1.Поняття світогляду. Відношення «людина-світ» як основні світоглядні проблеми

Світо́гляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності. Світогляд людини зумовлений особливостями суспільного буття та соціальними умовами.

До його складу входять і грають в нім важливу роль узагальнені знання - повсякденні, або життєво-практичні, професійні, наукові.

У світогляді за допомогою відчуттів, образів, понять, ідей, теорій відбувається освоєння різних типів відношення «людина — світ». В структурі світогляду виділяють чотири аспекти, що розкривають типи відношень «людина—світ»: 1. Онтологічний. У цьому аспекті світогляду найсуттєвішою є проблема співвідношення буття світу і людського буття, тобто те, яким чином і якого мірою зовнішні фактори визначають сутність людини, мету, цінності та способи її існування.

2. Гносеологічний .У цьому аспекті розкривається пізнавальне ставлення людини до світу і самої себе. Цей світоглядний аспект покликаний відповісти на питання про мету пізнання світу й самопізнання людини.  3. Практичний, або праксиологічний. У цьому аспекті світогляду розкривається ставлення людини до світу і самої себе з погляду можливості, меж і способів її діяльності. Найсуттєвішим тут є питання про свободу волі людини і те, як вона має діяти, щоб досягнути своєї мети, сенсу життя в цілому. 4. Аксеологічний. У цьому аспекті відбувається осмислення цінностей людського життя .Через аксеологічний аспект пропонується вирішення проблеми сенсу життя людини.

2.Історичні типи світогляду:міфологія,релігія,філософія,наука

Одним з варіантів класифікації типів світогляду є історичний.Це - міф, релігія та філософія,наука. Всі вони е формами фіксації досвіду духовно-практичного освоєння світу.

Міф - найдавніший за часом виникнення тип світогляду. Специфічною його рисою є домінування в ньому першого рівня світогляду - світовідчуття. Приймаючи до уваги цей момент, період існування міфу називають дитинством людства. Проявом домінування в міфі світовідчуття є відсутність в ньому в загальнозначущій теоретичній формі відповідей на головні проблеми світогляду.

Релігія - другий історичний тип світогляду. Основою його є світорозуміння як рівень світогляду. Тут спостерігається формування певної картини світу. Спільним з міфом моментом є елементи віри. Відмінність же полягає в руйнації тієї безпосередньої єдності людини і світу, яка є основою міфу. На перший план в релігії виходить протиставлення людини і світу. Його передумовою є подолання всезагального одухотворення природи.

Філософія - найбільш зріла форма світогляду, тобто форма розв'язання питань: Що є людина? Що є світ та на яких принципах має будуватись ставлення людини до світу? В філософії як фундаментальна здатність людини постає здатність самоусвідомлення. В зв'язку з цим специфічну рису філософії справедливо вбачають в тому, що вона - теоретична форма розв'язання світоглядних проблем .

Науковuй свiтогляд є теоретичною формою ставлення до світу. Cвіт у ньому об'єктивно розглядається таким яким він є незалежно вiд людини, а людина вбачається в ньому тiльки частиною світу - природи чи суспiльства. Теоретичне ставлення до світу дало змогу людинi поставити закони природи собi на службу i створити комфортний світ цивiлiзацiї.