Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Repetitor pravopys Kovtiuh_ (1).pdf
Скачиваний:
1090
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
8.17 Mб
Скачать

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

§ 50. Розділові знаки при конструкціях з як, мов, наче

Слова як, мов, мовби, мовбито, немовбито, наче, начеб, начебто, неначебто, неначе, ніби, нібито, буцім, буцімто, ніж у реченні мо-

жуть виконувати функції сполучників чи часток. Відповідно, розділові знаки в реченнях із зазначеними словами ставляться або не ставляться.

Кома ставиться:

1.Якщо за допомогою цих слів приєднуються підрядні частини складнопідрядних речень: Народе мій, до тебе я ще верну, як в

смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим об-

личчям (В. Стус). При цьому підрядні частини можуть бути —

порівняльними: Люблю вночі на небеса дивитись, Коли зірки, немов бджолиний рій, Поблискують крильми і повен мрій виходить місяць, як прадавній витязь (Д. Павличко); з’ясувальними: Зда-

лось, примарилось мені, наче ти печальною ходою десь пройшла

убілому вбранні (В. Сосюра); означальними (у такому випадку як прислівник, що виконує функцію сполучного слова, його можна замінити прислівником — сполучним словом коли): Чи він забув ту ніч дзвінку, як ми між вербами густими ловили раків у ставку (В. Сосюра); часу: Щовечора, як зіронька До місяця схо-

дить, Молода дівчинонька В садочок виходить (Леся Українка); способу дії: Життя біжить, як музика дзвенить (Народна творчість); умови: Пан сказав, що пустить Нимидору тільки тоді,

як з Вербівки яка-небудь дівка вийде заміж у Скрипчинці (І. Не-

чуй-Левицький); міри: На серці було так легко, радісно, як часом

умалої дитини гарного погідного ранку (М. Коцюбинський).

Підряднічастинибуваютьнеповнимичиодноскладними: Масади-

витьсянаінтелектуала, якбджола[дивиться] натрутня(В. Канівець).

Голос тріщить, як сухе листя [тріщить] в лісі за Ворзелем, в голосі чу-

ється щира мука… (Є. Гуцало). А музика ллється, мов [ллється] тиха вода, колише мої нерви, заспокоює, тішить, повіває, ніби [повіває] теплимвечірнімвітром, інаводитьчарівнімрії(І. Нечуй-Левицький). Ми

473

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

перекидалися словами, наче [перекидалися] целулоїдними тенісними кульками (Є. Гуцало). Від тяжкої образи стало так боляче, немов її несправедливо покарали (О. Копиленко).

Кома завжди ставиться перед структурами з як, мов…, якщо перед ними є слова так, такий (отакий), тоді, що потребують додаткового уточнення чи пояснення: Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе сухий листок (Леся Українка).

2.Конструкції з як, мов…, що мають порівняльне значення й виконують функції різних відокремлених другорядних членів речен-

ня — означення: Рибалки виносять на барки важкі бронзові сіті,

наче пишне волосся русалок (М. Коцюбинський); прикладки: Зелена, як свіжопофарбований паркан, трава, омита дощем, сяяла на сонці алмазами крапель; додатка: Київ, Київ!.. Я тобі, як чуду, у піснях молюся голубих (В. Сосюра); обставини: Художник, ні-

бито тільки мене пригадавши, запросив до майстерні.

3.Якщо структура з як уживається у функції прикладки й має додатковий обставинний відтінок причини: Груша, як дерево із со-

ковитими плодами та цінною деревиною, набуває все біль-

шого поширення на території України. Як справжній патріот, Олександр Сергійович Грушевський (брат М. С. Грушевського) у 1906 році одним із перших почав читати лекції українською мовою в Одеському університеті.

Колижприкладказякнемаєзначенняпричини, токомоюневідо-

кремлюється: Яклистопаднедеревоабокущродинирозовихгрушапо-

ширенавгірськихрайонахЄвразіїтаПівнічноїАфрики. АмвросіяБучму як артиста я знав іще тоді, коли грав він у «Березолі» (М. Рильський).

