Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Repetitor pravopys Kovtiuh_ (1).pdf
Скачиваний:
1095
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
8.17 Mб
Скачать

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

§ 45. Тире на місці пропущеного члена речення та між різними членами речення

Тире в простому реченні ставиться:

1.На місці будь-якого пропущеного члена речення, найчастіше присудка (за бажанням автора в цій позиції тире може не ставитися):

Хто крилам заздрить, хто — кігтям (М. Полотай). Рідна мова дається народові Богом, а чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В. Захарченко).

2.Між різними членами для вираження несподіваності, протистав-

лення тощо: Що квітне — зів’ядає (Ф. Прокопович). Не на оздоби злотні… Купують славу — на відкриті рани (П. Орлик).

3.Для інтонаційного виділення окремого слова чи групи слів:

Віки — несита жадоба твоя Живить і тне, кохає і карає (Є. Маланюк). Після других півнів — знову до хвіртки прийшла (А.Іщук). Живить віру — діло (І. Величковський).

4.Між двома словами, що означають часові, просторові чи кількісні межі (замість сполучень слів із прийменниками від… до, з… до тощо), а також між словами, що позначають приблизну кіль-

кість: Свіжі ягоди суниці споживають, як правило, з червня–лип- ня до осені (Із журналу). Брали в оренду десять–п’ятнадцять гектарів землі (Із журналу). У сімнадцятому–вісімнадцятому століттях з’являється тенденція до регулярного планування міст, іде їх швидкий розвиток (Ю.Івашко).

Вправа 137

Перепишіть, поясніть уживання тире.

І. 1. Кольори міста — густіші, звуки — відкривають бентежну музичну тональність (Є. Гуцало). 2. Кулі примхливі, як дівчата, — вибирають найкращих. 3. Підлість послідовна, як геометрія, — вибирає найчесніших. 4. Держава — держить. Бо вона держава. У неї скіпетр влади у руці. 5. Усміхається правда очима легенд і свобода — очима неволі (Із творів Л. Костенко). 6. Можна смерть лиш смертю здолати, Тільки в тім таємниця буття. І зерно мусить вмерти, щоб дати В життєдавчому

402

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

житі — Життя (Є. Маланюк). 7. Каяття — для часів спокійних (П. Загребельний). 8. Кожен українець — це «троїсті музики»: одне — думає, друге — каже, третє — робить (І. Драч). 9. Найперше було Слово. Наш світ мине, як день. Мине і світу слава, Та Слово — не пройде (Є. Сверстюк). 10. Донедавна місто із селищем зв’язував через Дністер залізничний міст — шлях на Вінницю–Чернівці в один бік та Бєль- ци–Унгени–Кишинів або Ясси — в другий (Ю. Смолич).

ІІ. 1. Скорбота зими–землі–світу стає моєю скорботою, і, зливаючись із піснею, я сам стаю скорботою, сам стаю зимою–землею–сві- том і, заціпенівши, не скоро й помічаю, що пісня стихла… 2. За якусь хвильку–другу в одному з просторих залів бібліотеки за допомогою бібліотечного працівника дістав об’ємний довідник світової літератури англійською мовою, проворно розгорнув на прізвищі Івана Драча. 3. На лиці в білої хати — двоє вікон, мов очі, згори сіріє витьопана негодою солом’яна стріха, наче хата сірою хустиною перев’язалась по самі брови. 4. Біжить [вітер] від груші в цьому болісно-сяйливому кущі, сам — наче колючий кущ сліз, то він — сльози, то сльози — він, то село — плаче, й Княжа гора — плаче. 5. Співчуття — лікує, повертає до тями, отже, спасибі за співчуття. 6. Дуже їй запам’яталося, як американська дівчина років п’ятнадцяти–шістнадцяти змагалася на якусь довгу дистанцію з нашими бігунками. 7. І листя летить — у саду із вишень багрецеве. Оранжеве з кленів. Червоне з червоних дубів. Із вільх і осик — облітає зелене, крицеве. І сиве — із верб облітає та ще з ясенів (Із творів Є. Гуцала). 8. «Доброго ранку!», «Світлої днини!» — Щедро даруй ти Людям, дитино (В. Гринько). 9. Тут вочевидь простежується послідовний, логічний шлях письменника до втілення свого задуму: власні враження — свідчення очевидців — книга-документ — художній твір (В. Плющ). 10. Льох — ось-ось, тільки ще трохи двором (А. Головко).

Вправа 138

Запишіть, розставте розділові знаки, поясніть, укажіть пунктуаційні варіанти.

403

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

І. 1. Любов рухає світом, а ненависть історією (А. Коваль). 2. Колись творилися слова, тепер абревіатури (Л. Костенко). 3. Посередині диявольщина ХХ-го сторіччя (П. Загребельний). 4. У кого совість прокурор, у кого адвокат (Ю. Меліхов). 5. Кому дано багато, кому мало, але нікому досить (А. Коваль). 6. Тато нагадував мені похмурого козацького орла, а мама якусь смугляву птицю, що їй не сидиться на місці і все вона хоче кудись полетіти (В. Сосюра). 7. Душа прагне сповіді, а дух проповіді (А. Коваль). 8. Корея поважає і сповідує філософію Конфуція (551 479 роки до нашої ери), який висловив думку, що людина тісно пов’язана з Всесвітом, а в ньому панують дві протилежні сили — інь (негативна) і янь (позитивна) (Із журналу). 9. Плоди лимона достигають у листопаді грудні (Із журналу).

ІІ. 1. Хати під соломою, черепицею, шифером і ґонтом розкидані трохи хаотично. Біля кожної деревця й квітники. В кожній своє життя, свої клопоти й свої діти (І. Цюпа). 2. Митець дивиться на світ; мислитель у світ (А. Содомора). 3. Ми сиділи на критій веранді станції Зелений Гай, що стоїть на 1088-му кілометрі автостради Москва Сімферополь, і розмовляли про всілякі незначущі речі, про котрі звичайно говорять подорожні, малознайомі люди (П. Загребельний). 4. Найкращого вчимося у нащадків, найгіршого в сучасників, найголовнішого у предків (А. Коваль). 5. В’язниці гостинні, як могили, вибирають неприборканих (Л. Костенко). 6. Велетенський парк, що з його краси так милувалася Сахно, промайнув за дві три хвилини (Ю. Смолич). 7. Барикади цегли проти бездомності. Барикади поезії проти бездумності. Барикади совісті проти берій. На барикадах не до фанаберій (Л. Костенко). 8. В основі до-мажорної гами тризвук до мі соль, розташований на І, ІІІ та V ступенях (З посібника). 9. Недарма наголошував Сенека: «Одна річ пам’ятати, інша знати» (А. Содомора).

Батьки переконували Сергійка, що знайшли його в капусті. Коли він пішов до школи, це підтвердила й учителька, сказавши, що в Сергійка замість голови — качан капусти.

