ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

помандруємо неповторними кримськими туристськими маршрутами. 4. Я не ходю второваними стежками, а намагаюся шукати нових шляхів. 5. Студенти обов’язково розповідять про неймовірні пригоди, які сталися під час археологічних розкопок. 6. Будемо допитливими в прагненні відкрити таємниці нашої планети, у розв’язанні загадок стародавніх цивілізацій. 7. Возю, косю, садю, їздю — усе роблю, за все болію. 8. Давайте відсвяткуємо 9 листопада — День української писемності та мови. 9. Вітер з травами говоре, верби низько хиле. 10. Я вибачаюсь, мамо, моя голубко сива!

ІІ. 1. Влітку поступатиму в Київський національний університет. 2. Не мішало б ще раз повторити вивчені правила. 3. Чи підписався ти на часопис «Дивослово»? 4. Деякі вчені рахують, що 30 червня 1908 року в глушині Східносибірської тайги в басейні Підкам’яної Тунгуски вибухнуло гігантське небесне тіло — чи метеорит, чи комета. 5. Давайте поміркуємо над безліччю дивовижних і незвичайних речей, які дарує нам природа. 6. Редакція приносить свої вибачення за публікацію неперевіреної інформації. 7. Нарешті приступили до обговорення доповіді. 8. Рахуйтеся з думкою своїх батьків. 9. Комісія намітила низку заходів щодо впровадження української мови у сферу ділового спілкування. 10. Давайте співставимо успішність студентів на першому та другому курсах.

Учитель:

—Ярославе, постав у наказовому способі дієслово «мовчати».

—Ша!

§ 34. Дієприкметник і форми на -но, -то

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією. Дієприкметник поєднує ознаки прикметника (змі-

нюється за родами, числами, відмінками, як прикметники твердої групи) та дієслова (йому властиві категорії стану, виду й часу).

317

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Час	Активний стан	Пасивний стан
	недоконаний вид:
	-ач(ий) (-яч(ий)),
теперішній	-уч(ий) (-юч(ий))
	від основи тепер. часу
	дрижачий, правлячий,
	організуючий
	доконаний вид	доконаний і недоконаний вид
	-л(ий)	-н(ий), -ен(ий) (-єн(ий)), -т(ий)
минулий	від основи інфінітива	від основи інфінітива
	пожовклий,	даний, пошкоджений,
	змарнілий	скоєний, перекинутий

Дієприкметники пасивного стану минулого часу мають такі особливості творення:

а) від односкладових дієслівних основ на -и, -і, -у, -я (після шиплячого -а), -ер творяться дієприкметники на -т(ий): звити — зви-

тий, нагріти — нагрітий, забути — забутий, зняти — знятий, віджати — віджатий, обдерти — обдертий;

б) дублетні форми на -т(ий) і -ен(ий) утворюються від дієслів із суфіксом -ну- та з інфінітивними основами на -оро-, -оло-: по-

вернути — повернутий і повернений, розгорнути — розгорнутий і розгорнений, пороти — поротий і порений, від дієслова молоти — молотий і мелений;

в) якщо основа інфінітива закінчується на -и чи -ї, то ці літери при творенні дієприкметників змінюються на -е, -є: позначи-

ти — позначений, покроїти — покроєний, посолити — посолений, потруїти — потруєний;

г) якщо основа інфінітива кінчається на -а, то дієприкметники творяться за допомогою суфікса -н-: сказати — сказаний, зруба-

ти — зрубаний, покарати — покараний, дати — даний;

ґ) від інфінітивної основи на приголосний дієприкметники творяться за допомогою суфікса -ен-: відвезти — відвезений, роз-

вести — розведений, запрягти — запряжений;

318

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

д) при творенні пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -ен- відбувається чергування приголосних: перемогти — перемо-

жений, возити — вожений, пекти — печений, носити — ношений, збудити — збуджений, виїздити — виїжджений, вимостити — вимощений;

е) при творенні пасивних дієприкметників від основи інфінітива на -ува (-юва) наголошені у, ю змінюються на о: зруйнувати — зруй-

нований, поновлювати — поновлений, зважувати — зважений, зморюватися — зморений, відновлюватися — відновлений.

