ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

пуститься через пролив на расстояние двадцати вёрст, и важна должна быть причина, его к тому побудившая (М. Лермонтов). 10. Они прискакали к небольшой речке, впадающей в Днепр (Н. Гоголь).

Іванко приходить зі школи переляканий і каже:

—Тату, мамо, я думаю, сьогодні Вам не треба дивитися мій щоденник.

Мама хапається за серце, тато за ремінь, відкривають щоденник, а там — 12 балів. Батьки непритомніють.

Іванко (сумно):

—Ось цього я й боявся…

§ 35. Дієприслівник як незмінювана форма дієслова

Дієприслівник — це незмінювана форма дієслова, яка, указуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово. Дієприслівники поєднують ознаки прислівника (незмінна форма, у реченні — обставина) та дієслова (вид, час, перехідність / неперехідність).

	Час	Недоконаний вид	Доконаний та рідше
			недоконаний вид
		-учи (-ючи), -ачи (-ячи)
	теперішній	від основи тепер. часу
		стогнучи, пояснюючи,
		лежачи, марячи
			Г + -вши, П + -ши
	минулий		від основи інфінітива
			поцінувавши, думавши,
			упершись, візши

У минулому часі суфікс -вши додається до кінцевого голосного основи інфінітива, а суфікс -ши — до кінцевого приголосного: бравши,

піддавши, наелектризувавшись, спікши, принісши.

325

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Категорія перехідності для дієприслівників визначається так, як і для дієслів. У реченні від перехідних дієприслівників залежать іменні частини мови в знахідному відмінку без прийменника чи в родовому без прийменника (коли залежні слова позначають частину від цілого або перед дієприслівником уживається частка не): написавши реферат,

виконуючи завдання, насипаючи цукру, не принісши квітів.

Усі інші дієприслівники неперехідні, у тому числі із суфіксом -сь (у кінці дієприслівників -ся не вживається): сміючись над жартом, ма-

люючи на асфальті, схилившись над колискою, відпочиваючи на морі.

У кінці дієприслівників (власне дієприслівникових суфіксів) завжди пишеться и, їх не варто плутати з активними дієприкметниками у формі множини із закінченням -і та суфіксами -уч-, -ач-: Наступаючи

в бою, бійці прорвалися вперед (дієприслівник) іНаступаючі в бою бійці прорвалися вперед (дієприкметник).

Вправа 110

Від поданих дієслів утворіть дієприслівники, поясніть специфіку цього процесу. Із шістьма дієприслівниками складіть речення, визначте їх граматичні ознаки та синтаксичні функції.

Терпіти, помічати, скубти, проливати, переповзти, підливати, одягти, телеграфувати, спалахнути, пустити, забути, блукати, добігатися, мріяти, милуватися, протерти, заповідати, прясти, зашарудіти, ходити, віяти, співати, накрапати, шкребти, пропахти, приїхати, надломити.

Вправа 111

Перекладіть українською мовою. Зверніть увагу на правопис дієприслівників в українській та російській мовах.

І. 1. Погружаясь в холодный кипяток нарзана, я чувствовал, как телесные и душевные силы мои возвращаются (М. Лермонтов). 2. Хорошо, состарившись, рассуждать, советовать и с собою молодость без расчета сравнивать (А. Кольцов). 3. Случайно Вас когда-то встретя, в Вас искру нежности заметя, я ей поверить не посмел (А. Пушкин). 4. Я подошёл к господину, взял его довольно крепко за руку

326

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

и, посмотрев ему пристально в глаза, попросил удалиться (М. Лермонтов). 5. В ущелье лёжа, Уж долго думал о смерти птицы, о страсти к небу (М. Горький). 6. Пошумев, река успокоилась (Б. Полевой). 7. Бледнея, заря затухает (И. Никитин). 8. Держа кувшин над головой, грузинка узкою тропой сходила к берегу. Порой она скользила меж камней, смеясь неловкости своей (М. Лермонтов). 9. Играючи, расходится вдруг ветер верховой (Н. Некрасов). 10. За рекой, дымясь, пылал огонь рыбачий (А. Пушкин). 11. Пуля ударилась в камень и, взвизгнув, отскочила рикошетом (Н. Островский). 12. Я стал на углу площадки, крепко упёршись левой ногой в камень и наклонясь немного вперёд, чтобы, в случае лёгкой раны, не опрокинуться назад (М. Лермонтов).

