Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

наповнення ПЗ / Вправи на розвиток прогностичного компоненту спостережливості

.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
34.82 Кб
Скачать

Вправи на розвиток прогностичного компоненту спостережливості

Для підвищення ефективності частини тренінгу, направленої на розвиток прогностичного компоненту спостережливості, пропонуються наступні вправи: «Бацила сміху» (X. Бідструп, 1988), «Дзеркало і мавпа», «Список питань», «Ознака розділення» (Психогимнастіка в тренінгу, 1999). Вправи були підібрані по наступних критеріях: 1) в процесі виконання тренувальних завдань потрібно здійснювати прогнозуючу діяльність в умовах спілкування і безпосередньої взаємодії; 2) передбачення повинні будується на основі спостережуваних елементів динамічної експресії людини і вже наявних когнітивних схем сприйняття.

Вправа «Дзеркало і мавпа»

Учасникам тренінгу пропонується розділитися на пару. Один з них — «дзеркало», інший — «мавпа». «Мавпа» виглядає в дзеркало і поводиться достатньо вільно, виконуючи різні рухи, змінюючи міміку та ін. Задача «дзеркала» — якомога точніше відобразити всі зміни міміки і жестів. Через 2-3 хв. партнери міняються ролями. Вправа спрямована на розвиток здатності на основі спостережуваної поведінки передбачати дії іншої людини.

Вправа «Список питань»

Учасники тренінгу розбиваються на групи по 5-6 осіб. Кожному учаснику пропонується скласти список запитань і передбачуваних відповідей на них кожному члену своєї підгрупи. При цьому повинні дотримуватися наступні умови: а) питання повинні бути спрямовані на стани, якості і відносини учасників групи; б) при формулюванні питань і відповідей потрібно опиратися на ті уявлення, які, на вашу думку, є найвірнішими і точними; в) формулювання відповіді повинне враховувати емоційні характеристики конкретної людини.

Через 7-9 хв. учасники кожної підгрупи перевіряють правильність зроблених передбачень. При цьому кожний повинен побувати в ролі відповідаючого на питання і питаючого інших.

Вправа спрямована на формування уміння передбачати поведінку людини в конкретній ситуації, перевірку правильності наявних когнітивних схем сприйняття.

Вправа «Ознака розділення»

Учасникам групи пропонується вибрати особистісну якість за якою група розділиться на дві частини. Ведучий пропонує варіанти: товариські — замкнуті, імпульсні — стримані, стабільні в поведінці — непередбачувані в поведінці, емоційні — раціональні та ін. Після того, як група визначиться з вибором ознаки, кожний повинен в думках вирішити, до якої групи він себе віднесе. Потім дається завдання кожному члену групи розділити всіх присутніх за вибраною ознакою, передбачаючи, до якого з двох полюсів кожна людина себе віднесе. Результати прогнозування записати в свій зошит в два стовпці. Після цього група сідає у два ряди на підставі самооцінки за запропонованою якістю, і учасники звіряють свої списки з дійсним вибором кожної людини.

Вправа спрямована на тренування уміння співвідносити передбачення про поведінку з реальним вибором іншої людини.

Вправа «Ситуація оцінювання»

Уявіть ситуацію, в якій дається оцінка за виконану роботу (вчителем на уроці, викладачем вузу за відповідь на семінарі, керівником підрозділу на виробництві та ін.).

На які зовнішні ознаки ви орієнтуєтеся, щоб передбачити негативну емоційну реакцію? Потім пропонується розіграти дану ситуацію. Ролі учнів: «безтурботний трієчник»; «тривожний відмінник». Після цього учасник, виконуючий роль вчителя, повинен уточнити спостережувані ознаки і спробувати виділити види передбачень, що використовуються ним у виникаючих педагогічних ситуаціях (висунення гіпотез, побудова майбутньої моделі спілкування на основі перетворення уявлень, складання плану, встановлення причинно-наслідкових зв'язків).

Вправа «Діагностична ситуація»

Наприклад, ситуація пояснення на уроці нового матеріалу або аналогічна для інших груп людей (пояснення виробничого завдання та ін.).

По яких зовнішніх ознаках ви можете судити про повне засвоєння матеріалу?

Які спостережувані ознаки примусять вас змінити послідовність викладу, повторити яку-небудь частину пройденого, прискорити темп викладу?

Учасникам тренінгу пропонується розіграти цю ситуацію в підгрупах. При цьому учасник, виконуючий роль пояснюючого, не повинен наперед знати, які ролі виконують учасники-«слухачі». Ролі учасників можуть бути визначений наперед, наприклад: відмінник, що цікавиться; не цікавиться «трійочник»; відстаючий учень; учень, що замишляє яку-небудь витівку. Після закінчення розігрування ситуації «вчитель» повинен звірити свої припущення із справжніми ролями «учнів». В подальшій дискусії в групі відбувається уточнення спостережуваних ознак і обговорення їх ролі.

Вправа «Стимулююча ситуація»

Керівник (вчитель, начальник відділу, зав. кафедрою, викладач вузу та ін.) роздає завдання різного рівня складності.

По яких ознаках ви визначите, яке завдання хоче отримати той або інший учасник? На які ознаки ви орієнтуєтеся, щоб передбачити відмову від завдання?

При розігруванні ситуації учасники групи виконують ролі вчителя і дітей (керівника і виконавців): байдужий; що цікавиться предметом; здатний, але ледачий. Надалі відбувається обговорення в групі представлених інсценувань і уточнення спостережуваних ознак, що служать підставою для побудови передбачень.

Вправа «Інформуюча ситуація»

На виховній годині вчитель інформує про непристойний вчинок одного з учнів класу. (Різні варіанти ситуації залежно від складу учасників практикуму: керівник інформує інших службовців, один з родичів інформує інших членів сім'ї та ін.)

Які засоби ви використовуватимете, щоб приховати свій емоційний стан?

Як за допомогою виразних засобів показати учням ваше відношення до вчинку?

Які спостережувані ознаки можуть інформувати вас про відношення учнів до вчинку свого однокласника і допоможуть передбачити подальший хід бесіди?

Учасникам пропонується розіграти дану ситуацію. Ролі учасників: провина, що зробила; підтримуючі його; осуджуючі його поведінку; байдужі.

Після виконання кожної із хапрпонованих вправ в ході обговорення обов'язково ставилося питання про види передбачення, що використовуються. Це допомагає зіставити класифікацію ситуацій по меті дії з класифікацією прогностичних ситуацій по виду передбачення, що сприяє більш чіткому диференціюванню сприйманих ситуацій.