- •Засоби діагностики якості знань
- •2. Яке з положень характеризує практичну мету впровадження ринку в
- •12. Регулювання фінансового ринку, як правило має таку мету:
- •21. Кому в Україні належить право монопольної емісії грошей:
- •34. Із перелічених функцій національного банку назвіть ту, якої він не виконує:
- •7. За об’єктами вкладання коштів розрізняють інвестиції:
- •5. Головні аспекти ефективності управління:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
Кафедра «Менеджмент невиробничої сфери»
Засоби діагностики якості знань
СТУДЕНТІВ
з дисципліни «Ринкова трансформація економіки регіону»
галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»
напрям підготовки 6.030601 «Менеджмент»
варіативної компоненти «Менеджмент у невиробничій сфері» /«Менеджмент антимонопольної діяльності»/ «Логістика»
освітньо-кваліфікаційний рівень – «бакалавр»
форма навчання – денна
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні кафедри “Менеджмент
невиробничої сфери”
протокол № 7 від 15.12.2010
Донецьк, 2010
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ЗМІСТОВИМ МОДУЛЕМ 1:
«Ринкова трансформація економіки регіону»
1. Яке визначення найточніше розкриває сутність ринку як економічної категорії?
ринок – це місце, де люди здійснюють обмін продуктами праці відповідно до законів товарного виробництва;
ринок – це механізм, який зводить разом покупців і продавців певних товарів і послуг;
ринок – це певна сукупність відносин власності між покупцями і продавцями з приводу купівлі – продажу товарів і послуг та механізм забезпечення цього процесу згідно із законами товарного виробництва;
ринок – це відносини, що виникають між людьми у сфері обігу і здійснюються відповідно до законів товарного виробництва.
2. Яке з положень характеризує практичну мету впровадження ринку в
Україні?
а) формування інституту приватної власності;
б) підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу країни;
в) майнове розшарування суспільства.
3. Чому ринкові перетворення в Україні в середині 90-х років обернулися небажаними для суспільства економічними і соціальними наслідками?
а) українське суспільство свідомо не готове до сприйняття ринкових реформ;
б) в Україні немає виробничих, науково-технічних, освітніх, інших об’єктивних передумов переходу до ринку;
в) держава пустила ринкові перетворення на самоплив, втратила контроль за їх проведенням.
4. Під інфраструктурою ринку розуміється:
а) сукупність інститутів, служб, систем, які забезпечують нормальний режим функціонування ринку;
б) сукупність об'єктів та суб'єктів, що здійснюють свою діяльність на ринку;
в) усі відповіді вірні.
5. Сукупність грошових відносин, в процесі яких здійснюється формування використання фондів грошових ресурсів це:
a) фінанси;
б) аудит;
в) інвестування;
г) кредитування.
6. Що являє собою систему економiчних та правових вiдносин, пов'язаних iз купiвлею-продажем або випуском і обiгом фiнансових активiв:
а) фінансовий ринок;
б) валютний ринок;
в) світовий ринок;
г) грошовий ринок.
7. Товарно-грошова економіка це:
а) перехідна економіка;
б) ринкова економіка;
в) грошова економіка;
г) державна економіка.
8. Фінансові установи, які здійснюють допомогу у передачі коштів від заощаджувачів до інвесторів і навпаки:
а) комерційні банки;
б) фінансові посередники;
в) депозитарні установи;
г) інвестиційні посередники.
9. Фонди, які забезпечують працiвникiв доходом пiсля виходу на пенсiю у формi перiодичних виплат:
а) пенсiйнi фонди;
б) соціальні фонди;
в) страхові фонди.
10. Компанії, що є фінансовими посередниками, і здійснюють виплати своїм клiєнтам при нacтaннi певних подій, обумовлених у страховому полiсi:
а) страхові компанії;
б) транснаціональні компанії;
в) інвестиційні компанії;
г) клінінгові компанії.
11. Регулювання фінансового ринку це:
а) сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких відбувається купівля продаж цінних паперів;
б) об’єднання в єдину систему певних методів, прийомів, що задовольняють упорядковувати діяльність усіх його учасників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил для підтримки рівноваги взаємних інтересів усіх учасників;
в) об’єднання в єдину систему певних методів, прийомів, що задовольняють упорядковувати діяльність усіх його учасників;
г) сфера специфічних економічних відносин, у процесі яких формується попит та пропозиція на фінансові ресурси.