Тема 18 загальна рівновага і економічна ефективність Методичні поради

Відмінною рисою даної теми з методичної точки зору є її глибоко узагальнюючий характер. Саме це становить, з одного боку перевагу даної теми, а з іншого – труднощі у її ґрунтовному засвоєнні.

З метою полегшення оволодіння темою у запропонованій лекції використано ряд методичних прийомів. По-перше, зверніть увагу на компромісний варіант підписів під рисунками. З одного боку, запропоновані підписи не є лише самими узагальненнями (бо тоді нема можливості студенту швидко зорієнтуватися, що саме подано на рисунку – наприклад, замість підпису “Діаграма Еджворта” ми пропонуємо – “Діаграма Еджворта стосовно розподілу обмеженої кількості факторів (K,L) на виробництво двох товарів (Х та У)”. З іншого боку ми відійшли від копіювання західних підручників, де інколи під кожним рисунком наводиться самостійне пояснення, що до певної міри дублює текстову частину лекції.

По-друге, враховуючи складну структуру теми, для підготовки до семінару запропоновано деталізований план із вказуванням відразу ж у структурі плану основних рівностей (наприклад рівність граничних норм заміщення для різних споживачів), що є основоположними для того чи іншого питання. Таким чином, і структура робочого плану, і в міру деталізовані підписи основних графічних моделей полегшують глибоке і системне засвоєння ключових положень теми.

По-третє, діаграма Еджворта застосовується як для аналізу ефективності розподілу ресурсів, так і для аналізу ефективності обміну продуктами. При першому ознайомленні із цією моделлю основний акцент потрібно зробити на розумінні принципів її побудови. Для полегшення цього завдання, застосування діаграми Ежворта до аналізу ефективності ресурсів виділено в окреме питання як в лекції, так і на семінарі. Коли ви вже зорієнтуєтеся в методологічних підходах побудови та застосування діаграми, вам буде значно легше застосувати її для випадку розподілу продуктів.

По-четверте, оскільки дана тема є найменш канонізованою в курсі мікроекономіки, зустрічаємо в різних підручниках не лише різні підходи до її викладення, але й різні способи перекладу основних термінів. Відтак, ми вважали за доцільне навести усі основні варіанти україномовного перекладу ключових понять теми, які зустрічаємо в економічній літературі. Це полегшить вам користування додатковою літературою у процесі вивчення теми, усуваючи до певної міри проблему розуміння ключових термінів.

Як ми уже вказували, основні труднощі в освоєнні даної теми полягають не стільки в тому, що тема вивчається наприкінці курсу і підводить певні висновки на основі уже вивченого матеріалу, а в активному використанні методичних підходів та наукових положень, які вивчалися вами протягом усього курсу. Відтак, існує велика небезпека спроб механічно засвоїти матеріал, „завчити” основні підходи без їх глибокого розуміння і без з’ясування взаємозв’язку із попередньо вивченим матеріалом.

З метою попередження такого поверхневого і механістичного підходу до цієї дійсно чільної й важливої теми доцільним видається завчасно повторити ряд тем та підходів сучасної економічної теорії, на яких базується дослідження загальної рівноваги. По-перше, це стосується цінових та нецінових чинників попиту і пропозиції (вони знадобляться для розуміння моделі рівноваги на ринку двох продуктів). Ви можете підготувати узагальнюючі таблиці (з метою повторення і закріплення пройденого матеріалу перед іспитом) стосовно нецінових чинників попиту та нецінових чинників пропозиції. Кожна з таблиць ділиться на дві колонки – в правій колонці деталізовано записуєте нецінові чинники, які можуть збільшити попит (пропозицію), переміщуючи криву попиту (пропозиції) вправо, в лівій колонці - нецінові чинники, які можуть зменшити попит (пропозицію), переміщуючи криву попиту (пропозиції) вліво. Під кожною колонкою таблиці попиту (пропозиції) слід зобразити відповідний графік з ілюстрацією переміщення кривої попиту (для першої таблиці) та кривої пропозиції (для другої таблиці).

По-друге, оскільки ми розглядатимемо ефективність обміну доцільно повторити теорії поведінки споживача, зокрема криві байдужості, значення висоти їх розміщення; розрізняти на карті кривих байдужості, де більше задоволення споживача, де менше; можна також спробувати побудувати криву байдужості в „перевернутій” системі координат, так як це зроблено в діаграмі Еджворта; пригадати граничну норму заміщення, чому дорівнює нахил бюджетної лінії, умову рівновага споживача

По-третє, оскільки в темі йдеться про ефективність виробництва потрібно пригадати основні положення теорії виробництва: ізокванти, значення висоти їх розміщення, розрізняти на карті ізоквант, де більший, а де менший обсяг виробництва, повторити граничну норму технічного заміщення, умову оптимальної закупівлі ресурсів фірмою тощо.

В даній темі ми припускатимемо, що ринки є досконало конкурентними. Тому пригадайте поняття граничних витрат та рівність граничних витрат ціні продукту конкурентної фірми в довгостроковому періоді.

Загальна рівновага стосується ефективності виробництва в умовах цілої економіки. Відтак з курсу політичної економії чи макроекономіки доцільно повторити криву виробничих можливостей.

