МР_ІУ_Сам Роб

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ УСІХ НАПРЯМІВ

КРЕМЕНЧУК 2013

Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Історія України» для студентів денної та заочної форм навчання усіх напрямів

Укладачі: к. і. н., доцент В. І. Маслак, к. і. н., доц. В. О. Крот, аспірант Д. П. Василенко

Рецензент к. і. н., доц. О. П. Шаблій

Кафедра українознавства

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Протокол №____ від__________

Голова методичної ради______________ проф. В. В. Костін

2

	ЗМІСТ
Вступ..............................................................................................................
		4
1	Теми та погодинний розклад лекцій та самостійної роботи………….	7
2	Загальні вказівки щодо підготовки самостійної роботи…....................	8
3	Перлік тем і питань для самостійного опрацювання….........................	10
4	Рекомендації щодо написання студентами рефератів……………...…	40
5	Тематика рефератів….....…………………………………………….....	42
6	Питання до іспиту………………………………………………………	44
7	Критерії оцінювання знань…..................................................................	46
Список літератури…....................................................................................		50
Додаток А Зразок оформлення титульної сторінки реферату		53

3

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Історія України» є обов'язковим навчальним предметом у системі вищої освіти України, який поряд з іншими суспільними дисциплінами утворює основу гуманітарної підготовки молодого спеціаліста.

Знання вітчизняної історії є невід'ємним елементом формування повноцінного світогляду особистості, що у свою чергу впливає на відтворення історичної пам'яті народу. Без знання багатотисячолітнього досвіду людства неможливо зрозуміти сучасне, передбачити, а тим більше успішно будувати майбутнє. Не випадково впродовж століть кожен загарбник намагався послідовно викорінювати зі свідомості українців найменші ознаки їх національного буття,

передусім історію і рідну мову – ті головні компоненти, без яких, за словами Олеся Гончара, повноцінне існування нації – неможливе.

Тому глибоке вивчення історії України як у середній школі, так і у вищих навчальних закладах сьогодні є нагальною потребою. Саме молодь, спираючись на шкільні знання, осмисливши вузлові етапи нашої минувшини у вишівському курсі «Історії України», здатна сприйняти історію як потужний засіб утвердження національної ідентичності, як основу нашого дальшого поступу і,

зрештою, як геополітичний фактор розвитку України.

Викладання навчальної дисципліни «Історія України» і самостійне опанування її студентами має пізнавальне та виховне значення, в якому закладено глибокий гуманістичний зміст. Виховне значення історії України передбачає формування в молоді національної свідомості, і на її основі почуття патріотизму, активної громадянської позиції, почуття гордості за приналежність до українського народу. Саме навчальна дисципліна «Історії України» є головним інструментом у формуванні фахівця з історичним мисленням, патріотичною, світоглядною, активною громадянською позицією.

Історія України є невід’ємною складовою частиною всесвітньої історії.

Вона досліджує процеси політичного, економічного, суспільного та

4

культурного розвитку як українського народу, так і народів, що проживали або проживають на території нашої держави, починаючи з найдавніших часів до сьогодення.

Вивчення історії України дає змогу узагальнити досвід громадського розвитку наших предків, зрозуміти сучасний стан українського суспільства,

визначити його ціннісні орієнтири та шляхи розвитку на майбутнє.

Актуальність навчальної дисципліни «Історія України» полягає передусім у тому, що він формує науковий світогляд студентів,

загальноосвітній, фаховий і культурний рівень майбутнього спеціаліста. Саме цим керувалися державні органи України, прийнявши рішення запровадити у вищій школі курс з історії України. На наше переконання не може свідомий громадянин, який не має знань з історії власного народу, бути патріотом своєї держави.

Зміст навчальної дисципліни:

«Історія України» – це навчальна дисципліна, що передбачає вивчення особливостей та загальних тенденцій соціально-економічного та політичного розвитку нашого народу з найдавніших часів до сьогодення, а також його боротьбу за національне і соціальне визволення.

Мета навчальної дисципліни – формування історичної свідомості молоді, в якій поєднуються знання, погляди, уявлення про суспільний розвиток,

усвідомлення нею нерозривного зв'язку між минулим і сучасністю, традиціями і досвідом різних поколінь українців, виховання громадянського патріотизму,

відповідальності за долю своєї Батьківщини, спонукання до активної наполегливої праці в розбудові і зміцненні держави Україна.

Завдання навчальної дисципліни є:

–засвоєння загальних тенденцій, закономірностей, характерних рис соціально-економічного розвитку України;

–вдосконалення та розвиток історичного мислення;

–вироблення вмінь порівнювати та аналізувати історичні події;

–оволодіння сучасними методами дослідження та якісного аналізу;

5

Структура навчальної дисципліни:

Навчальна дисципліна «Історія України» складається з двох розділів: «Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII століття», «Історія України XIX–початку XXI століття».

Значення та місце дисципліни у навчальному процесі

Навчальна дисципліна «Історія України» сприяє формуванню наукового світогляду студентів, збагаченню і розширенню гуманітарної підготовки,

формуванню творчої активності майбутніх фахівців, підвищенню фахового та культурного рівня спеціаліста, збагаченню особистості, духовності.

