ВСТУП

Будучи провідним підрозділом вузу, бібліотека відображує рівень його розвитку. Фундаментальна роль бібліотеки в навчальному процесі на мій погляд полягає в тому, що вся навчальна робота повинна будуватися на основі бібліотеки.Лекції не можуть дати всього комплексу знань, якими повинен оволодіти студент. Все більше значення набуває самостійна робота його з документом. І тут рівень організації роботи бібліотеки і, насамперед, всі її можливості в забезпеченні навчального процесу інформаційними ресурсами мають серйозне значення.

Акцент на самостійній роботи студентів, різке збільшення числа видань, які кафедри постійно включають в навчальний процес і які вже неможливо зосередити в особистих бібліотеках, все це безпосередньо впливає на використання бібліотечних фондів вищого навчального закладу, та на зростання числа обслуговуваних студентів.

Формування бібліотечних фондів вимагає від бібліотекаря точного знання завдань, що стоять в даний час перед бібліотекою, а також постійного вивчення контингенту користувачів, їхніх потреб, інтересів.

В сучасному світі величезну роль у формуванні наукових поглядів майбутніх фахівців у вузівському навчанні виконують бібліотеки ВНЗ як їх підрозділи, що забезпечують інформаційну підтримку всієї вузівської освіти та діяльності вузів в цілому.

Бібліотека вищого навчального закладу - це особливий тип бібліотеки, що особливо відбивається в формуванні фонду. По-перше, документи закупаються у великій кількості екземплярів. По-друге, в процес формування фондів навчальної та наукової літературою безпосередньо включений професорсько-викладацький склад і на основі заявок кафедр відбувається подальше просування документів до користувача.

В сучасних умовах розвитку ринкових відносин вузівська бібліотека стає якимось інформаційним оператором, спираючись на інформаційно-комунікаційні технології. І в даному випадку можна погодитися з В. Фрювальдом, що вказує на можливість перетворення бібліотеки в структуру, що управляє інформацією, розподіляє її серед користувачів [2 ; 60].

На сьогоднішній день багато фахівців пропонують різні точки зору на бібліотеку вищого навчального закладу та формування її фондів. Так, Е. А. Краснова розглядає сучасну бібліотеку як компонент освітнього простору, а також бачить в ній самостійну інформаційно - культурологічну систему з надзвичайно сильним педагогічним потенціалом [13; 12]. Незважаючи на те, що бібліотека тут розглядається в контексті педагогічного вузу, справедливо можна віднести твердження до всіх, без винятку вузівським бібліотекам: кожна з них є ядром освітнього процесу. Серед функцій вузівської бібліотеки відзначаються такі, як меморіальна, інформаційна, комунікаційна, ціннісно-орієнтаційна та просвітницька.

Н. Н. Борцова бачить головне завдання вузівської бібліотеки у сприянні інформаційно документному забезпечення навчального процесу і наукових досліджень [6; 23]. Тим не менш, бібліотека вузу все ж повинна не тільки сприяти, а й активно забезпечувати зазначені процеси. Спірний момент полягає в співвідношенні рівного навчального та науково-дослідного процесів.

Розвиток кожної вузівської бібліотеки визначається такими факторами, як зміна тематики запитів користувачів, розширення видів і форм наданих бібліотечних послуг, здатність персоналу вирішувати завдання повного забезпечення вступників запитів.Досягненню позитивних результатів сприяє грамотно реалізована політика формування бібліотечного фонду.В своїй монографії А. А. Соляник пише: «…щобіблиотечні фонди в сучасному світі є важливими стратегічними ресурсами розвитку суспільства» [26;37].

На сьогоднішній день багато фахівців пропонують різні точки зору на бібліотеку вищого навчального закладу та формування її фондів.

Мета курсового дослідження - проаналізувати стан формування фонду документообігувищихнавчальнихзакладів.

Завдання курсового дослідження:

• розглянути особливості формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів;

• виявити специфіку формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів різними формами документів;

•проаналізувати місце бібліотеки вищих навчальних закладів у системі дистанційної освіти.