ІІ. Лист бумаги

Когдачеловекхочетподелитьсясвоимипереживаниямисдалёким другом, он берет лист бумаги и пишет письмо.

Конструктор, задумывая машину, берет лист бумаги и чертит на нём то, что подсказывает ему мысль.

Художник, торопясь запечатлеть наше время в симфонии красок, берет лист бумаги и набрасывает контуры картины.

Ученый, проникнув разумом в неизведанное и доказывая неоспоримость открытого, берет лист бумаги и покрывает его каскадом формул.

Журналист, вернувшись из командировки и желая рассказать о виденном, берёт всё тот же лист бумаги, авторучку и пишет… (Из газеты).

Вправа 112

Складіть речення зі словами сяючи й сяючі, сидячи й сидячі, блу-

каючийблукаючі, літаючийлітаючі, хвилюючийхвилюючі, крокуючи й крокуючі, затихаючи й затихаючі, достигаючи й достигаючі, ведучи й ведучі. Поясніть різницю.

Батько, переглянувши щоденник сина, говорить:

—Та за такі оцінки карати потрібно!

—Правильно, тату! Ходімо я покажу тобі, де живе наш учитель!

327

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

§ 36. Правопис прислівників

	Прислівник — самостійна незмінювана частина мови, яка вира-
жає ознаку дії чи стану або ступінь чи міру вияву іншої ознаки.
	За значенням прислівники поділяють на означальні та обставинні.
	Означальні поділяються на прислівники:
а)	способу дії: швидко, весело, рішуче, по-вовчому, по-козацьки;
б)	міри або ступеня вияву ознаки: дуже, ледве, абсолютно, стра-
	шенно, зовсім, занадто.
	Обставинні поділяються на прислівники:
а)	місця: тут, там, здалека, вгору, навколо, всюди, скрізь;
б)	часу: тепер, тоді, вранці, ввечері, восени, влітку, вчора;
в)	причини: згарячу, спересердя, здуру, зосліпу, зопалу, ненароком;
г)	мети: наперекір, навмисно, напоказ, навіщо, нащо.
	Від прислівників на -о, -е, співвідносних із якісними прикметника-

ми, творяться ступені порівняння таким же чином, як і від якісних при-

кметників: гарно— краще, найкраще(якнайкраще, щонайкраще); більш (менш) гарно, найбільш (найменш) гарно тощо.

Найскладнішимєправописприслівників. Написаннядеякихслів необхідно просто зазубрювати, бо знання правил мало що дасть в особливо важких випадках. Такі прислівники виділені шрифтом, на них варто звернути особливу увагу. Крім того, кожен індивідуально вибирає найбільш уживані прислівники, з правописом яких виникають проблеми, і шляхом постійного переписування заучує ці слова.

І. Разом пишуться:

1.Складні прислівники, утворені поєднанням прийменника з при-

слівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди́ , назовсім, наскрізь́ , насправді, невтямки́, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще.

Примітка. Від таких прислівників варто відрізняти сполучен-

ня прийменників з незмінюваними словами, уживаними в значенні

328

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

іменників. Такісполученняпишутьсяокремо: невідкладайте напотім, на завтра (у значенні «на завтрашній день», бо назавтра пишеться разом, коли позначає те саме, що «завтра»), до завтра; за багато про-

пусків відраховують і забагато гонору; на багато уваги не розраховуй і набагато простіше; на добраніч, на ура.

