Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Методичка ОТРА

.pdf
Скачиваний:
60
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
977.23 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки , молоді та спорту України

Коледж

Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

Методичний посібник з виконання курсового проекту для студентів спеціальності 5.07010602 “Обслуговування і ремонт автомобілів та двигунів” усіх форм навчання

м.Кременчук 2012 р.

Укладач Левченко Р.В.

Розглянуто цикловою комісією виробництва і обслуговування автомобілів Протокол № ___ від “___”______ 20__ р.

Голова циклової комісії _________________Левадний В.М.

Затверджено методичною радою Коледжу КрНУ Протокол № ___ від “___” _______________________ р.

Голова методичної ради

Левченко Р.В

2

 

ЗМІСТ

 

1. Організація курсового проектування..............................................................

4

1.1.

Загальні положення...........................................................................................

4

1.2.

Структура і зміст проекту ................................................................................

4

1.3.

Вимоги до оформлення проекту......................................................................

5

2.

Розрахунково-технологічна частина...........................................................

8

2.1.

Аналіз вихідних даних......................................................................................

8

2.1.1 Характеристика деталі ......................................................................................

8

2.1.2 Аналіз виробничої програми............................................................................

9

2.2.

Дефектація і сортування деталей ..................................................................

10

2.3.

Вибір раціональних способів усунення дефектів........................................

10

2.4.

Розроблення схем технологічного процесу..................................................

11

2.5.

Вибір установочних баз..................................................................................

13

2.6.

Розроблення маршруту технологічного процесу відновлення деталі.......

14

2.7.

Вибір обладнання, пристроїв та інструментів .............................................

15

2.8.

Визначення розмірів заготівок і припусків на обробку..............................

18

2.9.

Розробка операцій...........................................................................................

21

2.10.

Розрахунок режимів обробки та норм часу..................................................

22

2.11.

Оформлення технологічної документації ...................................................

34

3.

Графічна частина..........................................................................................

36

Додатки.....................................................................................................................

37

Список використаної літератури ...........................................................................

85

3

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

1.1.Загальні положення

Курсовий проект є комплексною самостійною роботою, завдяки якій систематизуються, поглиблюються і закріплюються знання, отримані при вивченні дисципліни «Основи технології ремонту автомобілів». В процесі роботи над ним у студентів формуються уміння проектувати виробничі ділянки авторемонтних організацій, застосовувати отримані знання при розробці технологічних процесів відновлення деталей, конструювати або удосконалювати нескладні пристосування, користуватися довідковою і технічною літературою. Курсове проектування дає можливість встановити міру засвоєння учбового матеріалу, перевірити здібності учнів до самостійної роботи, забезпечує підготовку студентів до дипломного проектування.

Посібник розкриває послідовність розробки технологічних процесів відновлення автомобільних деталей, знайомить учнів з вимогами, що пред'являються до змісту, об'єму розділів курсового проекту, методики їх виконання.

Курсовий проект відповідно до навчальної програми виконують з розробки технологічного процесу (ТП) відновлення деталі автомобіля з обов'язковим конструюванням пристрою.

Труднощі, що виникають при виконанні проекту, проявляються в відсутності необхідних довідникових та нормативних матеріалів. Тому в дійсних методичних вказівках ставиться мета - дати учням необхідні та повні рекомендації, як у вирішенні технологічних питань, так і в оформленні проекту у відповідності з вимогами ЄСКД і ЄСТД.

1.2. Структура і зміст проекту

Кожному студенту видається індивідуальне завдання з вказівками повного найменування деталей автомобіля, номера каталогу, конкретних дефектів, та їх характеру.

Курсовий проект повинен відрізнятися єдністю змісту, строгою логічною послідовністю викладу і складатися з пояснювальної записки(об'єм не більше 20 сторінок друкарського тексту або 40 сторінок рукописного тексту без додатків) і графічної частини(об'єм 1...2 листа).

Структуру пояснювальної записки умовно поділяють на вступну частину, основну частину і додатки.