Активні дієприкметники минулого часу на -ший, -вший в українськіймовімайженезбереглися. Єтількипоодиноківинятки, замінені в сучасній мові стилістично прийнятними дублетами: бувший (нор-

мативне — колишній), перемігший (нормативні — здобувати перемогу, переможець, переможний), зігрівший (нормативні — здатний зігріти, зігрівальний), здолавший (нормативні — здатний здолати; той, що здолав).

Усучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу (відповідаючий) маловживані, їх варто уникати: коригувальний за-

мість коригуючий, копіювальний замість копіюючий, інтегрувальний замість інтегруючий.

Російські форми (причастия за походженням) із суфіксами -ущ- (-ющ), -ш-, -вш-, -м- в українській мові передаються різними способами:

а) підрядними означальними реченнями із сполучними словами —

що, який, яка, яке, які: организующий дело — який організовує справу, адаптирующийся — який адаптується, бьющий в глаза — що впадає в око, благоденствующий — що раює, выполняемый — який виконується;

б) дієприкметниковими чи прикметниковими зворотами: одухотво-

ряющий — покликаний надихнути, удивляющий — здатний здивувати (звиклий дивувати), строящий — зайнятий будовою, аплодирующий — охочий плескати (щедрий на оплески), берегущий — звиклий (покликаний) берегти;

319

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

в) описовими зворотами: исполняющий обязанности — виконавець обов’язків, пишущий эти страницы — автор цих рядків, бальзамирующий раствор — розчин для бальзамування, впадающий в детство — на порозі здитиніння, впадающий в нищету — на порозі зубожіння, вправляющий очки — мастак забивати баки;

г) пасивними дієприкметниками: нижеподписавшийся — нижчепід-

писаний, базирующийся — базований, опекаемый — опікуваний, соблюдаемый — дотримуваний, перечитываемый — перечитуваний, переписываемый — переписуваний, беспокоящийся — занепокоєний, выходящий из-под пера — писаний, вышедший из берегов — розлитий, поникший — похнюплений, повышающийся — підвищуваний, распыляемый — розпорошуваний, прикалываемый — пришпилюваний;

ґ) активними дієприкметниками із суфіксом -л-: ожесточивший-

ся — озлілий, наболевший вопрос — наболіле питання, висевший в воздухе — повислий у повітрі, привыкший — звиклий, осунувшийся — змарнілий;

д) прикметниками: ревущий — ревучий, цветущий — квітучий, вышестоящий орган — вищий орган, текущий счет — поточний рахунок, убаюкивающий звук — колисковий звук, амортизирующий — амортизаційний, анестезирующий — знеболювальний;

е) дієприслівниками: бьющий в набат — б’ючи на сполох, впадающий в немилость — втрачаючи прихильність, вышедший из терпения — втративши терпець, держащийся зубами — ухопившись зубами, заключающий в объятия — обіймаючи;

є) дієсловами в дійсному способі: стояло колеблющееся зарево — коливалася заграва;

ж) іменниками: заведующий — завідувач, баллотирующийся — кандидат, бастующий — страйкар, бегущий от погони — утікач, безобразничающий — бешкетник, шибеник, классифицирующий — класифікатор, одухотворявший — натхненник.

Добрим помічником під час перекладу з російської зазначених ді- єслівнихформстане«Російсько-українськийсловникскладноїлексики»

320

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Святослава Караванського (Київ, 1998). Це одна з небагатьох лексикографічних праць, де наводяться українські відповідники російських дієприкметників, варто лише зважати на те, що словник видано в авторській редакції за правописом 1929 року.

У дієприкметниках завжди пишеться одна буква н, не плутати з прикметниками: здійснений́ , нездоланий́ , незлічений́ , але: здійсненний́ ,

нездоланний́ , незліченний́ .

