Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 25

Доберіть і запишіть однокореневі слова чи інші форми слів, у яких можливі чергування приголосних, поясніть їх.

Уособити, схрестити, оформити, заморозити, ростити, відокремити, губити, вирядити, обеззаразити, окропити, привносити, переколошматити, плавити, зіставити, наладити, пропустити, знекровити, підживити, хотіти, омолодити, випрямити, розтрусити, занапастити, ознайомити, постригти, розщепити, прографити, підсолодити, засудити, загрузити, косити, берегти, виїздити, остудити, сікти, послабити, погасити, плакати.

— Тарасику! А де твій шкільний щоденник?

— Та його Миколка взяв. Батьків лякати буде.

§ 12. Правопис приголосних

1.Якщо в середині слова приголосний вимовляється нечітко, то слово потрібно змінити так, щоб після сумнівного приголосного вживався голосний чи сонорний звук: дужка — ду-

жечка, брязк — брязнути, могти — могла, кігті — кіготь, дьогтю — дьоготь, гадка — гадати, гатка — загатити, бігцем — бігом, мабуть — має бути, лічба — лічити, мимохідь — мимо проходячи, мимохіть — помимо хотіння, Великдень — великий день, скибка — скибочка, скрипка — скрипочка, похапцем — хапатися, отже — отож.

2.Написання деяких слів перевірити таким способом не можна,

їх слід запам’ятати: тхнути, тхір, натхнення, натхнений, зітхати, зітхання (хоч дихати, надихати), вокзал, призьба, ме-

рехтіти, анекдот, футбол, баскетбол, рюкзак, якби, осьде, осьдечки, екзамен, аякже, айсберг тощо.

3.У кінці префіксів від-, над-, перед-, пред-, од-, під-, понад-, об-,

між-, роз-, без-, через- незалежно від вимови пишеться буква на позначення дзвінкого звука — д (де), б (бе), ж (же), з (зе):

відпочити, надпотужний, передчасний, представник, одсипати,

88

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

підточити, понадстроковий, обтрусити, міжконтинентальний, розсипати, безформний, черезплічник.

4.Перед к, п, т, ф, х (кафе «Птах») завжди пишеться префікс с-, перед іншими приголосними -з-: скотити, сплатити, стоптати,

сфокусувати, схарактеризувати; зціджувати, зсовувати, зчорнілий, зчудуватися, зшиток, зчинити.

Вправа 26

Напишіть правильно слова, підібравши відповідну букву з дужок. Поясніть вимову та написання поданих слів.

Гря(д,т)ка, (з,с)каламутити, кла(д,т)ка, ле(г,х)кий, (з,с)кам’яніти, (ш, з,с)шити, (ш,ж,з,с)чепити, за(д,т)хлий, (з,с)кип’ятити, (з,с)причинити, допомо(г,х)ти, ві(д,т)танути, (з,с)проектований, стере(х,г)ти, бе(з,с)крилий, моло(д,т)ьба, ро(з,с)фасувати, мере(ж,ш)ка, (з,с)сушити, пі(д,т)сіяти, (с,з)сипати,бе(з,с)цінний,(з,с)фокусувати,бе(з,с)порадний,бе(з,с)чинство, на(д,т)щерблений, на до(ш,с)ці, ві(д,т)щепнути, коро(б,п)ка, (з,ж)жувати, зустріне(ш,с)ся, (з,с,ш)чищати, запоро(ж,з)ці, кори(т,ц)це, ві(д,т)повідник, б’є(ш,ж,с)ся, пі(д,т)порядкування, коро(т,ч)ший, (з,с)чорнілий, (з,с)кріпити, (з,с)цілення, мимохі(д,т)ь (мимоволі), повся(ґ,к,г)денно, (з,с)кісний, бе(з,с)перестанку, бе(з,с)відмовний, (з,с)клеювати, бе(з,с,ш)- шовний, рі(д,т)кий, бе(з,с)посередній, (з,с)цементувати, чере(з,с)смужжя, мабу(д,т)ь, хто-небу(д,т)ь, мимохі(д,т)ь (минаючи щось, між іншим).

Данилко перший день у школі. Повертається додому, мама питає:

—Данилку, а який предмет тобі в школі найбільше сподобався?

—Дзвінок.

§ 13. Уподібнення приголосних

Явищеуподібнення(асиміляції, відлат. assimilatio — уподібнення) полягає в тому, що один приголосний звук під впливом іншого змінює одну чи кілька диференційних (класифікаційних) ознак. У сучасній українській мові, як правило, явище уподібнення відбувається в усному

89

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

мовленні й не фіксується орфографічно, найчастіше наступний звук впливає на попередній.

