30

ЗМІСТ

Вступ.......................................................................................................... 3

Розділ 1. Необхідність та особливості діагностики фінансового стану підприємства.................... 5

1.1. Фінансовий стан підприємства та основні напрямки його оцінки................................................................................................ 5

1.2. Мета, завдання та інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства................................................. 8

1.3. Методика проведення аналізу фінансового стану підприємства............................................................................... 12

Висновки та пропозиції................................................................ 25

список використаних джерел.................................................. 28

ВСТУП

Актуальність теми. Серед фінансових проблем підприємств, мабуть, немає іншої, яка б так час­то розглядалась науковцями й практиками та здавалась їм такою простою, як аналіз і оцінка фінансового стану підприємства.

Значна увага до аналізу фінансового стану підприємства та його оцінки при­діляється тому, що, з одного боку, він є результатом діяльності підприємства, свідчить про досягнення, а з другого — виявляє передумови розвитку підприєм­ства. У працях зарубіжних і вітчизняних економістів досліджено широке коло питань, пов’язаних з аналізом фінансового стану підприємств, його оцінкою та управлінням. Методичні основи кількісного виміру та оцінки фінансового ста­ну підприємств і трактування його сутності зафіксовано також і в нормативних актах відповідних міністерств (відомств). Серед науковців, які приділили знач­ну увагу дослідженню фінансового стану підприємств, слід виділити таких як І.Т. Балабанов, Л.А. Бернстайн, І.О.Бланк, Ю. Брігхем, Л. Гапенскі, Т.Р. Карлін, А.П. Ковальов, В.В. Ковальов, М.Н. Крейніна, Л.А. Лахтіонова, Г.В. Савицька, В.Т. Савчук, О.С. Стоянова, Р. Холт, А.Д. Шеремет та інші.

Водночас маємо великі розбіжності у трактуванні науковцями й практиками поняття «фінансовий стан підприємства», складу показників, що його визнача­ють, та їхніх критеріальних значень. Брак уніфікації, з одного боку, ускладнює навчальний процес, адже студентам важко зорієнтуватися у правильному трак­туванні цього поняття, а з другого боку — не дає змоги однозначно оцінювати реальний фінансовий стан підприємства. У згаданих розробках дедалі більше за­кріплюються відмінності в розумінні «фінансового стану підприємства» або пов­торюються трактування, зроблені раніше, що й зумовлює необхідність уточнен­ня поняття «фінансовий стан підприємства» та показників, що його визначають.

Об’єкт дослідження: фінансовий стан підприємства.

Предмет дослідження: діагностика фінансово-економічної діяльності підприємства.

Метою нашого дослідження є оцінка поняття «фінансовий стан підприємства» та спроба уточнити його сутність і охарактеризувати вибір таких основних показників оцінки фінансового стану, що найповніше його характеризують, відповідно до поставлених завдань та конкретних умов функціонування підприємства.

При дослідженні ставилися наступні завдання:

1. Всебічна оцінка різних трактувань поняття «фінансовий стан підприємства»;

2. Показати етапи дыагностикифінансового стану підприємства;

3. Охарактеризувати вибір основних показників оцінки фінансового стану, що найповніше його характеризують;

4. Розкрити алгоритм методики проведення аналізу фінансового стану підприємства.

При написанні даної роботи використовувалися наступні методи дослідження: аналіз наукової літератури; розрахунок фінансових показників.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, який включає 19 джерел.

Розділ 1. Необхідність та особливості діагностики фінансового стану підприємства

1.1. Фінансовий стан підприємства та основні напрямки його оцінки

Фінансова характеристика підприємств відображає виробничо-господарську діяльність через рух грошових коштів. Основні об’єкти фінансового аналізу - фінансовий стан, платоспроможність і кредитоспроможність підприємства, фінансові результати його діяльності.

Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю параметрів, які виражають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Він є синтетичним виразником виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства. Водночас правильне використання фінансових результатів може призвести до активізації всіх сфер його діяльності. У ринковій економіці аналіз фінансового стану, використовуючи здебільшого бухгалтерський баланс, виходить за рамки відомостей, які містяться в балансі та інших формах обов’язкової звітності. Він втручається у питання оцінки якості продукції, її конкурентоспроможності на зовнішньому та внутрішньому ринках, стану технічної бази підприємства і перспектив її вдосконалення, забезпеченості необхідними матеріалами, а також компетентності, ініціативності господарських керівників, кваліфікації робітників і ряду інших аспектів інвестиційної, постачальницької і збутової діяльності, які впливають на дохідність і фінансову сталість підприємства.