Досить часто дієприкметники переходять у прикметники,

це буває:

а) якщо в реченні дієприкметники не мають залежних слів і виконують функції узгодженого означення: погашена свічка (прикмет-

ник) — погашена вітром свічка; свічка погашена (дієприкметник,

бо в І варіанті є залежне слово, а в ІІ — уживається в ролі при-

судка), відведена загроза, посивілі ветерани, покинута оселя;

б) якщо дієприкметники втрачають дієслівні суфікси: блискаючий,

переможений, зіпрілий, підписаний — дієприкметники, а блискучий, переможний, прілий, підписний — прикметники;

в) іноді прикметники та дієприкметники розрізняються наголосом:

печена́ картопля, варена́ страва, товчений́ гарбуз, копчене́ сало

(прикметники з наголошеним суфіксом) і печена́ в жару карто-

пля, варена́ в горщику страва, гарбуз товчений́ , сало копчене́ (діє-

прикметники з наголосом на корені).

Крім цього, дієприкметники переходять в іменники (субстанти-

вуються): Типрочитайнамщо-небудьзненаписаного(П. Загребельний). Ах, зелені мої сни за далеким невимовним (М. Хвильовий). Група приїжджих зупинилася на пагорбі (О. Довженко).

Увага! У сучасній українській мові краще вживати: завідувач ка-

федри, лабораторії, клубу, ферми, кадрів, бібліотеки, тобтосполучен-

ня віддієслівного іменника із залежним словом у родовому відмінку,

або абревіатури: завкафедри, завлабораторії, завклубу, завферми, зав-

кадрів, завбібліотеки — замість сполучення субстантивованого дієприкметника із залежним іменником у формі орудного відмінка типу

завідуючий кафедрою, лабораторією, клубом, фермою, кадрами,

321

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

бібліотекою (завкафедрою, завлабораторією, завклубом, завфермою, завкадрами, завбібліотекою) та інші.

Безособові форми дієслова на -но, -то творяться від пасивних ді-

єприкметників шляхом заміни закінчення на суфікс -о: втрачений — втрачено, відзначений — відзначено, покинутий — покинуто, відзня-

тий — відзнято. Ці форми незмінювані, уживаються в безособових реченнях у ролі головного члена. За значенням виражають недавно минулу дію. Якщо йдеться про майбутню дію, то вживається допоміжне дієслово буде, а якщо про давно закінчену — то було: Незабаром буде створено обласну Книгу пам’яті. Алеї старого парку було посипано жовтим піском.

Вправа 106

Від поданих дієслів утворіть усі можливі форми дієприкметників. Поясніть, чому саме такі форми утворюються.

Принести, прорости, котити, з’їсти, нападати, почорніти, радити, продати, плести, пропустити, запрягати, замерзнути, мазати, атакувати, виступати, помережити, позеленіти, шити, командувати, погаснути, правити, присвятити, змарніти, напоїти, нагромадити, купувати, вертіти.

Вправа 107

І. Перепишіть речення, визначте дієприкметники, указавши їх граматичні ознаки та синтаксичну роль. Поясніть правопис дієприкметників.

ІІ. Перебудуйте речення, які можливо, на безособові з головним членом — незмінюваною формою дієслова на -но, -то.

І. 1. Русяву голівку прикривав старенький картузик з одірваним козирком (М. Коцюбинський). 2. Дбайливо политі і старанно підстрижені квіти красувалися серед в’янучих трав (В. Собко). 3. Поміж прибулими швидко зав’язались знайомства (В. Козаченко). 4. У партизанській лісовій оселі на пережовклій стоптаній траві лежав я, вкритий листям пурпуровим (П. Воронько). 5. Майдани пахли розпареними бур’янами, городи буяли зеленою городиною (С. Васильченко). 6. Всі обступили ще

322

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

хлипаючого Степана і почали його розпитувати (І. Франко). 7. Натруджене болістю серце забажало відпочинку (Панас Мирний). 8. Розігнута врешті спина, пущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження (М. Коцюбинський). 9. Вербові кілки, густо повтикані в землю, стали високими вербами (І. Нечуй-Левицький). 10. Найчастіше мене вчили приказками: «покірливе телятко дві матки ссе; не все перескакуй, а інде й лізь; береженого й Бог береже…» (О. Чорногуз).

