Підручник ВОБП

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНОДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра транспортних систем і логістики

Токмиленко Тетяна Томівна

«ВИЩА ОСВІТА І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС»

Харків, ХНАДУ – 2014

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

Навчальний посібник.

В навчальному посібнику викладаються основні етапи розвитку, особливості, положення та організація освітньої діяльності вищої школи в Україні та світі; принципи створення єдиного європейського освітнього простору, особливості та впровадження новітніх концепцій в сучасну практику української вищої освіти.

Укладач:

Токмиленко Тетяна Томівна, старший викладач кафедри транспортних систем і логістики ХНАДУ;

Рецензент:

Є.С. Альошинський, завідувач кафедри «Транспортні системи та логістика» Української державної академії залізничного транспорту, доктор технічних наук, професор.

2

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

ЗМІСТ

Вступ ...........................................................................................................	5
1. Освіта України.....................................................................................	8
1. 1 Розвиток української освіти ........................................................	8
1.2. Вища освіта незалежної України ..............................................	17
1.3.Управління освітою.....................................................................	22
1.4 Основні терміни і поняття ..........................................................	24
1.5 Роль студентства у системі вищої освіті ..............................	28
2. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного
розвитку держави ............................................................................	31
2.1.Хронологія та коротка характеристика подій у налагодженні
співробітництва України і ЄС ...............................................	31
2.2.Принципи (ідеологія) європейської спільноти ........................	32
2.3.Адаптація законодавства України до законодавства
Європейського Союзу – один із важливих інструментів
створення в Україні нової правової системи та
громадянського суспільств ....................................................	34
2.4.Науково-технічне співробітництво України та ЄС .................	36
2.5.Входження освіти і науки України у європейське
інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник
економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-
технологічного та культурного рівня ...................................	36
3. Система вищої освіти у країнах Європи та Америки ...................	43
3.1Формування системи вищої освіти Європейських країн .........	43
3.2 Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у
розвинених країнах.................................................................	46
3.3.Вища освіта у Сполучених Штатах Америки ..........................	52
3.4Система освіти Великої Британії................................................	55
3.5. Система освіти Німеччини ........................................................	58
3.6.Освіта Чехії ..................................................................................	62
4. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої
освіти країн Європи ........................................................................	63
4.1 Євро інтеграція як соціально-економічний процес .................	64
4.2. Хронології подій Болонського процесу ...................................	65
4.3. Як організовано Болонський процес ........................................	66
	3

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

4.4. Залучення європейських країн до Болонського процесу.
Основні документи Болонського процесу ...........................	68
4.5. Визначальні властивості європейської вищої освіти. (шість
цілей Болонського процесу) ..................................................	72
5.Європейська система перезарахування кредитів ECTS.................	77
5.1 Характерні особливості ECTS ...................................................	77
5.2 Загальні умови користування ECTS .....................................	79
5.3.Основні інструменти ЕСТS ........................................................	86
5.3.Болонський процес та ECTS.......................................................	94
6. Запровадження кредитно-модульної системи організації
навчального процесу у ВНЗ України ............................................	98
6.1.Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі.
Передумови входження вищої освіти України до
Болонського процесу ..............................................................	98
6.2.Основні завдання для створення умов щодо запровадження
кредитно-модульної системи організації навчального
процесу у навчальних закладах III-IV рівнів акредитації 102
6.3.Основні заходи з підготовки та програма проведення
педагогічного експерименту щодо запровадження
кредитно-модульної системи організації навчального
процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів
акредитації .............................................................................	104
6.4.Організація навчального процесу у вищих навчальних
закладах України в кредитно-модульній системі підготовки
фахівців ..................................................................................	106
7. Шляхи реалізації особистого розвитку студента ........................	110
7.1.Особистісний розвиток .............................................................	110
7.2 Компетенції фахівця транспортної галузі...............................	112
7.3.Шляхи реалізації та особистісного зростання студентів в
рамках міжнародного співробітництва ..............................	114
Література ............................................................................................	119

4

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

Вступ

Освіта є частиною процесу соціалізації особистості, представляючи собою формалізовану цілеспрямовану передачу накопиченого досвіду, знань наступним поколінням, який здійснюється в рамках відповідних соціальних інститутів.

Існує рід визначень поняття «освіта».

Освіта - цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином (навчаються) встановлених державою освітніх рівнів (освітніх цензів). Рівень загального та спеціального освіти обумовлюється вимогами виробництва, станом науки, техніки і культури, а також суспільними відносинами.

Освіта - процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок. У процесі освіти відбувається передача від покоління до покоління знання всіх тих духовних багатств, які виробило людство.

Освіта - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь, або по їх удосконаленню.

Освіта - розвиток життєвого досвіду людини. Як процес і як результат. Відповідно до ієрархічною структурою особистості освіта включає в себе три компоненти: виховання, навчання, розвиток.

