МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

факультет: кафедра:

екології та приладоенергетичних систем екології

ЗВІТ

Про проведення виробничої практики на

Волинському обласному управлінні водних ресурсів

Волинська обл., м. Луцьк, вул. 8-го Березня, 1

Студентки групи ЕОС-31

Мартиненко Анни Олександрівни

Керівники виробничої практики

від підприємства : від університету :

нач.в. викор. водних рес. та моніт. вод к.б.н., доцент Остромухов С.В. Савчук Л.А.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..…………4

1. Загальна характеристика Волинського обласного управління водних ресурсів..……………………………………………………..……...……………..…..6

1.1. Історія розвитку підприємства............................................................................6

1.2. Форма власності та організаційна форма господарювання..……......................11

1.3. Структура облводресурсів та схема управління…………………..…………..12

1.4. Основні завдання Волинського облвлдресурсів……………………………...12

2. Управління водними ресурсами області………………………………………...…..14

2.1. Режими роботи основних водосховищ і водогосподарських систем………….14

2.2. Аналіз забезпечення водними ресурсами населення і галузей економіки у 2014 році……………………………………………………………………………………..15

2.3. Здійснення державного обліку водокористування, ведення водного кадастру………………………………………………………………………………..16

2.4. Аналіз санітарно-епідемічного стану земель водного фонду…………………17

2.5. Виконання природоохоронних заходів для покращення екологічного стану річок, водойм, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, їх економічна ефективність та соціальна значимість. Результати спостережень за станом водних об’єктів та ГТС……………………………………………………………………..….18

2.6 Встановлення прибережних захисних смуг та розробка проектів водоохоронних зон на території області…………………………………………….19

2.7. Паспортизація річок в області………………………………………………...…19

2.8. Здійснення інженерно-геологічного моніторингу……………………………...20

3. Проблемні питання і шляхи їх вирішення.…………………………….…………....22

3.1. Проблеми водокористування та водовідведення…………………………….…22

3.2. Шкідлива дія вод…………………………………………………………………22

3.3. Інші негативні фактори………………………………………………………..…22

3.4. Необхідні першочергові заходи на найближчі роки…………………………...23

4. Охорона праці………………………………………………………………..………..24

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………..………………………………….27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………….…………………………..28

ДОДАТКИ………………………...……………………………………………...……29

ВСТУП

Водні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві.

Територіальний розподіл водних ресурсів України є нерівномірним і не відповідає розміщенню водомістких господарських комплексів. Найменша кількість водних ресурсів на Донбасі, Криворіжжі, Автономній Республіці Крим та південній області України.

Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки.

Гідрографічна сітка області представлена річками двох великих басейнів: р.Прип'ять і р.Зах.Буг. До басейну р.Прип'ять належать 102 річки , а до басейну Західного Бугу відносяться 24 річки.

Волинська область має найбільшу кількість озер (267 шт.). Найбільші і наймальовничіші– Світязь, Пулемецьке, Турське, Люцимир, Перемут, Оріхове, Волянське, Біле, Любязь. За походженням більшість озер- карстові, менша – заплавні.

У Волинській області в експлуатації станом на 01.01.2015 р. знаходиться 9 водосховищ. Використовуються вони для зволоження осушених земель на меліоративних системах, риборозведення та масово-культурного відпочинку населення.

На території області нараховувалося 935 ставків, основними джерелами живлення яких були талі, повеневі, дощові і підземні води.

Для проходження виробничої практики я вибрала Волинське обласне управління водних ресурсів. Під час перебування тут я ознайомилась із діяльність Волинського облводресурсів, методами та засобами управління, його організаційною структурою; навчилася вирішувати конкретні виробничі завдання, розробляти паспорт водного об’єкта та режими роботи водосховищ.

Об'єктом дослідження під час виробничої практики я обрала Волинське обласне управління водних ресурсів, а саме, процес роботи працівників, оскільки саме їх відповідальність повинна відповідати певним нормам та правилам управління підприємством.

Отже основною метою виробничої практики є вивчення особливостей діяльності праці керівників різних рівнів, поглиблення та систематизування знань і вмінь, отриманих при вивченні певного циклу теоретичних дисциплін, а також здобуття певного практичного досвіду.

1.Загальна характеристика волинського обласного уравління водних ресурсів

1.1. Історія розвитку підприємства

Волинська область розташована в північно-західній частині України і займає територію площею 20,2 тисяч квадратних кілометрів, що складає 3,5 відсотка до території держави.

