Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Кафедра теорії та методики,

технологічної підготовки

охорони праці

та безпеки життєдіяльності

Реферат на тему:

Техніка безпеки під час роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці

Підготувала

студентка 55-ї групи

природничо-географічного

факультету

Козак Олена Іванівна

Кіровоград – 2013

Зміст

Вступ………………………………………………………………………..3

1. Організація та зміст роботи учнів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці…………………………………………………........4

2. Правила безпеки під час роботи на навчально-дослідній земельній ділянці………………………………..………………..……………...11

3. Інструкція з техніки безпеки під час роботи на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці................................................................15

4. Орієнтовна тематика дослідницької роботи в різних відділах шкільної навчально-дослідної земельної ділянки …………………16

Висновки…………………………………………………………………22

Список використаних джерел…………………………………………..23

ВСТУП

Навчально-дослідна земельна ділянка - база дослідної роботи учнів. Тут вони закріплюють, розширюють і заглиблюють знання з біології, отримані в класі, пізнають рослинні організми, опановують методи управління ростом і розвитком рослин, набувають умінь і навичок вирощування рослин, залучаються до колективної праці. В учнів виховується відповідальність за доручену справу, вони звикаються почате діло завжди доводити до кінця.

Навчально-дослідна земельна ділянка має перш за все пізнавальне і виховне призначення. Тому до організації ділянки і організації роботи на ній залучено весь вчительський і учнівський колектив школи, батьківський комітет.

1. Організація та зміст роботи учнів на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці.

Згідно з „Положенням про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів", затвердженому наказом Міністерства освіти України № 307 від 01.11.95р шкільна ділянка є зеленою лабораторією для проведення навчальних та практичних занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчання; функціонує з метою засвоєння знань, фор­мування вмінь і навичок, організації позакласної дослід­ницької, природоохоронної роботи, продуктивної праці учнів.

Робота на шкільній НДЗД проводиться за спеціально розробленим пла-ном, яким передбачається організація території ділянки, розміщен­ня куль-тур і розмір площ під ними; тематика дослідів і розподіл дос­лідних ділянок по класах та для роботи гуртків юних натуралістів і дослідників; терміни і порядок виконання учнями практичних робіт, графік роботи учнів під час літніх канікул; потреба в сільсько-госпо­дарському обладнанні, насінні, са-дивному матеріалі, добривах; урожай, який передбачено одержати і його реалізація. План роботи ділянки є складовою частиною річного плану робо-ти школи, розглядається і затверджується на педагогічній раді школи.

Шкільна НДЗД може мати такі відділи:

а). Польових культур.

б). Овочевих культур.

В цих відділах в системі сівозмін, згідно рекомендацій науково-дос-лідних установ та з урахуванням навчальних програм з природо­знавства, біології, трудового навчання, проводиться дослідницька робо­та з основними сільськогосподарськими культурами даної зони. Роз­міри дослідних ділянок від 10 до 100 кв.м. Досліди проводяться в двох-трьох повторностях та з обов'язковим контролем. При організа­ції сівозмін потрібно враховувати значення правильного чергування культур і системи агротехніки. Відведену під сівозміну земельну ділянку розбивають на окремі поля, кількість яких встановлюють відповідно до розробленої схеми сівозміни. Між полями роблять до­ріжки шириною 1 м і центральну дорогу між відділками 2 м. Пло­щу кожного відділку вирішує директор навчального закладу в залеж­ності від кількості учнів, які повинні на цих відділках працювати та умов школи.

в). Плодово-ягідних культур.

Тут вирощуються кращі районовані та місцеві сорти плодових та ягідних культур, а також нові для даної місцевості плодово-ягідні культури, проводиться дослідницька робота з ними.

Цей відділок може включати:

- сад: при закладанні саду в одному кварталі слід висаджувати не менше трьох сортів однієї породи, які б взаємно запилювали один одного. Найбільш ефективним є вирощування дерев на карли­кових підщепах.

- ягідник: рекомендується вирощувати смородину, аґрус, полуниці.

- розсадник: складається з двох частин:

а) відділ розмноження - невеличкі ( 1-2 кв. м) ділянки: посівна, пікіровочна, черенкова, зайнята просапними (бобові культури);

б) відділ формування (практично розсадник) - ділянки 1, 2, З року формування та бобових культур.