У широкому сенсі слова, освіта - процес або продукт формування розуму, характеру або фізичних здібностей особистості.У технічному сенсі освіта - це процес, за допомогою якого суспільство через школи, коледжі, університети та інші інститути цілеспрямовано передає свою культурну спадщину - накопичене знання, цінності і навички - від одного покоління іншому.

Інститути освіти координують і формалізують діяльність безлічі людей, спрямовану на задоволення такої невиліковним, соціально значущої потреби, як потреби в навчанні підростаючих членів суспільства, передачі їм наукових і практичних знань, цінностей, ідеології, соціальних норм, професійних умінь і навичок. Для реалізації цієї діяльності в суспільстві сформована система

5

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

освітніх установ: середні школи, училища, технікуми, інститути, академії, університети. Навчальні програми, що використовуються в них, є стандартизованими та взаємопов'язаними, що визначає уніфікацію освіти .

У традиційному суспільстві отримання освіти в навчальних закладах було доступно не багатьом. В основному, це були релігійні діячі, священики, тобто соціальна група, представникам якої грамотність була просто необхідна для читання і тлумачення священних текстів. Для більшості ж членів суспільства процес утворення обмежувався спонтанним переймання соціального досвіду та професійної майстерності у старшого покоління.

Процес індустріалізації стимулював потребу в навчальних закладах. Поступово стало з'являтися освіта в її сучасній формі, що передбачає передачу знань за допомогою професійних педагогів, в спеціально побудованому будинку за спеціальними навчальними програмами. В даний час в процесі навчання переважають абстрактні дисципліни, так як члени сучасного суспільства повинні не тільки володіти базовими вміннями і навичками (читання, письмо, рахунок ), а й мати уявлення про навколишній їх фізичному світі, про життя суспільства, його господарської діяльності. Важливо також, щоб люди вміли вчитися самі, породжуючи нові і часом вельми специфічні форми знань.

XX століття стало переломним у розвитку системи освіти. Змінилися цілі освіти, суттєво зросла кількість людей, які мають вищу освіту, наукові звання .

Проблеми розвитку сучасної системи освіти зв'язуються з його гуманізацією, гуманітаризацією і інтернаціоналізацією.

Гуманізація освіти передбачає направлення більшої уваги інтересам, запитам особистості, її моральному розвитку; гуманітаризація означає акцентування уваги на вивченні суспільних дисциплін; інтернаціоналізація освіти веде до створення єдиної системи освіти для різних країн.

Предметом дисципліни «Вища освіта і болонський процес» є педагогічно-адаптована система понять про принципи системи Вищої освіти України та створення єдиного освітнього простору країн Європи.

Метою вивчення навчальної дисципліни згідно освітньокваліфікаційним вимогам до випускника з вищою освітою по

професійному напрямку «Транспортні технології» є

6

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

підготовка фахівця до самостійного виконання професійних обов‘язків і адаптація студента до організації навчального процесу в ВНЗ згідно вимог кредитно-модульної системи.

Основні задачі дисципліни:

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати:

-основи категорійного апарату системи вищої освіти;

-принципи створення єдиного освітнього простору;

-особливості участі ВНЗ України у створенні єдиного освітнього простору;

-основні поняття, принципи нових технологій навчання; вміти:

-використовувати документи ECTS;

-розробляти структурно-логічні схеми підготовки фахівців;

-розробляти індивідуальні графіки навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи;

-формулювати основні положення кредитно-модульної системи організації навчального процесу;

-використовувати різні джерела для збору необхідної інформації;

мати уявлення:

-з основних проблем і перспектив розвитку Вищої освіти України;

-взаємозв‘язок проблем освіти із суміжними галузями людської діяльності.

Питання до самоперевірки

1.Перелічіть предмет, мету і задачі курсу.

2.Наведіть визначення поняття «освіта».

3.Що стало визначальним для створення системи освіти.

4.З якими основними напрямками пов‘язано розвиток сучасної освіти.

5.Охарактеризуйте роль та місце освіти (вищої освіти) в суспільстві.

7

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

1. ОСВІТА УКРАЇНИ

Вища освіта в Україні має довгу і багату історію. Українських студентів, випускників та вчених вже давно знають і цінують по всьому світі. Першовідкриття та новаторські дослідження вчених, які працювали в українських інститутах та академіях, таких як Дмитро Менделєєв, Микола Жуковський і Євген Патон, є частиною загальної історії наукового прогресу світу.

1. 1. Розвиток української освіти

Народна освіта на Україні має багатовікову історію, тісно пов‘язану з усією історією українського народу.

Поширенню письменності і шкільної освіти серед східних слов‘ян сприяло створення в 9 ст. братами Кирилом і Мефодієм Слов‘янської азбуки.

Рис. 1.1 Брати Кирило і Мефодій— слов'янські просвітителі та проповідники метро християнства, творці слов'янської азбуки,

перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову

8

Вища освіта і болонський процес. Навчальний посібник.