І. Уподібнення за дзвінкістю відбувається завжди, без обмежень, у середині слова й на стику слів, полягає в тому, що глухий приголосний перед наступним дзвінким вимовляється як парний йому дзвін-

кий: молотьба [молод΄ба],́просьба [проз́΄ба], вокзал [воґзал́], футбол [фудбол́], хоч би [ход́ˆж би], ось де [оз́΄де], як би [йаґ́би], наш дім [наж дім].

ІІ. Уподібнення за глухістю не таке поширене явище (як наприклад, у російській мові), відбувається в таких випадках:

1.Префікс і прийменник з- перед глухими, крім шиплячих, ви-

мовляється як [c]: зцілити [с΄ц΄ілити́ ], зціпити [с΄ц΄іпи́ети], зса-

дити [с:адити́ ], зсунути [с:у́нути] (префікс оглушується, таким чином, лише перед [ц] та [с]), з порогу [c порогу́], з кабінету [с каб’інету́], з коромислом [с короми́еслом].

Примітка. Перед к (ка), п (пе), т (те), ф (еф), х (ха) і вимовляєть-

ся [c], і пишеться с (ес): скоротити, спорожнити, стурбований, сфотографувати, схвильований.

2.У словах нігті, кігті, легко, вогко, дьогтю, дігтяр звук [г] вимовляється як [х]: [н΄і́хт΄і], [к’і́хт΄і], [ле́хко], [во́хко], [д΄о́хт΄у].

Примітка. У словах пругкий, пругко, бігкий звук [г] не оглу-

шується, вимовляється дзвінко, відповідно до правопису.

3.Префікси роз- і без- мають подвійну вимову: перший у швидкому й нормальному, другий у швидкому темпі вимовляються з кінцевим [с], у повільному ж темпі (а префікс без- і в нормальному) вимовляються з кінцевим [з]: розписати

[роспиеса́ти] і [розпиеса́ти], безперестанку [беиспеиреиста́нку] і [беизпеиреиста́нку]; безквитковий, безповоротний, безсмертя, безталання, безцінь, розкошувати, розповідач, розстелений, роз- тирати, розхристаний, розцвітати.

ІІІ. Уподібнення за місцем і способом творення:

1.Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі (протиставлення цих приголосних можна запам’ятати

90

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

за допомогою вислову: ще їжджу — сце їздзу — [ш] — [c], [с΄];

[ч] — [ц], [ц΄]; [ж] — [з], [з΄]; [дˆж] — [дˆз], [дˆз΄]):

с + ш — [ш:]: вирісши, перенісши, масштаб [маштаб́] (в остан-

ньому слові подовжений [ш:] вимовляється як [ш] нормальної довготи внаслідок стягнення в позиції між голосним та приголосним звуками);

з+ ш у середині слова — [жш], на межі префіксів роз-, без- та ко-

ренів — паралельно [ш:]: підвізши, безшумний, розщедритися, розшаровувати, безшерстий;

з+ ш на початку слова — [ш:]: зшити;

з+ ж — [ж:]: зжовкнути, безжалісний, розжувати, зжинати, безжурний, розжалувати;

з+ ч у середині слова — [жч], на межі префіксів роз-, без- та ко-

ренів — паралельно [шч]: безчесний, розчистити, розчиняти, розчулити;

з+ ч на початку слова — [шч]: зчитувати, зчищати, зчепити, зчорнілий, зчісувати;

з+ дж — [ждˆж]: з джерела, з джемом, з джазу, з джунглів, з Джамбула.

Це явище — асиміляція свистячих до шиплячих — відбувається й на межі різних слів: клас четвертий [шч], шприц чистий [ч:], ріс школяр [ш:], віз шифер [жш].

2.Шиплячі приголосні перед свистячими вимовляються як парні їм свистячі:

ш + с΄ — [с΄:]: піднімаєшся, берешся, користуєшся, намагаєшся; ж + с΄ — [з΄с΄]: зважся, обмежся, розважся, не бентежся, не тривожся, не скаржся; ч + с΄ — [ц΄с΄]: не морочся, вибачся, убезпечся, не пантеличся, не покалічся;

ш + ц΄ — [с΄ц΄]: на дошці, у пляшці, на ромашці, на іграшці, на шишці, в усмішці, на мушці, у юшці; ж + ц΄ — [з΄ц΄]: на смужці, на стежці, на книжці, на мережці, у діжці, на доріжці, у фляжці;

ч + ц΄ — [ц΄:]: у хусточці, на кісточці, у шапочці, на палітурочці, на латочці, у сіточці, на ящірочці, у бухточці.