2.Складні прислівники, утворені поєднанням прийменника з імен-

ником: безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, ввіч, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки́, відразу, вкрай, вкупі, влад, влітку, внизу, вночі, восени, впам’ятку, впень, вперед, впере́між, впереміш́ , вплав, вплач, впоперек, впору, враз, вранці, врешті, врівень, врівні, вро́зкид, вро́зліт, вро́зсип, вро́зтіч, вряд, всере́дині, вслід, всмак, вщерть, доверху́ , довіку, довкола, доволі, догори, додолу, додому, докупи, донизу, дотла́, дощенту, заміж, замужем, за́очі, запанібрата, запі́вніч, зараз, заразо́м, зарані, зарання, за́світла, збоку, зверху, звіку, згори, здуру, ззаду, зісподу, знизу, зо́зла, зо́кола, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зсере́дини, набіќ , набір́ , наверх, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліѓ , навідріз, навік, навіки, навіч́ , нагору (але на-гора), надвечір, надворі, надголодь, надзелень, надмір́, надміру, назад, назахват́ , навздогад, назустріч, наїздом́ , наниз, нанизу, наостанок, наостанку, напам’ять, наперебій, напере́ваги, наперед, наперекір, напереріз, напівдорозі, напідпитку, напоказ, наполовину, напо́хваті, напочатку, наприклад, напровесні, напролом, напропа́ле, нараз, нарешті, на́рі́вні, наро́зхват, насилу, на́скоком, наспід, на́спіх, насподі, насторожі, наяву, обіќ , обіч́ , одвіку, опівдні, опівночі, опліч́ , підряд, побіч́ , поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, попліч́ , поруч, поряд, посередині́ , почасти́ , скраю, спереду, спочатку, убік, убрід, увечері, увіч, уголос, угорі, угору, удень, узимку, узнаки́, украй, укупі, улад, улітку, униз, унизу, уночі, упень, уперед, уплав, уплач, упо́перек, упору, уранці, урешті, урівень, урівні, уро́зкид, урозліт́ , урозсип́ , урозтіч́ , уряд, усередині́ , услід, усмак, ушир.

3.Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким прикметником: віддавна, востаннє, вручну, догола,

329

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

допі́зна, зави́дна, замолоду, заново, звисока, згарячу, зле́гка, зліва, знову, зрідка́ , напевне, нарі́́вні, нарізно, нашвидку, помалу, помаленьку, потихеньку, сповна́ ́, спроста́ , сп’яну.

4.Складні прислівники, утворені поєднанням прийменника з чис-

лівником: вдвоє, втроє, вчетверо й под.; вперше, вдруге, втретє й под.; надво́ ́є, натро́ ́є, начетверо́ й под.; удвох, утрьох, учотирьох

і под.; водно, заодно, поодинці, спершу.

5.Складні прислівники, утворені поєднанням прийменника із за-

йменником: внічию, втім, навіщо, на́що, передусім, почім, по-

чому; але: до чого, за віщо, за що та ін. в ролі додатків.

6.Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки́ ,

завглибшки, завдовжки, завтовшки, завчасу́, завширшки, знадвору, навздогін, на́взнак, навки́дьки, навколо, навкруги, навкулачки, навмисне, навпаки, навперейми, навприсядки, навпростець, навряд, навска́ ́ч, навкі́ ́с, навскоси, навсправжки, навстіж́ , навтікача, навздогін, наздогін, наосліп́ , напоготові, позавчора, позаторіќ , попідвіконню, попідтинню, спідлоба.

7.Складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж́ , водносталь́ , ліворуч, мимоволі, мимоїздом, мимохідь, мимохіть, насамперед́ , натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, обіруч́ , очевидно, повсякчас, праворуч, привселюдно, самохіть, стрімголов, тимчасово, чимдуж, чимраз.

8.Складні прислівники, утворені поєднанням часток аби-, ані-, ні-, де-, чи-, що-, як-, -сь, чим- із будь-якою частиною мови: аби-

куди, аби́як, аніскільки, анітелень, анітрохи, анічичирк, ніяк, нікуди, нітрохи, дедалі, деінде (але: десь-інде), деколи, декуди, чимало, щовечора, щогодини, щодалі, щоденно, щодня, щодуху, щомісяця, щомога, щонайбільше, щонайдовше, щоночі, щоправда, щораз, щоразу, щороку, щосили, щохвилини (але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що), якомога, якось́ і якось́ (з різними значеннями), якраз, якнайбільше, якнайдужче, десь, колись, чимдалі, чимскоріш, чимдуж тощо.

330

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Увага! Варто розрізняти прислівники, складені з прийменників абочастокірізнихчастинмови, таприйменникиабочастки, щоокремо вживаються від іменників, прикметників і под. Порівняйте:

•Вивчити напам’ять і На пам’ять уже не надіюсь.

•Уродило овочів доволі і Прагнення до волі.

•Доведеться зрештою працювати і Доведеться з рештою випускників попрацювати додатково.

•Санки поїхали наниз і На низ плаття пришию мереживо.