404

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

§ 46. Розділові знаки при однорідних членах речення

Однорідними членами речення бувають підмети, присудки, додатки, обставини, означення, у тому числі й прикладки.

І. Кома між однорідними членами речення без сполучників

Кома ставиться:

1.Між однорідними головними та другорядними членами речення, крім означень, з’єднаними безсполучниковим зв’язком, як непо-

ширеними, так і поширеними: До професора в перервах підходили

студенти, асистенти, професори — з безліччю запитань…

(Р. Іваничук). Криши, ламай, трощи стереотипи (Л. Костенко).

Захищаю калину, чисті джерела, Могилу в полі, камінь на роздо-

ріжжі, Ікону під вишиваним рушником (М. Петренко). Снаряди вже рвались зліва, справа, спереду, ззаду (О. Гончар).

Увага! Варторозрізнятитакізовнісхожівипадки: Минаєрік, другий (другий однорідний член речення виражений не повністю «другий рік») і Мине рік–другий (два останні слова означають приблизну кількість).

2.Між однорідними означеннями чи прикладками, що характеризують предмет з одного боку (при переліку різновидів предмета), коли вони вказують на ознаки предмета одного порядку (позитивні або негативні якості, колір, розмір, форму, матеріал,

зовнішні ознаки тощо): За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві голівки (І. Цюпа). На липах з’явилося свіже,

молоде, пахуче листя (В. Собко). Тільки маленький, кволий

вогник блимає (Ю. Збанацький). Народ любить дивитися п’є-

си серйозні, морально-повчальні, історичні (І. Карпенко-Ка- рий). Поет, прозаїк-оповідач, драматург, перекладач, історик

і теоретик літератури, критик, фольклорист, громадський діяч — він [І. Франко] в усьому був однаково сміливий і сильний (М. Рильський).

405

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

3.Між означеннями, що характеризують предмет з різних боків, але при цьому контекст створює умови для зближення ознак, які вони виражають, або для їх синонімічності (об’єднувальною ознакою може служити віддалене спільне поняття, подібність враження, яке вони справляють, зовнішній вигляд тощо): Яка тут довга,

ніжна осінь (О. Довженко). Ставок блищить на сонці, наче дзеркало, вправлене в срібні рами, закутані дорогою, білою, прозорою тканиною (І. Нечуй-Левицький). Під бровами блищали круглі, веселі, темно-карі очі (І. Нечуй-Левицький). Усі ці однорідні озна-

чення, кожне зокрема, безпосередньо залежать від означуваного слова й перебувають в однакових зв’язках із ним (між такими означеннями можна вставити сполучник і): стара, вицвіла хуст-

ка; мирне, спокійне життя; суворе, мужнє обличчя.

4.Коли наступне (наступні) означення пояснюють попереднє: У но-

вому, четвертому виданні Українського правопису внесено низку змін, зумовлених безперервним розвитком, удосконаленням мови. Артистам видали інші, народні костюми. У деяких випадках ужи-

вання чи невживання коми змінює зміст речення. Пор.: Артистам видали інші народні костюми. Як правило, пояснювальні означення

відокремлюються комою від попереднього означення, але не виділяються комами з обох боків, на відміну від відокремлених означень. Увага! Практично вживання або невживання ком у випадках 3;

4 залежить від бажання автора чи змісту речення.

5.Між означеннями, вираженими прикметниками, що стоять після означуваного слова: У нас через річку хутір козачий, вільний

(Марко Вовчок). І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна

і чарівна (Н. Рибак). Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати (Народна творчість).

Увага! Дуже рідко в зазначеній позиції означення неоднорідні й кома між ними не ставиться: Влягається смуга руда прибережна

(Дніпрова Чайка).

6.Між художніми означеннями, ужитими в переносному значенні

(епітетами): Холодний, колючий вітер гнав низько над землею

важкі, олив’яні хмари (В. Кучер).

406

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

7.Між прикметником чи дієприкметником та наступним дієприкметниковим або прикметниковим зворотом, які звичайно є одно-

рідними означеннями: Потерта, пропахла димом шкірянка ви-

сіла біля скрині. Ген унизу видніє Дніпро, прослав блакитні, повиті тоненьким маревом полотна блакитної води, яким кінця й

краю не видно (Є. Гуцало). Візник завернув і в’їхав у великий, зарослий споришем двір (М. Коцюбинський).

Увага! Якщо названі означення вживаються у зворотному порядку (першим — дієприкметниковий зворот, а другим — прикметник чи дієприкметник), то кома не ставиться: Пропахла димом потерта шкі-

рянка висіла біля скрині.

8.Коли низка означень протиставляється сполученню інших означень при тому самому означуваному слові: З одного боку стоїть

висока, дерев’яна огорожа, з другого — низька, кам’яна.

9.Між однорідними прикладками — найменуваннями учених ступенів і звань, почесних звань, назвами посад, певного роду трудових занять, учасників з’їздів, конференцій, змагань, що фіксуються в одному ряду: завідувач кафедри, доктор філологічних наук, професор В. В. Лучик, керівник УРЕ, академік АН УРСР, лауреат Державних та Шевченківської премій М. Бажан, класний керівник, учителька математики Л. А. Ткачук, глава делегації, заступник керуючого трестом С. Р. Мазуренко, популярна співачка, народна артистка України Руслана Лижичко, голова акціонерного товариства, колишній фронтовик П. Л. Кібець, кандидат у майстри спорту, учасник міських змагань О. В. Скоробагатько.

Однорідними можуть бути три прикладки при одному пояснюваному іменнику (займеннику), якщо вони є назвами:

а) посади (фаху), ученого ступеня й ученого звання або вче-

ного й почесного звання: заступник начальника лабораторії, доктор технічних наук, професор М. Т. Романенко, ви-

датний педагог, член-кореспондент АПН СРСР, Герой Соціалістичної Праці В. О. Сухомлинський;

б) посади, ученого звання й громадської або виборної посади:

доцент, кандидат педагогічних наук, голова профбюро факультету М.І. Котенко;

407

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

в) двох почесних звань та спеціальності (посади): абсолютна

чемпіонка світу, заслужений майстер спорту, тренер з художньої гімнастики І.І. Дерюгіна;

г) двох учених звань і почесного звання: народний художник

України, дійсний член Академії мистецтв України, про-

фесор М. Г. Лисенко;

ґ) посад (у тому числі виборних, громадських) та почесного звання: лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка,

кавалер ордена Ярослава Мудрого, заслужений діяч польської культури Валерій Шевчук;

д) різнобічної діяльності людини: польський педагог-вихова-

тель, лікар-педіатр, талановитий письменник Януш Корчак, найкращий бомбардир, заслужений майстер спорту, відомий тренер О. Блохін.

