МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

Л. М. Сакун

Операційний менеджмент

Опорний конспект лекцій

Кременчук 2010

1. Мета, задачі й проблематика ОМ. Мета – формування у спеціалістів умінь розробки операційної стратегії, створення та використання операційних підсистем для досягнення місії організації. Осн. завдання ОМ: - усвідомлення того, що операційна система є найважливіша складова організації; - знання методів та принципів організації, планування і контролю; - уміння розробити операційну стратегію підприємства; - вміння обґрунтувати рішення щодо створення операційних систем; - вміння здійснити менеджмент якості та управляти продуктивністю операційної діяльності організації; - знання особливостей ОМ у різних галузях. Предмет – закономірності планування, створення та ефективного використання операційної системи організації. Об’єкт –виробництво і виробничі системи.

2. Значення курсу ОМ для підготовки фахівців. Майбутні організатори виробництва для виконання своїх завдань повинні оволодіти наступ. науками: - філософія (логіка); - політекономія; - економіка підприємства; - організація і планування виробництва; - математика; - метрологія; - соціологія; - право; - психологія; інженерія.

3. Система ом та зв’язки з ін. Науками. Структура мен-ту:

Операційний мен-т

Мен-т персоналу Мен-т Марк-нг

Фін-вий мен-т

Мен-т- сис-ма упр-ня всіма видами рес-в (інтелект-ми, фін-ми) в умовах конкур-ції для ефек-ої діяль-ті. Опер-й мен-т – сукуп-ть засобів, методів, форм для упр-ня вир-вом. Мен-т перс-лу – наука про упр-ня праців-ми у вир-му процесі. Фін. мен- т – управ-ня і рац-не викор-ня фін-х рес-в. Марк-г – сис-ма упр-ня взаємозв’язками споживачів з вироб-ми. Стр-ра вир-го мен-ту: 1. деякі заг-ні поняття дисципліни; 2. форм-ня вир-х сис-м – сист-ний підхід до вир-ва і форм-ня вир-х сис-м; 3. упр-ня вир-м процесом – орг-ція вир-го процесу, орг-ція його в просторі і часі та орг-ція потокового вир-ва; 4. функ-ня вир-х сис-м – опер-не упр-ня вир-вом; 5.упр-ня, викор-ня вир-х фондів (осн. й оборот-х); 6. упр-ня якістю прод-ії і праці; 7. упр-ня створ-м і освоєнням нов-х вир-бів. Курс ОМ форм-є уміння, передбачені освітньо-кваліф-ю хар-ю.

4. Вир-во як процес перетв-ня рес-в орг-ції у вих-ну прод-ію. Ф-ція вир-х сис-м: перетв-ня рес-в у прод-ю. Вир-во як процес: Входи (матер-ли, фін. рес-си, енергія) Перетворення (обробка і перетворення входів) Виходи (прод-ія, послуги, прибуток, часка ринку).Мен-р під час виріш-ня вир-х завдань повинен економ. обґрунтувати кожен заход.

5. Обєктивні закон-ті упр-ня вир-вом. Об’єктивні – з-ни, незалежні від нашої усвідомленості. З-ни – необхідне, суттєве, усталене, повторюване відношення між явищем у природі і суп-ві. Об. з-ни: 1. матер-го світу, т.т. фіз., хім., біолог. 2. суп-го життя, т.т. історич., економ. 3. філос-кі, які упр-ть матер. світом і суп-м життям. У вир-ві – економ.

