ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

від радощів тісно (С. Бурлаков). 7. Хва…кий сержант Василь у танкіс…кому комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається (С. Журахович). 8. Крізь Бранденбур…кі ворота крокували солдати (За Б. Степанюком). 9. Той Анатоль був з Богуслав…ини (Б. Степанюк). 10. Рід…еугостіходи— будешдоро…ийтоді(М. Довгалевський).

ІІ. 1. Пісні про кріпа…ину — це присуд ганебному кріпосни…тву і кріпосникам (М. Стельмах). 2. Тужать в лузі чайки, пахне косовиця зіллям ворожби…ким на зорі (О. Білаш). 3. Ягняті нікуди тікати, стоїть, серде…не, та дрижить (Л. Глібов). 4. В серде…нім співі та розмові щирій як непомітно відпливає час (О. Ющенко). 5. Міся…ним шляхом пішов я із дому, — соня…ним шляхом прийшов (В. Сосюра). 6. Довкола, скільки кинеш оком, слався безмежний моло…ний сніг (Є. Гуцало). 7. Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торі…ні хазяї (М. Рильський). 8. Пливло зерно — земні янтарні зорі, і пахнула доба космі… ним хлібом (А. Камінчук). 9. Готують молодий пшени…ний коровай в бджолинім вересні в дубових темних діжах… (А. Малишко). 10. Світлі думи таджи…кий співець Повіряє коханій Вкраїні (М. Міршакар).

В одному з підмосковних підземель знайдена бібліотека Івана Грозного. Цікаві помітки знайшли археологи на читацьких формулярах: «Відрубати голову!», «Четвертувати!», «Почекати — може, ще поверне книжечку…».

§ 15. Спрощення в групах приголосних

У процесі словотворення (частіше) і при словозміні (рідше) в українській мові виникають групи приголосних, які важко вимовляти. Тому часто один або два звуки випадають у мовленні. Як правило, це проривні [д], [т], зрідка [к] чи сонорні [л], [р], що знаходяться найчастіше в середині сполук. Втрата у вимові одного із звуків називається спрощенням. У мовознавстві це явище називають терміном дієреза (грецьке διαίρεσις — поділ, викидка) — втрата звука внаслідок асиміляції чи дисиміляції.

101

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Звукосполучень із трьох або й чотирьох–п’яти приголосних, що не приймаються мовою, а тому спрощуються, існує багато. М. Ф. Наконечний нарахував їх 49. На думку Ю. О. Карпенка, таких звукосполучень більше.

1.Спрощення відбувається у вимові та фіксується орфографічно в таких групах приголосних:

[ждн] — [жн]: тиждень — тижня, тижневий, каждый (рос.) — кожний; [здн] — [зн]: бороздити — борозна, проїзд — проїзний, виїзд — ви-

їзний, під’їзд — під’їзний та інші з коренем -їзд-; [слн] — [сн]: ремесло — ремісник, масло — масний, мисль — умисний, навмисне; [стц] — [сц]: містити — місце;

[лнц] — [нц]: солнце (рос.) — сонце; [рдц] — [рц]: серденько — серце; [сткл] — [скл]: стекло (рос.) — скло; [стс΄к] — [с΄к]: місто — міський; [рнч] — [нч]: горно — гончар; [ртк] — [рк]: скатерть — скатерка; [рнц΄] — [нц΄]: чернець — ченця;

[шчк] — [шк]: горщок — горшка, дощок — дошка, зморщок — зморшка, витріщатися — витрішки.

2.Групи приголосних [стл], [стн] спрощуються на [сл], [сн] у вимові, це явище фіксується орфографічно: щастя — щас-

ливий, капуста — капусний, піст — пісний, перстень — персня, вість — вісник, область — обласний, прихвостень — прихвосні, свист — свиснути, пристрасть — пристрасний.

Винятки — [стл]: кістлявий, пестливий, хвастливий; [стн]:

а) хвастнути, зап’ястний, хворостняк, властна, властні

(від властен), шістнадцять (в останньому слові спрощення відбувається у вимові, але це явище не фіксується орфографічно [ш’існад́ˆз΄ц΄ат΄]; у всіх попередніх словах спрощення не відбувається у вимові й не фіксується орфографічно);

102

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

б) у прикметниках, утворених від іншомовних іменників на -ст за допомогою суфікса -н-, у вимові відбувається часткове спрощення, яке не фіксується орфографічно: аванпостний (аванпост — передовий сторожовий пост), баластний (баласт — 1) гравій, щебінь, насипаний на залізничне полотно; 2) вантаж, що поліпшує мореплавні якості корабля; 3) перен. — непотрібна річ), компостний (компост — органічне добриво, яке одержується з різних органічних решток унаслідок розкладу їх під дією мікроорганізмів), контрастний (контраст — різко окреслена протилежність), форпостний (форпост — 1) передня позиція на ділянці фронту; 2) передня варта, сторожа). У всіх словах група приголосних [стн] вимовляється як [стн].

3.Спрощення відбувається у вимові й фіксується орфографічно в групах приголосних [зкн], [скн], при цьому випадає середній про-

ривний звук [к]: бризки — бризнути, плюск — плюснути, тріск — тріснути, брязк — брязнути, блиск — блиснути, тиск — тиснути.