Однорідними можуть бути чотири й більше прикладок, що створюють розгорнуту характеристику трудової, творчої та громад-

ської діяльності: видатний російський революційний демократ,

відомий учений-економіст, глибокий мислитель-матеріаліст, блискучий письменник і літературний критик, педагог-нова-

тор М. Г. Чернишевський.

Увага! Не є однорідними до попередніх прикладок і відповідно не відділяються одна від одної такі прикладки:

а) сполучення на позначення посад та військових звань, що стоять безпосередньо перед прізвищем: професор, член-ко-

респондент НАНУ полковник медичної служби В. О. Климчук, але: Полковник медичної служби, професор, член-ко-

респондент НАНУ В. О. Климчук (поширена прикладка, що означає військове звання, не вживається безпосередньо перед прізвищем);

б) посада, спеціальність і вчене звання: видатний український мовознавець академік І. К. Білодід;

в) одна з двох прикладок — це слово типу пан, добродій, то-

вариш тощо: космонавти товариші Л.І. Попов і В. В. Рюмін,

директор школи пан Т.І. Король;

408

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

г) назва людини за національністю чи місцем проживання та назва спортивного або іншого звання; посада, фах і спортивне звання, діяльність у галузі спорту: чемпіонка Європи кіровоградка О. Дудник, переможець молодіжного чемпіонату країни армієць І. Ярков;

ґ) одна з прикладок указує на партійність, а друга — на професію, посаду, військове звання тощо: ланкова безпартійна А. Л. Ба-

барига, токар-розточувальник рухівець В. В. Кирилюк;

д) з різних боків характеризують предмет прикладки типу: по-

мічник Чайки комбайнер П. Мосвяк, призери змагань бра-

ти Микола і Юрій Пименови.

Коли прикладок чотири й більше, принципи визначення їх однорідності чи неоднорідності ті самі, які використовуються при розпізнаванні двох і трьох прикладок: один з найкращих молодших ко-

мандирів, гідний спадкоємець слави фронтовиків, командир бойової машини піхоти сержант Р. Броїл.

10.Між прикладками, що вживаються після означуваного слова (найчастіше вони сприймаються як такі, що характеризують предмет з різних боків): А. Д. Засядько — артилерист, конструктор, винахідник; М. М. Семерак, молодий учений, кандидат фізико-ма-

тематичних наук, завідувач відділу автоматизації машинного

проектування; Л. Богданова, відома поетеса, студентка фі-

лологічного факультету.

Деякі з таких прикладок (ті, що характеризують предмет з різних боків) у препозиції до означуваного слова є неоднорідними й кома між ними не ставиться: відома поетеса студентка філологічного факуль-

тету Л. Богданова.

11.Між повторюваними словами, що служать для вираження тривалої дії, великої кількості осіб, предметів, явищ, а також великої міри якості: Давно, давно промчали роки грізні (В. Сосюра). У Левка чавун, чавун, а не плечі (М. Стельмах). Розкажіть, розкажіть мені, хмари: Ви чого це тікаєте далі? (П. Тичина).

409

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Кома не ставиться (відповідно такі члени речення не є однорідними):

1.Між двома дієсловами в однаковій формі, перше з яких указує на рух, а друге — на мету цього руху: Біжи погукай Віталика Ряс-

ного (О. Гончар). Піду проведу вас до сусідки Ганни (Марко Вовчок). Я хочу, братику, летіть побачить світа (Л. Глібов).

2.Між двома однаковими чи близькими значенням словами, що за змістом становлять єдине ціле, з яких друге вжите із запереченням

не: Тихін слухав би не наслухався її тихого та любого щебетання (Марко Вовчок). Тінь не тінь, щось темне, невідоме закрило рідне дворище перед очима (Панас Мирний). І їстоньки не їм, і питоньки не п’ю Та виглядаю все Зозуленьку мою (Л. Глібов).

3.Між неоднорідними означеннями, що характеризують предмет з різних боків: Та й тут, на маківці Княжої гори, зринаєш душею у височінь і летиш над молодою літньою землею, над легким дніпровським безмежжям… (Є. Гуцало). Ясний сонячний промінь срібною доріжкою лягав по снігу (М. Коцюбинський). На білих піщаних мілинах та жовтих косах бовваніють постаті рибалок…

(Є. Гуцало). Такі означення неоднорідні, між ними не можна поставити сполучник і. Кожний попередній прикметник відноситься не безпосередньо до самого іменника, а до дальшого сполучення прикметника з іменником, наприклад: Перед очима розгортався

типовий для Угорщини хвилястий степовий ландшафт (О. Гон-

чар). Слово типовий є означенням не до іменника ландшафт, а

до всього словосполучення хвилястий степовий ландшафт, а

прикметник хвилястий є означенням до словосполучення сте-

повий ландшафт.

4.Між прикметниками, що вживаються після означуваного слова й становлять сполучення термінологічного характеру або такі, у які входить термінологічна назва: гвоздика пізня махрова, груша літ-

ня ранньостигла.

5.Якщо дієприкметниковий зворот уживається перед прикметником чи дієприкметником: Переді мною лежить списаний дріб-

ними літерами загальний зошит. Вони ледве вилізли з глибокого

410

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

провалля і опинилися на спаленій сонцем сірій полонині (М. Коцюбинський). Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації (О. Гончар).

6.Між прикладками, що характеризують предмет з різних боків і вживаються перед означуваним словом (якщо після, то коми став-

ляться): завідувач кафедри професор Г. Д. Клочек, учасниця художньої самодіяльності вчителька О. П. Сніжко, майстер спорту учень Кіровоградської ЗОШ № 16 Д. Л. Корженко.

7.Між означенням чи прикладкою й означуваним, якщо перед кожним з них уживається той самий прийменник (звичайно це буває у фольклорі): Ой на річці на Самарі вода пором носить. Прийшов же він до криниці, До холодної до водиці (Народна творчість).

Якщо означення вживається після означуваного слова, то від останнього може відокремлюватися або не відокремлюватися ко-

мою: Та підемо в дороженьку А в далекую Ой за тою здобичею, За турецькою, А за тими товарами, За купецькими. Ой у лузі у темному, Та над морем над глибоким Та стоїть верба похилая

(Народна творчість).

ІІ. Кома при однорідних членах речення із сполучниками

Кома ставиться:

1.Між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками — а, але, проте, зате, однак, та (=але), так, хоч

(хоча): Сагайда образився, але промовчав (О. Гончар). Було тісно, зате тепло (М. Шеремет). Росли брати, зростали, та не

були друзями (М. Коцюбинський). Полетіла б я до тебе, та крилець не маю (Народна творчість). Після завзятої, хоч тихої спеки якось швидко смеркалося (М. Коцюбинський).

