2 Захист автомобільних доріг від снігових заметів
2.1 Сніжно-хуртовинний режим автомобільних доріг України
2.1.1 Снігозахист попереджає відкладання снігу на проїзній частині доріг під час хуртовин та суттєво зменшує об’єми робіт по очищенню доріг від снігу.
2.1.2 Основний вплив на сніжно-хуртовинний режим доріг мають швидкість вітру, опади, температура та вологість повітря, сонячна радіація. Ці фактори визначають фізико-механічні властивості снігового покрову, його структуру та текстуру, закономірності переносу снігу під час хуртовин.
2.1.3 За ступенем складності сніжно-хуртовинного режиму доріг територія України поділяється на чотири регіони: 1 (надто складний режим) – північний схід та схід України (Харківська, Луганська, Донецька області); 2 – складний режим – південний та центральний степові регіони (Запорізька, південь Дніпропетровської, південь Кіровоградської, Херсонська, Миколаївська, північ Одеської областей, північ Республіки Крим); 3 – звичайний режим (інші регіони, за виключенням гірських регіонів); 4 – особливий гірський режим.
2.1.4 Сніжно-хуртовинний режим характеризується розрахунковими об’ємами снігоприносу, визначеними відповідно до заданої імовірності перевищення, середньорічною кількістю хуртовин, характером та закономірностями снігопереносу.
2.2 Визначення ступеню снігозаносимості автомобільних доріг
2.2.1 Ступінь заносимості доріг снігом залежить від сукупності місцевих природних умов та особливостей профілю і траси дороги (кліматичні умови, рельєф та рослинність прилеглої місцевості, об’єми снігопереносу та напрям дороги, поперечний профіль дороги, положення дороги в плані і т.д.).
Оскільки снігозаносимість доріг залежить від сукупності різноманітних факторів та суттєво розрізняється по довжині дороги заходи щодо захисту від заносів снігом проектуються (здійснюються) для кожної дороги індивідуально на основі досвіду експлуатації минулих років.
Від заносимості дороги в значній ступені залежить складність її зимового утримання. Дорожня служба повинна в процесі експлуатації визначати снігозаносимі ділянки доріг, встановлювати причини утворення снігових заносів, розробляти і здійснювати заходи щодо їх зменшення або запобігання.
2.2.2 Якщо снігозахист проектується вперше або за відсутності даних польових спостережень ступінь заносимості визначають виходячи з поперечного профілю автомобільних доріг (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 – Ступінь снігозаносимості ділянок автомобільних доріг
|
Ступінь снігозаносимості дороги |
Характеристика ділянки дороги |
|
Сильнозаносимі |
Виїмки глибиною до 2 м |
|
Середньозаносимі |
Нульові місця, насипи висотою до hсп, виїмки глибиною від 2 до 6 м у випадкуQввQсп |
|
Слабозаносимі |
Насипи висотою від hспдоhнн, виїмки глибиною більше 6 м у випадкуQввQсп |
|
Незаносимі |
Насипи висотою більше hнн, виїмки глибиною більше 6 м у випадкуQввQсп |
|
Примітка. hсп – розрахункова висота снігового покрову (багаторічна найбільша висота снігового покрову протягом зимового періоду з ймовірністю перевищення 5 %), м; hнн – висота незаносимого насипу, м; Qвв – снігоємність підвітряного відкосу виїмки, м3/м; Qсп – об’єм снігоприносу, м3/м. | |
2.2.3 Розрахункову висоту снігового покрову hспвизначають за даними річних максимумів висот снігового покрову, які отримують на метеорологічних станціях за період не менше 10 років (розрахунки виконують за методикою, що аналогічна наведеній в п. 2.3.5).