•Зайти всередину і Зайти в середину круга.

•Всередині розміщений механізм і Потрібне правило знайшла в середині розділу.

•Читати уголос і У голос талановитого співака можна закохатися.

•Бережи честь замолоду і За молоду зміну не соромно.

•Зустрілися востаннє і В останнє літо перед випуском помандрував у Карпати.

•Бабуся йшла помалу і Піди по малу чашечку.

•Тканину згорнули втроє і Матуся ледве встигала зносити речі в троє саней.

•Пішли із стадіону удвох і Не було причини для суперечки у двох друзів.

•Матч зіграли внічию і Поселили в нічию хатину.

•Почому Ваші троянди? і По чому ти ходиш?

•Нащо мені чорні брови і На що потрібно звернути увагу в першу чергу?

•Ми теж збираємося на екскурсію до Харкова і Він не міг відпові-

сти на те ж запитання, що і я.

Примітка. Іноді розрізнити прислівник та прийменник з іменни-

комдопомагаєнаголос: навіки́ — навіки́, надворі́— надворі́, набіќ — на біќ, насміх́ — на сміх́, заочі́ — за очі́.

ІІ. Окремо пишуться:

1.Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, у яких іменники ще не втратили свого конкретного значення, між прийменником та іменником можна вставити узгоджене

331

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

означення (прикметник, порядковий числівник, прикметниковий займенник, дієприкметник): без відома, без жалю, без кінця, без краю, без ладу́,́без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку,́без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку́ , в міру, в нагороду, в ногу, в о́бмін, в обрі́з, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запита́ння, до краю, до крихти, до ладу,́до лиха, до лиця, до міри, до ноги,

до обіду, до останку (але наостанку), до пари, до пня, до по-

бачення, до пори, до пуття, до речі, до решти (але врешті), до сих пір, до смаку́(але всмак), до смерті, до снаги, до сьогодні, за години, за дня, за кордон, за кордоном, за рахунок, за світла́ , з болю, з-за кордону, з переляку, з радості, з розгону, на бігу́, на біс, на вагу, на ве́сну (але навесні), на вибір, на видноті, на ві́дча́й, на відмінно, на віку, на гаму́́з, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок (але наприклад), на льоту, на мить, на ніщо (але нінащо), на око, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу (але насилу), не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі, по знаку́́, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, уві сні, у вічі (але увіч), у поміч, у стократ, через силу, як слід, як треба.

2.Пишуться окремо прислівникові сполучення, що складаються з двох іменників (рідше числівників, займенників) у різних відмін-

кових формах з одним або двома прийменниками чи без них:

•називний + родовий: плоть від плоті; час від часу;

•називний + знахідний: бік у бік; день у день; душа в душу; нога в ногу; один в один; раз у раз; рік у рік; рука в руку; сам на сам; слово в слово;

•називний + орудний: кінець кінцем; один одинцем; сама самотою; слово за словом; честь честю; чин чином;

•називний + місцевий: слово по слову;

332

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

•родовий + родовий: з усіх усюд;

•родовий + знахідний: від (з) ранку до вечора; з боку на бік; з дня на день; з кінця в кінець; з роду в рід; з рук у руки;

•орудний + називний: одним один (одно); одним одна;

•орудний + родовий: лицем до лиця;

•орудний + знахідний; лицем у лице.

3.Словосполуки, які в реченні виконують роль прислівника та складаються з узгоджуваного прикметника (числівника, займенника) і

наступного іменника: другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом (але складений сполучник тимчасом як) і т.

ін. Пор.: Тимчасом як інші хлопці билися між собою, немов півні, або гралися та пустували хорошенько, Остап тим часом усе походжав, та поглядав, та замишляв (Марко Вовчок).

4.Сполучення прийменника з прикметником: в основному, в цілому; та прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо.

Через дефіс пишуться:

1.Прислівники, утворені приєднанням до прикметників та займенників одночасно префікса (колишнього прийменника) по- та суфікса (колишнього закінчення) -ому, -єму чи -(к)и: по-східному,

по-сусідському, по-материнському, по-бойовому, по-божому, полицарськи, по-простацьки, по-людськи, по-міщанськи, по-царськи, по-отецьки, по-парубоцьки, по-твоєму, по-своєму, по-всякому, по-

нашому. Пор.: говорити по-українському і по українському руш-

нику рясно вишитий барвінок.