4.Перед сполучником як, що вводить вставні слова, словосполу-

чення, речення, як-от: як правило, як виняток, як звичайно, як

зараз, як спеціально, як завжди, як бач, як навмисне, як годиться, як кажуть, як відомо, як здається, як водиться, як думається, як заведено, як я думаю, як вони вважають, як вона розуміє тощо: Брехню, як бачте, добре чеше мій Севастян, а інший неборак і городян, і Севастяна перебреше (Л. Глібов). Боря,

474

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

як завжди, привітався до кожного зокрема (О. Гончар). Головні члени, як відомо, становлять структурну основу речення (К. Плиско). Його [Черниша], як виявилось тепер, поранило не лише в голову, а й у бік (О. Гончар).

Проте деякі сполучення слів не виділяються комами, коли входять до складу присудка або тісно з ним пов’язані за змістом: Він був як за-

вжди ввічливий. Все було як звичайно.

5.Перед словами як-от, як наприклад, як, що стоять після узагальнювальних слів перед однорідними членами речення: Турагент-

ство пропонує екскурсії до різних міст Криму, як-от: Севастополя, Євпаторії, Сімферополя, Ялти, Алупки, Алушти тощо.

Кома не ставиться:

1.Якщо прикладка з як не має відтінку причини або має значення «у ролі кого, чого, ким, за кого», останні тяжіють до присудка й часто семантично нерозкладні з ним: Поети оспівують місяць як золоте чи срібне світило (Із журналу).

Порівняйте: У селі він працював як учитель (у ролі кого? — учи-

теля, ким? — учителем). У реченні Як учитель, він працював над підвищенням культури усного мовлення учнів структура з як комою ви-

діляється, бо має відтінок причини, що зумовлює особливе смислове навантаження та інтонаційне виділення її. Таке речення можна перебудувати в складнопідрядне з підрядним причини (у функції останнього вживатиметься перероблена відокремлена прикладка): Він працював над підвищенням культури усного мовлення учнів, тому що (бо) був учителем. У реченні Він працював так, як учитель структура з як виконує функцію підрядної частини способу дії складнопідрядного речення, у якій пропущений присудок (як працював учитель). У реченні Він працював так, як механізм конструкція як механізм є підрядною частиною з порівняльним значенням, про що свідчить і можливість синонімічної заміни сполучника як на мов, ніби, наче, неначе тощо.

2.Якщо слова як, мов… виконують функцію підсилювальних часток, при цьому відносяться до якогось слова чи словосполучення

475

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

(досить часто до присудка) і надають йому певного смислового відтінку: Неземні звуки псалмів ніби злітали під куполи собору й там немовбито дробилися на сотні нових відтінків, спадаючи на віруючих Божою благодаттю. Перед очима мов пропливали кадри старої воєнної кінохроніки. Розумієте, Тарасе Демидовичу, моїх учнів ніби хто підмінив. Ваш патефон подіяв магічно (Ю. Збанацький).

Зверніть увагу, яким чином розрізняють омонімічні частки та сполучники: У жаркий день повітря ніби струмує, а оточуючі предмети не мають чітких контурів, видаються начебто намальованими мазками розмитими так, як на акварелях відомих художників.

Вилученнязреченнячасткинезмінюєсмисловихвідношень, неруйнує структуриречення, апозбавляєлишемодальноговідтінкуокремеслово числовосполучення, узв’язкузчимвисловлюваннянабуваєкатегоричного характеру. Вилучення ж сполучника спричиняє руйнування граматичної та смислової структури речення. Порівняйте: У жаркий день повітря… струмує, а оточуючі предмети не мають чітких контурів, видаються… намальованими мазками розмитими так,… на акварелях відомих художників. Слова ніби, начебто модальні частки, що надають присудкам відтінку ймовірності, усунення їх не міняє структури речення, але висловлювання втрачає відтінок неповної вірогідності, сумніву, непевності й набуває ознак категоричності. Слово як сполучник, тому його вичленення руйнує граматичну й смислову структуру речення. Отже, перед порівняльним сполучником кома ставиться, а перед часткою — ні.