6. Природа опер-ої ф-ції. Галузеві особл. опер-ї ф-ції. Операція: - в заг. знач.- закінчена форма передбаченого рез-ту, т.т. тоари і послуги, щопідпоряд-ся сис-мі вимог і обмежень, що ідуть ззовні; - як упр-ка проблема явл. Єдність 2-х протилежних вимог: 1.форма руху, т.т. викор-ня економ. рес-в, що потребу упр-ої взаємодії; 2. рухома форма очік-го рез-ту, т.т. форм-ся спожив-ми і ринком. Упр-ня опер-ми відбувається в умов-х обмеженості рес-в.потрібно викор-ти компромісні рішення щодо поточ-х і стратег-х цілей орг-ції. Тому викор- ся опер-й підхід з наступ-ми процедурами: - вибір способу дії для прийн-тя рішення; - оцінка корисності рішення задачі; - форм-мя матем. моделі вирішення задачі; -викор-ня суч-х обчислювальних засобів. Опер-ї в різ-х сферах діяль-ті мен-ра: 1. промис-ть – промис-ві підпр-ва – обслуг-ня промис-го обладнання, склад-ня розкладу, упр-ня матер-ми потоками, упр-ня якістю; 2. бізнес – комер-і банки – розклад роботи касирів, між банк-кі розрах-ки, інкасація, валютні опер-ї. 3. сервіс – авіакомп-ї, пасажир-і перевози – склад-ня розкладу польотів, диспетчерування, упр-ня само льотом.

7. Сут-ть і місце ОМ в сис-мі мен-ту орг-ції. В ОМ центр-на лінія – діяль-ть щодо створ-ня прод-ї шляхом перетворення рес-в. ОМ – діяль-ть щодо розробки, викор-ня і удоскон-ня вир-х сис-м осн-ї прод-ї. ОМ еф-не і рац-не упр-ня рес-ми. Еф-ть – ступінь досягнення поставленної мети. Рац-ть – досяг- ня max можливої еф-ті за min можливих витрат. Фундамент ОМ- 4 осн. компоненти:

Економ. основи

Тех. основи ПОЛЕ ОМ Матем. основи

Орг-ні основи

Вивчення ОМ дає можливість зробити кар’єру в таких галузях: - індустріальна інженерія, - упр-ня вир-вом, -контроль якості, - наукове упр-ня, - сервіс, -банків-й бізнес.

8. Історик. розвиток ОМ. 10-і р. ХХ ст. – Принципи наук-ї орг-ції праці (хронометрування й ан-з робочого часу), промислова психологія (вивчення трудових рухів), конвеєри (графік відображення реальних й очікуваних показ-в діяль-ті),найбільш вигідний розмір партії (економ. розмір заказу). 30-ті р. ХХ ст. – контроль якості (вибірковий контроль якості й статис-ні таблиці для контролю якості), дослід-ня робочої мотивації в Хоторні (вибіркове вивчення робоч-х завдань для ан-зу). 40-і р. ХХ ст. – міждисциплінні підходи до складних сис-них проблем (симплекс-метод й лін-не програм-ня). 50-60-ті р. ХХ ст. – широкомасштабні розробки методів дослід-ня опер-й (модел-ня вир-ї дяль-ті, теорія черги, т. прийняття рішень, мат. програм-ня, мережевне план-ня проектів PERT і CPM). 70-ті р. ХХ ст. – викор-ня у бізнесі комп’ют-ї тех.-ки (графіки закупок, упр-ня запасами, прогноз-ня, упр-ня проектами, план-ня матер-х потреб), якість й послуг продуктивність (мас-ве вир-во у сфері обслуг-ня). 80-ті р. ХХ ст. – модель вир-ї стратегії (вир-во як засіб конкур-ї боротьби), J I T,TQS й автомат-ія вир-ва, синхронне вир-во (ан-з критичної ситуації). 90-ті р. ХХ ст. – загальне упр-ня якістю (премія Болриджа, регістрація стандарту ISO 9000, функц.-вартісний ан-з), оновлення бізнес-процесу (модель радик-х змін), електронні підпр-ва ( Internet, World Wide Web), упр-ня ланкою постачання (SAP, прогр-не забезп-ня типу клієнт/сервер).

9. Наукова орг-ція упр-ня і конвеєри. Дослідження в Хоторні. На поч. ХХ ст. У. Тейлор розробив концепцію наук-ї орг-ції праці: -щоденний вир-ток роб-ка повинен визначатися у відпов-ті із наук-ми з-ми, - ф-ція упр-ня перс-лом полягає у розробці цих зак-в і викор-ні їх у вир-му процесі, - ф-ція роб-ка полягає у беззаперечному вик-ні вимог упр-го перс-лу. У 1913 р. на заводах «Ford» ввели в дію конвеєри по експлуат-ії автомоб-в. Цей тех.-й прорив у сук-ті з наук-ю орг-цією праці – класич-й приклад розподілу і спеціал-ції праці, що й досі викор-ся. Група вчених Гарвардської школи упр-ня бізнесом у 30-ті р. провели дослід-ня у Хоторні – вивчали вплив окремих змін навколишнього середовища на продук-ть праці роб-ків.