Увага! Кома ставиться лише один раз перед сполучником, а після другого однорідного члена не ставиться, якщо вживання її не викликається якимись іншими причинами: Товариш попросив мене прийти

411

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

не сьогодні, а завтра й поспішно попрощався. Але: Микола побіг не вулицею, а городами, щоб його ніхто не бачив.

2.Між однорідними членами речення перед приєднувальними спо-

лучниками — а також, ще й, а то й, та й, та ще: Хочеться мені хоч одним оком поглянуть ще на Італію, а також побути на селі (М. Коцюбинський). Дівчата спали, спали, ще й веселих пісень

співали (І. Нечуй-Левицький). Флейта, торбинка і костур, та ще безконечний вічний шлях перед очима — ось та обстановка, серед якої найчастіше доводилось працювати Григорію Савичу Сковороді (П. Тичина).

3.Між однорідними членами, з’єднаними повторюваними (двічі й більше) сполучниками і…і (й… й), та… та, ні… ні (ані… ані),

то… то, чи… чи, чи то… чи то, або… або, не то… не то, хоч… хоч: І мати є, і батько, життя золотеє; і їсти є, і пити є, а все щось не теє (Л. Глібов). Глибину тиші не зменшує ні сюрчання коника десь у траві, ні шелест тополиного вершечка (О. Гончар). Мене весь час з нічної темряви вітали то знайомі верби, то придорожні кущі (Ю. Збанацький). Або розумне казать, або зовсім мовчать (Народна творчість). Христя прохала батька привезти

з міста гостинця — хоч перстень, хоч сережки, хоч стьожку

яку-небудь (Панас Мирний).

Увага! Якщо сполучник і між однорідними членами речення повторюється двічі, то кома звичайно ставиться перед другим і: Останні слова уже зовсім збили з пантелику і кочегара, і машиніста (П. Панч). Ількові було і соромно, і боляче до сліз (П. Панч).

Проте досить рідко кома не ставиться між такими словами, якщо вони утворюють тісну змістову єдність: І день і ніч і йдуть і їдуть

люди… (Л. Глібов). Полісько-степова чернігівська природа владно вабила і слух і очі юного Довженка (П. Тичина).

4.Якщо частина однорідних членів з’єднана повторюваними сполучниками, а частина вживається без сполучників, кома ставиться між усіма однорідними членами: Як тяжко, і болісно, і

страшно бути бездітним в житті і в творчості (О. Довженко).

412

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Власна раса є джерелом, і мірилом, і правом (Ю. Липа). Щасливий я і гордий, що читаю Шевченка, і Франка, і Українку на українській незрівнянній мові — й мені вже не потрібні словники (М. Браун).

Увага! Якщо перший сполучник і виконує єднальну функцію, а другий сполучник і ніби додатково приєднує наступний однорідний члендопопередніх, токомаставитьсялишепереддругимсполучником і, який виконує приєднувальну функцію (у диктанті на це вказує від-

повідна інтонація): У достиглім зерні його [роду] крівця і піт, І висока любов, що дивує весь світ (О. Довгий).

5.Якщо однорідні члени речення з’єднані сполучниками і (й), та (=і) в пари, то кома ставиться тільки між парами: Жайворонок то підлітав вище й зникав у блакиті, то спускався й розсипав дзво-

ники над самою головою (Ю. Збанацький). Українською мовою розмовляють в Україні і на Кубані, в Америці і в Канаді, в Аргентині й Австралії (З газети).

6.Якщо однорідні члени речення з’єднані парними зіставними спо-

лучниками як… так і, не так… як, хоч… але (та), не тільки…

але й (а ще й), якщо не… то, не стільки… скільки, наскільки… настільки, то кома ставиться тільки перед другою частиною: Звіку-

вала хоч не в розкоші, та все-таки між родом, у своїй хаті (Марко Вовчок). Виховуйте потребу не тільки в читанні, але й у повторному перечитуванні книжки (В. Сухомлинський). Свої відгуки й побажання до редакції журналу надсилають як дорослі, так і діти.

Після однорідного члена, що йде за другою частиною зіставного

сполучника й не закінчує собою речення, кома не ставиться. Уживання коми перед першою частиною зіставного сполучника

зумовлюється відокремленням наступного члена речення, наприклад:

Читачі журналу, як дорослі, так і діти, надсилають свої відгуки й побажання.

Примітка1. Якщовпарномусполучникуміжодноріднимичленами речення пропущений другий компонент, то замість нього ставиться тире: Він йому не тільки в друзі — у знайомі не годиться (З газети).

Примітка 2. Не ставиться кома в зіставних сполучниках не те що… а, не те щоб… а: Не те що видатний, а трохи незвичайний.

413

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Не те що негарно, а швидше невдало. Не те щоб товаришем, а так собі знайомим був (З газети).

Кома не ставиться:

1.Між однорідними членами речення, зв’язаними неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками і (й), або, чи, та (=і),

та й: Вдивляймося в очі батьків і дідів, Вдивляймося в їхні обличчя (М. Карпенко). На колос, на рясні стеблини, на тиху нехворощ і хвощ сьогодні промінь сонця лине, а завтра йде краплистий дощ (Д. Білоус). Чого Гонта ніби краде або скарб ховає? (Т. Шевченко). Наче в провесні чи в літі зацвіли поля (Т. Масенко). На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Т. Шевченко). Вийшов козак на могилу та й заглянув у долину (Народна творчість).

Якщо і приєднує інший член речення, то кома перед цим сполуч-

ником ставиться: Петрик сам виготовив цей експонат, і дуже вдало.

2.Перед сполучником і, який разом із вказівним займенником той (та, те, ті) посилює значення попереднього іменника, виступаючи в ролі частки: Діти і ті все зрозуміли. Старий дідусь і той зацікавився. Катря і та мішалася перед удовиним поглядом (Марко Вовчок).

3.Перед словами і так далі, і таке інше, тощо, які не прирівнюються до однорідних, якщо навіть перед ними йдуть однорідні члени з повторюваним сполучником і: До членів речення належать і

підмет, і присудок, і означення та ін. (Із журналу).

Проте якщо після однорідних членів, з’єднаних сполучником і, ідуть слова й (і) інші, то вони теж вважаються однорідними й перед нимиставитьсякома: НавечоріпрочиталивласнівіршііЧередниченко,

і Карп’юк, і Савченко, й інші. На конкурс можна подавати й оповідання, й етюди, і вірші, й інше (З газети).

4.Якщо сполучники і (й), та (=і) повторюються в реченні не при од-

норідних членах: Оргкомітет розглядав тексти тез і доповідей і програму конференції (З газети). Над широким Дніпром у про-

мінні блакить і висока і тиха могила (В. Сосюра).