3.Якщо входять до іменного складеного присудка: Під парусом біло-

крилатим сам я стану як птах (М. Рильський). Біле латаття було як незвичайної форми футлярчики для коштовних прикрас. На карті Італія ніби чобіт.

Колиждієслово-зв’язка(є) втеперішньомучасіпропущене, топри наявностіспеціальноїпаузи, прилогічномунаголошуванні— длявираження експресії, для зосередження особливої уваги на присудку — між підметом та іменною частиною іменного складеного присудка, що має порівняльне значення, ставиться тире: В затоці кораблі — мов чайки

476

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

золоті (В. Сосюра). Довгі тіні між деревами — наче повів синіх крил (М. Рильський).

Порівняйте: Важкі коси як золота пшениця. Важкі коси — як золота пшениця. Важкі коси, як золота пшениця, вкривали постать до колін.

4.Якщо присудок чи головний член односкладного речення ви-

ражений словами типу зрозуміти як натяк, сприйняти як по-

хвалу, відзначити як великий успіх, визнати як особливий випадок, характеризувати як тип, входить як складова частина, виконати як термінове завдання, осмислити як щось нове,

подати як приклад тощо: Правобережна Буда і лівобережний Пешт входять як складові частини до столиці Угорщини — Бу-

дапешта. Позитивну рецензію керівника він сприйняв як похвалу.

5.Якщо перед словами як, мов… наявні прислівники майже, зовсім, що разом з як, мов… мають значення часток: Дівчинка пише вірші зовсім як справжній поет. Водосховище виглядало майже наче море.

6.У виразах не раніше як (ніж), не пізніше як (ніж), не довше як

(ніж), не далі як (ніж), більш як (ніж), більший як (ніж), менш як (ніж), менший як (ніж), перш як (ніж), як слід, як треба, як годиться, як повинно бути: Наречений був вищий більш як на го-

лову від майбутньої дружини. Альпіністи повернуться менше як

за три дні. Є. П. Гуцало — автор більш як двадцяти поетичних і прозових книг. Перш ніж полюбити в дівчині жінку, полюби в ній людину (В. Сухомлинський). Учитися потрібно як слід. Не раніше як о десятій зустрічатимемо гостей.

Якщо ж відбувається порівняння-зіставлення кількості, міри, якості, то кома ставиться: Любов відкрити важче, ніж Америку

(Л. Костенко). Блакитний кит приблизно на дев’ять метрів довший, ніж гренландський (За УСЕ).

7.Фразеологічні звороти, лексикалізовані словосполучення, образні порівняння, що, як правило, являють собою метафоризовані зворо-

ти типу білий як лунь (як папір, як крейда, як полотно, як сніг,

477

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

як стіна), блищить як золото, берегти як зіницю ока, хворобу (сон, переляк, сум, радість, страх, біль) як рукою зняло, боятися як вогню, крутитися як білка в колесі, голодний як вовк, далеко як небо від землі (як до неба пішки, як до Києва рачки), легкий як пір’їна (як пух), потрібний як повітря, полетів як вітер (як вихор), горить як на вогні, звалилися як сніг на голову, ростуть як гриби, сидіти як на голках, ходить як у воду опущений, упертий як осел, твердий як камінь (як дуб), м’який як вата, страва як трава, ходив (став) як з хреста знятий, хитрий як лисиця, чорний як сажа (як смола), як води в рот набрала, збирався як за смертю, ходжу як сам не свій тощо: Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький). Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний). Усім я буду як більмо ув оці (Г. Квітка-Основ’яненко). На тебе впало неначе з неба таке щастя, впав такий талан, про який тобі не снилось і не привиджувалось (І. Нечуй-Левицький).