Залежно від інформаційного забезпечення і зацікавленості різних груп користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану, останній поділяється на зовнішній і внутрішньогосподарський.

Зовнішній аналіз спирається переважно на фінансову звітність, яка складають за єдиними формами незалежно від типу власності і яку підприємства подають в органи державної, податкової інспекції, банківські установи, які уклали договір з цим підприємством, власникам підприємств, заснованих на акціонерній та іншій колективній власності; біржам та іншим організаціям, у які підприємство входить на добровільній основі, якщо подання такої звітності передбачено установчими документами та договорами.

Підприємство повинно прагнути до публічності своєї фінансової звітності. Публічна звітність необхідна для залучення інвесторів і кредиторів, для інформування потенційних учасників і вкладників про сталість свого фінансового стану. Інвестор і кредитор, які вкладають свої гроші та інше майно в акціонерне або кооперативне підприємство, повинні бути впевнені у збереженні та ефективному використанні своєї власності, у правильності обчислення прибутку і розподілу дивідендів. Це досягається впровадженням у господарську практику перевірки ведення бухгалтерського обліку і правильності складання звітності незалежними аудиторськими фірмами.

Природно, що не всі дані будуть публікувати у відкритій пресі, особливо ті, які захищені комерційною таємницею. Зовнішня інформація повинна бути правдивою, але водночас лаконічною. Наприклад, за зразком західних фірм відомості про витрати виробництва треба обмежувати лише переліком витрат, які утворюють собівартість реалізованої продукції за рік; не варто у додатку до звітів показувати собівартість і рентабельність важливих видів продукції. Тому для зовнішніх користувачів програма аналізу обмежується переважно визначенням наближених оцінок і розрахунків, які засновані на виявленні тенденцій (що теж дуже важливо), а не абсолютних значень. Зовнішній аналіз фінансового стану можна виконувати в обмеженому або детальнішому висвітленні.

Як відомо, найкращий спосіб оцінити майбутнього партнера - збирати необхідну інформацію про нього, враховуючії дані про його господарську діяльність за останні роки, її масштаби, фінансовий стан, рентабельність, перспективи подальшого розвитку. Нерозбірливість у виборі партнера призведе до значних втрат і навіть ліквідації самого підприємства. Проте достатньо навести довідки про майбутнього компаньйона у регулярно публікованих біржових довідниках, фінансових газетах та інших виданнях і можна приймати рішення: співпрацювати або ні.

Джерелом інформації для аналізу фінансового стану служать бухгалтерський баланс і додатки до нього, статистична й оперативна звітність. Бухгалтерська звітність являє собою систему показників, які відображають майнове і фінансове становище підприємства на звітну дату, а також фінансові результати його діяльності за звітний період [15, c.55].

Важливими джерелами інформації є баланс підприємства (форма №1); додатки до балансу «Звіт про фінансові результати» (форма № 2), «Звіт про власний капітал» (форма № 3), «Звіт про рух грошових коштів» (форма № 4), форма № 5 та інші первинні документи.

Пояснення до балансу і звіту про фінансові результати повинні містити розшифрування окремих показників форм 1 і 2, які характеризують структуру майна, джерела його утворення, склад і розмір фондів організації, окремих видів дебіторської і кредиторської заборгованостей, основних засобів і нематеріальних активів, фінансових вкладень та зобов’язань.

Пояснювальна записка до річного звіту повинна містити коротку характеристику діяльності підприємства, структури і видів виробничої, комерційної та інвестиційної діяльності, ринків збуту продукції. Характеристика основних показників діяльності підприємства має бути описана з урахуванням факторів, які вплинули у звітному періоді на фінансові результати: частка активної частини основних засобів; коефіцієнт зносу, оновлення і вибуття основних засобів; коефіцієнт поточної ліквідності на початок і кінець звітного періоду; коефіцієнт забезпеченості власними коштами та інші показники, необхідні для повного об’єктивного уявлення про фінансовий стан підприємства.

Пояснення до бухгалтерського балансу і звіт про фінансові результати повинні пояснити суть поданої звітної інформації, розкрити облікову політику організації і забезпечити користувачів бухгалтерської звітності додатковими даними, які доцільно включати до бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати [18, c.123-125].