414

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

5.Між двома однорідними членами речення (звичайно з протилежним значенням), з’єднаними повторюваними двічі сполучниками

іабо ні, що утворюють один фразеологізований вираз: ні туди ні

сюди, ні той ні цей, ні те ні се, ні той ні інший, ні так ні сяк, ні там ні сям, ні слуху ні духу, ні собі ні людям, ні риба ні м’ясо, ні світ ні зоря, ні з того ні з сього, ні пуху ні пера, ні кінця ні краю, ні за що ні про що, ні живий ні мертвий, ні вдень ні вночі, ні дна ні покришки, ні взад ні вперед, ні дати ні взяти, ні брат ні сестра, ні бе ні ме, ні туди ні сюди, і туди і сюди, і холод

іголод, і сміх і горе, і так і ні й подібні: Словами і туди й сюди,

а ділом нікуди (Народна творчість). Вона за Святослава готова

ів огонь і в воду (І. Франко). Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко).

Ні в тин ні в ворота — ні в’язать ні чоботи шити (Народна творчість).

ІІІ. Інші розділові знаки між однорідними членами речення

Крапка з комою ставиться:

1.Між поширеними однорідними членами, з’єднаними сполучниками чи безсполучниковим зв’язком, особливо якщо в їх складі є свої розділові знаки: То він [Хома] стояв на дверях парового млина і вітійствував перед словаками, голосно радячи їм «суспілити підприємство для народу»; то сидів, розпустивши вуса, за столом у садку католицького попа і паплюжив за віщось перед ним Папу Римського; то, нарешті, водився по селу з захмелілими хліборобами та нахвалявся поділити чиїсь ґрунти (О. Гончар). Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся й довго розглядав зелене нив’я (Панас Мирний).

2.Між однорідними членами речення досить далекими за змістом:

Сидить батько кінець стола, на руки схилився; не дивиться

на світ божий; тяжко зажурився (Т. Шевченко). Розжеврене,

415

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах (Леся Українка).

Тире ставиться: між однорідними членами речення (найчастіше присудками), з’єднаними безсполучниковим чи сполучниковим (за допомогою сполучників і (й), та (=і), та й) зв’язком, якщо вони виражають:

1.Різке протиставлення: Та йшов козак дорогою, дорогою широкою, не сам іде — коня веде (Народна творчість). І діло, як на гріх,

не діло — тільки сміх (Л. Глібов). Не довго думали — рішили І

Щуку на вербі повісити звеліли (Л. Глібов).

2.Швидку зміну подій: Пішов — не попрощався. У вікні показалася чоловіча постать…, глянула — і сховалася… (Панас Мирний). Сорока заскрекотала й понесла свій сорочий скрекіт із груші, низько над вулицею полетіла, всівшись на березі білокорій (Є. Гуцало).

3.Якщо наступний виражає причину дії, пояснення, уточнення попередньої дії, узагальнення, наслідок: Не послужила й місяця

[Олександра] — занедужала. Василь аж до землі припадає — просить (Марко Вовчок). І бабине літо летить — ледь сизіє, зникає, в душі зоставля невитравну печалі печать… (Є. Гуцало).

4.Тире між двома прикладками ставиться за необхідності смислового виділення другої з них: наша землячка — кіровоградка Іванченко.

Логічно наголошуватися можуть дві й більше прикладок, що стоять, як правило, у кінці речення й відділяються від першої за до-

помогою тире: Під час церемонії відкриття фіналів до учасників з теплими побажаннями звернувся головний суддя — льотчик-кос-

монавт, двічі Герой Радянського Союзу О. А. Леонов (З газети).

ІV. Розділові знаки при однорідних членах речення з узагальнювальними словами

1.Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення ставиться двокрапка: Коли, скінчивши гімназію, в 1875 році молодий Франко їхав до Львівського університету, в

416

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

його літературному багажі було все: і любовні вірші, і драми, і

оповідання, і переклади Софокла, Гомера, «Цріель Акоста» Гуц-

кова, «Краледворська рукопись» і т. ін. (М. Коцюбинський). Голос Духа чути скрізь: по курних хатах мужицьких, по верстатах ремісницьких, по місцях недолі й сліз (І. Франко).

Якщо між узагальнювальним словом та однорідними членами вживаються інші слова чи частини речення, двокрапка ставиться перед першим однорідним членом речення: Все повторялось: і краса, й по-

творність (Л. Костенко). Є чимало слів таких, наведу окремі з них:

Бог, Апостол, благодати, честь, молитва, небеси, благочестя, милість, мати, дух, душа, Господь, спаси… (Д. Білоус).

2.У діловій та науковій мові двокрапка перед однорідними членами речення може ставитись і при відсутності спеціального узагальнювального слова (роль узагальнювального слова відіграє́тут дієслово): З Калькутти вивозять: джутові вироби, вугілля, шкіру і шкури, тканини, чай, лак, олію тощо. На зборах були присутні: голова профкому В. Ф. Цвих, ректор В. В. Скопенко, де-

кани факультетів (З газети).

Але: Допростихмеханізмівналежатьважіль, блок, похилаплощина, клин, гвинт (З підручника).

Примітка. Двокрапка не ставиться перед однорідними членами речення, вираженими власними іменами осіб або іншими власними назвами, якщо їм передує спільна для них прикладка. При цьому після прикладкивідсутняхарактернапауза, якабуваєпісляузагальнювально-

го слова: Немов з добрими давніми знайомими зустрічаються глядачі з

картинами «В парку», «Хліб», «Весна», «Над Дніпром» (З газети).

3.Перед словами як-от, а саме, наприклад, як наприклад, які сто-

ять після узагальнювального слова, ставиться кома, а після них — двокрапка перед однорідними членами речення: У Карпатах і їх передгір’ях є багаті корисні копалини, як-от: нафта, газ, кам’я-

на і калійна солі, руди кольорових металів та ін. (З підручника).

Увага! Не можна змішувати вищезазначених слів як-от, а саме, наприклад, як наприклад з тими ж словами, якими починаються

417

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

відокремленізвороти: УдалекійтропічнійАфриці, вІндії, Єгиптітощо зимують наші перелітні птахи, наприклад: ластівки, жайворонки, дикі гуси, дикі качки, журавлі та багато інших. Тут наприклад має тісний семантичний зв’язок із узагальнювальним словом перед одно-

рідними членами. Але: Наші перелітні птахи, наприклад ластівки,

жайворонки, дикі гуси, дикі качки, журавлі та багато інших, зиму-

ють у далекій тропічній Африці, в Індії, Єгипті тощо. У цьому ж ре-

ченні словом наприклад починаються відокремлені прикладки.