2.Прислівники, утворені від порядкових числівників з прийменни-

ком по: по-перше, по-друге, по-шосте і под.

3.Прислівники на-гора, по-латині.

4.Неозначені прислівники із частками будь-, -будь, -небудь, каз-

на-, хтозна-, бозна-, невідь-, -то: будь-коли, будь-де, куди-будь, коли-будь, де-небудь, як-небудь, казна-коли, казна-як, хтозна-де, хтозна-куди, бозна-як, бозна-коли, невідь-як, невідь-коли, такто, куди-то.

333

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

5.Складні прислівники, утворені повторенням однакових, синонімічних або антонімічних компонентів:

без кінця-краю більш-менш видимо-невидимо вранці-рано врешті-решт вряди-годи ген-ген геть-чисто гидко-бридко давним-давно де-де десь-інде десь-інколи десь-колись

здавніх-давен

здіда-прадіда зроду-віку ледве-ледве ледь-ледь любо-дорого мало-помалу навіќ-віки́ навіќ-віків́ навіки́-віків́ ось-ось от-от повіќ-віки́ поволі-помалу

потроху-потроху просто-напросто рано-вранці рано-пораненьку рано-ранісінько спідтиха-тиха сяк-так так-сяк там-сям тишком-нишком тільки-тільки трохи-потроху хрест-навхрест часто-густо

6.Через два дефіси пишуться прислівники, утворені повторенням однакових слів, між якими вживається службове слово (частка чи прийменник):

будь-що-будь всього-на-всього віч-на-віч де-не-де

десь-не-десь

коли-не-коли хоч-не-хоч пліч-о-пліч як-не-як пів-на-пів

При цьому в трьох прислівниках повторюється однакова форма родового відмінка з прийменником посередині: пліч-о-пліч, віч-на-віч,

всього-на-всього.

Увага! Не плутайте з російською мовою написання прислівника

всього-на-всього — рос.: всего-навсего.

7.Через дефіс або кому пишуться:

багато-багато далеко-далеко ніжно-ніжно темно-темно близько-близько довго-довго рано-рано тепло-тепло

високо-високо	дуже-дуже	рідко-рідко	тихо-тихо
давно-давно	низько-низько	рясно-рясно	швидко-швидко

334

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Вправа 113

І. Запишіть прислівники та прислівникові сполучення, розкривши дужки, поясніть орфограми.

ІІ. Випишіть прислівники, омонімічні до сполучень прийменників або часток із змінними самостійними частинами мови (іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками), придумайте на кожен випадок по два речення, щоб продемонструвати різницю написання залежно від контексту.

(Мало) (по) (малу), (день) (у) (день), (на) гора, (пліч) (о) (пліч), (в) (основному), (на) (завтра) [у значенні «на завтрашній день»], (по) (ка-

бардино) (балкарському), (всього) (на) (всього), (на) (відмінно), (мимо) (волі), (з) (вечора), (в) (четверо), (с) (під) (споду), (до) (побачення), (на) (добра) (ніч), (в) (ні) (чию), (з) (давніх) (давен), (на) зло, (в) (тім), (без) (кінця) (краю), (з) (ранку) (до) (вечора), (давним) (давно), (на) (решті), (по) (кримсько) (татарськи), (кінець) (кінцем), (в) (цілому), (сам) (на) (сам), (по) (вашому), (сама) (самотою), (чим) (далі), (у) (сто) (крат), (за) (кордон), (тим) (часом), (з) (роду) (віку), (хрест) (навхрест), (на) (приклад), (в) (соте), (на) (зразок), (по) (старо) (слов’янському), (до) (решти), (на) (швидку) (руч), (ні) (на) (що), (на) (силу), (на) (виплат), (на) (ніщо), (над) (силу), (у) (віч), (на) (завтра) [у значенні «завтра»], (у) (вічі), (де) (інде), (чим) (дуж), (чим) (швидше), (у) (вісьмох), (на)́(сміх), (на) (сміх́), (по) (волі), (з) (гори), (на) (останку), (за) (тепла), (до) (речно), (до) (речі), (до) (останку), (перед) (усім), (с) (під) (лоба), (в) середині.

Вправа 114

Перепишіть, розкриваючи дужки, поясніть написання прислівників та прислівникових сполучень.