Об'єкт - фонд бібліотек вищого навчального закладу.

Предмет - формування фонду бібліотек вищих навчальних закладів в контексті інформаційного простору вищого навчального закладу.

Для організації цього процесу важливо не тільки комплексне використання світових інформаційних ресурсів, але й усвідомлення важливості безперервного освіти.

1. Формування фондів бібліотек вищих навчальних закладів

1. Специфіка формування бібліотечного фонду вищих навчальних закладів

Поняття «формування бібліотечного фонду» було сформульовано в кінці 1960-х років Ю. В. Григор'євим для позначення всіх технологічних процесів з перетворення документів у систематизоване зібрання, тобто в бібліотечний фонд.Воно відіграло велику роль в системному баченні бібліотечного фонду, створення цілісного вчення про бібліотечні фонди замість суми існуючих до того часу теорій і методик приватних процесів, що відносяться до створення і розвитку бібліотечного фонду.

Завдяки цьому поняттю виникла і стала швидко розвиватися теорія формування бібліотечного фонду.

В даний час, в термінологічному словнику з бібліотечної справи поняттю формування бібліотечних фондів "дається більш ємне визначення: « Сукупність процесів, спрямованих на створення і розвиток бібліотечного фонду, складається з комплектування, організації та управління фондом, а також виключення творів друку та інших матеріалів;залежить від виду бібліотеки, складу, чисельності та інтересів читачів, від випуску читацької продукції розвитку інформаційних потреб науки і виробництва» [10; 202].

Сучасний світ ставить перед бібліотекою вузу ряд проблем, від правильного рішення яких залежить місце, яке вона займе в сучасному інформаційному суспільстві. Ці проблеми можна розділити на дві основні групи:

1) комплектування фондів;

2) обслуговування читачів у відповідності з останніми досягненнями.

Сьогодні з'явилося безліч можливостей для формування фондів бібліотек ВНЗ як наукової, так і навчальною літературою. Тематичні плани багатьох видавництв зручні у використанні, оголошені книги в більшості випадків забезпечені докладними анотаціями. Помітну допомогу в комплектуванні надають книготорговельні організації.Комп'ютерна техніка за допомогою електронної пошти та Інтернету дозволила сучасної вузівської бібліотеки більш оперативно поповнювати свої фонди необхідною літературою.

У бібліотеці вузу фонд навчальної літератури формується на основі заявок фахівців кафедр. З одного боку, подібні заявки допомагають формуванню фонду відповідно до навчальних планів і програм, але з іншого - не всі викладачі можуть розібратися у величезному морі вступників пропозицій.Останнє зобов'язує співробітників бібліотеки в міру своїх сил і знань допомагати їм з вибором підручників. Цьому процесу в чималому ступені сприяють численні каталоги, тематичні плани, прайс-листи, надані видавництвами, книготорговельними фірмами і безпосередньо авторами підручників через Інтернет.

Ще один важливий аспект формування фондів вузівської бібліотеки полягає у вибірковості комплектування, що тісно пов'язане з правом людини на вільний доступ до інформації. Звичайно, бібліотека як сховище літератури і ретранслятор знання не може брати на себе функцію цензора. Але в зв'язку з тим, що сьогодні з'явилася значна кількість неправдивої інформації, що має антигуманний характер, постає питання і про інформаційну безпеку. Дана проблема ще потребує у всебічному вивченні фахівців з бібліотечної справи, педагогів, філософів, соціологів і політологів.

В даний час перед бібліотекарями стоїть завдання обслуговування читачів у відповідності з останніми досягненнями інформаційного суспільства. Відбувається автоматизація бібліотечних процесів комплектування, записи читачів, видача літератури, персонального інформування, МБА).Створюються поточні та ретроспективні електронні каталоги на базі спеціальних бібліотечних програм, на приклад такі як UNILIB. Багато бібліотеки створюють власні веб-сайти.У постійно мінливих умовах всім співробітникам бібліотеки вузу необхідно постійно підвищувати свою кваліфікацію, щоб орієнтуватися в інформаційному просторі, а також активно формувати інформаційну культуру читачів.Для організації цього процесу важливо не тільки комплексне використання світових інформаційних ресурсів, але й усвідомлення важливості безперервного освіти.