4.Не варто змішувати зовні подібні випадки:

а) Учасники наукової студентської конференції прослухали до-

повіді на теми: «Ономастика як окрема галузь мовознав-

ства», «Походження назв найбільших річок України», «Принципи номінації в зоонімії» (після сполучення слів на теми ставиться двокрапка, оскільки воно має нерозривний семантичний зв’язок з узагальнювальним словом);

б) Старшокласники писали тест з теми «Безсполучникові складні речення» (з теми — означуване слово, після якого не ставиться ніякого знака);

в) Тема доповіді — «Власні назви мого міста» (тире між під-

метом і присудком на місці пропущеного дієслова–зв’язки є);

г) Тема уроку: «Складносурядні речення» (запис на дошці у ви-

гляді заголовка, у якому друга частина пояснює першу, тому між ними ставиться двокрапка).

5.Якщо узагальнювальне слово вживається після однорідних членів, то перед ним ставиться тире: Ні спека дня, ні морози — ніщо

не вб’є любов мою живу (В. Сосюра). Спокій, тиша, доста-

ток — ось що для людини треба (О. Гончар). І земля, і вода, і по-

вітря — все поснуло (О. Копиленко).

Увага! Перед тире може стояти також кома, якщо вона зумовлена іншими причинами: І неоднаковий моральний стан особового складу, і неоднаковий рівень дисциплінованості, і навіть ліси, які, обступаючи балку, обмежували для ворога можливість маневру, — все це врахував і передбачив підполковник Самієв (О. Гончар). Кома, яка стоїть перед тире, вказує на кінець підрядної частини речення.

418

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

6.Коли після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом уживається вставна лексема (словом, одним словом, отже

іт. ін.), то перед цим вставним словом ставиться тире, а після ньо-

го — кома: Тут будуть верстати, точні електровимірювальні прилади, інструменти — словом, усе необхідне для оволодіння різними цікавими спеціальностями (З газети). Пшениця, просо,

овес, кукурудза, картопля — одне слово, на що не поглянь, уже

все достигло (Із журналу).

7.Коли однорідні члени з попереднім узагальнювальним словом стоять у середині речення, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире, якщо далі продовжується просте речення: Через нервову систему риби сприймають різні подразнення: нюхові, зорові, звукові, течію води — й по чутливих нервах передають їх у мозок (З підручника). Всюди: і на вулицях,

ікруг стадіону, і обабіч дороги до заводу — росли молоді осокори, клени й каштани (В. Собко).

8.Якщо після однорідних членів з попереднім узагальнювальним словом продовжується частина складного речення, то ставиться найчастіше той розділовий знак, якого вимагають правила пунктуації між частинами цього складного речення, а тире опускається (коли воно не вживається тут з інших причин): Найціннішими промисловими рибами є осетрові риби: осетер, білуга, севрюга та стерлядь, які добувають у Каспійському, Чорному та Азовському морях (З підручника). Все бачить поет у широкім роздоллі: і небо, і море, красу світову — і людям співає він пісню свою (Леся Українка). В останньому реченні тире ставиться між частинами складносурядного речення перед сполучником і, тому що друга частина є наслідком першої.

9.Коли група однорідних членів, що стоїть у середині речення, має характер побіжного уточнювального зауваження, причому логічно підкреслюється попереднє узагальнювальне слово, після якого попереджувальна пауза відсутня, тоді однорідні члени виділяються тире з одного боку або з двох боків, залежно від місця в реченні: У багатьох містах України — Києві, Чернігові, Пол-

таві, Миколаєві — пройшли мітинги (З газети). На все осінь ще-

дра — на кавуни, і на дощі, і на холодні роси (Ю. Збанацький).

419

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 139

Перепишіть, розставляючи розділові знаки, поясніть їх уживання чи відсутність за допомогою правил.

І. 1. Університет музеї й бібліотеки не дадуть того, що можуть дати карі сірі блакитні… (П. Тичина). 2. І мертві і живі і ненароджені нікого з нас довіку не простять! (Л. Костенко). 3. Усе змінилося небо сонце ліс палаючи, немов золото. 4. Мова — найважливіший найбагатший і найміцніший зв’язок, що зв’язує віджилі живущі і майбутні покоління народу в одне велике історично живе ціле (К. Ушинський) 5. Більш, ніж меч і огонь і стріла і коса, Небезпечне оружжя — жіноча краса (І. Франко). 6. Тепер ходжу стежками і стежинами і прокладаю шлях крізь болота (Л. Костенко). 7. Мова — жива схованка людського духу його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподіванки розум досвід почування (Панас Мирний). 8. Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу (В. Липинський). 9. Світ реагує тільки на орлиний клекіт і зовсім не хоче зважати на голубине воркотання (В. Захарченко). 10. Стежка озеро стіжок Все у падолисті, І в гніздечку для пташок Задрімав сухий листок, Наче у колисці (В. Скомаровський).

ІІ. 1. Залива крізь листя стежку сонячний жовтогарячий лан (М. Рильський). 2. Тиша була на землі і на небі й на серці… Темінню ніч надовкола усе покривала, Ясні зірниці блищали, і місяць вже виплив, Небо і ліс і поля обливаючи сріблом (М. Богданович; перекл. з білорус. Р. Лубківського). 3. Зелений автомобіль, завбільшки з сірникову коробку, спинився перед вашою хлоп’ячою ватагою, немовби у хвилю вдарився (Є. Гуцало). 4. Усі барви від ясно-жовтої до темно-червоної пишалися у променях сонця та у чистому холоднявому вже осінньому повітрі (Ю. Опільський). 5. Мені не подобалась ні зустріч наша ні розмова (Є. Гуцало). 6. Цей тихий вечір свіжість копиця сіна внутрішній голос, що не змовкає, все мені говорить, що я на тій Україні, на якій я жив у сімнадцять–двадцять літ (В. Винниченко). 7. Цей малюнок насичений густою зеленою барвою садів по селах і лісів першим жовтим листям на деревах червоними гронами калини та горобини веселковим

420

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

розмаїттям яблук сніговою чистотою гусячих табунів по берегах ставків рудою стернею чорними борознами зораних полів (Є. Гуцало). 8. Деревій можна знайти практично скрізь у лісах і чагарниках на галявинах і узліссях на вкритих травою степових схилах і високих берегах річок в низинах і байраках попід парканами і вздовж доріг у лісосмугах і на сухих луках (Л. Павленко). 9. Олені лосі бобри лисиці ховрахи ласки тигри ведмеді всі кричать до моєї душі просять погрожують, а в душі моїй — паростки остраху буяють, їх усе густіше (Є. Гуцало). 10. Грає жайворон срібний в небесній блакиті Між землею і небом снує невидимо І зелені і сині й багрянцеві ниті І тріпоче з вітрами, як світ, молодими (А. Малишко).

