Тема 20

СУСПІЛЬНИЙ СЕКТОР МІКРОЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Методичні поради

Вивчаючи механізм функціонування конкурентного ринку, ми дослідили, що ряд важливих економічних проблем не може бути вирішено на основі лише конкурентного розподілу ресурсів. Важливими проявами поразки ринку зокрема є недорозподіл ресурсів у зв’язку з зовнішніми ефектами (вигодами та витратами) переливу ресурсів, а також щодо необхідних обсягів суспільних товарів. В результаті виникає завдання корекції розподілу ресурсів за допомогою державного регулювання з метою підвищення вигоди суспільства в цілому.

Аналіз питань теми доцільно розпочати з повторення таких понять як зовнішні ефекти, права власності, поразка ринку, попит та пропозиція на ринку ресурсів, невиробничі витрати, що вивчалися в попередніх темах.

Слід нагадати, що зовнішній ефектдіяльності певного економічного суб’єкта безпосередньо впливає на витрати чи вигоди інших домогосподарств чи фірм і це відображається в повній мірі у ринкових цінах. Як відомо, зовнішні ефекти можуть носити якнегативний характер(наприклад - забруднення довкілля), так і позитивний (коли вигоди суспільства в цілому вищі, ніж конкретного виробника). Виникає питання, чи повинна держава обов’язково втручатися у вирішення проблеми?Якою має бути мета цього втручання, його межі та важелі?

Відповідь на ці питання передбачає також аналіз рішень, що є альтернативними державному регулюванню.

В даній темі розглядаються шляхи корекції неспроможностіринкуна прикладі забруднення довкілля. Метою регулювання виступаєефективний рівень шкідливих викидів, який передбачає такий їх обсяг, коли граничні суспільні витрати від забруднення відповідають вигоді, пов’язаній з обмеженням викидів.

На практиці ефективний рівень викидів може досягатися за допомогою різних інструментів, кожний з яких має свої переваги та недоліки. Основну роль при цьому відіграють стандарти на викиди,штрафи за викиди, а також дозволи на викиди з правом передачі (торгівля квотами). Важливо звернути увагу на те, що в залежності від наявності інформації, а також динаміки граничних суспільних витрат та суспільної вигоди може виявитися доцільною та чи інша форма регулювання.

Вивчення теми дозволить нам зрозуміти, що уникнути неефективності через поразку ринку можна в багатьох випадках без державного регулювання, а завдяки приватній співпраці зацікавлених економічних суб’єктів. Умови досягнення ефективних результатів внаслідок ділових угод розглядаються за допомогою теореми Коуза. Вона передбачає, що при відсутності невиробничих витрат проблема зовнішніх ефектів може бути вирішена шляхом приватної угоди власників.

При цьому слід пам’ятати, що в реальному світі невиробничі витрати, що пов’язані і з провадженням справ, ніколи не є нульовими. Але вони можуть бути достатньо малими, щоб ними знехтувати. І навпаки, достатньо поширеною є ситуація, коли приватні переговори неспроможні вирішити проблему зовнішніх ефектів внаслідок високого рівня невиробничих витрат. Перш за все через високу вартість інформації щодо джерела збитків та їх розмірів, через невизначеність правових норм, асиметричність розподілу інформації та економічну недобросовісність учасників. Тому без державного втручання тут не обійтися.

Державне регулювання здійснюється на багатьох товарних ринках за допомогою оподаткування випускутовару у вигляді акцизу, податку з продажу і т.і. Це може досить сильно вплинути на обсяги товару, що реалізується на ринку та його ціну. В результаті відбуваєтьсяперерозподілприхованої вигоди -надлишку виробника та споживача. Але найбільшої уваги вимагає аналізподаткового пресутачистих збитківсуспільства внаслідок заниження випуску та завищення ціни товару. Дослідження цих понять та факторів, що на них впливають, має велике значення для визначенняоптимальної структури оподаткування, щоб доходи держави були стійкими, а втрати суспільства якнайменшими. Це в значній мірі пов’язано з реакцією споживачів та виробників на введення податків, тобто зеластичністю попиту та пропозиції.