Вступна частина містить: титульний лист, завдання на проектування, зміст. Титульний лист і завдання виконуються на стандартних аркушах, що надаються кафедрою. До змісту включають вступ, послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновок, список використаної літератури і назви додатків.

Основна частина містить: вступ, суть пояснювальної записки (розрахунковотехнологічна частина), висновок і список використаної літератури. У вступі відображають сучасний стан автомобільного транспорту і капітального ремонту автомобілів і найважливіші напрями розвитку в цій області; заходи по посиленню режиму економії, підвищенню технічного рівня виробництва, механізації виробничих процесів, розробці і вдосконаленню існуючих технологічних процесів відновлення деталей з впровадженням ресурсозберігаючих технологій, підвищенню продуктивності праці, поліпшенню якості продукції і збільшенню терміну роботи

4

виробів; значення і техніко-економічна доцільність відновлення деталей. Необхідно вказати також мету курсового проекту.

Суть записки викладають, поділяючи текст на розділи. Розділи поділяються на підрозділи, пункти і підпункти. У розрахунково-технологічній частині систематизуються і аналізуються можливі способи усунення окремих дефектів деталі, вибираються раціональний спосіб відновлення деталі, технологічні бази, складається технологічний маршрут ремонту деталі, розраховуються режими обробки, норми часу, об'єм ремонтних робіт та ін.

Висновок вміщують безпосередньо після викладення суті ПЗ, починаючи з нової сторінки. У висновку наводять оцінку одержаних результатів проекту.

Список використаної літератури наводять після висновків, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

При необхідності додатки розмішують в кінці тексту записки, починаючи кожний додаток з нової сторінки.

Графічна частина повинна містити ремонтне креслення деталі, ескізи до технологічного процесу, загальний вид, або складальне креслення пристрою, а також робочі креслення його деталей.

1.3. Вимоги до оформлення проекту

Пояснювальну записку виконують на аркушах формату А4. За необхідністю допускається використання аркушів формату АЗ. Текст записки необхідно писати пастою чорного або синього кольору на одному боці аркуша білого паперу. Допускається виконувати записку машинописним способом. Текст пишуть залишивши спочатку рядка не менше 5 мм і вкінці рядка не менше 3 мм. Абзаци починають, відступивши від краю рамки 15 мм. Відстань від верхньої або нижньої рамки формату до тексту 10 мм.

Заголовки структурних елементів і розділів слід розташовувати посередині рядка і писати великими літерами, без крапки в кінці.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і писати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці.

Відстань між заголовком і текстом має бути не менше, ніж 2 рядки.

Сторінки ПЗ нумерують арабськими цифрами. Титульний лист, завдання на проектування включають до загальної нумерації сторінок записки. Номер сторінки ставиться починаючи зі змісту.

Ілюстрації (креслення, рисунки графіки, діаграми) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються на сторінці. Ілюстрації можуть мати назву і підрисунковий текст, які розміщують під ілюстрацією у такій послідовності: підрисунковий текст, номер рисунку і назва рисунку. Ілюстрація позначається словом "Рисунок 2.3" - третій рисунок другого розділу.

Таблиці розташовують безпосередньо після тексту, де вона згадується або на наступній сторінці. Номер таблиці і назву вмішують над таблицею. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою.

5

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно залишити не менше одного вільного рядка.

Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Номер зазначають в дужках на рівні формули у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення символів і

коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою з нового рядка починаючи з абзацу словом "де" без двокрапки.

Посилання в тексті записки на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "[1, с.18]". при посиланнях на розділи, підрозділи, таблиці, ілюстрації, формули, додатки слід писати: "дивись 2.1...", "...за 3.3.4...", "... на рис.1.3...", "у додатку 1".

Додатки слід оформлювати як продовження записки. Додаток повинен мати заголовок. Посередині рядка під заголовком потрібно писати "Додаток" і велику цифру порядкового номеру додатка.

Ремонтне креслення деталі виконується в відповідності з ЄСКД й враховуючи правила, регламентовані ГОСТ 2.604-2000.

