Міністерство освіти та науки України Львівський національний аграрний університет

Землевпорядний Кафедра управління

факультет земельними ресурсами

Звіт

Про виконану практичну роботу

з дисципліни:

“Моніторинг земель”

Виконав: студ. ЛНАУ гр. ЗВ-61

Капець О.В.

Перевірив: Богіра М. С.

Дубляни 2015

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………

1. Аналіз екологічного стану земель………………………………………

1.1. Характеристика сільської ради……..……………………………….

1.2. Характеристика грунтового покриву………………………………..

2. Оцінка діагностики екологічного стану земель………………………...

3. Обгрунтування заходів реагування, адекватних екологічному стану земель……………………………………………………………………………….

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У системі моніторингу земель проводиться збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз інформації про стан земель, прогнозування їх змін і розроблення науково обґрунтувальних рекомендацій для прийняття рішень щодо запобігання негативним змінам стану земель та дотримання вимог екологічної безпеки. Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.

Завданням моніторингу земель є періодичний контроль динаміки основних грунтових процесів у природних умовах і при антропогенних навантаженнях, прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів. До завдань монітор гину земель відносяться: довгострокові систематичні спостереження за станом земель; аналіз екологічного стану земель; своєчасне виявлення змін стану земель, оцінка цих змін, прогноз і вироблення рекомендацій про попередження і усунення наслідків негативних процесів, інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру, землекористування, землеустрою, державного контролю за використанням і охороною земель, а також власників земельних дільниць.

Основним завданням моніторингу земель є формування і підтримання на сучасному рівні системи інформації про стан земельних ресурсів, залучених в господарське або інше використання на певній території, а саме про зміни в стані земель, визваних антропогенними діями.

В системі моніторингу розрізняються три рівні:

-санітарно-токсичний;

-екологічний;

-біосферний.

Санітарно-токсичний моніторинг - спостереження за станом якості навколишнього середовища, головним чином - забруднення природних ресурсів шкідливими речовинами і впливом цього процесу на людину, рослинний і тваринний світ, а також визначення наявності мікроорганізмів; контроль за впливом в атмосфері окисів сірки і азоту, сполук важких металів двоокису вуглецю.

Екологічний моніторинг - визначення змін в екологічних системах, природних комплексах і їх продуктивності, а також виявлення динаміки запасів корисних копалин, водних, земельних і рослинних ресурсів.

Біосферний моніторинг - дозволяє визначити глобально фонові зміни в природі (степінь радіації, наявність в атмосфері вyглекислого газу, озону, тепла і степінь іх запиленості, світові міграції птахів, риб, погодні кліматичні умови та зміни на планеті).

Відповідно до Положення про моніторинг земель, об'єктом моніторингу є весь земельний фонд незалежно від форми власності.

Моніторинг земель здійснюється у відповідності із загальнодержавними і регіональними програмами. Інформація про стан земельних ресурсів та їх використання, яка була отримана в процесі ведення моніторингу, нагромаджується в архівах і банках даних автоматизованої інформаційної системи.