Тема 4. Мотивація та винагорода
4А. Вузлові питання
Концепції мотивації особистості.
Настанови щодо мотивації працівників в організації.
Модель мотивації.
Теорія біхевіоризму.
Змістовні теорії мотивації поведінки індивіда.
Процесні теорії мотивації поведінки індивіда.
Форми винагородження за виконання робіт в організації.
Засоби заохочення працівників.
4Б. Навчальні цілі
З’ясувати основний зміст мотивації особистості.
Розглянути основні теорії мотивації поведінки людини в організаційній системі.
Ув’язати сучасні методи винагородження в організації з існуючими теоріями мотивації.
Показати вплив заохочень та покарань на функціональну поведінку працівника.
4В. Рекомендації до опанування теми
У процесі вивчення особливостей поведінки індивіда в організації важливу роль відіграє мотивація працівників та заохочення до необхідної поведінки. Мотивація визначає, чому в одній організації люди працюють інтенсивніше, ніж в іншій. Мотивація пояснює, чому люди менш здібні та менш талановиті іноді досягають більших результатів. Для того, щоб розуміти та регулювати ці процеси в організації, менеджеру необхідно знати особливості впливу мотивації на поведінку індивідів та методи, за допомогою яких вони можуть підтримувати зразки необхідної поведінки.
При вивченні теми треба звернути увагу на те, що існують різні погляди на мотивацію. Мотивацію визначають як силу, що спонукає до дії. Мотивація — це внутрішня спонука, імпульс або намір, який змушує людину робити що-небудь або діяти в той чи інший спосіб. Різні погляди на мотивацію можна об’єднати таким чином:
Аналіз мотивації, тобто діагностика мотиваційного клімату, має зосередитись на потребах, мотивах та спонуках. Саме ці чинники зумовлюють дії людини та підсилюють впливовість цих дій.
Мотивація орієнтується на процес і стосується вибору поведінки, спрямування зусиль, цілей та винагороди, на яку розраховує індивід.
У дослідженнях мотивації є два головні напрями:
Теорія задоволення роботою, яка зосереджується на тому, що стимулює людину до дій.
Теорія підкріплення або біхевіоризм.
Найпоширенішими в першому напрямі є такі теорії:
Теорії змісту (зокрема ієрархія потреб А. Маслоу, теорія гігієни Ф. Герцберга та ін.).
Теорії процесу, які концентрують увагу на виборі поведінки, що має привести до бажаного результату. До них належать такі найвідоміші теорії, як теорія очікувань В. Врума та теорія справедливості Дж. Адамса.
Постійні суперечки між прихильниками теорій задоволення роботою та теорій підкріплення точаться навколо грошей: чи є вони мотиватором?
При вивченні теми слід звернути увагу на проблеми винагороди в організації та визначення розбіжностей між мотивацією, стимулюванням та компенсацією.
Оскільки мотивація серед інструментів впливу на результативність та якість праці стоїть на першому місці, сучасним менеджерам необхідно зосередитися на діагностиці мотиваційного клімату та впровадженні змін з метою підвищення мотивації. Практика менеджменту склалась таким чином, що цій проблемі приділяється дуже мало уваги. Більш популярними інструментами є різноманітні програми стимулювання, які базуються на теорії підкріплення. Неправильне використання цих програм часто призводить до погіршення мотиваційного клімату, а не навпаки.