10. . Дослідження операцій і стан-ня ОМ як наук-ї дисципліни. Після ІІ світ-ї війни вчені з різних наук (матем., псих-гії й економ.) об’єдналися й почали дослідження опер-ій аби вивчити стр-ру й провести ан-з вир-х проблем у кількісному вимірі з тим, щоб досягти оптимального рішення у матем-му вигляді. У 50-60-ті р. вчені Е. Бауман й Р. Феттер в праці Ан-з вир-го й опер-го мен-ту й Е. С.Баффа у парці Сучас-й вир-й мен-т підкреслили значимість того, що к вир-м опер-ям потрібно ставитися як до ел-тів сис-ми, а також підкреслювали значимість т. черги, моделювання й лін-го програм-ня.

11. Комп’ютери й компанія планування матер-х потреб. Підхід «точно в строк» і автоматизація вир-ва. У 70-х р. після масового викор-ня у вир- ві комп’ют-в почали викор-ти метод план-ня матер-х потреб, сутність якого – в одній комп-ій прогр-мі об’єднуються усі компоненти , що викор-ся при вигот-ні складної продукції. Така програма дозволяє коректувати графіки вир-го процесу й закупок матер-в аби вони відпо-ли поспійно змінюючим вимогам випуску гот-ї прод-ії. У 80-ті р. виник підхід «точно в строк»: в умовах великомасштабного вир-ва й min тов.-матер-х запасів забезпечується надходження усіх частин й комплектуючих в цех «точно в строк», т.т. саме в той момент, коли виникає потреба в них. Цей підхід разом з загальним контролем якості – усунення будь-яких причин вир-чих дефектів – є осн-ю вир-чої практики промислових підпр-в.

12. Всеохоплююче упр-ня якістю і сертиф-ія (TQM). Виник у 80-ті р., сутність – до відома усіх відповідальних за вир-во доводяться критерії якості, що розроблені У. Е. Демінгом, Д. М, Юраном й Ф. Кросбі. Важливу роль в розробці між нар-х стандартів якості у наш час відіграють сер тиф-ні стандарти ISO 9000. Деякі європ-кі комп-нії вимагають від постачальників, щоб їх прод-ія відпов-ла цим стандартам.

13. Електронні підпр-ва. Упр-ня ланцюгом забезпечення. Термін « електронні підпр-ва» відносять до тих підпр-в, які у якості осн-го інструменту у своїй діловій діяль-ті викор-ть Internet. Концепція управління ланцюгом забезпечення передбачає застос-ня сис-го підходу до упр-ня потоком інф-ції, матер-в і послуг, що надходять від постачальників сировини до заводів, фабрик і складів, а від них до споживачів.

14. Сутність та етапи розробки опер-ї стратегії. Опер-на страт-гія – розробка заг-ї політ. І викор-ня рес-в фірми, що націлені на max еф-ну підтримку її конкур-ї страт-гії. Опер-на страт-гія в сук-ті з корпорант-ю страт-єю охоплює весь спектр діяль-ті комп-ії. Опер-на страт-гія вираж-ся в прийнятті рішень щодо розробки вир-го процесу (1) і інфрастр-рою (2): 1.-вібір необхідної тех.-гії, склад-ня часового графіку процесу, визначення тов.-матер-х запасів, способу розміщ-ня даного процесу; 2. –рішення стосуються сис-ми план-ня і упр-ня, способів забезпеч-ня якості , стр-ри оплати праці, орг-ції операц-ї ф-ції комп-ії.

