Етичний кодекс психолога-консультанта
1. Загальні норми
1.1. Межі компетентності
Психологи-консультанти займаються професійною діяльністю тільки у межах своєї компетентності, яка визначається освітою, формами підвищення кваліфікації і відповідним професійним досвідом.
Психологи-консультанти здійснюють професійну діяльність в нових областях або використовують нові методики тільки після їх відповідного вивчення, проходження навчання, супервізорства і (або) консультування.
У областях діяльності, в яких ще не вироблені прийнятні стандарти підготовки, психологи-консультанти роблять все можливе для підвищення компетентності своєї роботи і захисту клієнтів від можливої шкоди і т.д.
Психолог-консультант, ухвалюючи рішення, пов'язане з професійною діяльністю, повинен враховувати свою кваліфікацію і досвід роботи з клієнтами, певними індивідуальними відмінностями, що володіють (вік, національність, віросповідання, сексуальна орієнтація, різновид психологічної проблеми, фізичний або психічний розлади, мову або соціо-економічний статус і т.д.).
Психологи-консультанти наділяють своїх підлеглих, що супервізуються і асистентів тільки тією відповідальністю, з якою ті можуть справитися на основі їх компетенції (освіти, досвіду, підготовки і т.д.)незалежно від того чи будуть вони діяти самостійно або під спостереженням.
1.2. Опис і/або пояснення результатів психологічної роботи
У роботі з клієнтами-непрофесіоналами психологи-консультанти використовують зрозумілі для них терміни і пояснення.
Якщо по яких-небудь причинах (контракт про нерозголошування отриманих результатів, незаконність повідомлення результатів певних груп осіб) психологи-консультанти не можуть повідомити інформацію тим, кому вона потрібна і до кого відноситься, то вони повинні заздалегідь їх попередити про неможливість користування цією інформацією.
1.3. Повага прав інших людей залишатися іншими
У своїй професійній діяльності психологи-консультанти повинні з повагою відноситься до прав інших людей на установки, думки, моральні норми і т.д., відмінні від їх власних.
1.4. Недискримінація
У своїй професійній діяльності психологи-консультанти всіляко повинні уникати будь-якої дискримінації за таким параметрами, як вік, стать, національність, віросповідання, сексуальна орієнтація, фізичний або психічний розлад, мова, соціо-економічний статус чи інша ознака, що обумовлена в законі.
1.5. Посягання на честь і гідність клієнтів
Психологи-консультанти не мають права здійснювати дії, які можуть образити або принизити честь і гідність клієнтів.
1.6. Відношення до особистих проблем
Психологи-консультанти добре уявляють, що їхні особисті проблеми можуть впливати на ефективність професійної діяльності. Тому вониповинні уникати тихсфер своєї професійної діяльності, в якій ці проблеми можуть відбитися особливо гостро і завдати якої-небудь шкоди клієнтам.
Психологи-консультанти зобов'язані робити все можливе для розпізнавання на якомога раніших етапах формування і/або наявності своїх особистих проблем, які можуть слугувати перешкодою в здійсненні їхньої професійної діяльності.
Для усунення виявлених внутрішньоособистісних перешкод в здійсненні своєї професійної діяльності психологи-консультанти звертаються за професійною допомогою до колег і визначають на цей час обмеження у професійній діяльності
1.7. Ненанесення шкоди
Психологи роблять все можливе, щоб запобігти або зменшити небажані наслідки від своєї професійної діяльності, а також позбавити і захистити клієнтів від подібних наслідків.
1.8. Неправильне використання психологічних знань
Визнаючи силу психологічних знань, психологи-консультанти роблять все можливе для запобігання чиєму-небудь особистому, фінансовому, соціальному, організаційному і політичному впливу з метою примушення до неправильного використання психологічних знань.
1.9. Неправильне використання психологів-консультантів результатів їхньої роботи
Психологи-консультанти не беруть участь в діяльності, результати якої можуть бути використані для дискредитації психології.
Якщо психологам-консультантам стає відомо про неправильне використання результатів їхньої роботи, вони роблять все можливе для усунення і/або виправлення допущених помилок.
1.10. Бартер з клієнтами
Психологи, як правило, утримуються від отримання подарунків і послуг від клієнтів як плату за надану допомогу, оскільки така практика є серйозним джерелом конфліктів, експлуатації і девальвації професійних стосунків. Психолог-консультант може брати участь в бартері тільки в тих випадках, коли це не заважає професійної діяльності і не приводить до маніпуляції.
1.11. Грошова винагорода
Питання грошової винагороди як оплата своєї праці психологи-консультанти вирішують на початковій стадії психологічної взаємодії з клієнтом, але у будь-якому випадку до моменту психологічного втручання (інтервенції).
1.12. Ведення професійної і наукової документації
Психологи-консультанти належним чином документують свою професійну роботу з метою узагальнення і розповсюдження свого досвіду, полегшення подальшій діяльності, а також для можливості пред'явлення своєї роботи в інших інстанціях.