Землі, які потребують проведення заходів по покращенню умов поверхневого стоку, водно-фізичних властивостей грунтів, захисту від затоплення і підтоплення внаслідок надлишкових атмосферних опадів та повеневих і паводкових вод становлять 845 тисяч гектарів. Вказані землі розташовані в основному в північних районах області. В цих районах під виробництво сільськогосподарської продукції використовувались підвищені малоконтурні ділянки, які як острівки розташовувались серед болотних масивів. Тому мрією селян Волині було осушення і освоєння заболочених і перезволожених угідь.

Спроби осушити болота і заболочені землі на території області вперше були здійснені в 70-х роках дев’ятнадцятого сторіччя. Західною експлуатацією генерала Жилинського було побудовано Турський і ряд інших магістральних і рідку мережу осушувальних каналів для покращення природних сіножатей і лісів, а також для створення водних шляхів для сплаву лісу.

В зв’язку з низьким інженерним рівнем систем та їх експлуатації канали швидко замулились, а території знову заболотились.

Обсяги робіт по осушенню земель на території області значно зросли на початку 20-го сторіччя і продовжувались за часів панської Польщі. В цей період в умовах відсталого роздрібного сільського господарства, відсутності землерийної і спеціальної меліоративної техніки осушувальна мережа була влаштована на площі понад 150 тисяч гектарів. Були побудовані такі осушувальні системи як Цирська в Камінь-Каширському районі, верхів’я р. Конопельки в Ківерцівському районі, Мельницька і Красновільська в Ковельському районі та ряд інших систем.

В 1948 році при обласному управління сільського господарства був створений відділ водного господарства, якому доручалось рішення питань по паспортизації водних джерел і споруд, меліорованих земель, організація робіт по будівництву осушувальних систем і їх експлуатації. В відділі працювало дві людини, а саме: Ханко Віктор Данилович і Черничинець Іван Іванович.

На той час на облік і обслуговування було взято 90 міжгосподарських і 52 внутрігосподарських осушувальних систем загальною площею 142,9 тисяч гектарів та 966 споруд. Більшість каналів були замулені і зарослі рослинністю, внаслідок чого з вказаної площі під вирощування сільськогосподарських культур використовувалось лише 30,3 тисяч гектарів. Для повернення меліорованих земель в сільськогосподарське виробництво силами землекористувачів за рахунок власних коштів з 1948 року розпочались роботи по ремонту осушувальної мережі і споруд на них. Всі роботи до 1951 року виконувались вручну. В цей період була розпочата робота по підготовці спеціалістів по меліорації земель, комплектуванню ними районних служб та господарств.

В серпні 1951 року було створене перше в області управління експлуатації осушувальних систем, яке розміщувалось в м. Ковелі і підпорядковувалось обласному відділу водного господарства. На обслуговування управління була передана міжгосподарська мережа в Ковельському, Луківському, Маневицькому, Рожищенському і Турійському районах

В цей період в машинно-тракторних станціях почали створювати загони з набором меліоративних машин (канавокопачів, болотних плугів) яким доручалось проведення робіт по нарізці, очистці осушувальних каналів та освоєнню земель. В 1955 році в них появився перший екскаватор. Машинно-тракторними станціями щорічно передавалось господарствам відновлених земель раніше осушених відкритою сіткою на площі до 10 тисяч гектарів.

У серпні 1954 року було створене обласне управління водного господарства. В управлінні працювало три спеціаліста: начальник і два старших інженери. Першим начальником управління був Ханко Віктор Данилович, який очолював його до 1959 року. В цей же час в м. Ковелі була створена будівельно-монтажна контора спеціалізованої механізованої колони тресту "Укрмехгідробуд", яка займалась будівництвом ставів, бурінням свердловин на воду та іншими водогосподарськими роботами.

В 1956 році в селищі Голоби була створена машинно-екскаваторна станція, в 1957 році Цуманська лугомеліоративна станція, в 1958 році Устилузька і Маньківська ЛМС, в 1959 році Камінь-Каширська, Луківська і Кримнівська ЛМС. Ці організації укомплектувались меліоративною технікою, що дало можливість розпочати будівництво осушувальних систем на інженерній основі. Однією з перших таких систем була Коритницька осушувальна система, яка була побудована в 1956-1961 роках в 15-ти господарствах Володимир-Волинського і Турійського районів. На системі було влаштовано 244 км відкритої і 304 км закритої осушувальної мережі, 58 шлюзів-регуляторів та 71 переїздів і мостів. В значних обсягах проводились роботи по відновленню існуючих і будівництву нових систем в більшості районів області. В цей час активну участь в проведені меліоративних робіт приймали господарство та місцеве населення. Методом народної будови було відновлено і побудовано багато каналів. Так, в 1960 році ними виконано 203,6 тис. м3 земляних робіт, побудовано і відремонтовано 195,5 км каналів, очищено від чагарників землі на площі 906 гектарів.