Якщо фразеологічний зворот оформлюється як підрядна частина складнопідрядногореченняабояквідокремленийчлен, щомаєуточнюючезначенняйнеседодатковесмисловенавантаження, тотакіструктури комами відокремлюються: Ростеш, мов з води (М. Стельмах). Мене ж по тилах протримали всю війну, бо з мене вояка, як із дишла гармата (Є. Гуцало). Так-то проживає Олеся, працюючи без спочину, без утоми; так і рік цілий минув, як одна година (Марко Вовчок). Та вже нетурбуйтесь, хазяїн, ніхто вамтак непотрапитьдогодити, як я: надійтесь на мене, як на кам’яну гору (М. Кропивницький).

Досить часто вживання чи невживання коми залежить від бажання автора. Порівняйте: — Татижякзхрестазнята. Читебематинегодує? (А. Хижняк). Тількиявхату— суне Карподонас, асамсхуд, зчорнів, як з хреста знятий (М. Коцюбинський). За такими рулонами паперу ми наче в Бога за пазухою, таку товщу ніякі осколки не проб’ють (Т. Масенко). Вона[Тетяна] жила, якуБогазапазухою(П.Інгульський). Чорний монах немовби виріс із-під землі (П. Панч). Не зчулись, як зовсім зненацька випірнув із жита, ніби з землі виріс, рудий парубійко, видно, хазяйчик, вихопивсь задиханий і — до нас! (О. Гончар).

478

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Коли фразеологізована конструкція з як, мов… виконує функцію іменної частини при іменному складеному присудку з пропущеним ді- єсловом-зв’язкою є, то як авторський знак може вживатися тире: Він за вами — як за горою! (Є. Гуцало). Тих Марій на світі — як за гріш маку (М. Коцюбинський). Також тире може ставитися для інтонаційносмислового виділення, якщо конструкція з як, мов… є відокремленим членом речення чи підрядною частиною складнопідрядного речення:

Зійшлося до війська козаків — як зірок на небі. Вам кажи, не кажи —

як об стінку горохом (А. Дімаров).

8.Якщо перед словами як, мов… є частка чи сполучник; у сполученнях, близьких до вигукових речень типу бач як, он як, ото як, ось як тощо; у сталих сполученнях типу як стій, як стій та ди-

вись, як коли, хоч як хоч, люди як люди, хата як хата, тут як тут, як світ, як світ свінув, страх як, як на те, як не було, як на гріх, як один, як на злість та ін.: Мені через місяць, не пізніше, дадуть шостий розряд, це вже як Бог свят (В. Собко). Коли спонукає нас мовник досліджувать слово живе, то ніби розвідницький човник по мовному морю пливе (Д. Білоус). Вже хоч там як, а на той рік і я піду на поле (Леся Українка). — Ніякого наказу… я не одержував, — тихо сказав Щорс. — Ах, он як! Розумію. До речі, в штабі це також передбачали (О. Довженко). Коли дивлюсь — задовго до обходу лікарка моя тут як тут (І. Муратов). Страх як хочеться вчитися.

Але: Ніхто не прибуде, ніхто й не думає про те, що тут сидять холодні, стурбовані люди й, як Бога з неба, чекають рятунку… (М. Коцюбинський).

Увага! Дуже рідко, лише як авторський знак уживається тире:

А комунари — як комунари. Кому лафет, а кому і нари (Л. Костенко).

9.Перед як у парному сполучнику — як…, так і: Вивчення нових освітніх технологій проводиться як у науково-дослідних інститутах, так і в навчальних закладах.

Крім зазначених, бувають випадки, коли кома ставиться чи не ставиться залежно від функції та смислового навантаження конструкцій

479

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

з як, мов… (фактично — від бажання автора). У структурах типу неві-

домоякробити(думати, читати, відповідати, доповідатитощо) кома перед як ставиться, коли невідомо виконує функцію модального слова — головного члена безособового речення, а як приєднує підрядну частину: Невідомо, як відповідати на занятті, попередньо не підготу-

вавшись. Якщосполученняневідомояквиконуєфункціючастки(хтоз-

на як), то кома не ставиться: Невідомо як відповідати на занятті, по-

передньо не підготувавшись.

