МР_АЗ_Семінарські

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«АРХІВОЗНАВСТВО»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗА НАПРЯМОМ

6.020105 – «ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ТА ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ»

КРЕМЕНЧУК 2013

Методичні вказівки щодо семінарських занять навчальної дисципліни «Архівознавство» для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.020105 – «Документознавство та інформаційна діяльність»

Укладачі: к.і.н., доц. В. І. Маслак,

д. і. н., проф. Д. С. Вирський,

асист. Д. П. Василенко Рецензент к. і. н., доцент В. О. Крот

Кафедра українознавства

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Протокол №____ від__________

Голова методичної ради______________ проф. В. В. Костін

2

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................
		4
1	Теми та погодинний розклад семінарських занять…………..................	6
2	Загальні вказівки щодо підготовки до семінарських занять...................	7
3	Теми та плани семінарських занять….......................................................	9
4	Рекомендації щодо написання реферату………………………………...	43
5	Тематика рефератів………………………………………………………..	46
6	Питання до іспиту...……………………………………………………….	48
7	Критерії оцінювання знань……………………………………………….	50
Список літератури..........................................................................................		54
Додатк А Зразок оформлення титульної сторінки реферату……………..		58

3

ВСТУП

Національний архівний фонд є складовою частиною вітчизняної і світової культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства, перебуває під охороною держави і призначиний для задоволення інформаційних потреб суспільства й держави, реалізації прав та законних інтересів кожної людини.

Держава гарантує умови для зберігання, примноження і використання Національного архівного фонду, сприяє досягненню світового рівня в розвитку архівної справи і ведення діловодства.

Актуальність. У цьому ракурсі архівознавство як навчальна дисципліна покликане виявити весь спектр специфіки діяльності архівних установ в Україні, нюанси здійснення діловодства та документної системи у цій сфері.

Особливу увагу приділено проблемам розвитку знання, яке доповнює професійно орієнтований цикл підготовки бакалавра, зокрема досвіду збору та обробки інформації в сучасних та історичних цивілізаційних утвореннях, ролі та місцю документу, формам обробки та передачі інформації.

Зміст навчальної дисципліни «Архівознавство». Перед студентами постає завдання вивчення і розуміння архівної системи, алгоритму облікових дій, нормативно – правового регулювання даної галузі.

Метою даної навчальної дисципліни є розкриття, аналіз та вивчення архівного фонду, зокрема всієї архівної справи в цілому. Навчальний курс спрямований на поетапне з’ясування та вивчення змісту таких елементів як:

архівна система, архівне діловодство, зовнішній та внутрішній рух архівних документів.

Завданням вивчення навчальної дисципліни «Архівознавство» є

підготовка фахівця, тобто формування у нього вмінь роботи в різних сферах архівної справи: дослідження та оформлення архівних справ, виконання архівної звітності.

Структура навчальної дисципліни

4

Навчальна дисципліна «Архівознавство» складається з двох розділів: «Теоретико-методологічні основи організації архівної справи», «Практико-

методологічні особливості діяльності архівних установ».

Значення та місце дисципліни у навчальному процесі

Навчальна дисципліна «Архівознавство» сприяє формуванню наукового світогляду студентів, збагаченню і розширенню гуманітарної підготовки,

формуванню творчої активності майбутніх фахівців, підвищенню фахового та культурного рівня спеціаліста, збагаченню особистості, духовності.

Навчальна дисципліна «Архівознавство» тісно пов’язана з багатьма іншими, а саме: зі статистикою, вищою математикою, комп’ютерною технікою та програмуванням, іноземною мовою, логікою, риторикою, етикою ділового спілкування тощо.

У результаті засвоєння курсу студент повинен

знати:

–місце навчальної дисципліни «Архівознавство» у системі гуманітарних дисциплін, специфіку її об’єкта й предмета;

–основні сучасні культурологічні школи, напрями й теорії архівознавства;

–історію архівознавства на території сучасної України;

–основи використання архівної справи;

–характеризувати місце слов’янської цивілізаційної спільноти в системі світової культури та цивілізації.

Уміти:

–провести відбір документів для зберігання;

–зробити класифікацію документів, що утворють фонд;

–провести експертизу цінності документів;

–створити науково-дослідний апарат.

5

1 ТЕМИ ТА ПОГОДИННИЙ РОЗКЛАД СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

					Кількість годин
№					семінарських занять
		Тема
пор					Денна	Заочна
					форма	форма
					навчання	навчання
1	Архівознавство як наукова система та				2	0,5
	навчальна дисципліна
2	Історія архівної справи в Україні				3	-
3	Архівна система та мережа архівних установ				2	-
4	НАФ України, його структура та правові				2	1
	засади
5	Зарубіжні архіви та зарубіжна архівна				2	-
	україніка
6	Організація роботи архівів				2	0,5
7	Класифікація архівних документів				2	0,5
8	Експертиза	цінності	документів	та	2	0,5
	комплектування державних архівів
9	Архівне описування та обліково-пошукові				2	0,5
	засоби архівів
10	Забезпечення збереженості документів					0,5
11	Інформатизація в архівній справі				2	-
12	Науково-дослідна та методична робота				2	-
	архівних установ
13	Користування	архівними	документами	та	3	-
	архівна евристика
УСЬОГО	:				28	4

6

2 ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Навчальна дисципліна «Архівознавство» складається з лекційних та семінарських занять і самостійної роботи. Перші дають основні установки та висвітлюють ряд питань, які носять проблематичний, дискусійний характер.