З 1960 року на меліоративних системах області була розпочата нарізка кротового дренажу і будівництво гончарного дренажу. Обсяги меліоративних робіт починаючи з кінця 50-х років щорічно збільшувались, площі осушених земель, що передавались господарством, зросли. Так в 1965 році було введено в експлуатацію 14204 гектарів осушених земель, в тому числі на відновлених системах на площі 9276 гектарів.

Особливо інтенсивного розвитку меліоративні заходи в області набули після Травневого Пленуму ЦК КПРС (1966 рік) на якому меліорація земель була визначена як одна з найважливіших складових інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в країні.

Для здійснення меліоративних робіт в області в 1965 році на базі будівельно-монтажної контори було створено Ковельське будівельно-монтажне управління №62, в селищі Голоби на базі машинно-екскаваторної станції Голобська ПМК-63, в м. Камінь-Каширськ – ПМК-70, в селищі Голоби ремонтно-механічні майстерні.

В 1964 році в місті Луцьку було створено Волинська експедиція інституту "Укрдіпроводгосп" на базі якої в 1969 році було реорганізовано в Волинській філіал інституту "Упрдіпроводгосп", а в 1991 році на його базі створено Волинське проектно-вишукувальне підприємство "Волиньводпроект", яке в 1994 році стало відкритим акціонерним товариством інститут "Волиньводпроект".

В 1967 році в місті Луцьку було створено трест "Волиньводбуд" в склад якого увійшли три будівельні організації, вісім лугомеліоративних станцій, ремонтно-механічні майстерні та автоколона. Першим керуючим трестом було призначено Пльотку Бориса Кіндратовича, який працював на цій посаді до 1993 року. В 1968 році в м. Луцьку була створена Луцька ПМК-101, в 1970 році на базі лугомеліоративних станцій були створені Кримнівська ПМК-197, Луківська ПМК-198, Любешівська ПМК-199, Устилузька ПМК-200, Маньківська ПМК-201. оснащеність будівельних організацій меліоративною технікою постійно зростала, обсяги робіт по меліорації земель збільшувались. Так, станом на 1984 рік в організаціях тресту нараховувалось 175 колісних тракторів, 215 бульдозерів, 43 корчувачі, 133 багатоковшових і 157 одноковшових екскаваторів, 835 автомобілів, в тому числі 68 автобусів.

Організаціями тресту за період з 1967 по 1995 роки було проведено роботи по будівництву нових та реконструкції раніше побудованих систем на. Особливо широкий розвиток меліорації почався після 1966 року. З 1966 по 1970 рік в експлуатацію було введено 72,5 тис. га, , з 1971 по 1975 рік – 72,1 тис. га, з 1976 по 1980 – 80,0 тис. га, з 1981 по 1985 – 83,9 тис. га, з 1986 по 1990 рік – 62,8 тис. га. Протягом цих років були побудовані зрошувальні культурні пасовища, побудовано 530 артезіанських свердловин для водопостачання тваринницьких ферм та інші види робіт. В результаті проведених меліоративних робіт в області осушено 416,6 тисяч гектарів раніше заболочених і перезволожених земель. На 47,9 тисячах гектарів побудовані польдерні системи. Для їх функціонування влаштовано 18,5 тис. км відкритих каналів, побудовано 336 км захисних дамб, 48 насосних станцій, 802 км експлуатаційних доріг, 15 тисяч гідротехнічних споруд, 10 водосховищ.

В вересні 1988 року на базі тресту "Волиньводбуд" та облводгоспу було створене проектно-будівельно-експлуатаційне об’єднання "Волиньмеліоводгосп", яке функціонувало до серпня 1991 року. При реформуванні об’єднання було створено ВАТ "Волиньводбуд", обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства та об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів. В 1993 році до складу облводгоспу увійшла гідромеліоративна партія, яка розташована в м. Ковелі. В зв’язку з значним зменшенням обсягів меліоративних робіт в 1994 році об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів була приєднана до облводгоспу. В 2005 році управління осушувальних систем перейменовані в міжрайонні і районні управління водного господарства.

Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державний комітет України по водному господарству реорганізовано у Державне агенство водних ресурсів України. (Держводагенство України).

Наказом Держводагенства України від 06.05.2011 року №48 "Про оптимізацію бюджетних водогосподарських організацій у зв'язку з утворенням Державного агенства водних ресурсів України" з 16 травня 2011 року Волинське обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства перейменоване у Волинське обласне управління водних ресурсів (Волинське облводресурсів).

Волинське обласне управління водних ресурсів знаходиться у м. Луцьку, вул. 8-го Березня, 1