Вправа 160

Запишітьречення, поставтерозділовізнаки, пояснітьїх. Чиможливі пунктуаційні варіанти?

І. 1. Свобода як центральна тема художньої творчості всіх часів і народів має стільки ж граней, скільки відтінків самоцвітний камінь: що частіше його обертати, то більше побачиш в ньому нових і нових відтінків (М. Наєнко). 2. Я втомлена як квіти восени, котрі вже часом хочуть залишитись лише в далекій пам’яті дощів (Л. Костенко). 3. Найперше було Слово, Крізь темряву й хаос Воно як вічне диво Над світом піднялось (Є. Сверстюк). 4. Як сірничок припалений від сонця, день спалахнув, обвуглився, погас (Л. Костенко). 5. Третій дзвінок наче заключний знак на перших двох дзвінках (Є. Гуцало). 6. Мова стає ніби тією субстанцією, що породжує народ, націю: створилась мова — створюється народ (Г. Нудьга). 7. Як свідчить герб на давній гравюрі гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний походив з дрібного шляхетського православного роду (За Р. Ратушним). 8. Інакше кажучи, думки про безсмертя — це високі думки про священне, а воно звичайно сприймається як дуже і дуже серйозне… (С. Стефан). 9. Байрак за селом, тоненька жилка прозорого струмка, осока здригається на повітрі мовби щулиться від холоду (Є. Гуцало). 10. Наче яскраві воскові свічки горіли берези та вільхи, темніший відтінок прикрашував кучеряві дуби наче кров’ю опливали буки та граби (Ю. Опільський).

ІІ. 1. Сонце заходило за сизу, легеньку хмарку й неначе обвело її навкруги золотим, лиснячим обручиком (І. Нечуй-Левицький). 2. Як небо

480

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

зорями той мамин хліб Обсипаний був зернятками кмину. Він кликав і манив мене здаля Як свято пахощів у нашій хаті (Д. Павличко). 3. Жовтий місяць бабиного обличчя немов за хмару заходить, мова затихає так як затихає весняна злива, що хлющить у смарагді молодого листя (Є. Гуцало). 4. Повчати завжди набагато легше ніж виховувати (М. Слабошпицький). 5. Висока Княжа гора чорніла лісами скраю села, зі збрижів-хащів де-не-де прозирали самотні хати наче хтось розгубив перламутрові мушлі, що бережуть таємниці (Є. Гуцало). 6. Олена Пчілка із самопожертвою трудилася як журналістка (За І. Денисюком). 7. На душі так наче проміння місяця освітило мою душу як пустелю до найдрібнішої піщинки (Є. Гуцало). 8. У нас часто про задушевне говорять українською мовою, в адміністративно-діловій розмові переходять на російську мову як при зміні теми у романах Л. Толстого переходили на французьку (Є. Сверстюк). 9. Сон як рукою зняло (Є. Гуцало). 10. Зникла хутко наче мрія (Леся Українка).

ІІІ. 1. Сидір Павлович перевірив терези — вони були як в аптеці (І. Гребенюк). 2. Нічого, Степане, чотири роки як один день промайнуть (Ю. Збанацький). 3. Василя наче хто лапою по душі дернув (Панас Мирний). 4. Одного разу на храмовому святі озерянська попадя… пропонувала йому цілого червінця, тільки щоб змалював її як є в дукатах та корсетці (О. Гончар). 5. Управитель сидить, наприндивсь як індик (П. Панч). 6. Не чуючи сходів під ногами, він наче на крилах спустився на тротуар (А. Головко). 7. Треба як личить стрінути дорогих гостей! (Панас Мирний). 8. Мені такий варіант просто як медом по губах (С. Добровольський). 9. Побанишся, попаришся, то наче пуд ваги з себе скинеш наче на десять років помолодшаєш (І. Багмут). 10. Катерину мовби окропом хто обілляв (Г. Хоткевич).

Вправа 161

Перепишітьречення, пояснітьуживаннярозділовихзнаківприконструкціях з як, мов, наче та ін. Чи можливі пунктуаційні варіанти?