г). Квітково-декоративний.

Складається з колекційної ділянки квітів, де проводиться дослід­ницька робота з квітництва, квітників (клумби, рабатки, рокарії), та декоративних насаджень.

На колекційній ділянці виділяють:

- поле літників, або однорічних квітів - найпоширеніших в культурі декоративних рослин (агератум мексиканський, антиринум (са­дові ротики), алісум ( камінник), айстри, бальзамін, гвоздики китайські, гвоздики голландські ( гвоздика Шабо), календула (нагідки), кларкія, космея , маки однорічні, матіола, петунія гібридна, портулак великоквітковий, резеда, сальвія блискуча, флокс однорічний, цинія, чор­нобривці - літники з деко-ративними квітами; кохія ( літній кипарис), капуста листяно-декоративна, перила нанкійська - літники листяно-декоративні.

- розсадна ділянка дворічних квітів (може мати холодний парник) розмножують переважно насінням, висіваючи їх на розсадні ділянки або в холодний парник у червні-липні. Після того як розсада підрос­те, рослини пікують, а у вересні-жовтні - висаджують на квітники (гвоздики бородаті, дзвоники середні, мальва, маргаритка, наперстян­ка, незабудка, фіалка три-барвна (братики) - найпоширеніші дворічні квіти.

- ділянка багаторічних квітів - більшість з них зимує у відкри­тому ґрунті без будь-якого прикриття, відіграють велику роль у зов­нішньому озелененню школи, не потребують особливого догляду про­тягом вегетаційного періоду і ростуть кілька років на одному місці (аквілегія, айстри багаторічні, гайлардія, гвоздики пірчасті, дельфініум (сокирки), диклітра (дицентра), жоржина, іриси (півники), люпин багаторічний, мак східний, півонія, примула (первоцвіт), ромашка садова, рудбекія флокс багаторічний).

д). Колекційний.

Складається з невеликих ділянок (1-2 кв. м) на кожній вирощується один вид рослин. Ділянки відмежовують одна від одної доріжками шириною 30 см. Всі ділянки мають бути зручно розташовані для огляду, проведення фенологічних спостережень та практичних робіт.

У колекційному відділку вирощують систематичні групи рослин, які вивчаються але не вирощуються в інших відділках. Їх розміщу­ють в певній послідовності за принципом їх народно-господарського застосування, а саме:

1. Технічні рослини: а) прядивні (кенаф, джут, канатник), б) олійні (гірчиця, ріпак озимий, рицина, арахіс, сафлор, перила), в) ефіро­олійні (аніс, лаванда, м'ята, молочай), г) барвники.

2. Лікарські рослини: (меліса лікарська, наперстянка пурпурова, ехі-нацея пурпурова, горицвіт весняний, звіробій звичайний, мати-й мачуха).

3. Овочеві рослини: коренеплоди, бульбоплоди, листяні, цибулин­ні, бобові, зелені, багаторічні овочі ( салат, шпинат, фізаліс, салатний цикорій Вілтуф, чорний корінь (скорцинер), спаржа, цибуля-порей, се­лера, кмин, естрагон).

4. Кормові рослини: а) злакові трави ( тимофіївка лучна, костри­ця, райграс високий, суданська трава, мочар (італійське просо), пайза (японське просо); б) бобові трави ( конюшина, люцерна, еспарцет, ви­ка яра, серадела).

5. Декоративні рослини: однорічні, дворічні, багаторічні квіти (мо­же бути і як частина квітково-декоративного відділку (перелік рослин див. вище).

6. Корисні дикоростучі рослини: вводяться в культуру даної міс­цевої флори ( деревій, валеріана лікарська, шавлія лікарська, вівся­ниця лучна, житняк).

Сівозміни у колекційному відділку не застосовують, а міняють через кілька років місця окремих груп рослин. У зв'язку з тим, що рослини на ділянці мають неоднакову висоту, їх розміщують так, щоб вони не закривали одна одну. Розміщення проводять в межах відділу: на другій від доріжки ділянці вища рослина а на першій -нижча.

В цьому відділку можна організовувати ділянку систематики, де вирощують рослини культурної і дикої флори, які належать до ро­дин, що вивчаються в курсі „ Рослини ".