Винятки — [зкн]: брезкнути (забрезкнути) (зробитися одутлим,

рос. — обрюзгнуть); [скн]: випускний, пропускний і т. д., рискнути (і ризикнути), ви-

скнути (від виск), тоскно, скна́ра, скніти (животіти, нидіти,

рос. — прозябать, влачить жалкое существование), від писк — писнути і (рідше) пискнути.

4.У словах шістдесят, шістсот спрощення відбувається у вимові

йне фіксується орфографічно [стд] →[сд] → [зд] — [ш’іздеис΄ат́], [стс] → [сс] → [с:] — [ш’іс:от́].

5.Спрощення відбувається лише у вимові й не фіксується орфографічно:

а) при словозміні [стц΄] → [сц΄] → [с΄ц΄]: бандуристці, у

частці, гімназистці, у пастці, сценаристці, на зубочистці,

укістці, у відпустці, танцюристці, кар’єристці, еквілібристці, туристці, егоїстці; [нтц΄] → [нц΄] → [н΄ц΄]: офіціантці, арештантці, дипломантці, гувернантці, аспірантці,

103

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

квартирантці, опонентці, конкурентці, абітурієнтці, клієнтці, пацієнтці, педантці, лаборантці, комедіантці; при словотворенні [стч] → [cч] → [шч]: невістчин, мемуаристчин, авантюристчин, аферистчин, фольклористчин, терористчин, пацифістчин, парашутистчин, рецидивістчин, стенографістчин, гандболістчин, медалістчин;

б) при творенні нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) від іншомовних іменників на -нт, -ст — [нтс΄к] → [нс΄к] → [н΄с΄к]: парламентський, диригентський, гігантський, екскурсантський, капітулянтський, сектантський, комендантський, протестантський; [стс΄к] → [сс΄к] → у

повільному темпі [с΄: к], у звичайному [с΄к]: центристський,

пропагандистський, мілітаристський, реваншистський, су- б’єктивістський, анархістський, модерністський, монополістський; [нтств] → [нств]: студентство, педантство, інтендантство, декадентство, комедіантство, агентство, президентство, регентство, капітулянтство, дилетантство, сектантство, ад’ютантство.

Вправа 34

На місці крапок, де потрібно, вставте пропущені букви. Поясніть правопис слів.

Улес…ливий, тиж…невий, декабрис…ський, на пелюс…ці, віс…ник, кількіс…ний, капус…няк, ціліс…ний, кіс…лявий, проїз… ний, паспортис…чин, захис…ний, учас…ник, капус…ниця, корис…ний, інтеліген…ський, у хімчис…ці, безвіс…ний, антифаши…ський, перехрес…ний, курсан…ський, мас…ний, пес…ливий, волейболіс…чин, декаден…ство, колективіс…ський, студен… ський, ях…смен, віце-президен…ський, фемініс…ці, шіс…надцять, повіс…ці, очис…ний, емігран…чин, ус…ний, хрус…нути, шіс…десят, капос…ний, у кіс…ці, у хус…ці, провіс…ник, гус…нути, компос…ний, пристрас…ний, надкіс…ниця, об’їж…чик, гітарис…чин, дебютан…ці, рекру…ький.

104

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Вправа 35

Перекладіть словосполучення українською мовою. Порівняйте написання й вимову груп приголосних в обох мовах.

Туристское агентство, дилетантское суждение, полезащитная полоса, радостное событие, поздняя осень, обрюзгнуть в результате болезни, честный человек, глубокая борозда, золотое сердце, злостный нарушитель, доблестный труд, громоздкое сооружение, яркое солнце, областное управление, жить безвыездно, постное лицо, безжалостное истребление, солдатский отпуск, скоростной спуск, абонентский ящик, пацифистская демонстрация, лейтенантские погоны, эмигрантская организация, проездной билет.

Вправа 36

Перепишіть, вставляючи, де це потрібно, пропущені букви.

1. Кожне тіло складається з гіган…ської кількості молекул і атомів, які ні на мить не припиняють свого руху (С. Гончаренко). 2. Забувши щоденні турботи, він вологими од щастя очима оглядав нові ниви, як до своїх дітей, торкався до них руками, радіс…но усміхався, коли колос пощипував йому міцні, затверділі від праці руки (М. Стельмах). 3. Машина м’яко с…лалась по шелес…кому бруку (М. Бажан). 4. Мес…ники дужі приймуть мою зброю, кинуться з нею одважно до бою (Леся Українка). 5. Віють вітри перехрес…ні й зустрічні (А. Малишко). 6. Барвінок цвів і зеленів, с…лався, розстилався (Т. Шевченко). 7. Ефірні масла містять тільки близько десяти відсотків легколетючих сполук, які зумовлюють характерний аромат ефірного масла, решта дев’яносто ві…сотків припадає на балас…ні речовини (Із журналу). 8. Ті, що говорять правду, вважаються ненавис…ними (Г. Кониський). 9. Хоч би тобі миша пис…нула в кутку старої хати (Є. Гуцало). 10. І відчайдушний танець між ножами шотлан…ки танцювали на столах (Л. Костенко).

— Чому ви не віддали перстень, який знайшли?

— Бо на ньому був напис: «Навіки твій».

105