1. Загальні відомості про Івано-Франківську область

Івано-Франківська область утворена 4 грудня 1939 року (до 1962 року - Станіславська область). Розташована на заході України. Вона межує з Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями. На крайньому півдні на протязі 50 км границя області є державним кордоном України з Румунією. Межа із Закарпаттям, що проходить по Карпатському хребту, протягом століть, до 1945 року, теж була кордоном — то з Угорщиною, то з Чехословаччиною.

Обласний центр : Івано-Франківськ

Територія області 13,9 тис. км² . За характером рельєфу вона ділиться на три частини: рівнинну, передгірську і гірську. Висота рельєфу зростає з північного сходу на південний захід. Рівнинна частина знаходиться на північному сході і прилягає до Дністра. Тут знаходиться обласний центр — місто Івано-Франківськ (255 м над рівнем моря). Серединну частину складають горбисті передгір'я висотою 400-600 м.

Гірська частина області зайнята Східними Карпатами, що поділяються на масиви Чорногора, Горгани, Гринява, Чивчини. Тут же, в Чорногірському хребті підноситься найвища гора України — Говерла (2061 м).

Населення області — 1 млн. 460 тис. чоловік. В етнографічному відношенні Івано-Франківщина складається з Опілля, Покуття, Бойківщини та Гуцульщини. Їх мешканці зберегли деякі відмінності у мові, одязі, культурі та побуті і вже цим привертають увагу туристів.

Річки в значній частині мають гірський характер, утворюють каскади й водоспади, надаються до водного туризму. Найбільші річки — Дністер і Прут, причому Прут бере початок на території області, з-під Говерли.

Клімат області помірно-континентальний. Зима м'яка з середньою температурою січня -5°С, літо тепле з середньою температурою липня + 18° С. В Карпатах клімат більш суворий і змінюється з наростанням висоти. Середні температури тут на 3-5° С нижчі ніж у передгірській зоні.

Такі кліматичні умови сприяють організації цілорічного відпочинку і лікування. На схилах Карпат сніг лежить до п'яти місяців, а це, в свою чергу сприяє розвиткові гірськолижного спорту.

Число адміністративних одиниць, рад та населених пунктів області: - - районів – 14;

- населених пунктів - 804, в тому числі:

-сільських - 765;

-міських - 39,

- сільських рад - 477.

2. Ступінь антропогенної трансформації ландшафтів.

Область входить в число найбільш промислово розвинених областей західного регіону України і серед п'яти областей західного регіону посідає друге місце. Входить до Карпатського економічного району України. Основні види промислової діяльності — виробництво електроенергії, хімічне і нафтохімічне виробництво, деревообробка, харчова промисловість, виробництво будматеріалів, машинобудування, видобування енергетичних матеріалів тощо.

Для промисловості характерний надзвичайно високий рівень спеціалізації: на долю електроенергетики приходиться біля третини загального випуску продукції промисловості. При цьому практично весь обсяг приходиться на одне підприємство — Бурштинську ТЕС, яка є одним із найпотужніших експортерів на Івано-Франківщині та найбільшою на заході України. Також ведучими секторами промисловості є нафтогазовий комплекс (ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття») і хімічна промисловість (ТОВ «Карпатнафтохім»). Характерним для економіки області залишається домінуюча частка проміжного споживання над виробництвом валової доданої вартості у випуску товарів та послуг. Починаючи з 2004 року, частка проміжного споживання почала знижуватися з 59,7% до 56,7% у 2006 році, що вказує на збільшення ефективності виробництва в області.

Машинобудівний комплекс області представлений підприємствами з виробництва машин, електричного, електронного, оптичного та транспортного устатковання, потенціал якого складають товариства з обмеженою відповідальністю «Українська побутова техніка», «Завод Техмаш», державне підприємство виробниче об'єднання «Карпати», відкриті акціонерні товариства «Арматурний завод», завод « Промприлад », «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод».

Для Івано-Франківської області характерна значна територіальна різноманітність ґрунтового покриву і земельних ресурсів. Земельний фонд складається із земель різного функціонального призначення. Станом на 01.01.06 р, із загальної площі земельного фонду 1392,7 тис. га, сільськогосподарські угіддя займають 633,4 тис. га, лісові площі 636,4 тис. га, забудовані землі — 60,49 тис. га, під водою −23,5 тис. га, відкриті заболочені землі — 2,6 тис. га та інші землі — 22,0 тис. га, з них ріллі — 393 тис. га., пасовищ — більше 128 тис. га, сіножатей — понад 82 тис. га., плодово-ягідних насаджень — біля 10 тис. га.