Місця на деталі, які підлягають відновленню виконуються на кресленні суцільною основною лінією, інші зображення - суцільною тонкою лінією.

На ремонтних кресленнях граничні відхилення розмірів проставляються числовими значеннями. Допуски на вільні розміри 14, 15 й 16 квалітетів проставляються з округленням до десятих долів міліметра.

На ремонтні креслення потрібно наносити тільки ті види і розміри, які необхідні для проведення відновлення деталі. На ремонтних кресленнях ремонтні і пригоночні розміри, а також розміри деталі, які ремонтують зняттям шару металу, позначають буквами, а їх числові значення і інші дані вказують на виносних лініях, або в таблиці, яку розмішують в правій верхній частині креслення. При цьому для ремонтних розмірів зберігається клас точності, і посадка, передбачена в робочих кресленнях.

Для визначення способу ремонту на ремонтних кресленнях деталей розмішують технологічні вимоги і вказівки. Вимоги, які відносяться до окремого елемента деталі, розмішують на ремонтному кресленні біля відповідального елементу чи ділянки деталі.

Позначення ремонтних креслень отримують додаванням до позначення деталі букви „Р" (ремонтний) (додаток 21).

Технологічний процес відновлення деталі повинен оформлятися в повній відповідності з діючими стандартами ЄСТД і вимогами інших стандартів. Комплектність технологічних документів встановлює ГОСТ 3.1108-74 «Комплектність документів залежно від типу і характеру виробництва». Комплект документів на технологічний процес відновлення деталі в курсових проектах включає титульний аркуш, маршрутну карту, операційні карти, карти ескізів і карти технологічного процесу. Технологічні документи оформляються по формах, встановлених стандартами ЄСТД, залежно від способу обробки деталі і організації технологічного процесу.

6

Найменування і код операції дається строго по класифікаторові операцій . Найменування операцій обробки різанням повинне відбивати вживаний вид устаткування і записуватися ім'ям прикметником у формі називного відмінка, наприклад: «то- карно-гвинторізна», «горизонтально-фрезерна». Найменування операцій обробки тиском, зварювання, пайки, наплавлення, термічної обробки і інших записується іменником у формі називного відмінка, наприклад: «роздача», «загартування».

Зміст операцій (переходів) технологічного маршруту записується відповідно до правил стандартів

Зміст технологічної операції (переходу) включає:

1)ключове слово, що характеризує спосіб обробки, виражене дієсловом в невизначеній формі, наприклад: «точити», «свердлити»;

2)кількість оброблюваних поверхонь або елементів поверхні, наприклад: «свердлити 2 отвори»;

3)найменування предметів виробництва, оброблюваних поверхонь або конструктивних елементів, наприклад: «деталь», «отвір», «буртик» ;

4)розмір деталі береться з робочого креслення деталі, результатів розрахунку припусків на обробку;

5)інформацію про характер обробки, наприклад: «з підрізуванням торця», «по копіру», «заздалегідь», «остаточно».

6)обладнання позначається коротко назвою з вказівкою моделі, наприклад: „Токарно-гвинторізний 1К62";

7)для інструменту додається коротка характеристика в відповідних графах Допускається або повна, або скорочена форма запису змісту технологічної

операції (переходу). Повну форму запису слід використовувати за відсутності графічних зображень, а скорочену — за наявності графічних зображень, які відбивають усю необхідну інформацію про відновленні деталі.

Запис змісту допоміжних операцій (переходів) слід виконувати відповідно до правил для технологічних переходів.

Пояснювальна записка і графічна частина повинні виконуватися в відповідності зі СТАНДАРТОМ КОЛЕДЖУ (СТ К КНУ – 2011) на оформлення текстових і графічних документів.