Розглядаючи мікроекономічну роль уряду економісти стверджують, що крім проблеми поразки ринку, втручання держави може бути зумовлене пошуком ренти. Критики теорії, яка пояснює державне втручання потребою в корекції ринкової координації, звертають увагу на посилення неефективності та нерівності на багатьох регульованих ринках. Тому зрозуміти урядову політику можна краще тоді, коли вивчити, яким чином люди використовують урядові інститути для досягнення власної мети. Таке дослідження здійснюється в руслітеорії суспільного вибору. Згідно даної концепції за допомогоюполітичного процесуурядовці та чиновники намагаються отримати та захиститиекономічну ренту, що виступає якчистий економічний прибуток.

В якості способів, що породжують цю ренту, виступають субсидіїпідприємцям чи споживачам,обмеження конкуренціїза допомогою законодавчих норм, митних тарифів, квот і т.п. Тобто фактично йде мова про теоріюполітичного ринку.

Здійснення суспільного вибору розглядається за допомогою декількох способів. Один з них - це метод аналізу затрат та результатів. Він дозволяє знайти відповідь на питання, чи є достатньою з точки зору суспільних потреб кількість благ, що передбачається урядовими програмами.

Розмір урядових видатків визначається на основі прямої або представницької демократії. При аналізі ефективності рішень в умовах прямої демократії в центрі уваги знаходиться модель середньостатистичного голосуючого. Вона доводить, що рівень витрат буде переважно формуватися у відповідності з перевагами виборців, уподобання яких знаходяться в центрі “шкали інтересів” співтовариства голосуючих.

Розгляд ефективності рішень при представницькій демократії грунтується на аналізі пошуку політичної рентиурядовцями та політиками на основі лоббізму, тобто об’єднання зацікавлених економічних суб’єктів з представниками влади для пропаганди певної політики,логролінгу,тобто торгівлі голосами серед членів законодавчих органів.

При вивченні теми слід звернути увагу на питання про спільні риситавідмінностіміжприватними фірмами та державними підприємствами, сильні та слабкі сторони їх у вирішенні суспільних проблем. Це дозволить зрозуміти причиниприватизації багатьох видів діяльності, що були притаманні до останнього часу лише державним органам.

Опанування основними положеннями теорії суспільного вибору дозволить зрозуміти застереження багатьох сучасних економістів щодо розширення економічної ролі держави, їх аргументи щодо переваг ринкових методів розв’язання широкого кола суспільних потреб.

Це має особливо велике значення в умовах переходу економіки України на нові принципи функціонування, поступове роздержавлення важливих сфер діяльності. Розглянуті в даній темі питання дозволяють значно глибше зрозуміти, на основі яких принципів та критеріїв має здійснюватися державне регулювання, як вирішити проблеми його недосконалості, підвищити ефективність.

Більш глибокого самостійного розгляду вимагає питання економіки бюрократії: порівняння її сильних і слабких сторін, а також оцінка можливих співвідношень між роллю та масштабами державного і правового сектора з точки зору різних економічних шкіл. Це питання викладене у підручнику К.Макконнелла та С.Брю Мікроекономіка (гл.33), а також у підручнику Е.Долана та Д.Лідсея “Рынок: микроэкономическая модель” (гл.15).

Вступ

В попередніх темах ми розглянули умови оптимального розподілу ресурсів для конкурентних ринків при частковій та загальній рівновазі. При цьому було підкреслено, що в деяких сферах економічної діяльності ринок виявляється неспроможним.

В даному розділі ми аналізуємо ряд факторів, що призводять до невдачі ринку. Це зовнішні ефекти (екстерналії) та суспільні блага.

Коректування розподілу ресурсів та забезпечення виробництва суспільних благ являють собою серйозні проблеми державного регулювання економіки.

Аналіз починається з визначення суспільних благ, побічних ефектів та їх впливу на ціну і кількість товарів. Ми покажемо, які диспропорції можуть виникати на ринках, якими методами їх можна подолати, порівняємо ефективність різних важелів державного впливу.

Після цього ми проаналізуємо суть теорії суспільного вибору, що розглядає роль особистих інтересів у прийнятті економічних рішень політичними методами. Ми приділимо увагу відмінностям прямої та представницької демократії, приватних фірм та урядових установ. На завершення ми розглянемо ефекти та дефекти передачі функції державних органів у приватний сектор економіки.