15. Опер-ні пріоритети. Пріоритети, які визначаються місцем на ринку. Розрізняють декілька типів опер-х пріоритетів: витрати вир-ва, якість і надійність прод-ії, строк виконання замовлень, надійність поставок, здатність реагувати на зміни попиту, гнучкість і швидкість освоєння нових тов-в, а також специфічні для кожного окремого товару критерії, до яких відносять тех.-ну підтримку, прискорення випуску нового товару на ринок, після продажна підтримка постачальника та і пріоритети. Пріоритети, які визначаються місцем на ринку: пртягом еволюції світ-ї економ. виникла група комп-ій, які розглядають операц-у маркет-ву стратег-їв між нар-му масштабі. Конкуренція на данному ринку дуже жостка, оскільки існує на ринку багато «гравців» і великі потенційні можливості. Такі комп-ії наз-ть виробниками світ-го класу. Тому менеджери зрозуміли, що необхідно max точно визначати пріоритети , що продиктовані ринком збуту, що мають тенденцію змінюватися в часі.

16. Витрати вир-ва. Якість і надійність прод-ії. Існують сегменти ринку, обсяг продаж на яких залежить виключно від того, на скільки низькими будуть витрати комп-ії з випуску прод-ії. Щоб успішно конкур-ти в такій рин-ій ніші, фірма повинна випускати прод-ію з низькими витратами вир-ва. Адже споживач не в змозі розрізнити однакові товари, які випущені різними комп-ями, тому за основний критерій при виборі товару є його ціна. Існує дві окремі категорії якості: 1. якість прод-ії; 2. якість процесу. Рівень якості кожного виду прод-ії змінюється в залеж-ті від того, для якого сегменту ринку вона призначена. Аби забезпечити належний рувень якості прод-ії треба спиратися на вимоги споживача.

17. Строк виконання замовлень. Надійність поставок. На деяких сегментах ринку осн-ю умовою для досягнення конкур-х переваг є здат-ть комп-ії випускати прод-ію або забезпечувати послуги швидше ін. фірм, т.т. строк виконання замовлень. Надійність поставок пов’язана із здатністю фірми поставляти тов. або надавати послуги точно в обіцяний строк.також скорочення у 80-90-х р. скорочення тов.-матер-х запасів призвело до підвищення ролі вибору комп-ії-постачальника.

18. Здатність реагувати на зміни попиту. Гнучкість і швидкість освоєння нової продукції. Найважливішим фактором, що визначає конкур-ну здатність фірми , є її здатність реагувати на зміни попиту. Тому можливість комп-ії швидко й адекватно реаг-ти на динаміку рин-го попиту становиться важливим ел-том її опер-ої стратег-ї. зі стратег-ї точки зору гнучкість – властивість комп-ії пропонувати своїм споживачам широкий вибір тов-в, але це залежить від часу, який потрібен на створення нов. товару.

19. Зсів конкур-х пріоритетів. Групою вчених із Бостонського унів-ту проведені дослід-ня, мета яких – від слідкувати зміни конкур-х пріоритетів. Рез-ти наведені у табл.

	1992		1994		1996
1.	Відпов-ть як-ті тех. вимога	1.	Відпов-ть як-ті тех. вимога	1.	Відпов-ть як-ті тех. вимога
2.	Надійність прод-ії	2.	Своєвч-ть вик-ня замовл-ня	2.	Надійність прод-ії
3.	Своєвч-ть вик-ня замовл-ня	3.	Надійність прод-ії	3.	Своєвч-ть вик-ня замовлення
4.	Досконалість прод-ії	4.	Низька ціна	4.	Низька ціна
5.	Низька ціна	5.	Швидке вик-ня замовл-ня	5.	Швидке вик-ня замовлення
8.	Прискорення освоєння нов. прод-ії	6.	Прискорення освоєння нов. прод-ії	6.	Досконалість прод-ії
				7.	Прискорення освоєння нов. прод-ії

У 90-ті р. набуло важливості здатність комп-ії виробляти прод-ію за низькими цінами й прискорення освоєння нов. прод-ії.

20. Форм-ня страт-ї вир-ва товару. Опер-на страт-ія повинна бути пов’язана із спожив-ми по вертикалі і з остальними ел-ми стр-ри підпр-ва по горизонталі. Рац-на стр-ра відбиває форм-ня страт-ії вир-ва тов-в і в страт-ії в заг-х рисах визнач-ся цільовий ринок фірми, її вир-ча стр-ра, ключове вир-во і опер-ні можливості.

