Основні способи розмноження декоративних трав'янистих рослин

Насіннєве розмноження. Вегетативне розмноження. Щеплення. Розмноження меристемою.

Література: [1],ст. 23-43; [2], ст. 66-76; [3], ст. 47-50; [4], ст. 28-35.

Декоративні рослини розмножуються насінням і вегетативним способом шляхом відокремлення від материнської рослини її частини - листка, бруньки, пагона, гілки, кореня, бульби і т.д.

Більшість однорічників і дворічників при розмноженні насінням зберігають ознаки, притаманні даному сорту.

У багаторічних декоративних рослин, в тому числі і цибулинних, розмноження насінням приводить, як правило, до отримання різноманітного потомства; ці рослини переважно розмножуються вегетативно.

Насіннєве розмноження.

Найпоширеніший спосіб розмноження декоративних рослин - насіннєвий. Його застосовують при виведенні нових сортів квіткових рослин, при вирощуванні однорічників, дворічників, ряду трав'яних багаторічників, а також оранжерейних і кімнатних культур, що цвітуть по сезонах.

Якість насіння. Насіння, що призначене для посіву, повинно мати високі посівні і сортові якості.

Посівні якості насіння визначаються енергією проростання, схожістю, життєздатністю, силою росту, чистотою, виповненістю, крупністю, вологістю і зараженістю шкідниками і хворобами. По посівних якостях насіння поділяється на три класи (1-й, 2-й, 3-й) і повинне відповідати вимогам. Наприклад, насіння айстр і гвоздики Шабо 1-го класу повинні мати чистоту не нижче 98% і схожість не нижче 90%, 2-го класу відповідно 95 і 70%, 3-го класу - 90 і 40%; насіння пахучого горошку відповідно 98 і 80%, 95 і 60% і 93 і 40%; сальвії - 98 і 60%, 95 і 40% і 90 і 20%.

Сортові якості насіння характеризує чистосортність. По сортових якостях насіння декоративних рослин поділяється на елітне, першої (І) і другої (ІІ) категорії сортової чистоти. В насінні елітної і першої категорії сортової чистоти домішка інших сортів і різних гібридів не допускається. Наприклад, в айстрах сортова чистота елітного насіння повинна бути 95%, насіння І категорії - 90%, ІІ категорії - 80%; у гвоздики Шабо відповідно 95, 85, 75; пахучого горошку - 98, 95, 85; левкою - 100, 98, 85 і т.д.

Підготування насіння до посіву. Декоративні рослини високої якості можна отримати тільки із здорового сортового насіння. Щупле, пошкоджене, недозріле насіння нежиттєздатне і підлягає відсортуванню.

Насіння для посіву повинні мати високі показники схожості і чистоти. Їх визначають в державних насіннєвих інспекціях .

Для перевірки на схожість відраховують чотири проби по 100 насінин основної культури і розкладають їх рівномірно в чашках Петрі, блюдечках, плошках і змочують водою. Бажано під насінини підкласти фільтрований папір. Пророщення проводять в теплому місці або в термостаті. Щоденно підраховують і записують число пророслих насінин, вибираючи їх пінцетом. Після закінчення пророщування підраховують загальну кількість пророслого насіння по кожній пробі і встановлюють середній процент схожості.

Для визначення чистоти беруть дві ваги насінин від 0,5 до 10 г, в залежності від їх величини. Навіску розбирають на насінини основної культури і відход (залишки).

Вагу насінин основної культури виражають у відсотках до ваги навіски, взятої для аналізу.

Щоб встановити потребу насінин для посіву, необхідно визначити їх господарську придатність, яку підраховують множенням відсотка схожості на відсоток чистоти і ділення на 100. Господарська придатність квіткового насіння коливається від 50 до 95%.

При встановленні розрахункової норми насіння необхідно додати 10-25% загальної потреби в них, враховуючи відходи при вирощуванні. Слабкі, хворі і пошкоджені рослини вибраковують під час пікірування або пересаджування.

Приклад. Для оформлення айстрами ділянки в 100 м² при площі живлення 20х20 см необхідно виростити 2500 рослин.

В 1 г в середньому міститься 500 насінин айстр; отже, для посіву необхідно мати 5 г. Але насіння має чистоту 90% і схожість 80%; отже, їх господарська придатність дорівнює (90х80) / 100, тобто 72%. При такій господарській придатності необхідно не 5, а 6,4 г насіння. Враховуючи необхідність 25%-ої прибавки на різні відходи при пікіровці і висадці, потрібно 8 г насіння айстр.

