ВСТУП

Поява дворівневої банківської системи стала першою помітною ознакою переходу України до економічних відносин, зорієнтованих на ринок. Банківська система, як важлива сполучна ланка між макроекономічними імпульсами та мікроекономічними процесами, істотно впливає на перебіг подій, що супроводжують перехід економіки нашої держави на ринкові засади. У процесі реформ в Україні банківський сектор відіграє досить помітну позитивну роль. Чіткий поділ сфер діяльності між центральним банком — Національним банком України (НБУ), сформованим 1992 року, і комерційними банками (КБ) є найважливішим принципом функціонування дворівневої банківської системи, успішно апробованої за умов ринкової економіки розвинених країн. Здебільшого комерційні банки відчутно впливають на розвиток та розширення внутрішнього фондового ринку та ринку капіталів.

До цього слід додати, що зазначені процеси хоч і супровод­жуються низкою негативних явищ, котрі й сьогодні мають галь- мівну дію, беззаперечно сприяють інтеграції банківської системи України у світовий фінансовий простір. Окрім цього, дуже важливим чинником успішної взаємодії вітчизняних комерційних банків із зарубіжними банками є політика Уряду України та НБУ щодо надання нашим банкам економічної самостійності. Це дає змогу комерційним банкам працювати з орієнтацією на результат, самостійно оцінювати кредитний та інші ризики. Є всі підстави вважати, що комерційні банки вже сьогодні відіграють важливу роль посередника між суб’єктами господарської діяльності (юридичними та фізичними особами), котрі мають тимчасово вільні грошові кошти, і тими, хто їх потребує. Йдеться про раціональне розміщення капіталів в економічному просторі. Загалом в Україні створюється ефективна банківська система, що вже нині працює на засадах ринкової економіки. Проте головні недоліки лишаються не­змінними відтоді, коли реформування банківської системи лише починалося. Так, власний капітал банків попри все зростає, але над­то повільно, і більшість із них відчувають брак запасів капіталів.

Кредитні портфелі банків вкрай обтяжені проблемними щодо погашення кредитами. До того ж зі зниженням рівня інфляції в Україні банки втратили можливість легко заробляти гроші. З ог­ляду на стабілізацію процентних ставок вони змушені шукати нові напрямки діяльності, що за складних економічних умов є зовсім непростим завданням. У своїй більшості банки здійснюють довірчі операції за дорученням клієнтів, надають широку низку консультаційних та інших послуг.

Значно активізувалися лізингові, факторингові та ф’ючерсні операції. Здійснюючи посередницькі функції, банки активізують свою діяльність у сфері розвитку ринкових відносин. Водночас господарська діяльність підприємств, установ, організацій дедалі більше зазнає банківського впливу.

За цих умов великого значення набувають питання суто практичні, насамперед здійснення бухгалтерського обліку в банках. У найширшому розумінні, облік — це мова бізнесу. Саме тому організація обліку має врахувати принципи діяльності банківських установ, зокрема такі найзагальніші, як принцип прибутковості, принцип ризиковості банківських операцій, принцип платності банківських ресурсів.

Звідси постають цілком закономірні запитання: як організувати обліковий цикл банку? Що розуміти під обліковою політикою банку? Як саме числову інформацію подати у формі, зрозумілій усім користувачам. Відповісти на ці запитання, безперечно, непросто. Більш того, сфера користувачів банківської інформації досить широка. До неї входять держава в особі Національного банку, податкові та інші контролюючі органи, безпосередньо керівництво відпо- відного банку, а також його інвестори та акціонери, вкладники і позичальники, банківські службовці та інші заінтересовані особи.

Кожного цікавить потрібна саме йому інформація в необхідному обсязі та у визначений час. Важливо, щоб ця інформація була якомога вичерпнішою. Отже, будуючи систему бухгалтерського обліку, слід зважати на специфічні умови діяльності банку, пов’язаних з його місцем у системі ринкових відносин.

По-перше, у процесі надання банківських послуг і отримання при­бутку домінує рух фінансового капіталу, здебільшого у формі залучених коштів клієнтів. Відповідно, у системі обліку необхідно забез­печити відображення всіх аспектів залучення коштів і їх розміщення.

По-друге, банк є розрахунковим центром і посередником у фінансових операціях, що їх виконують його клієнти. Цим пояснюється активна участь банку в роботі багатьох підприємств різних галузей і форм власності. Саме тому важливим завданням діючої системи обліку є відображення виконаних операцій за дорученнями клієнтів на їхніх поточних рахунках.

Більш того, усі банківські операції потрібно простежувати від їх початку і впродовж усього періоду здійснення аж до внесення до звітності. Загалом на практиці не існує схеми, що гарантує повну фінансову безпеку та стійкість банку. За цих умов вирішального значення набуває розумне регулювання банківської діяльності, що базується на правдивій бухгалтерській інформації і сприяє попередженню, а відтак і виключенню негативних процесів, до яких призводять неефективні управлінські рішення.