ІІІ. 1. Й раптом пальці мої натикаються на тонкий стовбурець, холодний слизький, пучки пальців перебігають по кострубатому розчепіреному гіллю (Є. Гуцало). 2. Оригінальність авторської стилістики органічність вислову, в якому почасти поєднуються найнесподіваніші найвіддаленіші один від одного образні ряди, скажімо, приземлена побутова реалія і якийсь масштабний факт усе це легко й несилувано ввібрала в себе проза М. Вінграновського (М. Слабошпицький). 3. І він [майстер] почав роздавати молотки й молоточки плоскогубці й плоскогубчики циркуль керна зубила й зубильця викрутки й викруточки ручні тиски, завбільшки з сірникову коробочку кронциркулі внутроміри крейсмейсер ножички для тонкого металу… (Григір Тютюнник). 4. Пригадаймо світову класику дитячої літератури як-от «Мандри Гуллівера» Свіфта «Робінзон Крузо» Дефо казки Андерсена Гауфа і братів Грімм «Пригоди Мюнхаузена» Распе «Горбоконик» Єршова «Лікар Дуліттл» Лофтінга «Пригоди Чиполліно» Родарі… (За М. Слабошпицьким). 5. Порожні гнізда просвічували своїми чорними ребрами на синє небо і так само чорно мовчали (М. Вінграновський). 6. Коли ви на екзамен виходите з двора — вам зичить голос мамин: «Ні пуху ні пера!» (Д. Білоус). 7. Політ космічного корабля і трагедія чилійського народу яскрава постать з історії і героїчний переказ зустріч з людиною легендарної долі й екскурсія на завод диспут про те, яким бути і вечір біля вогнища все це важливі моменти духовного життя майбутнього

421

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

громадянина країни (М. Слабошпицький). 8. Шумливий плац майдан а чи глухий провулок, Коли стоїть вона [школа], рідніші нам (Д. Білоус). 9. Де-не-де ще тремтів на гілці скручений дудочкою одинокий листок, схожий на зморшкувате вушко (О. Донченко). 10. Мені все сниться сонце співи і Ви і день весняний (П. Тичина).

ІV. 1. Щебет птахів терпкі пахощі буйнолистої рослинності духмяне напоєне лісовою прохолодою повітря якийсь домашній затишок, декорований невгамовним гамором дітвори, що почуває себе тут справді як удома все налаштовує на заспокійливий лад увиразнює повноту рівноваги, коли людина зливається з природою зростається з нею усім своїм єством, не перестаючи бути її дбайливим господарем і доглядачем… (А. Григоренко). 2. Нам було хороше з дідусем, бо у його компанії було все дозволено стругати рубати тягти воду з криниці «млина» крутити і навіть розпалювати плитку-чавунку (М. Петросюк). 3. Любіть травинку і тваринку і сонце завтрашнього дня вечірню в попелі жаринку шляхетну інохідь коня (Л. Костенко). 4. На озері туман то лежить пеленою то хвилює од вітру то розвивається, одкриваючи блі- до-блакитну воду (Леся Українка). 5. Сім речей є осоружними й огидними Богові горді очі брехливий язик вмиті безневинною кров’ю руки серце, лихих задумів сповнене спрямовані до зла ноги фальшиві свідчення та чвари між братами (Із журналу). 6. У кожного з нас є дома або дружина або діти або мати або наречена (О. Гончар). 7. Із понад 5000 мов світу, щоб порозумітися з переважною більшістю населення земної кулі, досить знати сім основних а саме китайську англійську російську іспанську французьку португальську й арабську (З газети). 8. — Бійся не бійся, а на заробітки треба посилати дітей, — сказав Паляник (І. Нечуй-Левицький). 9. У густій мряці потонуло все місто будинки зажурені й принишклі дерева, ніби замріяні або сонні, на котрих, здавалося, було штучне нерухоме листя вулиці, що зникали у тумані безслідно (Із журналу). 10. Усю любов ніжність бажання бачити своє дитя щасливим розумним здоровим гарним матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски (Антологія укр. нар. творчості).

422

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Вправа 140

Запишіть, поставтерозділовізнаки, визначтеодноріднійнеоднорідні прикладки. Чи можливі пунктуаційні варіанти?

1. Геніальний італійський скрипаль віртуоз легендарної слави видатний відомий у всій Європі композитор Нікколо Паганіні гастролював

у багатьох країнах. 2. Чи не найвідомішими в сучасному світі українцями

єпрославлені боксери інтелектуали науковці кияни (у минулому) Віталій та Володимир Клички. 3. Видатний історик відомий громадсько-політич- ний діяч публіцист письменник Михайло Сергійович Грушевський створив наукову схему історії України, яка докорінно вплинула на подальший розвитокукраїнськоїісторіографії. 4. Видатнийпоетдраматургпубліцист великий патріот діяч громадянського руху поляк Адам Міцкевич відомий далекозамежамирідноїкраїни. 5. Мабуть, укожнійоселізнайдетьсякнижечка німецьких філологів германістів авторів багатьох казок для дітей братівЯкобатаВільгельмаГрімм. 6. КирилоіМефодійблагочестивімужі брати православні святі місіонери творці слов’янської абетки перекладачі слов’янською мовою Біблії відіграли визначну роль у розвитку слов’янського письменства й культури. 7. Відомі під загальним іменем Діоскурів нерозлучні сини Зевса та Леди легендарні брати прекрасної Єлени Кастор і Поллукс брали участь у поході аргонавтів по золоте руно; Зевс подарував їм безсмертя й помістив на небі як зорі в сузір’ї Близнят. 8. Перший український льотчик космонавт доктор технічних наук генерал майор авіації Павло Романович Попович — один із засновників і голова товариства українців Москви «Славутич» (За матеріалами преси). 9. Ініціатором видання перекладу з латинської рукопису ХVІІІ століття «Наставление по хирургии» Н. Бідлоо був невтомний дослідник історії медицини полковник медичної служби доцент колишній вчений секретар медичного інституту Микола Олександрович Оборін (А. Содомора).

Вправа 141

Перепишіть речення, поясніть уживання розділових знаків при однорідних членах. Чи можливі варіанти? Якщо так, то чим це зумовлено?

І. 1. Я так люблю свої сади й долини, і гори, й ріки, й мрійну синь гаїв, моя свята, безсмертна Україно, оновлена трудом своїх синів!

