Лекція № 11-12 (4 год)

Тема: “Внутрігосподарська оцінка земель”

План

1. Загальні положення внутрігосподарської оцінки земель.

2. Оцінка продуктивних властивостей земель.

3. Оцінка технологічних властивостей земель.

4. Визначення показників внутрігосподарської оцінки земель.

5. Документація з внутрігосподарської оцінки земель.

6. Складання картограми масивів економічної придатності для розміщення масивів сільськогосподарських культур.

Література:

1. Магазинщиков Т.П. Земельний кадастр – Львів. Світ. 1991. 452с.

2. Методика проведення внутрігосподарської оцінки земель. – Київ. 1989.

1. Загальні положення внутрігосподарської оцінки земель

Аналіз змісту виробничого процесу з оцінки земель показує, що у його трактуванні спостерігається деяка неузгодженість від­носно встановлення послідовності і взаємозв’язанності дій, які відповідають завданням оцінки земель. Маються на увазі різні погляди на кінцеві результати оцінки земель, практично всі тури земельнооціночних робіт закінчуються даними, які характеризують цінність земель господарства в цілому на рівні середніх економіч­них показників їх використання у земельнооціночному районі. Такі середньозважені дані по господарству приймалися як кінцеві резуль­тати оцінки земель для вирішенння практичних завдань. Іноді таку оцінку земель іменують як міжгосподарську оцінку земель, хоч більш правомірно її вважати, як погосподарську в цілому по гос­подарству/ оцінку.

Ефективне здійснення основних напрямів організації викорис­тання земель у сільськогосподарських підприємствах потребує більш глибоких знань про землю, особливо про її порівняльну оцінку внутрі їх землеволодінь. Тому в системі земельнооціночних робіт, які входять до складу земельного кадастру, важливе місце займає одержання відомостей про внутрігосподарську оцінку земель в роз­різі окремих земельних ділянок, полів сівозмін, сівозмінних, ви­робничих масивів, угідь, які характеризують продуктивність, ефективність використання і доходність земель в цілому по госпо­дарству.

Згідно із загальноприйнятими теоретичними основами оцінки зе­мель у складі державного земельного кадастру, земельнооціночний процес необхідно проводити за такою схемою: районування терито­рії - агровиробниче групування грунтів - збір і обробка даних про признаки і властивості грунтів і економічних показників про використання земель - складання і затвердження шкал оцінки земель; у земельнооціночних районах - внутрігосподарська оцінка земель -оцінка земель у адміністративному районі і на більш високих ад­міністративних рівнях. Основною ланкою в системі земельнооціночних робіт є одержання даних внутрігосподарської оцінки земель.

Відсутність даних про внутрігосподарську оцінку земель стримує науково обґрунтоване вирішення багатьох питань економічного регулюванні виробництва у сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, дані внутрігосподарської оцінки земель повинні засто­совуватися для наукового обгрунтованого вирішенню таких практич­них, завдань: - обґрунтування завдань виробничим підрозділам щодо урожайності культур і затрат на виробництво продукції рослинницт­ва і регулювання госпрозрахункових відносин, визначення земельного податку і орендної плати за землю; організація раціонального ви­користання земель; удосконалення розміщення посівів сільськогос­подарських культур і організація системи сівозмін; складання тех­нологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур, нормування і оплату праці на польові механізовані роботи; аналіз виробничої діяльності госпрозрахункових підрозділів, заохочення виробничих колективів і окремих працівників господарств; розроб­ка заходів щодо поліпшення продуктивних і технологічних власти­востей земель з метою підвищення родючості ґрунтів і зниження технологічних затрат у сільському господарстві.

Об’єктом внутрігосподарської оцінки земель є окремо оброблювані робочі ділянки ріллі, контури кормових угідь, поля і масиви сівозмін, сінокосозмін і пасовищезмін, рілля і кормові угіддя виробничих підрозділів в цілому. Оцінка земель проводиться на немеліорованих і меліорованих землях окремо.

Предметом внутрігосподарської оцінки земель прийнята ґрунтова відміна. При проведенні земельне оціночних робіт на території України на початковому етапі, у зв’язку із обмеженістю статис­тичної інформації, була проведена генералізація окремих агровиробничих груп ґрунтів у оціночні групи, які виступали предметом по господарської оцінки земель. Пізніше проводилася диференціація оціночних показників по агровиробничих групах ґрунтів, яка у да­ний час передбачає виділення у їх складі ґрунтових відмін, які приймаються предметом внутрігосподарської оцінки земель.

При обгрунтуванні внутрігосподарської оцінки земель на прак­тиці часто висуваються пропозиції про те, що вона повинна прово­дитися за природною родючістю грунтів, обмежуючись таким чином тільки бонітуванням грунтів. Як відомо, бонітування ґрунтів дає оцінку природних властивостей, які корелюють з урожайністю ос­новних сільськогосподарських культур. Наявність кореляції ще не говорить про ідентичність показників природних властивостей і урожайності культур. Бонітування ґрунтів у багатьох випадках дає оцінку потенціальної родючості грунту, яку на нинішньому етапі часто неможливо повністю використати /торфяні грунти /, або має низьку відзивчивість на удобрення /піщані грунти/. Тому при внутрігосподарській оцінці земель необхідно використовувати еко­номічну оцінку, яка враховує у повній мірі штучну родючість грун­ту, реальну частину потенціальної родючості і рівень господарсь­кої діяльності в межах області і конкретного земельнооціночного району.

Для включення результатів внутрігосподарської оцінки земель у систему даних державного земельного кадастру по адміністратив­ному району необхідно визначити якість земель по затверджениху земельнооціночних районах шкалах у розрізі оцінюваних господарств. Слід зазначити, що у методичному відношенні питання про проведення внутрігосподарської оцінки земель ще недостатньо роз­роблене. У зв’язку з цим окремі пропозиції зводяться до того, щоби в процесі внутрігосподарської оцінки земель складати або уточняти шкали оцінки земель по кожному господарству зокрема. Для цього необхідно визначити дані про урожайність, затрати виробництва і валову продукцію по ґрунтових відмінах /групах грун­тів/ господарства. Іншими словами, при внутрігосподарській оцін­ці земель рекомендується такий же порядок дій, як і при негоспо­дарській оцінці. Однак, очевидним е те, що внутрігосподарська оцінка земель має бути логічним завершенням негосподарської оцін­ки, забезпечуючи наступність і співставимість даних на всіх рів­нях. Вона повинна базуватися на шкалі показників, середніх по земельнооціночному району. Разом з тим, для врахування впливу технологічних властивостей земель на результати їх оцінки у конк­ретних господарствах, необхідно застосовувати систему поправок на ці умови у виді коефіцієнтів. Базою для вирахування попра­вок на технологічні умови земель при Їх внутрігосподарській оцін­ці є величина технологічного коефіцієнту, який виражає збільшен­ня нормативу часу на польові механізовані роботи відносно кращих, еталонних умов виробництва.