Ви повинні бачити чіткий зв’язок між попередніми темами і даною темою. Потрібно чітко розрізняти аспекти і умови часткової рівноваги, з одного боку, та загальної рівноваги, з іншого. Зверніть увагу, що раніше (в темі виробництво) ми розглядали оптимізацію поведінки однієї фірми при покупці ресурсів за різними, але вже заданими ринком цінами з різною граничною продуктивністю кожного ресурсу. Зрозуміло, що одна фірма не могла впливати на ринкові ціни ресурсів. Тому ми вважали ці ціни заданими ринком. Тепер же ж завдання стоїть ширше – оптимальний розподіл ресурсів між усіма фірмами. За таких умов, фірми, потребуючи більшою мірою певного ресурсу, уже всі разом впливатимуть на підвищення його ціни. Тому кожна фірма, оптимізуючи співіввідношення вхідних ресурсів (згідно раніше вивченої нами теорії виробництва), вже враховуватиме зміни у цінах на ресурси і зменшуватиме свій індивідуальний попит на дефіцитний ресурс. Відтак, ринковий попит на дефіцитний ресурс зменшуватиметься. Зміна співвідношення цін на ресурси і перерозподіл ресурсів між виробниками триватиме доти, поки не встановиться оптимальний розподіл ресурсів – про що і піде мова у даній темі.

Подібні міркування стосуються і сфери споживання. В теорії поведінки споживача ми ціни розглядали як задані ринком. Бо це стосувалося одного споживача, ціни для якого визначає ринок: один окремий споживач може лише „приймати”, погоджуватися із ринковими цінами. Ми не розглядали всіх споживачів, які у випадку віддання переваги одному товару, разом можуть вплинути на ринкові ціни. В результаті, ціни на дефіцитні товари, товари що користуються більшим попитом, (бо вони приносять вищу корисність споживачам) зростатимуть в ціні, відбуватиметься перерозподіл товарів між споживачами аж поки не встановиться оптимальний в межах цілої економіки розподіл товарів. Яка умова досягнення такого розподілу – ви дізнаєтесь із поданої лекції.

Тобто не слід думати, що ви будете зараз вивчати щось відмінне, щось таке, що заперечує, чи не узгоджується із раніше вивченою теорію поведінки споживача, теорію виробництва. Навпаки, тепер будемо застосовувати вивчені раніше теорії в масштабі цілої економіки, до усіх фірм та споживачів. Тому також доцільно повторити схему кругообігу в економіці та види ринків. Варто чітко зрозуміти, що дана тема, синтезуючі знання про окремі ринки, оптимальну діяльність окремих економічних суб’єктів (фірм, домогосподарств) служить вирішенню основного завдання економічної теорії та практики – найбільш повне задоволення необмежених людських потреб при обмежених ресурсах.

Вступ

Як відомо, в кінці курсу, книжки, дослідження завжди підводимо підсумок чи досягнуто тих завдань, цілей про які йшлося на початку. На початку освоєння курсу економічної теорії ви уже вивчали, що в умовах обмеженості ресурсів треба максимально задовольнити людські потреби, які є безмежними. З цією метою ми вже знаємо, як фірма може оптимізувати виробництво, як споживач здатен максимізувати свою корисність в умовах обмеженого бюджету. Чи достатньо цих знань для розв’язання вищепоставленого завдання? Виявляється, ще ні. Тому що ресурси, наприклад, можуть використовуватися для виробництва різних товарів. Тому, хоча на ринку ресурсів встановлюється часткова рівновага, ми не можемо без додаткових досліджень сказати, що ресурси розподіляються між виробниками різних продуктів найбільш оптимально. Відтак, слідуючи знову ж таки викладеним на початку курсу методам пізнанням можна сказати, що проаналізувавши часткові рівноваги на різних ринках, оптимізацію поведінки окремих економічних суб’єктів (фірм, домогосподарств, споживачів) нам потрібно синтезувати наші знання щодо проблеми загальної рівноваги – яким чином економічні суб’єкти можуть найкраще розподілити, наприклад, обмежені ресурси (стовно фірм), оптимально обміняти між собою обмежену кількість товарів (стосовно споживачів), яким чином зміна на одному ринку впливає на зміни на низці інших ринків тощо. Саме ці проблеми і вивчаються у межах теми загальної економічної рівноваги.

Вивчення теми вартує почати із ґрунтовного з’ясування поняття загальної рівноваги. З цією метою розглядається ринок взаємозв’язаних товарів (найпростіший приклад), потім – двогалузева модель з аналізом вже ринків праці, нарешті, ще більш повний підхід, що охоплює ще більшу кількість галузей – модель витрат і результатів. Після з’ясування варіантів і механізмів встановлення загальної рівноваги слід розглянути питання, якими є умови оптимального розподілу ресурсів і продуктів в економіці. З цією метою використовуємо діаграму Еджворта. Відтак поєднуємо ефективність розподілу ресурсів та ефективність розподілу продуктів (за умов ефективного виробництва та конкурентних ринків) і отримуємо опис умов Парето-ефективного стану економіки. Нарешті, виникає питання, чи завжди ефективність виступає основним, єдиним і незаперечним критерієм; чи ефективність забезпечує справедливість, як співвідносяться між собою цілі справедливого розподілу та економічної ефективності.