рівновага на мікроринках.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]