7

2.РОЗРАХУНКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1.Аналіз вихідних даних

Розроблення технологічного процесу на відновлення деталі залежить від вихідних даних, які закладають в розроблюваний процес. В цьому підрозділі для прийняття технічно вірного рішення при описанні вихідної інформації необхідно:

1)описати особливості конструкції деталі (матеріал, термічну обробку, точність і чистоту оброблюваних поверхонь, биття поверхонь, базові поверхні);

2)описати умови роботи деталі в вузлі (агрегаті), вказавши вид тертя, контактні навантаження, знакоперемінні навантаження, зусилля розтягу, вигину, стиснення, можливі зміни структури і тп.;

3)визначити клас деталі, до якого вона належить, можливість її обробки різанням, тиском, зварюванням, вказати механічні властивості матеріала деталі;

4)виконати ремонтне креслення деталі. Для повного уявлення про дефекти деталі, точності відновлюваних поверхонь, а також визначення способів відновлення виконується ремонтне креслення (додаток 1)

2.1.1 Характеристика деталі

Характеристика деталі включає:

найменування і номер деталі по каталогу;

призначення деталі, її конструктивні особливості і місцезнаходження у вузлі;

найменування і марку матеріалу деталі і номер стандарту;

хімічний склад і механічні властивості матеріалу деталі ;

вид термічної обробки заданих для відновлення поверхонь, глибину обробки і твердість матеріалу деталі;

технологічні і експлуатаційні властивості матеріалу деталі : можливість обробки різанням, тиском, зварюванням, термічною обробкою і ін.;

габаритні розміри деталі : довжину, діаметр(ширину і висоту); масу деталі.

клас деталі, до якого вона належить.

Ці дані є в керівництві по капітальному ремонту автомобілів, довідниках, підручниках по будові автомобілів і на робочих кресленнях деталей.

Приклад 1 __________________________________________________________________

Шестерня ведуча заднього моста № 5336-2402017 розташована в редукторі заднього моста і разом з веденою шестернею утворює головну передачу.

Деталь є валом-шестернею з гвинтовими зубами, посадочними шийками під два конічних і один роликовий циліндричний підшипник, з прямобочними шліцами і метричним різьбленням на хвостовику.

Шестерня ведуча призначена для передачі крутного моменту від карданного валу до веденого зубчастого колеса. Вона складається окремим вузлом у зборі з картером підшипників, підшипниками, регулювальними шайбами і так далі…

Шестерня виготовлена з легованої сталі 20ХНЗА ГОСТ 4543-71. Хімічний склад, механічні, технологічні і експлуатаційні властивості сталі приведені в таблицях 1,2,3.

8

Таблиця 1- Хімічний склад стали 45Х ГОСТ 1050-88

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найменування

 

Хімічний елемент і його відсотковий вміст, %

 

 

 

 

марка матеріалу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С

 

Si

 

 

Сr

 

 

Мп

 

Ni

 

Сu

 

Р

 

S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сталь 45Х

 

0,41-0,49

0,17-0,37

 

0,8-1,1

 

0,5-0,8

 

0,3

 

 

0,03

 

Не більше 0,35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2- Механічні властивості стали 45Х ГОСТ 1050-88

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Показник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Не менше

 

 

 

 

 

 

 

Найменування і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тимчасовий

Межа те-

 

Відносне по

 

 

Ударна

Твердість без

 

марка матеріалу

 

 

опір при

 

кучості

 

довження

 

в'язкість α,

термічної об-

 

 

 

 

розтягуванні

 

 

σт,

 

δ, %

 

 

 

кДж/м2

робки, МПа

 

 

 

 

 

σв,

МПа(кгс/мм2)

 

 

 

 

 

(кгс/см2)

 

 

 

 

 

 

МПа(кгс/мм2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сталь 45Х

 

1030(105)

 

835 (85)

 

 

9

 

 

 

45(5)

 

 

229

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3-Технологічні і експлуатаційні властивості сталі 15ХГН2ТА ГОСТ 4345-71

Найменування і

 

 

Вид термічної

 

Оброблюва-

Зварюваність

 

Зносості-

 

марка матеріалу

 

 

обробки

 

ність різан-

при відновленні

 

йкість

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сталь

 

Цементація або

 

Помірна

Помірна

 

Хороша

 

15ХГН2ТА

 

ціанування, загарту-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вання і низькотемпе-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ратурний відпуск

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поверхні деталі піддають загартуванню струмами високої частоти з подальшою відпусткою до твердості: для шліців — 32…34 НRС, для різьблення — 26…31 НRС, для зубів — 57…59 НRС. Габаритні розміри деталі : довжина — 263 мм, найбільший діаметр — 150 мм. Маса деталі — 8 кг.