21. Розробка стратегії процесу. Порівняння страт-ій процесів. Інженерне проект-ня тех. процесу пов’язане з план-ням опер-ій, т.т. з регулярним прийняттям тактич-х рішень у вир-му процесі. Вибір процесу – стратегічне рішення, що визначає, які тех.-гії потрібно викор-ти на заводі. Категорії вир-х процесів: 1. п. переробки, 2. п. вигот-ня, 3. складальний п., 4.п. тестування. Осн. цілі вир-ї страт-ії визнач-ся вимогами до опер-ії за пріоритетами: - ринок розривається сегментами за групами прод-ії; - визнач-ся вимоги до прод-ії, стр-ра попиту і моржа прибутку для кожної послуги; - визнич-ся критерії «переможців замовлення» і «кваліфікаторів замовлення» в кожній групі; - критерії «переможців замовлення»перетворюються в конкретні вимоги до хар-к опер-ій процесу.

22. Особливості страт-ій сервісних процесів. У фірмах, що зайняті обслуговуванням, опер-на страт-ія невіддільна від корпоративної. Для таких підпр-в сис-ма надання послуг і є бізнес. За цих умов любе страт-не рішення повинне стосуватися опер-ій. Більшість страт-х концепцій щодо вир-ої сфери доцільно застосовувати і до сфери послуг. Для банків «кваліфікаторами замовлень» можуть бути вдале розташування будівель кас, автоматів і офісів клерків. «Переможцями замовлення» можуть виявитися відведені години для роботи з клієнтами й ін. заходи, призначені для завоювання клієнтів.

23. Вплив жит-го циклу на опер-ну страт-ію. Кер-во комп-ії повинно усвідомлювати, що у кожного тов. свій жит-й цикл. Крива жит-го циклу тов. показує зміну обсягу продаж і прибутку протягом часу його життя.

24. Застосування «дерева рішень» у проект-ні тов. або процесу. Зручним засобом удосконалити вирішення задачі щодо проект-ня тов. або процесу є викор-ня т. зв. «дерева рішень». Деревовидний фрагмент допомагає не тільки краще зрозуміти задачу, але й знайти потрібне рішення. «Дерево рішень» являє собою модель у вигляді схеми, на якій зображена послідовність етапів вирішення задачі, а також умов і наслідків кожного проекту.

25. Сутність сис-го підходу до ОМ. Сис-й підхід – спосіб мислення стосовно орг-ції й упр-ня (застос-ся у 50-х р. ХХ ст.). Сис-ма – цілісність зумовленої сук-ті взаємо зал-х частин, кожна з яких у наслідок ф-ції взаємодії робить свій внесок у хар-ки цілого. Вир-че підпр-во – складна динам-на сис-ма, ел-ти якої взаємодіють між собою в єдиному процесі, створ-ть корисний еф-т і беруть участь у функ-ні ін. сис-м. Осн. типи сис-м: 1. закрита – має жорсткі фіксовані межі, її дії в зовні. середовищі незалежні (годинник); 2. відкрита – хар-ся взаємодією із зовн. середовищем і не є самозабезпеченою. Ф-ції сис-ми і хар-ки підпр-ва опер-ої сис-ми: - специфіч. поведінка; - закономірності розвитку; - рез-ти; - хар-ки місця і часу; - обсягом, широтою, швидкістю, складом і спрямованістю зміни і розвитку.

26. Опер-на сис-ма як суб’єкт упр-ня. Особливості та властивості опер-ї сис-ми. В осн-і вир-ї сис-ми покладено 2 поняття: 1. вироб – рез-т у вигляді прод-ту, т.т. тов. або послуги; 2. вир-во – діяль-ть, спрямована на його створ-ня, т.т. процес. Модель – форма подання реальності, самост-ї сис-ми. Моделі полегшують розуміння складності реальності, спрощують скл-ні проблеми і скорочують кіл-ть змінних. Вир-во як відкрита сис-ма залежить від зовн. середовища в постач-ні матер-х рес-в, енергії, кадрів, а також споживачів.