І. 1. У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово (Д. Білоус). 2. Там господар, як виноград,

481

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Там господиня, як калина, Його сини, як соколи, Її дочки, як панночки (Народна творчість). 3. У неї було чорне, аж до синяви, волосся, і вся вона була як зоряна і пристрасна пісня (В. Сосюра). 4. І в кожній шибі — ніби дві жарини — журливі очі вставлено. Це ти, о пресвята моя зигзице-мати! (В. Стус). 5. З калиною твій переплівся шлях, з калиною твій цвіт блакитний виник: немов калина — дівчина в піснях, і хлопець у піснях — немов барвінок (Д. Білоус). 6. Ніколи сього зроду не було, а се — як на гріх (Панас Мирний). 7. Не вперше присилає його сюди мати з харчами і, либонь, не востаннє, хоч і в самих, правда, їжі тієї — мов кіт наплакав (Є. Гуцало). 8. Хвилю сиділи, як остовпілі, і тілько [тільки] опісля, мов на команду, обі жінки заридали вголос (І. Франко). 9. З фотокарток дивилося троє, як три краплі води схожих між собою Настиних синів (Я. Качура). 10. Лемех крутиться наче білка в колесі, незважаючи на погане здоров’я (В. Москалець). 11. Пустився вечір берега свого, пливе, як за водою човен вутлий, не хлюпне хвилею у береги, Земля чутливо спить, неначе вулик… (В. Підпалий).

ІІ. 1. Телефон мовчав, як сфінкс. 2. День зимовий сонячний стояв — як звістка про не таку вже й далеку весну. 3. Голос різкий — наче сухе дерево затріщало. 4. Світло блискавки обвалилось миготливим сліпучим водоспадом, на коротку мить вияскравивши будинки із сонними заплющеними вікнами та якусь немов знебарвлену зелень зіщулених дерев. 5. Цвіт фіалок на трав’янистому осонні — наче незвичайні, чутливі крем’яхи, які колись давно загубило, граючись, літо, а може, й чиєсь дитинство. 6. На диво очі в баби Килини зоставались лагідними й чистими, хоч би краплина гніву схлюпнулась у їхніх озерах зеленого, наче затягнутих ряскою, мудрого спокою… 7. Липа на хатньому причілку — як парашут із зеленого шовку, що повиснув над обійстям і ніяк не спуститься на траву. 8. Перше ніж спускатись до яру, востаннє оглянувся на село, яке залишав назавжди. 9. Волосся навіть не сиве, а біле, як пух гагари. Брови чорні, наче випалені розпеченим залізом на дубовій дошці. Очі — як два слимачки, що перепились хмільного… 10. Повітря ллється прозоре й густе, наче мед із бджолиних щільників, у дворі на розкошланій липі стогне голуб, і дитячі голоси з вулиці — наче пташиний щебет… 11. Йшла — й наче якийсь тягар звалювався (Із творів Є. Гуцала).

482

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ІІІ. 1. Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик). 2. Устя сиділа як на кілочках, чужа й непотрібна (М. Коцюбинський). 3. Горизонт піднімає багряним плечем день — як нотну сторінку вічності (Л. Костенко). 4. Щодо українців, то вони, як поглянути, ніби зовсім завмерли [влітку 1905 року], нічим себе перед людьми не виявляють, хоч непомітна робота йде (М. Коцюбинський). 5. Обмок — як вовк, обкис — як лис, голоден — як собака (Українське прислів’я). 6. — Товаришу командир відділення, — сказав, весь сповнюючись почуттям особливої відповідальності, старшина Костоправ, — окоп у вас погано замаскований, з неба ви — як на тарілочці (В. Собко). 7. Серце моє полонила одна дівчина. Очі в неї голубі-голубі, як небо весняне, голос ніжний-ніжний, як струмочок, а язик — як бритва (М. Зарудний). 8. У хаті в неї, як у віночку; хліб випечений, як сонце; сама сидить, як квіточка (П. Куліш). 9. Християнство, як, до речі, і всі інші релігії, стверджує божественну сутність мови, а здатність людей говорити — як Божий дар (В. Горбачук). 10. Перше ніж подзвонити у двері, ми присідали на підвіконник, не від утоми, просто так, аби посидіти, зібратися з духом (А. Содомора). 11. Нахилюся, прихилюся, в очі задивлюся: — Щоб тобі завжди щастило, доле моя руса! Щоб була ти господиня, щоб була майстриня! Щоб як друг — то вже навіки, а як ворог — рівня! (В. Підпалий).