Все насіння по їх величині можна розділити на категорії: 1) найдрібніші (у бегонії, примули, лобелії) - до 250000 штук в 1 г; 2) дрібні (у тютюну, петунії, лобелії, левиного зіва, агератума, антиррінума, портулаку) - від 5 до 12,5 тис. штук в 1 г; 3) середні (у літніх айстр, левкою) - 500-600 штук в 1 г; 4) крупні (у циннії, бальзаміна, календули) - 100-300 штук в 1 г; 5) дуже крупні (у пахучого горошку, рицинуса, бобів, настурції) - від 1 до 35 штук в 1 г; 6) гігантські - кокосовий горіх, що досягає у вазі 0,5-0,8 кг.

Крім того, насінини розрізняються по формі (округлі, овальні, клиноподібні і т.д.), по забарвленню (від білого до чорного) і по їх поверхні (гладка, шорсткувата, горбкувата, волосиста і т.д.).

Для отримання дружніших сходів і здорових рослин насіння піддають спеціальному обробітку. До основних прийомів підготовки насіння відносяться наступні:

Протруювання насінин запобігає сходи рослин від захворювань. Воно буває сухим і вологим.

Для сухого протруювання звичайно використовують препарат гранозан (тільки з фарбником). Для обробки 1 кг насіння досить 1 г препарату. За 3-5 годин до посіву насіння опудрюють препаратом або перемішують з ним. Для боротьби з бактерійною гниллю гладіолусів і айстр і фузаріозом застосовують ТМТД. Насіння гвоздики голландської, поміщене у марлевий мішечок, перед посівом протруюють протягом 5-10 хвилин в 40%-му розчині формаліну з наступною витримкою протягом 2 годин під мішковиною або ганчіркою, змоченою в тому ж розчині. Перед протруюванням насіння вимочують біля 2 годин у воді. Протруєне насіння ретельно промивають, після чого просушують і висівають.

Термічна обробка насіння гарячою водою з температурою води 50-55⁰С проводиться від 2 до 12 годин, в залежності від культури.

Намочування. Для прискорення проростання насіння горошку пахучого, настурції, аспарагуса і інших рослин їх необхідно перед посівом протягом доби намочувати у воді з температурою 20-30⁰С. Після цього насіння злегка підсушують і відразу ж висівають.

Проморожування проводять, щоб скоротити період проростання насіння і підвищити життєздатність рослин. Насіння насипають в ящик, закутують і закопують в сніг, де залишають до початку весни.

Повітряно-тепловий обробіток включає провітрювання і обігрівання шару насіння на сонці. Цей засіб підвищує схожість і енергію проростання насіння.

Скарифікація - це руйнування оболонки грубошкірої насінини (наприклад, канни). Через пошкоджену оболонку вода легко проникає до зародка, і насінина починає проростати.

При механічному пошкодженні тверду оболонку насінин обережно надпилюють, надрізують, надколюють, руйнують, протираючи насінини з крупним піском або гравієм, але так, щоб не пошкодити зародка.

При термічній обробці важкопроростаюче насіння канни, банана, аконіта і інших рослин попередньо проморожують, а потім обшпарюють кип’ятком кілька разів до того часу, доки оболонка не трісне. Після цього волога легко проникає до зародка, і поява сходів прискорюється.

При хімічній дії оболонку насінин піддають розм'якшенню у 2-3%-му розчині соляної або сірчаної кислоти (насінини пальм, канни, кісточкових). Їх можна вимочувати у хлорній воді (2-3 краплі на склянку води) протягом 10-12 годин.

Стратифікація полягає у витримуванні насіння протягом кількох місяців (часто починаючи з осені) при зниженій температурі (0-5⁰С). Перед стратифікацією насіння перемішують з вологим піском, торфом, товченим мохом у співвідношенні 1:3. Стратифікації піддають насіння з твердою оболонкою (шипшина, кизильник і ін.). При необхідності їх зволожують. Якщо немає спеціального приміщення для стратифікації, то ящики з насінням закопують у сніг. Добрі результати дає посів насіння у відритий грунт пізно восени, при цьому стратифікація насіння відбувається у природних умовах.

