Лекція № 6 Світові релігії Іслам.

1. ЗАГАЛЬНА|спільна| ХАРАКТЕРИСТИКА ІСЛАМУ

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ|становища| ВІРОВЧЕННЯ ІСЛАМУ

3. ОСНОВНІ ТЕЧІЇ В ІСЛАМІ

29 November, 2005 27 Shawwal, 1426

1. Загальна|спільна| характеристика ісламу

Термін «іслам» в перекладі|переведенні,переказі| з арабського означає «покірність|покірливість|», а того, хто прийняв цю релігію, називають «вірним» (араб, муслім|). Звідси друга назва цієї релігії — мусульманство. У Європі її колись також іменували «магометанством», від латинізованої форми імені її основоположника: Мухаммада — Магомет.

Іслам — найбільш молода з|із| світових релігій. Вона виникла на початку VII в. у|в,біля| кочових і напівкочових народів семітської мовної сім'ї, які жили на території Аравійського півострова.

Іслам — друга по чисельності послідовників світова релігія. Сьогодні її сповідають 1 млрд. 150 млн. чоловік в більш ніж 120 країнах світу. Найбільшого поширення іслам набув в Африці (50% населення) і Азії (20% населення). У географії ісламу чітко простежується|просліджується| одна закономірність: компактність його розміщення. Майже половина мусульман світу|світу| проживає в чотирьох країнах: Індонезії, Пакистані, Бангладеш, Індії. Приблизно 3/4 мусульмани живуть в 35 країнах, де вони складають 95—99% населення. У інших державах мусульмани часто|частенько| представляють|уявляють| замкнуту національну і релігійну общину, яка за чисельністю складає всього декілька відсотків|проценти| населення країни.

Пояснення ісламу слід шукати в обставинах його виникнення. Якщо інші світові релігії з'являлися|появлялися| в країнах з|із| попередньою тисячолітньою культурною традицією, з|із| достатньо|досить| розвиненими національно-державними релігіями, з|із| державним і соціальним ладом, що склався, то іслам формувався в умовах перехідного між первісністю і власне цивілізацією ранньокласового| суспільства|товариства|, без якого-небудь єдиного політичного центру, з|із| надзвичайно сумішшю вірувань. Тому іслам до певної міри став об'єднуючим початком, що перетворив роз'єднані кочові, напівосілі і осілі племена на одну з найбільш масштабних і впливових цивілізацій в історії людства.

Звернемо увагу і на надзвичайно успішний розвиток ісламу. За відносно короткий історичний період іслам зміг перетворитися на світову релігію. З|із| невеликої групи семітських племен виріс «мусульманський світ», що за часів свого розквіту охоплював величезну територію від Іспанії до Філіппін. Саме як позначення цього «світу» і використовується слово «іслам» (дар-ал-ис-лам) («територія, де поширена мусульманська віра»).

.

2. Основні положення|становища| віровчення ісламу

Основні положення|становища| віровчення ісламу викладені в священній книзі — Корані (араб. ал-Куран| — читання, точніше, декламація вголос наперед|заздалегідь| підготовленого тексту, подібно до словосполучень «читати лекцію», «читати вірші», «читати нотацію») – запис проповідей Мухаммеда, які він зробив в Мецці і Медіні між 610 і 632 рр. Існуючий текст Корану містить|утримує| 114 різних сур| (розділів). Велика частина|частка| Корану – повчання віруючим або полеміка у формі діалогу між Аллахом і його супротивниками|противниками|, який говорить через Мухаммеда. Хоча сури| не мають хронологічної послідовності, проте|однак| вони діляться на «мекканські|» і «мединські|». Це ділення|поділка,розподіл,поділ| відповідає періоду перебування Мухаммеда в Мецці і Медіні. У Корані, складеному після смерті Мухаммеда неначе|наче| за його розповідями|оповіданнях|, зібрані|повизбирувані| легенди, міфи, персонажі із|із| Старого і Нового Заповіту з|із| традиційними арабськими віруваннями і переказами. Адам, Ной (Нух), Аврам (Ібрагим), Мойсей|Моісей| (Муса), а також Ісус (Іса) сприймалися мусульманами як попередники пророка Мухаммеда. Легенда про Мухаммеда нагадує аналогічні легенди про християнського Ісуса.

У Корані є трансформовані міфи про Адама і Єву, створення світу і людини, про Вселенський|всесвітній| потоп і т.д. У ньому знайшли віддзеркалення|відображення,відбиття| іудео-християнські ідеї єдинобожності, посередника між Богом і людьми, божественності Священного писання, замогильної платні|плати| за мирське життя. Із стародавніх|древніх| арабських вірувань іслам позичив культ Кааби| з|із| «чорним каменем» (напевно, метеоритного походження), який давним-давно вважали|лічили| предметом поклоніння багатьох арабських племен, поклоніння духам (джинам), деяких богів, перетворених ісламом на святих. Бог племені курейшитів| Аллах перетворився на єдиного Бога всіх арабських племен. Етичне і правове вчення|навчання,вчення| ісламу в деталях викладене в Суні – збірці|збірнику| переказів (хадисів|) про те, як діяв Мухаммед в різних життєвих ситуаціях. Суна| теж|також| змінювалася, охоплюючи все нові елементи. Заснували збірку|збірник| переказів соратники Мухаммеда; канонічною книгою мусульман вона стала з|із| 9 ст. Суна| містить|утримує| матеріали з|із| різних джерел: давньоарабских| переказів, з Тори, Євангелії, творів|добутків| персидських і іранських мислителів. Суна разом з Кораном - головні джерела мусульманського права, шаріату.