423

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

(В. Сосюра). 2. Які слова страхітливі — дволикість, дворушництво, двозначність, двоєдушність! (Л. Костенко). 3. Його [І. Драча] герої — і голова колгоспу, й звичайні сільські Сар’яни та Ван-Гоги, і Вчитель, і Пабло Неруда та великі предтечі — Т. Шевченко, Г. Сковорода, П. Тичина, О. Довженко — то люди напруженого внутрішнього життя, оголеної совісті, невпокореної мужності, невичерпної жаги творити дійсність, гідну великого покликання, щастя людини (П. Кононенко). 4. Наче голосом його озвалось безбережжя цієї темної вересневої ночі (Є. Гуцало). 5. І розділилось в Слові Добро — і темне зло, Ненависть — із любов’ю, І все, що з них зросло (Є. Сверстюк). 6. В одній особі ласкава жінка — й жорстока, щедра — й скупа, сердечна — й безсердечна, милосердна — й бездушна (Є. Гуцало). 7. Прочитаймо ще раз відомі билини про богатирів Михайла Потика, Іллю Муромця та Добриню Нікітича, новгородського купця Садка і чернігівського соцького Ставра Годиновича — і переконаємось: у шахи на Русі грали всі — чудо-богатирі і прості воїни, князі і бояри, купці і соцькі, навіть жінки, які не пасували перед суперниками в мистецтві ведення шахового бою (Із журналу). 8. Далі, за школою, хащі бур’янів, почорнілі соняшники на дослідних ділянках, прив’яле гарбузове огудиння; зачахлі стебла кукурудзи, заплетені сивим павутинням ранньої осені (І. Цюпа). 9. Везли яблука, груші, помідори, цибулю; в багатьох у руках красувались пучки живих квітів — флоксів, жоржин, чорнобривців (Є. Гуцало). 10. Благословенні: матерія і просторінь, число і міра! Благословенні кольори, і тембри, і огонь, огонь, тональність всього світу, огонь і рух, огонь і рух! (П. Тичина). 11. І знаю, що десь ти, в такім, як я, тремтінні, Зітхаєш і мовчиш, і молишся сама (Є. Маланюк). 12. Він мурличе, бува, Ходить кішечкою. Кусь — і зубки схова За усмішечкою (Д. Білоус).

ІІ. 1. Ніщо з минулого для нього безслідно не минуло: ні радість, ні біль, ні своя чи чужа біда — все запам’яталося, все відлунює в душі через роки й відстані (М. Слабошпицький). 2. Одвертий кличний — немов дитинний, музичний, зичний та ще й гостинний (Д. Білоус). 3. Готувався до зустрічі — і розгубився (Є. Гуцало). 4. Тільки одна мати

424

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

вміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалувати й проклинати, бажати бачити, чути — й не дивитися, не слухати (Панас Мирний). 5. І люблять люди з давнини, як сонце незагасне, і свій духмяний хліб ясний, і рідне слово красне (Д. Білоус). 6. Вже б, здавалося, відболіло, Погоріло у тім вогні, Ступцювало і душу й тіло, Вже б, здавалося, нащо мені? (М. Вінграновський). 7. Київ простелив оддалік перед нами свою безмежну зоряну карту, ще неоглядніша й загадковіша карта була розгорнута в небесах над нашими головами (Є. Гуцало). 8. Письменникові доводиться бути художником усіх жанрів — і портретистом, і пейзажистом, і мариністом, і анімалістом, коли треба намалювати череду, а поголів’я малюється тільки в діаграмі, не в художньому творі (О. Кундзіч). 9. Низку слів докинула їй мама, що з’явилися не так давно: хо-

лодильник, кінопанорама, телевізор, стереокіно… (Д. Білоус). 10. За-

біліли сніги, ще й дібровонька, забіліло тіло козацькеє біле, ще й голівонька… (Народна творчість). 11. От розкопають ями та кар’єри та й доберуться в царські інтер’єри (Л. Костенко). 12. Я в цих орденах, ні в тодішніх, ні в теперішніх, і досі ні бе ні ме (Григорій Тютюнник).

Вправа 142

Виправте помилки в постановці розділових знаків, укажіть можливі варіанти.

1. Усе: міняється, оновлюється, рветься, уранахкров’юсходить; з туги в груди б’є, замулюється мулом — порохом береться, землі сирій всьогосебепередає(П. Тичина). 2. Живемоусвіті, девсе, чилетить, чи летіло, чи буде летіти: в близькі і далекі світи… [остання двокрапка — авторський знак] (Є. Гуцало). 3. Іван Смола почувався ні в сих, ні в тих… (Є. Гуцало). 4. Можливо, цей несподіваний світловий ефект входитьдопрограмизапускукосмічногокораблябагаторазовоговикористання «Челленджер», і строго контролюється системою комп’ютерів, як на самому кораблі, так і на землі? (Є. Гуцало). 5. До семи (священне число) чудес світу належали: єгипетські піраміди (найбільша з них — піраміда Хеопса), висячі сади легендарної цариці Семіраміди, збудовані у Вавилонському замку її чоловіком, храм Артеміди, розташований

425

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

вЕфесі, на узбережжі Малої Азії, статуя Зевса Олімпійського, грецькогобога, отцябогівілюдей, володарянеба, щостоялавОлімпії, гробницяМавзола, перськогосатрапа, знайденавГалікарнасі, столиціКарії

вМалій Азії, Колос Родоський, статуя родоського бога сонця Геліоса, та маяк на острові Фарос біля порту Олександрія. 6. За грецькою міфологією, на Парнасі жили дев’ять муз, дочок Зевса й Мнемозіни, котрі опікали прекрасні мистецтва, Кліо — покровителька історії, яку тоді вважали мистецтвом, а не наукою, Евтерпа — лірики й гри на флейті, Талія — комедії, Мельпомена — трагедії, Терпсіхора — танцю, Ерато — елегії, любовної поезії, Полігінія — музики, Уранія — астрономії (яку теж вважали мистецтвом), Калліопа — патронеса красномовства йепічної поезії (Здовідника). 7. Серед українських учених-ен- циклопедистів чільне місце посідають, наприклад: М. Максимович, М. Костомаров, М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевський, тощо.

8.З усіма сусідніми державами, а саме, Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною, й іншими, ми бажаємо жити в згоді й приязні, але ніяка з них не може вмішуватися в життя самостійної Української Республіки (ІV Універсал ЦентральноїРади). 9. Типові«мукитворчості», коли все довкруги наче у змові проти того, хто за робочим столом, істінийстеля, що«тисненаголову», іписьмовезнаряддя, іпапір, ісам стіл (А. Содомора). 10. Цей сад на схилі гори творили, не тільки розлогі яблуні, а й зовсім молоденькі яблуньки, посаджені, якщо не торік, топозаторік(Є. Гуцало). 11. Чарівнийсвоєюприродоюзоосад, івтравні, і в червні і кожного місяця (Остап Вишня). 12. Навколо тягнулися порожні, поорані подекуди мілкими вибалками, поля (В. Козаченко).

13.Часом бухне з тріском снопом іскор вітер, або зірве напівзотлілий віхоть та розмече зірками. 14. Часом бухне з тріском сніп іскор, або вітер зірве напівзотлілий віхоть та розмече зірками (М. Коцюбинський).

15.Порослу густою травою, чисту галявину з двома розлогими, кривулястими дубами посередині навпілперетинає добревтоптана, вузенька стежка (За В. Козаченком).

У людини все повинне бути прекрасним: і картуз, і куфайка, і кирзові чоботи.

426

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]