І. 1. У вічі — як лис, а (по) (за́) (очі) — як біс (Народна творчість). 2. Слово «учитель» (з) (давніх) (давен) користується великою пошаною в народі (М. Рильський). 3. Незвичайно здатна дитина научалась в сільській школі читати (по) українському, (по) польському, (по) німецькому (М. Коцюбинський). 4. Коні (час) (від) (часу) били копитами в землю, і від того вона аж гула, як велетенський дзвін (За І. Цюпою). 5. (З) (дня)

335

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

(на) (день) усі чекали закінчення війни (О. Гончар). 6. (Раз) (у) (раз) пришвартовуються океанські пасажирські, вантажні, промислові судна (З газети). 7. До колодязів-журавлів (з, с) (покон) (віку) ходять люди по воду (Є. Гуцало). 8. Це нам було все ’дно, що (по) латині (Л. Костенко). 9. (Мало) (по) (малу) вони розговорилися, і Бачура дізнався у хлопця про деякі подробиці його дитинства (М. Чабанівський). 10. Так вони і мовчали майже весь обід, перекидаючись (коли) (не) (коли) незначними короткими словами (В. Собко). 11. Я забарюся, не тривожся дуже, то буде значити, що зберемось (де) (інде) (Леся Українка).

ІІ. 1. (Ліво) руч і (право) руч понад берегами річечки вже заструмував тонкими пелюстками надвечірній туманець, повиснув над жовтими травами (Є. Гуцало). 2. За ці чотирнадцять діб балансування над урвищем, (віч) (на) (віч) із смертю, він, поминувши голубе дитинство, одразу став дорослим (Б. Олійник). 3. Її гонили (день) (у) (день) на трудову повинність (В. Кучер). 4. За своє довговічне існування Києву доводилося не раз боронитись і бути (до) щенту зруйнованим (П. Панч). 5. (Трохи) (по) (троху) та й зробився таким славним, що всі бандити боялися його, як огню (Збірник «Легенди та перекази»). 6. Ні, я не буду спочивати, Бо й ти приснишся. І в малий Райочок мій (з, с) (під) (тиха) (тиха) [прислівник] Підкрадешся, наробиш лиха… (Т. Шевченко). 7. Ковалишину хату, кузню і кусень городу купив (тишком) (нишком) Микита (П. Козланюк). 8. Марта Кирилівна (зо) (зла) зирнула на його́ [Ломицького], неначе п’ятака дала (І. Нечуй-Левицький). 9. Так, танець (за) (давніх) (давен) На меті мав благочестя (Леся Українка). 10. Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його (з) (діда) (пра) (діда) рідну землю (А. Головко). 11. Бронко багато [грошей] відклав на свої «кавалерські видатки»… — Ти що — (пів) (на) (пів)? — з обуренням спитав Завалка, злий на Бронка (І. Вільде).

ІІІ. 1. — Боже мій! Яке зерно, (одне) (в) (одне) (М. Чабанівський). 2. Без тачки йти було легше, та Анрі-Жаку більш хотілося лежати, ніж ото (без) (кінця) (краю) переставляти ноги (Ю. Яновський). 3. — Глянь- те-но, скільки в’юнів наловили. Та все (один) (в) (один), — дивується

336

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

і (в) (одно) (час) підхвалює рибалок Левко (М. Стельмах). 4. (Мимо) волі ловлю себе на тому, що милуюся своїм сином — його манерою незалежно, майже (по) дорослому триматись, умінням гордо підносити голову, скупувато всміхатись (Є. Гуцало). 5. Принцесо Анно, Ви іще (коли) (не) (будь) У Київ завітайте (за) любки… (І. Драч). 6. (По) малу, (по) волі сходяться (до) купи дві половини воріт гігантичної брами, яка ще ніби зовсім (не) (що) давно здавалася прочиненою (на) (в) (стіж) (О.Ірванець). 7. День був вітряний, небо (де) (не) (де) проглядало серед хмар блакитними березневими вікнами (О. Гончар). 8. Спостерігаючи за піаністом, я зловив себе на думці, що моє порівняння музиканта-вико- навця з тим, хто виконує підрядник поетичного твору, теж кульгає, і то (не) (аби) (як) (А. Содомора). 9. Ситуація ж виняткова: діяти доводиться (часто) (густо) навздогад, бо — перші прокладаєм дорогу… (О. Гончар). 10. (Рано) (по) (раненьку) він виїхав і довго їхав усе полем (Марко Вовчок). 11. Бабуся той город (сяк) (так) обгородила, а потім (що) весни білила той паркан (Л. Костенко).