Програма і методика викладання навчальної дисципліни «Історія України» передбачає використання знань, умінь і навичок, здобутих з української літератури, всесвітньої історії, історії української культури,

соціології, політології, релігієзнавства, філософії, права та ін.

Навчальна дисципліна тісно пов’язана з предметами гуманітарного та суспільного циклів, які викладаються у ВНЗ: філософією, історією української культури, педагогікою, психологією, релігієзнавством, культурологією.

У результаті вивчення курсу студенти мають

знати:

–періодизацію української історії;

–основні етапи становлення і розвитку української державності;

–ключові дати в історії України;

–історіографію проблеми та її джерельну базу;

–життя і творчість видатних постатей української історії;

уміти:

–аналізувати історичні події та явища і робити з них самостійні висновки;

–порівнювати минулі історичні події із сьогоденням;

–володіти новітніми історичними теоріями та концепціями, системою наукового підходу до аналізу історії України;

–працювати з першоджерелами та самостійно осмислювати документи

6

1 ТЕМИ ТА ПОГОДИННИЙ РОЗКЛАД ЛЕКЦІЙ ТА САМОСТІЙНОЇ

РОБОТИ

					Кількість годин
				самостійної роботи
№
			Тема	Денна			Заочна
пор.				форма			форма
				навчання			навчання
				Лек.		С/р	Лек.	С/р
1		Феномен української історії		58		20	14	30
		Україна під владою Російської та Австро-
2		угорської імперій наприкінці ХVІІІ – початку		10		15	3	25
		ХХ століття
3		Українська	національно-демократична	7		15	2	25
		революція 1917-1921 років
4		Україна в 20-30 роки ХХ століття		7		8	2	10
5		Україна в 60-80 роки ХХ століття		7		8	2	10
		УСЬОГО		79		66	25	100

7

2 ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Навчальна дисципліна історії України складається з лекційних та семінарських занять і самостійної роботи. Перші дають основні установки та висвітлюють ряд питань, які носять проблематичний, дискусійний характер.

Самостійна робота студента – це теоретичні навчальна робота, під час яких студенти самостійно вивчає проблему або тему і, опираючись на попередньо зібрану інформацію та співставляючи різні точки зору, виробляють свою думку. Вони розширюють та закріплюють теоретичні знання з дисципліни, розвивають здатність до творчого мислення, формують навички самостійної роботи щодо аналізу, систематизації та узагальнення інформації,

виховують уміння виступати з повідомленнями та брати участь в обговоренні виступів.

Підготовка до самостійної роботи включає:

–ознайомлення з планом самостійної роботи, методичними вказівками,

запитаннями для повторення та списком рекомендованої літератури;

–підбір та опрацювання літератури;

–опрацювання літератури включає: складання виписок з прочитаної літератури, складання опорного конспекту або тез, що є наслідком опрацювання кількох літературних джерел;

–посилання на джерело відомостей з повними бібліографічними даними є обов'язковим;

–обміркування відповідей на питання для повторення.

Мета самостійної роботи полягає в тому, щоб навчити студента

самостійно працювати з науковою літературою, підручниками та посібниками,

атакож з періодичною пресою та часописами, історичними документами.

Урезультаті вивчення теми семінарського заняття студент повинен знати:

8

–хронологію подій, ключові дати;

–життя та діяльність історичних осіб даного періоду;

–історіографію проблеми;

–історичні документи, що висвітлюють цей період;

Уміти:

–аналізувати історичні події;

–давати характеристику історичним діячам;

–пов’язувати минуле з сьогоденням;

–формувати власні переконання та відстоювати їх у дискусіях з опонентами.

9

3 ПЕРЕЛІК ТЕМ І ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО

ОПРАЦЮВАННЯ

Тема 1. Феномен української історії

Мета: з’ясувати історичні умови розвитку людського суспільства на українських землях, схарактеризувати початок формування державності на українських землях, визначити причини розквіту та занепаду Київської Русі,

підкреслити значення Галицько-Волинського князівства, вказати причини, які призвели до окупації українських земель іноземними державами,

охарактеризувати їх соціально-економічний розвиток у період Литовсько-

Польської доби, визначити характерні особливості Української національної революції.

Основні поняття: рід, плем’я, матріархат, патріархат, кочівники,

землероби, скотарі, язичество, Русь, варяги, нормани, князі, бояри, дружина,

хрещення, літопис, шляхта, козацтво, реєстрові козаки, унія, експансія,

католицизм, єзуїти, магдебурзьке право, сейм, сенат, гетьман, полковник,

Литовські Статути, полонізація, Січ, запорожці, чайки, Хмельниччина, Руїна,

революція, універсал, конституція, сердюки, автономія, колонія, русифікація,

воєводи, імперія, самодержавство, Гетьманщина.

План

1.Поява та розселення людей на території України.

2.Античні міста-держави у Північному Причорномор’ї та Криму.

3.Велике розселення словян.

4.Виникнення першого державного утворення у Східній Європі –

Київської Русі.

5.Галицько-Волинська держава.

6.Українські землі під владою Литви та Польщі (друга половина XIV –

першій половині XVI століття).

10