91

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

На межі слів шиплячі перед свистячими не зазнають асимілятив-

них змін: дощ затих [шчз], комиш цвіте [шц], наш символ [шс], всупереч цензурі [чц], пейзаж сумний [жс].

3.Проривні [д] і [т] перед щілинними [з, с, ж, ш] вимовляються як африкати, або зімкнено-щілинні:

д+ с — [дˆзс]: відступ, дармоїдство, передсердя, підсилити, підскакувати, підсобляти, підсолоджувати;

д+ з — [дˆзз]: відзвук, відзнака, надзвуковий, відзначити, передзимовий, надзвичайний, підземний;

д+ ш — [дˆжш]: підшити, відшліфувати, відшукати, рідшати, гладшати, швидше, молодшати, посолодшати;

д+ ж — [дˆжж]: переджнив’я, відживати, переджовтневий, віджати; т + с — [ц]: братство, багатство, лауреатство, марнотрат-

ство, контрагентство, банкротство, донкіхотство; т΄ + с΄ — [ц΄:]: змагається, обурюється, загартовується, поєднуються, розхитуються, рятуються;

т + ш у нормальному темпі мовлення — [чш], у жвавому мовлен-

ні — [ч:]: багатшати, коротшати.

4.Проривні [д], [т] перед африкатами [дˆз, ц, дˆж, ч] вимовляються як африкати (зімкнено-щілинні):

д+ дз — [дˆз:]: віддзеркалити, під дзвіницею, перед дзиґарями, над дзотом, від дзюрчання, перед дзьобом;

д+ дж — [дˆж:]: під Джамбулом, над джмелем, над джунглями, перед джерелом, від джентльмена, від джигіта;

д+ ц — [дˆзц]: відцуратися, відцвітати, відціля, відцентровий, відціджений;

д+ ч — [дˆжч]: відчиняти, відчувати, передчуття, передчасний, надчутливий, надчеревний; т + ц — [ц:]: коритце, золотце, копитце, болітце;

т + ц΄ — [ц΄:]: на хвіртці, в обгортці, на картці, у чвертці, у куртці, при удмуртці, митці, закарпатці, читці, винуватці, братці, отці;

92

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

т + ч — [ч:]: тітчин, обквітчати, делегатчин, брюнетчин, льотчик, Вітчизна.

Примітка. Як правило, у школі випадки асиміляції з п. 3 та 4 не розглядаються.

ІV. Уподібнення за м’якістю:

1.Приголосні [д, т, з, с, ц, л, н, дˆз] (запам’ятати ці звуки допоможе речення — де ти з’їси ці лини) перед м’якими приголосними цієї ж групи вимовляються м’яко: сього[д΄н΄]і, [т΄л΄]іти, пі[с΄н΄а],

мі[ц΄н΄]іти, грі[з΄н΄]і, моло[дз΄ц΄]і, [с΄н΄]іг, ірпі[н΄с΄]кий, ку[з΄н΄а], на гі[л΄ц΄]і, економі[с΄т΄]ів, але: на [вóлз΄і].

2.Свистячі [з, ц, с, дˆз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися твердо та м’яко: [зв’]ір і [з΄в’]ір, [св’]іт і [с΄в’]іт, [цв’]іт і [ц΄в’]іт, [дˆзв’]і- нок і [дˆз΄в’]інок, [см’]іх і [с΄м’]іх, [цв’ах] і [ц΄в’ах], [св’а́то] і [с΄в’ато́ ].

Див.: § 2. Орфоепія. ІІ. Вимова приголосних звуків: правило 14 б) та винятки.

Вправа 27

Серед поданих нижче слів відшукайте ті, у яких допущені помилки. Порівняйте вимову та правопис цих слів.

А. 1. Росщеплення. 2. Бесчесний. 3. Зцідити. 4. Розсортувати. 5. Сцементувати. 6. Зфальшивити.

Б. 1. Оптрусити. 2. Впереміжку. 3. Вперемішку. 4. Кісьба. 5. Воґзал. 6. Берехти.

В. 1. Меценацтво. 2. Сподіваєшся. 3. Заквіччати. 4. Вітчизна. 5. Не муцся. 6. Клянешся.

Г. 1. Маштаб. 2. У чашці. 3. У каплицці. 4. Книжці. 5. Точці. 6. На квіцці.

Вправа 28

Перекладіть словосполучення українською мовою, поясніть їх вимову та правопис.

93