ІІ. 1. Соняшники вже порізані, повимолочені дрючком або качалкою, і насіння зібране в мішок (Є. Гуцало). 2. Злизувані кривавим полум’ям стріхи тріщали і обвалювалися (І. Франко). 3. Вікно відчинене, і пахне нічна матіола (О. Донченко). 4. Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (М. Стельмах). 5. Сказаного й сокирою не вирубаєш (Народна творчість). 6. Причаїлися гори, заворожені красою ніколи не бачених степів (О. Гончар). 7. Прийшов непроханий — підеш недякуваний (Народна творчість). 8. Ніч згори була накрита великим темним решетом, геть чисто подірявленим зірками (Є. Гуцало). 9. Почало з’являтися на столі і печене, і варене, і смажене, і парене (М. Стельмах). 10. Підлога потрушена травою, піч розмальована півнями, стіл накритий вишитою скатертиною (О. Гончар).

ІІІ. 1. На землі і в повітрі білів сніг та манячили цупкі, замерзлі стовбури дерев, закурених снігом (М. Коцюбинський). 2. Командуючий Чорноморським флотом поздоровив ескадру з перемогою (В. Кучер).

3.Молоді осики були окутані прозоро-жовтим туманом (Є. Гуцало).

4.Вони ледве вилізли з глибокого провалля і опинилися на спаленій сонцем сірій полонині (М. Коцюбинський). 5. Родючий дух землі забивав ніздрі (Є. Гуцало). 6. До школи підходили хлопці — засмалені, смугляві, з полупленим видом, з чорними, потрісканими од літньої праці руками (С. Васильченко). 7. Опале листя струмувало прогірклою затхлістю, нагадувало про осінь (Є. Гуцало). 8. З жалібним стогоном гепнула додолу підтята монгольськими сокирами прастара липа (І. Франко). 9. Сирого не їм, печеного не хочу, вареного терпіти не можу (Народна творчість). 10. Прилавок був обладнаний у мурованій хаті з двома вікнами, заґратованими іржавим залізом (Є. Гуцало).

323

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 108

Перекладітьукраїнськоюмовоюподанісловосполучення(запишіть усі можливі варіанти). У важких випадках скористайтеся «Російськоукраїнським словником складної лексики» Святослава Караванського. Із шістьома словосполученнями складіть речення.

Атакующий отряд, бдящая стража, благоприятствующие обстоятельства, приводимый в действие, блещущий талантами, владеющий имуществом, владеющий языками, владеющий пером, владеющий оружием, вкуснейшая пицца, эвакуируемый госпиталь, воспринимающий всё всерьёз, восстанавлюющий зрение, выписывающий по почте, вынимающий душу, желающий добра, жестикулирующий во время занятия, замедляющий ход, играющий большую игру, распускаемый полувер, идти на руководящую работу, идущие в церковь, кипящая вода, кладущий на музыку, любящий филологию, молящий о помощи, устремлявший взгляд, тянувшийся вверх, малознавший ребенок, логически мыслящий, приближающий к пониманию, пресмыкающийся перед начальством, предвещавший погоду, погрязший в невежестве.

Вправа 109

Перекладіть речення українською мовою, поясніть вибір українських відповідників до російських дієприкметників (причастий).

1.Изприпудреннойутренниминеемхвоивысунуласьдлиннаябурая морда, увенчанная ветвистыми рогами (Б. Полевой). 2. Парнишка, подталкиваемый сзади, приблизился к крыльцу (О. Фадеев). 3. Пылающие брёвнасталипадать(А. Пушкин). 4. Всямузыка, наполнявшаядень, утихала и сменялась другою (Н. Гоголь). 5. На правах большого и самого умногоГришазабралсеберешающийголос(А. Чехов). 6. Передомною тянулось ночною бурею взволнованное море, и однообразный шум его, подобный ропоту засыпающего города, напомнил мне старые годы (М. Лермонтов). 7. В течение нескольких секунд растерявшиеся люди и лошади, вздымавшиеся на дыбы, бились на одном месте (О. Фадеев). 8. Успокоившиеся деревья бесшумно и покорно роняли жёлтые листья (А. Куприн). 9. Отважен был пловец, решившийся в такую ночь

324