Тема 14

МОДЕЛЬ ОЛІГОПОЛІЇ

Методичні поради

Поведінка підприємницької фірми щодо визначення ціни і обсягу виробництва залежить перш за все від типу ринкової структури. В зв’язку з цим приступаючи до вивчення цієї теми, необхідно з’ясувати що собою являє олігополістичний ринок, які характерні ознаки та причини його функціонування. Зробивши це необхідно звернути увагу на те, що поведінка олігополістичної фірми щодо ціноутворення в значній мірі залежить від ринкової ситуації в якій вона знаходиться. Ринкова ж ситуація характеризується жорсткістю чи розпливчастістю структури олігополістичного ринку. останнє і визначає модель поведінки олігополістичної фірми і в царині ціноутворення. Розрізняють ряд моделей ціноутворення серед яких такі: ламаної кривої попиту, таємної змови, лідерство в цінах, “витрати плюс”.

Зверніть увагу на те, що модель ламаної кривої попиту описує поведінку олігополістичних фірм, які не зв’язані змовою, а конкурують між собою. А тому вимушені приймати до уваги найбільш можливу реакцію конкурентів на свої зміни в цінах і в обсягах випуску продукту. При цьому можливі два варіанти реакції: 1)конкуренти будуть змінювати свої ціни так само, як і фірма-ініціатор; 2)конкуренти будуть ігнорувати будь-які зміни ціни фірмою-ініціатором. В другому випадку можливі два варіанти:

1)фірма-ініціатор вирішила знизити ціну і конкуренти зроблять теж саме. В цьому випадку крива попиту фірми-ініціатора буде не еластичною. 2)фірма-ініціатор вирішила підвищити ціну, а конкуренти - проігнорувати таку її поведінку. Крива попиту фірми-ініціатора буде еластичною. Отже, крива попиту фірми-ініціатора буде ламаною. Це спричинить і форму кривої граничного доходу, яка теж буде ламаною. Зверніть увагу на те, що аналіз ламаної кривої пояснює чому олігополістичні фірми притримуються тактики стабільності ціни і чому в реальному житті ціни олігополістичного ринку мають стійку тенденцію до зростання. А таку тенденцію цін пояснює модель поведінки фірм на ринку, яка базується на таємній змові. Річ в тому, що фірми з метою недопущення цінової війни вдаються до змови стосовно ціни і частки кожної фірми на ринку: призначають однакову ціну і виробляють обсяги продукту, при яких граничний дохід дорівнює граничним витратам. Спільна цінова політика фірм-олігополістів фактично перетворює ринок олігополістичної конкуренції у ринок чистої монополії із всіма його соціально-економічними наслідками.

Якщо олігополістичний ринок представлений декількома фірмами, що різняться між собою за розміром і рівнем середніх витрат, то узгодженість дій досягається через механізм моделі “лідерство в цінах”. Усвідомте, що суть цієї моделі ціноутворення полягає в тому, що найвпливовіша в галузі фірма встановлює (змінює) ціну на такому рівні, який би максимізував прибутки в галузі в короткостроковому періоді, а всі інші фірми наслідують ці зміни і пристосовують до них свої обсяги виробництва. Причиною таких дій лідера є встановлення (або збереження) бар’єрів для вступу нових фірм в галузь.

Однією з моделей цінової політики олігополістичної фірми є модель “витрати плюс”. Уясніть суть даної моделі та зверніть на перевагу та недоліки її порівняно з іншими моделями.

Заключним розділом розкриття суті любої ринкової структури є визначення економічної ефективності. економісти щодо оцінки економічної ефективності не мають єдиної думки. Пояснюється це наступним. По-перше, одні економісти вважають, що олігjполія досить близька до чистої монополії, а тому основним джерелом прибутку є не вдосконалення виробництва, а монопольно високі ціни, так як олігополія маскується під чисту монополію. дана проблема актуальна і для України, яка успадкувала від соціалістичного ладу дуже монополізовану економіку. По-друге, інші економісти вважають, що великі олігополістичні фірми з ринковою владою необхідними для забезпечення високих темпів НТП. Так як вони мають значні кошти, які можуть виділяти для наукових досліджень та впровадження їх результатів в практику.

Самостійного поглибленого вивчення вимагають такі проблеми:

• Взаємовідносини двох товаровиробників у ситуації (модель Курно);

• Інтерпретація дуополії: Бернтрана, Еджуорнта, Стапельберга, Штанельберга;

• Олігополія з погляду теорії ігор;

• Інституційні аспекти утворення та діяльності картельних спілок.