Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_predmet_i_metod.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
136.7 Кб
Скачать

Заліковий модуль 1 Загальні принципи

економічного розвитку

Змістовний модуль 1

Тема 1. Предмет і метод політичної економії

План

1.1. Політекономія як універсальна економічна наука.

1.2. 3арождение і розвиток політичної економії. Школи і навчання.

1.З. Методологія і методи політекономії.

1.4. Економічні закони і категорії, їх класифікація.

1.5. Функції економічної теорії.

1 .Політекономія як універсальна економічна наука

В складному переплетенні біологічних і соціальних, матеріальних і духовних сторін життя людини економічна теорія аналізує вирішальну область життєдіяльності людей, а саме сферу виробництва і розподілу життєвих благ в умовах обмежених ресурсів, без якої б були неможливі всі інші багатоманітні форми реалізації особових і суспільних інтересів.

Основна проблема, яка при цьому виникає, полягає в тому, що матеріальні і духовні потреби суспільства практично безмежні, а ресурси, за допомогою яких вони можуть бути задоволений, обмежений і дефіцитний: Дефіцитність ресурсів обумовлює і обмеженість випуску кінцевого продукту. Отже, суспільство не може споживати стільки, скільки хоче. Воно постійне стикається з вибором: яка кількість, і якого продукту слід провести. При повному використовуванні наявних ресурсів збільшення випуску одного продукту можливо лише за рахунок скорочення виробництва якого-небудь іншого.

Стикаючись з цими проблемами, суспільство постійно повинне вирішувати, що, як і скільки проводити і як розподілити проведене щоб максимально задовольнити потреби. Інакше кажучи, щоб досягти життєво важливої мети потрібно в середовищі свого незаселеного, яке стародавні греки називали ойкос, діяти в певному порядку (греч. – номос). Цей вид людської діяльності отримав назву економіка, тобто уміння управляти господарством.

Предметом вивчення економічної теорії є вивчення закономірностей розвитку суспільного виробництва і обґрунтовування вибору господарюючими суб'єктами способів оптимального використовування обмежених ресурсів з метою задоволення потреб індивідів і суспільства, що ростуть.

Термін «політична економія» упроваджений французьким вченим А. Монкретьєном в 1615 році, означав мистецтво державного управління господарством. Його поява була обумовлена роллю держави, що росте, в процесі первинного формування капіталу і розвитку торгівлі.

Економіка – це ті види діяльності людей, які дозволяють їм забезпечувати собі матеріальні умови і духовні блага для життя на Землі.

Задачі економічної теорії:

1. описати і пояснити процеси виробництва і обігу;

2. забезпечити належну економічну поведінку господарських суб'єктів.

Звідси витікає позитивна і нормативна економіка.

Позитивна економіка описує факти, умови, відносини в середовищі економіки, розкриває економічні закони і закономірності. Нормативна економіка охоплює моральні і вартісні оцінки економічних явищ і процесів, використовуючи знання позитивної економіки. Таким чином, позитивна економіка займається пізнанням і дією економічних законів, а нормативна економіка – їх використовуванням.

Сучасна економічна теорія – це система економічних наук, зв'язаних загальним предметом, – економічними відносинами. При цьому кожна складова частина економічної теорії має свій безпосередній предмет. Як основні структурні частини сучасної економічної теорії можна виділити наступні:

- теорія раціонального (ефективного) використовування обмежених ресурсів – аналіз функціонування економічних відносин на мікрорівні (мікроекономіка) і макрорівні (макроекономіка);

- соціально-економічна теорія – аналіз економіки як соціально-економічної системи, аналіз економічного ладу і конкретних моделей економіки;

- інституційна економічна теорія, яка розглядає переважно організаційно-економічні відносини;

- особливе місце в економічній теорії займає історія економічної теорії, яка дає історичний погляд на розвиток економічної науки.

Основна відмінність «Економікс» (економічної теорії) від політекономії полягає в тому, що «Економікс» намагається розкрити суть предмету не на рівні єства, глибинних внутрішніх причинно-наслідкових зв'язків і відносин, а на рівні явища, зовнішніх поверхневих зв'язків. Таке визначення указує на більш прикладний характер «Економікс», узагальнює досягнення конкретних економічних дисциплін.

Політична економія є наукою про закони, які управляють виробництвом, обміном, розподілом і споживанням матеріальних благ в людському суспільстві і вважає закони об'єктивними. «Економікс» вважає економічні закони законами вірогідності. Політекономія вивчає закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон грошового обігу, закон концентрації виробництва і т.п.

«Економікс» розглядає закон рідкості, закон попиту, що знижується, закон убиваючої прибутковості, закон убиваючої граничної корисності товарів і ін. Таким чином, головна відмінність політекономії від «економікс» укладена в тому що політекономія більше уваги уділяє з'ясуванню єства економічних законів, тоді як «економікс» вивчає найфундаментальніші поняття.