Школи в Київській Русі виникли наприкінці 10 ст. в Києві і набули поширення в 11-12 ст. Вони створювались при церквах, монастирях і київських дворах. У школах готували служителів церкви та письменних людей, потрібних для державного управління.

В цей час має місце піднесення культури Київської Русі через зв‘язки з Візантією та іншими країнами. Основою вищої науки у ці часи на наших теренах була грецька мова, на західних українських землях вчили ще латини та німецької мови. Київський митрополит (1147-54) Климент Смолятич, талановитий письменник та філософ, писав, що в ХІІ ст. в Україні було 300–400 вчених, які добре володіли грецько. Згодом за короля Данила Галицького при його дворі вважалося цілком нормальним знання 5-7 мов. Найвищим орієнтиром в освіті за Великокняжої України-Руси була візантійська освіта, яка спиралася на надбання багатьох поколінь і за своїм рівнем стояла чи не найвище в тогочасній Європі. Але отримати її могли лише одиниці, які досягали Царгорода.

Великий князь Київський Ярослав Мудрий вважається фундатором книжності, вченості і освіти в давній Україні-Русі. У «Повісті минулих літ» говориться: «Любив Ярослав книги… Зібрав скорописців багато, і перекладали вони із грецької на слов'янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються вірні люди і насолоджуються плодами глибокої мудрості… Велика користь від навчання книжного. Книги — мов ріки, які наповнюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах — бездонна глибина… У книгах — світло мудрості…»

Монгольсько-татарське поневолення (в 13 ст.), захоплення українських земель Литвою (в 14 ст.) і Польщею (14-16 р) на довгий час загальмували розвиток освіти. У другій половині 16 ст. польською владою було створено єзуїтські школи у Львові, Луцьку, Кам‘янці-Подільському, Острозі, Барі, Вінниці, Овручі, Києві та ін. У кінці 16 – на початку 17 ст. на Україні виникли протестантські (соцініанського напрямку) школи в яких навчались діти польської і української шляхти, заможних міщан. В школах того часу викладались богосолівя, латинська, грецька і польська мови, риторика, поезія, філософія, діалектика, математика та ін. В той же час Братства українського місцевого населення (переважно купці та ремісники) відкриваюь школи, друкарні, навколо яких гуртувались

9

Токмиленко Т.Т. Кафедра транспортних систем і логістики. ХНАДУ

культурні сили. Першу братську школу було створено у Львові в 1586 р. За нею виникають братські школи в Луцьку, Вінниці, Немирові, Кам‘янці-Подільському, Києві та багатьох ін. Містах. Викладання в братських школах проводилось слов‘яно-руською мовою. Велика увага приділялась вивченню грецької а пізніше латинської та польської мов. Учнів навчали читати, писати, лічити, співати. В старших класах викладали елементи арифметики, геометрії, астрономії, музичної грамоти. Значна увага приділялось вивченню православної релігії. У 1632 р шляхом об‘єднання Київської братської і Київської лаврської шкіл було створено першу вищу школу на Україні – Києво-Могилянську колегію.

Возз‘єднання України з Росією у 1654 р. Наприкінці 17 – початку 18 ст. на Лівобережній і Слобідській Україні в багатьох населених пунктах були початкові школи. Крім цього початки грамоти поширювали мандрівні дяки-вчителі. Поширенню освіти сприяло виникнення на Україні книгодрукування.

В 1661 р. створено Львівський університет.

Значний вплив на розвиток науки і освіти на Україні у 17 та 18 ст. мала Києво-Могилянська колегія, що з 1701 р. називалась Києво-Могилянська академія. У першій половині 18 ст. в академії почали викладати математику, медицину, астрономію, географію. Було запроваджено вивчення архітектури, живописі та ін. Предметів. Вчилися в Академії здебільш діти козацької старшини, духовенства та заможних міщан. Київська академія мала значний вплив на організацію, зміст і методи навчання в багатьох навчальних закладах, зокрема Чернігівському (1700р.), Харківському (1727 р.), Переяславському (1738 р.) колегіумах. Харківський колегіум був центром освіти Слобідської України; в 1765 р. при ньому було відкрито додаткові класи, де викладались інженерні науки, артилерія, архітектура, геодезія, географія.

Наприкінці 18, в 19 і на початку 20 ст. на східній Україні освіта розвивалась тими ж шляхами, що і в Росії. На початку 19 ст. було проведено реформу шкільної освіти. Відповідно до „Статуту народних училищ‖ (1786 р.) у повітових містах українських губерній було відкрито малі (з 2-річним курсом), а в губернських центрах головні (з 5-річним строком навчання) народні училища. За „Статутом навчальних закладів, підвідомчих університетам‖(1804 р.) було встановлено таку структуру освіти: парафіяльне училище,

повітове училище, гімназія, університет. Першими гімназіями

10