Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 1.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
142.85 Кб
Скачать

Заліковий модуль № 1.

Побудова XML- документа на базі інформаційної моделі

Лекція №1. Інформаційні моделі. Базова модель Семантичного Веба.

План лекції

  1. Предмет, об’єкт, обсяг дисципліни. Структура дисципліни і її зв’язок з іншими дисциплінами. Значення дисципліни „Мовна модель сучасного інформаційного простору ” у професійній підготовці фахівців, менеджерів. Вимоги до вивчення дисципліни. Форми й методи проведення навчальних занять. Форми контролю знань. Література, що рекомендується з дисципліни.

  2. Інформаційні моделі. Типи моделей та їх класифікація. Поняття про базову модель Семантичного Веба. Історія виникнення Семантичного Веба, його практична реалізація та перспективи розвитку.

Основні питання для самоконтролю:

  1. Назвіть типи та класифікацію моделей?

  2. Яке призначення інформаційного моделювання?

  3. Що таке Семантичний Веб?

  4. Чим відрізняється Інтернет від Веба?

  5. Хто та у якому році запропонував Семантичний Веб?

  6. Що було розроблено при створенні звичайного Веба?

  7. Що таке синтаксис та семантика мови?

  8. Які рівні Семантичного Веба існують?

  9. Проекти Семантичного Веба?

  10. Задачі, які вирішує Семантичний Веб?

  11. Чим відрізняються URI від URL?

Завдання для самостійної роботи студента:

Ознайомитися з мовними моделями Unicode, Namespaces, Rules: Rif, Query: Sparql, Proof, Trust, Crypto, які входять до складу базової моделі Семантичного Веба.

Основні вимоги до валідних XML – документів.

Дати порівняний аналіз коректно сформованих валідних XML – документів.

Оцінити переваги використання валідних документів.

Ознайомитися з програмною моделлю, знайомою як Об’єктна модель XML – документа або DOM (Document Object Model).

Зв’язок XML – документа з HTML – сторінкою за допомогою DOM.

Побудова DOM - сценарію.

Програмна модель Data Sourse Object (DSO).

XML – Schemа.

Основна література

  1. Стешенко І.В., Литвак О.Г. Конспект лекцій Мовна модель сучасного інформаційного простору 2009, - 100 с.

  2. W3C, The Semantic Web Home Page. – http://w3.org/sw/

  3. Тим Бернерс-Ли, Джеймс Хендлер и Ора Лассила. Семантический Веб - http://ezolin.pisem.net/logic/semantic_web_rus.html

Хід лекції

Питання 1. Предмет, об’єкт, обсяг, дисципліни. Структура дисципліни і її зв’язок з іншими дисциплінами. Значення дисципліни „Мовна модель сучасного інформаційного простору ” у професійній підготовці фахівців, менеджерів. Вимоги до вивчення дисципліни. Форми й методи проведення навчальних занять. Форми контролю знань. Література, що рекомендується з дисципліни.

Дисципліна “Мовна модель інформаційного простору ” будується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін, як “Вища математика ”, “Економічна інформатика ”, “Комп’ютерні мережі ”. У свою чергу вона є фундаментом при вивченні студентами більшості спеціальних дисциплін економічного напрямку.

Мета дисципліни: освоєння мовних засобів моделювання сучасного інформаційного простору та оволодіння сучасними методами моделювання інформації для використання їх при подальшому навчанні та в своїй професійній діяльності.

Завдання дисципліни: вивчення теоретичних основ моделювання та мовних засобів для створення семантичних моделей інформаційного простору.

Предмет дисципліни: система мовних засобів для моделювання сучасного інформаційного простору.

Зміст дисципліни: розкривається в змістових модулях:

Інформаційні моделі. Базова модель Семантичного Веба.

XML (Extensible Markup Language) ― мова опису та збереження данних у Семантич-ному Вебі.

RDF (Resource Description Framework) та RDFS (RDF Schemа) ― мови опису ресурсів у Семантичному Вебі.

OWL ― мова описування онтологій у Семантичному Вебі. Система Protege для створювання онтологій.

RSS ― мова передачі даних з одного сайту на другий у Семантичному Вебі.

Засвоєння студентами основних положень цієї дисципліни поряд з освітньо-пізнавальними має і науково-прикладне значення на початковому етапі навчання і формування фахівця загалом.