2. Управління фондом бібліотек вищих навчальних закладів

Центральною частиною роботи директора вузівської бібліотеки є управління бібліотечними фондами. Ретельний відбір ресурсів - будь то традиційні книги та журнали або служби електронних даних - дуже важливий, тому що користувачі бібліотеки повинні мати доступ до необхідної їм інформації.

Перш ніж приступити до розгляду проблеми управління фондами бібліотек, необхідно зазначити, що тісна співпраця з користувачами, особливо з викладацьким і дослідницьким складом, дуже важливо, так само як і моніторинг використання одиниць зберігання. Велика частина фонду повинна бути збережена для майбутнього використання, а для захисту матеріалів і всієї бібліотеки від лих повинні бути зроблені відповідні заходи.

Моніторинг використання документних фондів дає можливість визначити коефіцієнт використання фондів та інформаційних ресурсів. Спочатку обчислюють питому вагу (частку у відсотках) різних галузей літератури в складі фонду. Потім ділять питому вагу різних відділів документовидачі на питому вагу відповідного розділу фонду, і при цьому виходить коефіцієнт використання фонду.А також, у зв'язку зі стрімким зростанням документних фондів та інформаційними ресурсами моніторинг дає можливість виявити співвідношення між комплектуванням фондів, документів, джерел та їх використанням.

Термін «метадані» використовуються для інформації, що описує ресурс, який в самому широкому сенсі може означати інформаційну одиницю (наприклад, книгу, журнальну статтю, зображення), колекцію або інформаційного користувача. Іноді метадані визначаються як «дані про дані». Найбільш відомою формою метаданих є каталожний запис.

Важливою частиною формування фонду є відбір документів.

Відбір документів для фонду - велика відповідальність: тут потрібно не тільки добре знання самого предмета і літератури по ньому, але і здатність передбачити потреби користувача і привернути увагу викладацького складу до потенційно цінних документів. Матеріал вибирається на підставі заявок користувачів, найчастіше, викладацького складу, які бажали б покупки матеріалів або для студентів чи для своїх дослідницьких інтересів.При відборі документів для поповнення фонду, крім власне теми, повинні використовуватися ще деякі критерії. До них відносяться знання різних видавництв, оскільки хороша репутація видавця - запорука якості матеріалу.

Фондом вузівських бібліотек переважно залишаються книги і журнали - як у традиційному, так і в електронному видах - разом з матеріалами в форматах, придатних для особливих уявлень, наприклад, у формі слайдів, аудіо-і відеозаписів і т.д. Крім того, бібліотеки зберігають цілий ряд бібліографічних інструментів, що дозволяють користувачам отримують доступ до більш об’ємної літератури.

До відбору документів також можна віднести такий процес як очищення фондів.У кожній колекції з часом накопичуються такі документи, які вже не мало використовується і в майбутньому, швидше за все, зовсім вийдуть з ужитку.Деякі матеріали повинні віддалятися через те, що інформація в них міститься, вже не відповідає дійсності, наприклад, старі підручники по праву - перші претенденти на списання. Але більшості матеріалів таки потрібна експертна оцінка.Статистичні дані, наприклад, кількість перевидань якоїсь конкретної книги за останні три роки, можуть допомогти у визначенні кандидатів на видалення з фонду, але все ж остаточне рішення про видалення повинен приймати експерт. Будь-які загальноприйняті дії по оцінці колекції допоможуть при прийнятті такого рішення.

В деяких вузівських бібліотеках є другорядні сховища, де містяться рідко запитувані матеріали і з яких ці матеріали витягуються за запитом. Такі сховища можуть перебувати на території бібліотеки або в віддаленому місці.

Існують і приклади кооперативного зберігання. У таких випадках виведений зі складу колекції документ може потім міститися в проміжному сховище, а використання її за запитом з цього сховища може показати, що її цінність ще не вичерпала себе. Тим не менш, від застарілих матеріалів все одно необхідно позбуватися, видаляючи їх і даючи місце новим.