Шестерня належить до класу деталей – диски.

2.1.2 Аналіз виробничої програми

В цьому підрозділі проектант на основі заданих в завданні виробничої програми, коефіцієнтів відновлення, змінності і придатності повинен з'ясувати:

 

Кількість деталей, які підлягають відновленню.

 

 

Nв=Nр*Кв,

(1)

де

Np – річна виробнича програма (задається проектанту);

 

 

Кв – коефіцієнт відновлення, який показує, яка частина деталей данного най-

менування потребує відновлення (задається проектанту).

 

 

Кількість деталей, які підлягають заміні.

 

 

Nз=Nр*Кз,

(2)

де Кз - коефіцієнт змінності, що показує, яка частина деталей даного найменування при капітальному ремонті автомобіля потребує заміни (задається проектанту).

Кількість придатних деталей

9

Nп=Nр*Кп,

(3)

де Кп – коефіцієнт придатності, що показує, яка частина деталей данного найменування може бути використана при капітальному ремонті автомобіля вдруге без ремонту.

Кп=1-(Кв+Кз).

(4)

2.2. Дефектація і сортування деталей.

Уцьому пункті курсового проекту вимагається описати умови роботи деталі

увузлі(агрегаті), вказавши вид тертя, характер діючих навантажень(постійні, знакозмінні, ударні, вібраційні), характер деформацій(розтягування, вигин, стис-

кування, кручення), характер зносу(рівномірний, нерівномірний, односторонній і ін.), можливі структурні зміни, агресивність середовища, температурний режим і так далі, а також проаналізувати причини виникнення дефектів.

Приклад 2__________________________________________________________________

Гільза циліндра є відповідальною деталлю двигуна. В процесі експлуатації вона випробовує тертя, високий тиск і температуру, внаслідок чого змінюються її форма і розміри.

Дефект 1 — задири і спрацювання робочої поверхні гільзи — є наслідком тертя між поршнем і гільзою. Причому найбільше спрацювання робочої поверхні гільзи відбувається у верхній її частині, де при згоранні палива різко підвищуються температура і тиск газів. Гази проникають під поршневі кільця і підвищують їх тиск на поверхню гільзи, тобто викликають підвищене спрацювання її дзеркала.

Під дією високої температури погіршуються умови мастила верхньої частини гільзи, оскільки відбувається розрідження масляної плівки. Окрім цього мастило частково змивається робочою сумішшю. Такий нерівномірний знос діаметру робочої поверхні гільзи по висоті називається конусообразністю.

Причиною появи овальності робочої поверхні гільзи є нерівномірний тиск поршня на стінки гільзи. У площині, перпендикулярній осі поршневого пальця, цей тиск більший, тому і знос гільзи більший.

Дефект 2 — ...

2.3. Вибір раціональних способів усунення дефектів

Правильний засіб усунення дефектів повинен забезпечити максимальний строк служби деталі після відновлення при мінімальній собівартості ремонту. Вибираючи способи усунення дефектів деталі, потрібно в першу чергу враховувати:

1)можливу зміну структури основного металу, стійкість проти спрацювання, твердість, міцність і зниження питомої міцності відновлюваної деталі;

2)величину, характер та розташування дефектів, відновлюваних деталей і умови їх роботи;

3)комплексні дефекти, якщо є можливість усунути два, три і більше дефектів одним раціональним способом;

4)конструктивно-технологічні особливості матеріалу: термічна обробка, геометрична форма деталі, точність і чистота обробки, рід і вид тертя;

5)можливість наступної механічної обробки деталі;

6)технічну характеристику способів відновлення деталей (додаток 2);

7)коефіцієнт довговічності металопокриття (додаток 3);

8)техніко-економічна доцільність усунення дефектів прийнятими способами

(додаток 4).

10