При організації навчання за кредитно-модульною системою використовується модульно-рейтингова система оцінювання знань студентів, яка передбачає накопичення балів за виконання усіх запланованих видів робіт. Система оцінювання знань, як система контролю успішності студента включає наступні види:

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку і визначення рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочій навчальній дисципліни . Вони можуть бути різними: усне опитування, обговорення проблемних питань, розв’язання ситуаційних завдань, виконання тестів, виконання аудиторних (самостійних завдань) та позааудиторних контрольних (індивідуальних завдань) робіт тощо.

Модульний контроль за окремий заліковий модуль здійснюється під час проведення останнього практичного заняття в межах окремого залікового модуля, так і у вигляді проведення модульної контрольної роботи (МКР), який окремо передбачені змістом робочої навчальної програми. Переважна форма проведення модульного контролю – виконання за встановленим кафедрою порядком тестових завдань, які представлені у виді питань в повному обсязі у робочій навчальній програмі або видані студентам у вигляді окремих матеріалів (індивідуальної роботи).

Підсумковий модульний контроль є відображенням рівня опрацювання студентом теоретичного та практичного матеріалу, рівня засвоєння ним вказаного матеріалу. Оцінка підсумкового модульного контролю відображає результат накопичення студентом балів протягом вивчення навчальної дисципліни у повному обсязі. Ця оцінка виставляється студенту за двома значеннями: за бально-рейтинговою шкалою (від 1 до 100 балів), що відповідає конкретній оцінці за шкалою ЕСТS (A, B, C, D, E, FX, F), та за національною шкалою (від 2 балів (незадовільно) до 5 (відмінно) балів). Оцінка підсумкового модульного контролю за навчальну дисципліну є підставою для: а) зарахування цієї оцінки як остаточної; б) включення прізвища студента до списку осіб на семестровий (академічний) контроль. Пункт б) означає, що студент бажає підвищити свою оцінку, яку він отримав за результатами підсумкового модульного контролю, або він не набрав належної мінімальної кількості балів ( 35 – оцінка F за шкалою ECTS) за навчальну дисципліну.

Повний і остаточний підсумок вивчення студентами навчальної дисципліни здійснюється під час семестрового (академічного) контролю. При семестровому контролі враховуються результати всіх попередніх видів контролю вивчення навчальної дисципліни.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання індивідуальних (професійно-орієнтованих) завдань має на меті вироблення умінь, необхідних для вирішення професійних завдань.

Алгоритм виконання

    1. Ознайомтеся з вимогами до індивідуального завдання.

    2. Ознайомтеся зі змістом індивідуального завдання.

    3. Визначте, чи доводилося Вам виконувати подібні завдання.

    4. Проаналізуйте теоретичний матеріал, необхідний для виконання індивідуального завдання.

    5. Визначте питання, на які Ви не можете дати відповіді самостійно, та зверніться з ними на консультації до викладача.

    6. Конкретизуйте завдання, які Ви маєте вирішити в ході виконання індивідуального завдання.

    7. Складіть розгорнутий план виконання завдання.

    8. Підберіть методи виконання завдання.

    9. Виконайте індивідуальне завдання відповідно до плану.

    10. Проаналізуйте, чи всі поставлені завдання Ви виконали.

    11. Внесіть, при потребі, корективи до виконаного завдання.

    12. Оформіть завдання відповідно до вимог.

    13. Здайте завдання викладачу у зазначений термін.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Підготовка до модульного контролю, підсумкових заліків має на меті узагальнення та систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни у цілому.

Алгоритм виконання

  • Ознайомтеся з переліком питань та завдань до залікового модулю.

  • Підберіть підручники, інструктивно-методичні матеріали або іншу довідкову літературу, необхідну для підготовки (її перелік Ви можете знайти в інструктивно-методичних матеріалах до модуля або курсу).

  • Перегляньте зміст кожного питання, користуючись власними конспектами або підручниками.

  • Визначте рівень знань з кожного питання.

  • Визначте питання, які потребують ретельнішої підготовки (опрацювання додаткової літератури, складання конспектів, схем, розв' язання окремих типів задач тощо). З цією метою зверніться до алгоритму підготовки теоретичних питань до семінарських занять та виконання практичних завдань до лабораторних занять.

  • Для самоперевірки перекажіть теоретичні питання або вирішить практичне завдання.

Примітка:

При виконанні завдань, винесених на самостійне опрацювання, Ви можете звертатися за консультацією до викладача. Про час проведення консультацій повідомляє викладач.

Теми, які у повному обсязі виносяться на самостійне опрацювання, та індивідуальні завдання студент має здати викладачу на консультації (дату проведення консультації повідомляє викладач).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]