ІV. 1. Як упреться ногами — не сколихнеш, ніби поприростали вони, ніби стали з землею одним цілим (Є. Гуцало). 2. Весілля як весілля (А. Головко). 3. Та, як видно, він якось дошукався правди й про долю Василя (Я. Баш). 4. І здивувався: як хрипко й тихо прозвучав його голос (Є.Гуцало). 5. Як гуси на вигоні — клекіт голосів (А. Головко). 6. І день як не день (П. Тичина). 7. А як розвиднилось, заметушилися знов по селу, забігали по дворах (А. Головко). 8. Трембіти такі довгі, ніби хочуть наздогнати свій звук, наче прагнуть впіймати десь там своє і моє дитинство, де маленький хлопчик із гір, ніжний, мов рум’янок… (І. Малкович). 9. Було б для нас її [історію] забути зле, бо то — підмурок нашим дням новітнім, то — наче голос крові, наче стяг, збережений нащадкам у боях, І — щастя бути спадкоємцем гідним! (В. Підпалий). 10. Над хмурим обрієм пливуть загрозливі хмари, немов десь страшна пожежа і сірий важкий дим розходиться по світу (І. Микитенко). 11. Були тут темно-зелені

483

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

гарбузи в яскраво-жовтих плямах — картаті, як плахта, були смугасті, як тигр, були круглі, як горщик, і довгі, як справжні поросята, з куцим сухим хвостиком, скрученим кільцем (О. Донченко).

Вправа 162

Перепишіть, виправте помилки в постановці розділових знаків, орієнтуючись на формальні правила. Укажіть можливі пунктуаційні варіанти.

1. Поет усім серцем сприймає сучасного лет, сприймає оновлюваний світ, як торжество і красу діянь людини — господаря на своїй землі (За Ф. Кислим). 2. Батьком, як українського театру, так і української поезії (аточніше першимкласиком української літератури), єІван Петрович Котляревський. 3. Батьком українського театру як і української поезії — а точніше першим класиком української літератури — є Іван Петрович Котляревський. 4. Ось непомітно відпочину, Згашу ромашку (як свічу) (О. Слоньовська). 5. Перш, ніж викликати могутню якусь енергію, слід добре подумати, з яким вона знаком, якої природи і до яких наслідків усе це призведе (О. Гончар). 6. Те питання страшенно перепудило мене — немовби хто обілляв мене окропом (І. Франко). 7. Ячмені почали половіти немов сивина старості злегка торкнула буйну рослинність землі (М. Коцюбинський). 8. Поет Володимир Підпалий, відчуваючи себе тією ланкою в спільному ланцюгу, що єднаєминулеізсучасним, описуєісторіюкраїни, алене, якхолоднийспостерігач, а, як вірний син, гідний нащадок подій, пережитих рідною землею (За Ф. Кислим). 9. Тремтіло листя як в пропасниці, Губились злякані квітки, Докупи яблуні збивалися Мов сарни, вгледівши вовків (О. Слоньовська). 10. Низько стеляться хмари, ростуть, збираються в купу і спадають. Вітер, наче покоси громадить на нічнім небі, складає в копиці (М. Коцюбинський). 11. І слухали вони вже не хрипкі команди Сагайди, а суворий голос Дениса Блаженка, і він як найдосвідченіший з молодших командирів узяв на себе командування ротою (О. Гончар).

Із посібника англійської мови для «нових українців»: неозначений артикль а перекладається як «типу», а означений the — як «конкретно».

484

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]