ІV. 1. Товариш його — людина літ під сорок — (на) (сам) (перед) бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський). 2. (Рік) (за) (роком) проминув час, хлопець байдиків не бив та й закінчив школу робітничої молоді, ставши вже кваліфікованим робітником (Ю. Збанацький). 3. Мрії (давним) (давно) вивітрилися з голови (І. Вільде). 4. Не (сьогодні) (завтра) до неї прийдуть старости (І. Нечуй-Левицький).

5.(Там) (сям) були розкидані хати під солом’яною стріхою (З газети).

6.(Раз) (у) (раз) натягав тятиву, не тямлячи себе від гніву, — доки сотий бранець не звісив чубату голову під його стрілами (М. Пригара). 7. Я… іду просто на нього, [сонце] (лице) (в) (лице) (М. Коцюбинський). 8. Пісенька якось незавважливо ввірветься, цибатий журавель зостається на дорозі, а Галя засипа в меншого брата на руках. (Нудно) (нудно)! (Холодно) (холодно)! (Темно) (темно)! (Марко Вовчок). 9. Любов спалила (до) (чиста) Буденність і суєту (В. Малишко). 10. І (на) перед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт (Л. Костенко). 11. (Десь) (не) (десь), в якомусь царстві, дзвони били по лицарству, дзвони били й перестали, бур’яном позаростали… (Л. Костенко).

337

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 115

Перепишіть, розкриваючидужки, пояснітьправописприслівників, прислівникових сполучень та інших частин мови, омонімічних з ними.

І. 1. (В) друге він уже не важився покоряти серця відважних трактористок (І. Микитенко). 2. (З) рештою пропозицій під час зборів усі погодилися. 3. Плин часу на різних людей впливає (по) різному: розумним додає розуму, дурним — дурості (Є. Дудар). 4. О люди! Люди небораки! (На) що здалися вам царі? (На) що здалися вам псарі? (Т. Шевченко). 5. (В) друге вікно хтось постукав. 6. І встане правда і любов на світі, і (на) сторожі правди стане труд (В. Симоненко). 7. У сонця не стало настрою, Щоками занурилось в подушку. Йому б розколотися (на) (троє), Та в світі без того повнісінько залишків (В. Балдинюк). 8. (На) що́сподіватися? 9. (Де) далі (з) гори [іменник] відкривався все ширший довколишній простір, і коли зійшли (на) верх [гори], (із) відси (на) (всі) (біч) прослалося у майві городів та садків село, наче проллялося вулицями, наче вродило хатами (Є. Гуцало).

ІІ. 1. (З) рештою, не так уже й погано склалося (Ю. Яновський). 2. (На) скільки років сестра старша від тебе? 3. Ви, (на) скільки мені відомо, ще до війни закінчили університет. 4. Командир велів бути (на) сторожі, пильнувати (І. Ле). 5. (По) різному життєвому шляху пішов кожен із трьох братів. 6. Не завжди прийдуть на допомогу (в) (мить) тяжку ті, хто співали тобі дифірамби, сподіваючись на твою дружбу чи протекцію.

7.[Меценат]. Нехай (тим) (часом) тут поскачуть міми (Леся Українка).

8.Коли мене питають: «Любиш ріки, річки, і річечки, і потічки?» — відмовчуюсь: вони в мені (на) віки́, а для мого народу (на) віки́… (В. Підпалий). 9. В сухих його очах блищить віддзеркалене світло, яке (по) (де) (куди) блимає по вікнах, та (в) мить це віддзеркалене світло наче бризкає росою, що починає струмувати, ручаїтись (Є. Гуцало).

Вправа 116

Із теоретичної частини цього параграфа випишіть усі приклади прислівників та прислівникових сполучень, через день напишіть за цим переліком диктант, виділіть окремо ті слова чи сполучення, у яких Ви допустили помилки, постійно працюйте над запам’ятовуванням правопису складних для Вас прислівників та прислівникових сполучень.

338