Семінари – це теоретичні навчальні заняття, під час яких студенти під керівництвом викладача обговорюють проблему або тему і, опираючись на попередньо зібрану інформацію та співставляючи різні точки зору, виробляють колективну думку, яка узагальнюється та кориґується керівником семінару в кінці заняття. Вони розширюють та закріплюють теоретичні знання з дисципліни, розвивають здатність до творчого мислення, формують навички самостійної роботи щодо аналізу, систематизації та узагальнення інформації,

виховують уміння виступати з повідомленнями та брати участь в обговоренні виступів.

Підготовка до семінарського заняття включає:

–прослуховування та конспектування лекції з теми семінару;

–ознайомлення з планом семінару, методичними вказівками,

запитаннями для повторення та списком рекомендованої літератури;

–підбір та опрацювання літератури;

–опрацювання літератури включає: складання виписок з прочитаної літератури, складання опорного конспекту або тез як наслідок опрацювання кількох літературних джерел;

–посилання на джерело відомостей з повними бібліографічними даними є обов’язковим;

–підготовка тексту свого повідомлення чи виступу;

–обміркування відповідей на запитання для повторення;

–виконання окремих завдань, передбачених планом семінарського заняття.

7

Мета семінарських занять полягає в тому, щоб навчити студента

самостійно працювати з науковою літературою, підручниками та посібниками,

атакож з періодичною пресою та часописами.

Урезультаті засвоєння курсу студент повинен знати:

– місце навчальної дисципліни «Архівознавство» у системі гуманітарних дисциплін, специфіку її об’єкта й предмета;

– основні сучасні культурологічні школи, напрями й теорії архівознавства;

–історію архівознавства на території сучасної України;

–основи використання архівної справи;

–характеризувати місце слов’янської цивілізаційної спільноти в системі світової культури та цивілізації.

уміти:

–провести відбір документів для зберігання;

–зробити класифікацію документів, що утворють фонд;

–провести експертизу цінності документів;

–створити науково-дослідний апарат.

Робота в аудиторії під час семінарського заняття передбачає:

–виступ з повідомленням з теми семінару (доповідь, реферат чи доповнення);

–відповідь на запитання або постановка запитання іншим виступаючим;

–запис інформації, що вас зацікавила, та узагальнюючих висновків,

зроблених викладачем;

– розв’язання індивідуальних письмових завдань, тестів та ін.

8

3 ТЕМИ ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1 Архівознавство як наукова система та навчальна дисципліна Мета: визначити предмет, об’єкт архівознавства, виділити основні архівознавчі методи, розглянути джерельну базу архівознавства, її основні елементи, охарактеризувати роль архівознавства у підготовці фахівців різних

профілів.

Основні поняття: архівознавство, предмет, об’єкт, методи, джерельна база, загальнонаукові методи, специфічні методи, історичне джерелознавство.

План

1.Предмет, об’єкт і методи архівознавства.

2.Джерельна база та історіографія архівознавства.

3.Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців.

Короткі теоретичні відомості

Серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу одне із значних місць посідає архівознавство як система наукових знань про архіви, архівну справу, її історію, теорію і практику.

Як кожна наука і навчальна дисципліна, архівознавство має свій предмет,

об’єкт і методи дослідження.

Предметом архівознавства є тенденції та закономірності становлення й розвитку архівної справи, наукові принципи роботи з документами, експертиза їх цінності, класифікації, відбору для зберігання, технології опрацювання й організації користування документами.

Об’єктами архівознавства є система архівних установ, документальні ресурси на паперових та інших носіях, органи управління архівами, науково-

дослідні заклади.

Архівознавство спирається на загальнонаукові і специфічні методи дослідження. Сукупність цих методів і основоположних принципів науковості,

9

історизму, об’єктивності та всебічності становить методологічну основу архівознавства.

Архівознавство має власну багату і різноманітну джерельну базу,

основний масив якої становлять історичні джерела. Класифікацію писемних архівознавчих джерел проводять за критеріями, прийнятими в сучасному історичному джерелознавстві.

По-перше, це нормативні акти та інші документи державних органів і владних структур, політичних партій, громадських і релігійних організацій,

творчих спілок, пов’язані із заснуванням архівів, визначенням їхнього профілю і структури. По-друге, праці, промови і виступи державних і громадських діячів з питань архівної політики, діяльності архівних установ. Третю групу становлять так звані масові джерела, насамперед матеріали преси,

найрізноманітніші довідники. До четвертої групи джерел належать інструктивні та довідково-інформаційні матеріали органів та установ архівної сфери.

Наукові праці з історії, теорії та організації архівної справи, матеріали науково-

практичних конференцій – це п’ята група джерел.

Архівознавство є комплексною системою знань, яка, з одного боку,

органічно входить в історичну науку, а з іншого – інтегрує в собі низку спеціальних знань з теорії, історії та практики архівної справи, державного будівництва, документознавства, інформаційних систем. Як самостійна навчальна дисципліна архівознавство займає важливе місце в системі підготовки не тільки професійних архівістів, але й істориків, правників,

філологів, культурологів, фахівців системи державного управління тощо.

Контрольні питання

1.Дайте визначення архівознавства як науки.

2.Охарактеризуйте основні етапи розвитку архівознавства.

3.Що означають принципи науковості, історизму та всебічності в архівознавстві?

Література: [16, с. 13-28; 22, с. 20-25; 18, с. 35-44].

10