е). Селекційно-генетичний відділ.

Проводяться селекційні та генетичні досліди з метою розкрити на практиці методику схрещування, підготувати матеріал для відбору, одержати чисті лінії і гетерозисні гібриди тощо. Дослідження використовуються при вивченні відповідних тем та розділів курсу „За­гальна біологія ". Особливості дослідницької роботи в цьому відділку полягає в тому, що досліди з гібридизації тривають кілька років, то­му роботу слід організувати так, щоб учні усвідомили всі етапи дос­лідів, особливо в тих випадках, коли вони не брали участі в їх закладанні. Відділок повинен бути просторово ізольованим і склада­ється з селекційної та генетичної ділянок. В школах 1-2 ступенів може бути лише селекційна ділянка.

є). Дендрологічний відділ ( дендрарій).

Розміщення дендрарію може бути довільним, але бажано зазда­легідь планувати розміщення та асортимент видів і порід дерев та кущів, які будуть закладатися. В першу чергу слід висаджувати най­більш цінні місцеві породи, екзотичні породи, які за рівнем акліма­тизації найбільш підходять до місцевих кліматичних умов. Під дендра­рій доцільно використовувати всі площі шкільної НДЗД де можуть рости кущі та дерева і які непридатні для інших відділків. В ден­драрії можна створювати колекції дерев і кущів, висаджених за систематичним, географічним або господарським принципом; худож­ньо-декоративні композиції, садово-паркові архітектури, використовую­чи для цього і наявну площу зелених насаджень; можна створити шкілку сіянців, що вирощуються з насіння історичних і знаменитих дерев.

ж). Зоолого-тваринницький відділ.

Залежно від місцевих умов тут може бути крільчатник, пташ­ник, пасіка, шовководня, рибний ставок, куточок дикої фауни тощо. Утримується така кількість тварин, яка б забезпечувала проведення навчальної і дослідної роботи та мала кормову базу за рахунок про­дукції сільськогосподарських культур, що вирощуються на шкільній НДЗД. До складу відділку входить також куточок живої природи. Догляд за тваринами та їх годівлю, відповідно до встановленого ре­жиму, здійснюють за графіком учні 2-10 класів.

з). Виробничий відділок.

Вирощування сільськогосподарських культур і тварин проводить­ся з урахуванням новітніх технологій, рекомендацій наукових закладів (оригінальні способи обробітку грунту, використання нових добрив, апробація різних способів боротьби із шкідниками тощо). Вирощена продукція може бути використана для потреб школи або реалізована. Кошти від реалізації продукції перераховуються на спецрахунок шко­ли для поповнення матеіальної бази та оплати праці школярів.

й). Відділ закритого грунту.

Забезпечує навчальний процес з біології протягом всього року. Дає змогу вирощувати розсаду, овочеві, квітково-декоративні рослини, проводити практичні заняття в зимовий, весняний, осінній періоди. Включає теплицю, парники, розсадники.

Теплицю слід розташовувати з півночі на південь. Найбільш зручною є двосхила, двостелажна, з водяним опаленням теплиця. Пер­ший ( основний) стелаж роблять на відстані 65-75 см від підлоги, дру­гий ( додатковий) - над першим, на відстані 50-60 см від скла, вужчим від першого, щоб не затіняв основного.

Парники слід розміщувати в довжину з заходу на схід. Найзруч­нішим є односхилий тип парника на 8 рам довжиною 8,4 м, шири­ною 1,6 м, при нахилі 5-7 градусів. Котлован глибиною до 75 см та шириною 120 см. Набивати парники та розсадники слід кінським гноєм з невеликою кількістю соломи.

Шкільну теплицю найкраще використовувати для вирощування розсади овочевих і квіткових рослин з наступним пікіруванням їх в парники. В розсадниках, до висаджування на постійне місце, вирощу­ють і загартовують овочів, однолітні квіткові рослини, а пізніше вирощують ранні овочі.

і). „ Зелений клас".

Майданчик з навісом, де розміщують столи і крісла або лавки для учнів, стіл і стілець для вчителя, переносна дошка і підставка для таблиць.

„ Зелений клас " найкраще розмістити в квітково-деко­ративному відділку, а вздовж стін посадити багаторічні виткі рослини.

