Лекція 9-10 (4 год.)
Тема: “Методичні положення економічної оцінки земель”.
План.
Підготовчі роботи при оцінці земель.
Заповнення землеоціночних формулярів і обробка вихідної економіко- статистичної інформації.
Визначення оціночних показників на агровиробничих групах ґрунтів.
Складання і перевірка шкал економічної оцінки земель.
Література:
Магазинщиков Т.П. Земельний кадастр. – Львів. Світ.1992.452с.
Методика разработки земельного кадастра в Украинской ССР. Киев. Урожай. 1974.
Общесоюзная методика оценки земель (временная). – М. 1976.
I. Підготовчі роботи.
Земельнооціночний процес, як сукупність взаємозв’язаних і послідовних дій по встановленню показників порівняльної оцінки земель, включає такі стадії: підготовчі роботи, земельнооціночні роботи, оформлення і видача матеріалів оцінки земель. Кожна із цих стадій складається з елементів, конкретних дій по виконанню земельнооціночних робіт.
Під час підготовчих робіт проводиться збір необхідних вихідних даних для проведення земельнооціночних робіт. При цьому зміст робіт залежить від того, в який період проводиться економічна оцінка земель. Якщо між бонітуванням ґрунтів і економічною оцінкою земель утворився певний розрив (2-3 роки), то може виникнути необхідність в уточненні матеріалів бонітування ґрунтів, ґрунтових та інших спеціальних обстежень, групування ґрунтів.
На стадії підготовчих робіт необхідно провести аналіз даних раніше проведеної економічної оцінки земель, виявити недоліки достовірності її даних, вивчити думку спеціалістів сільського господарства про якість раніше виконаних робіт по оцінці земель.
У цей час необхідно також підготувати бланки земельнооціночних формулярів для збору вихідної інформації по оцінці земель. Крім того, необхідно зібрати ряд інших даних, а саме: про структуру посівів культур по агрогрупах ґрунтів у господарствах земельнооціночного району; про вартість одного кубометра поливної води і затрат на утримання міжгосподарської осушувальної мережі у розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь тощо.
Структура посівів культур береться з матеріалів вдосконалення сівозмін, робочих проектів організації вирощування сільськогосподарських культур, проектів внутрігосподарського землекористування, у яких є схеми попередників культур або рекомендованого розміщення культур по полях сівозмін. При цьому окремо на картографічному матеріалі необхідно заздалегідь визначити кількість і межі оцінюваних агрогруп ґрунтів, з таким розрахунком, щоб їх число не перевищувало п’яти. Існуючими методичними і технічними вказівками передбачено, що у оцінюванні агрогрупи ґрунтів об’єднуються агровиробничі групи ґрунтів оціночного району за признаком фактичного використання їх у польових, овочевих, кормових, ґрунтозахисних, луговопасовищних і інших сівозмінах, в залежності від генезису і комплексу таких природних властивостей, як еродованість, механічний склад, ґрунтове зволоження, кислотність, засолення,
скелетність.
Для збору вихідних даних із загальної сукупності господарств, які входять до складу земельнооціночного району, виділяються господарства (не менше 20), у яких структура посівних площ близька до середньорайонної. Якщо у земельнооціночному районі є господарства з рівномірним розподілом площ об’єднаних агрогруп, то їх кількість може бути меншою. Дані про посівні площі збираються за 5-7 років. У тих випадках, коли структура посівних площ приймається за один рік, число господарств у виборці необхідно збільшити до 30-40.
Визначення площ посівів культур в розрізі об’єднаних груп ґрунтів проводиться у такому порядку. Прозора калька або плівка з нанесеними межами об’єднаних груп ґрунтів суміщається з кресленням попередників або з планом рекомендованого розміщення культур по полях сівозмін. По кальці або плівці визначаються площі посівів всіх культур за кожен рік з ув’язкою до звітної величини посівних площ по культурах і в цілому по господарству, приведеним у земельнооціночному формулярі.
В процесі підготовчих робіт необхідно уточнити матеріали земельно- оціночного районування території, одержані на початковому етапі земельно- оціночних робіт, так як після проведення бонітування ґрунтів можуть пройти зміни в спеціалізації господарств, які входять до складу земельнооціночного району, що може порушити його однорідність. Однорідною рахується спеціалізація у тих випадках, якщо показники товарності і структури посівів культур вар’їрують навколо подвійного середньоквадратичного відхилення (±2σ) від середньорайонної величини для великих вибірок господарств або в межах ±3σ для малих вибірок, з числом господарств менше 22. Бажано, щоби в оціночному районі урожайність, валова продукція, затрати і основні виробничі фонди в розрахунку на 1 га мали такі ж границі відхилень.
Господарства, які не відповідають таким умовам, відносяться до сусідніх земельнооціночних районів або ж виділяються у окремий оціночний район.