Строки посіву найбільш часто вживаних квіткових рослин наведені у відповідних розділах книги і в довідкових даних на стор. 194.

Посів насіння. Відомі три способи посіву насіння: рядковий, гніздовий і розкидний. Спосіб посіву залежить від кількості вирощуваних рослин, місця і часу посіву, а також від величини насіння.

Рядковий посів проводять у борозни, намічені маркером або лінійкою, а на великих площах насіння висівають сіялками.

При гніздовому способі посіву великі насінини (бобів садових, запашного горошку і ін.) розміщують по 2-3 штуки в лунку.

При розкидному посіві насіння розміщується менш рівномірно, ніж при рядовому і гніздовому. Цим способом насіння сіють у парниках, ящиках, плошках, тобто в тих випадках, коли сіянці приходиться пікувати.

При розкидному посіві насіння потрібно розподілити по площі по можливості рівномірно, не густо, інакше сходи витягуються, стають слабими, приходиться тратити багато часу на їх проріджування.

Дрібне насіння для більш рівномірного висіву змішують з піском або крейдою, а дуже дрібне, наприклад бегонії, для кращої видимості висівають по тонкому шару снігу або по світлому нейтральному матеріалу.

Чим дрібніше насіння, тим на меншу глибину їх загортають. На важких грунтах сіють менш глибоко, ніж на легких, а на сухих - трохи глибше. При висіванні ранньою весною насіння загортають у ґрунт мілкіше, ніж літом.

Норми висіву насіння приведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Орієнтовні норми висіву насіння (в г)

Величина насіння	На 1 ящик (30х50 см)	На 1 м^2 парника або розсадника
Найдрібніше	0,5	-
Дрібне	1,0-1,5	7-10
Середнє	2,0-3,0	13-18
Крупне	4,0-5,0	25-30
Дуже крупне	-	20-150

Декоративні рослини вирощують посівом насіння безпосередньо у відкритий ґрунт або розсадним способом. В останньому випадку насіння висівають на стелажах теплиць, в ґрунті парника, розсадника, у посівних ящиках, горшках, плошках.

Для посіву насіння використовують суміш із дернової, листової землі, перегною і піску, що взяті в різних співвідношеннях по об’єму (табл. 5).

Таблиця 5

Склад сумішей

Садові землі	Суміш 1	Суміш 2	Суміш 3
Дернова земля	-	2	2
Перегнійна земля	1	1	2
Листова земля	1	1	-
Пісок	1	1	1

Для різних квітникових культур складаються різні земельні суміші. Для посіву насіння в парники використовують суміш 2, а для пікування - суміш 3. Перед складанням сумішей землю попередньо дезинфікують формаліном, гранозаном або парою.

У відкритий ґрунт рекомендується висівати насіння рослин, що характеризуються такими особливостями:

1) невимогливі і витривалі (календула, матіола, кореопсис); 2) швидко ростуть (боби, настурція); 3) мають дуже розвинені стержневі корені і важко переносять пересадку (дельфініум, люпин однорічний, маки, резеда); 4) призначені для пізнього цвітіння (левкой, айстри); 5) мають насіння із шкіркою, що важко розбухає (аконітум. анемон, іриси. лілії); 6) сіянці схильні в теплицях до підгнивання (гесперис, іберис, люпин і ін); 7) сходять на наступний рік після посіву (багаторічники - адоніс).

При вирощуванні однорічників, призначених на зрізку, а також щоб забезпечити більш тривале їх цвітіння, насіння сіють в кілька строків (через 5-7 днів).

Безрозсадний метод вирощування однорічників значно скорочує затрати праці і собівартість рослин, при цьому рослини вирізняються потужнішим розвитком, менше страждають від хвороб.

Недоліки цього способу вирощування полягають в тому, що рослини зацвітають трохи пізніше у порівнянні з вирощеними розсадою і насіння витрачається в 2,5-3 рази більше.

Ґрунт під посів квіткового насіння готують дуже ретельно. Зораний зяб або чорний пар планують, культивують і боронують. При вирощуванні однорічників безрозсадним способом насіння висівають в кінці квітня - початку травня (як тільки "достигне" грунт), тобто в ті ж строки, що й ярові зернові культури.

Насіння більш теплолюбних рослин (табл.6) сіють у другій-третій декаді травня. В цей же час проводять посів, щоб викликати цвітіння у пізніші строки.

Таблиця 6