ї). Літня лабораторія.

Розміщується поряд з „ Зеленим класом ", використовується для проведення занять з гібридизації рослин, виготовлення натуральних наочних посібників, розміщення схем сівозмін, довідкових таблиць, іншого учбового обладнання; зберігання медичної аптечки першої до­помоги та переносної медичної аптечки.

й). Метеорологічний майданчик.

Для спостереження за погодою, в центрі, або в зручному для школярів місці ділянки встановлюється будка з приладдям, дощомір та флюгер.

к). Відділ ( ділянка) початкових класів.

Може створюватися як окремий відділок або окремі позасівозмінні зе-мельні ділянки в овочевому, плодово-ягідному та квітково-декоративному відділках. Працюють учні і вчителі початкових класів згідно програм з тру-дового навчання та природознавства.

л). Підсобне приміщення.

Тут організовуються місця для зберігання сільськогосподарсько­го інвентаря та механізмів, мінеральних добрив ( зберігаються відпо­відно до вимог виробничої санітарії у спеціальній тарі з чіткими на­писами назв). Якщо в школі немає літньої лабораторії, то тут збері­гаються медичні аптечки першої допомоги та учбове обладнання. Бі­ля підсобного приміщення встановлюється протипожежний інвентар.

м). Спеціальне сховище (льох).

Створюється на території шкільної НДЗД для зберігання посад­кового і посівного матеріалу, вирощеної продукції.

Навколо загальної ділянки створюється живопліт з витких рослин або штучна огорожа.

2. Правила безпеки під час роботи на навчально-дослідній земельній ділянці.

1. Проводити роботи на навчально-дослідній земельній ділянці (НДЗД) необхідно в спецодязі (халати, фартухи) і рукавицях.

2. Сільськогосподарські знаряддя повинні відповідати віку учнів. Робоча частина лопат повинна бути невеликою, заокругленою, тов­щина ріжучої грані — 2 мм, ручки їх треба робити легкими. Довжи­на ручок лопат повинна бути різною, виходячи із зросту учнів різних вікових груп.

3. На НДЗД бажано користуватися невеликими лійками (місткістю до 4 л). Якщо в навчальному закладі є тільки великі стандартні лійки, треба стежити за тим, щоб учні наливали в них води не більше як 1/3 місткості лійок.

4. Тривалість роботи учнів на НДЗД встановлюється відповідно до їх віку. Учні 4-5 класів працюють на ділянці 2 години. Через кожні 20 хв роблять 10-хвилинні перерви. Робота на ділянці учнів 7-8 класів може тривати 3-4 години з 10-хвилинними перервами через кожні ЗО хв. Під час кожного заняття треба урізноманітню­вати види діяльності учнів, переключаючи ланки з одних видів роботи на інші.

5. Учням до 15 років забороняється підіймати і переносити ван­тажі за допомогою носилок, відер тощо. Підліткам у віці від 15 до 17 років дозволяється переносити вантажі масою 11,3-12,6 кг — для юнаків і 5,6-6,3 кг — для дівчат відповідно до ДНАОП 0.03-3.29.96 « Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповно­літніми».

6. Перед початком кожного заняття учитель проводить інструк­таж учнів на робочому місці з обов'язковим показом прийомів роботи, що дають змогу забезпечити правильну позу під час трудо­вого процесу, оптимальні ритм і навантаження в роботі м'язів, а також дають змогу запобігати травматизму.

7. У кожному конкретному випадку вчитель, який керує роботою учнів на ділянці, зобов'язаний інструктувати їх, як користуватися сільськогосподарськими знаряддями, щоб не нанести пошкоджень собі та іншим учням, що перебувають поруч.

8. На НДЗД одночасно працюють не більше як 20 учнів. Учитель, який керує роботою, повинен бути присутній під час роботи і забезпечувати виконання учнями цих Правил. Інструкція з безпеки під час роботи на навчально-дослідній земельній ділянці знаходиться у кабінеті біології.

Витяг із наказу Міністерства праці та соціальної політики № 219 від 16.11.1998 року « Про затвердження правил без­пеки під час трудового навчання й літніх практичних робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів у сільськогоспо­дарському виробництві».