Відчутні фінансові втрати й банкрутство окремих банків переконують у тому, що загалом ефективне управління банком не- можливе без своєчасної бухгалтерської інформації про його реальний фінансовий стан. Зрозуміло, що оцінити успішність облікової політики комерційних банків є надзвичайно складним завданням. Але цілком безперечно, що бухгалтерський облік є важ­ливим елементом структури внутрішнього контролю, сприяє підвищенню його якості. Свою ефективність система бухгалтерського обліку підтверджує за умов прибуткової, високорентабельної діяльності комерційного банку як господарюючого суб’єкта.

Отже, предмет «Бухгалтерський облік і прийняття рішень у банках» є одним із профілюючих у підготовці магістрів за програмою «Облік та аудит у банках».

Навчальним планом передбачено 32 години лекційних і 24 години практичних занять. Цей курс є логічним продовженням дисциплін з обліку, які вивчалися на попередніх етапах підготовки бакалаврів з економіки.

Мета курсу: студенти-магістри мають оволодіти методикою бухгалтерського обліку основних банківських операцій на такому рівні, щоб по закінченні навчання вони змогли якнайкраще орієнтуватися в питаннях облікової політики банку і надалі адаптувати здобуті знання у процесі діяльності за фахом «Облік та аудит у банках».

Загальні завдання курсу

1. Засвоїти теоретичний курс (лекційні заняття) за темами типової програми.

2. Закріпити теоретичні знання на практичних заняттях виконанням облікових завдань за темами лекцій.

3. Навчитися швидко вибирати варіант дій щодо конкретних бухгалтерських ситуацій.

4. Вивчити нормативні документи Національного банку України з обліку конкретних банківських операцій.

5. Набути навичок роботи в групах під час опрацювання проблемних питань обліку окремих операцій, щодо яких немає затверджених інструкцій НБУ.

6. Перейматися почуттям високої відповідальності за результати на­вчання і встановити тісний зворотний зв’язок з викладачем, який надає допомогу студентам у процесі навчання та оцінює ступінь успішності їх дій.

Типова програма

Навчальний матеріал за курсом «Бухгалтерський облік і прийняття рішень у банках» спрямований на практичну діяльність у майбутньому і включає такі теми:

1. Роль обліку в системі управління комерційним банком та основи його організації.

2. Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків.

3. Організація аналітичного обліку в комерційних банках.

4. Кореспондентські відносини між банківськими установами.

5. Відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті і режим функціонування цих рахунків.

6. Облік касових операцій у комерційних банках.

7. Облік операцій комерційного банку за безготівковими розрахунками.

8. Облік капіталу банку.

9. Облік доходів та витрат комерційного банку.

10. Облік кредитних операцій.

11. Облік депозитних операцій установ комерційних банків.

12. Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами установ комерційних банків.

13. Облік операцій в іноземній валюті.

14. Бухгалтерський облік основних засобів та нематеріальних активів комерційних банків.

15. Облік лізингових операцій.

Охарактеризуємо стисло кожну із цих тем.

Тема 1. Роль обліку в системі управління комерційним банком та основи його організації

Предмет і метод бухгалтерського обліку. Характеристика елементів методу. Передумови та необхідність поділу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський. Значення та методика податкового обліку в системі комерційних банків. Взаємозв’язок та відмінності в методах здійснення бухгалтерських проведень за господарськими операціями банку в системі фінансового та податкового обліку.

Бухгалтерські документи (клієнтські, внутрішньобанківські) та регістри бухгалтерського обліку. Їх характеристика, документо- обіг. Функції відповідальних виконавців банку, порядок розподілу службових обов’язків та окремих ділянок обліку за відповідальними виконавцями. Функціональні обов’язки головного бухгалтера банку, контроль за роботою відповідальних виконавців. Зміни в організації обліку та складанні звітності банку у зв’язку з реформуванням бухгалтерського обліку в банківській системі України.

Тема 2. Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків

Особливості побудови Плану рахунків: мультивалютність, подвійний запис операцій за позабалансовими рахунками, нові вимоги до аналітичних рахунків, наявність управлінського обліку. Принципи побудови Плану рахунків: безперервність діяльності; стабільність правил бухгалтерського обліку; обачливість; нарахування доходів та видатків; дата операції; окреме відображення активів та пасивів; прийнятість вхідного балансу; перевага змісту над формою; оцінка; відкритість; консолідація, суттєвість.

Класифікація рахунків в Плані рахунків за видами контрагентів, характером операцій і ступенем зниження ліквідності.

Ведення синтетичного обліку за балансовими рахунками. Формування інформації про операції, що їх виконує банк за цими рахунками, та відображення результатів операцій за залишками на синтетичних балансових рахунках у фінансовій звітності.

Структура класів Плану рахунків: рахунки порядку ІІ—ІV. Логічні схеми взаємозв’язку між рахунками груп окремих розділів.

Поняття контррахунків та їх характеристика.

Характеристика позабалансових рахунків класу 9; особливості об­ліку операцій за системою подвійного запису за цими рахунками. По­рядок визначення позабалансових рахунків (активний або пасивний).