19

Тема 1 предмет та метод макроекономіки. Економічні ресурси. Ринкова система.

Макроекономіка - наука про функціонування та регулювання ринкової економіки країни.

Предмет макроекономіки - це пошук шляхів ефективного викорис­тання обмежених економічних ресурсів

для найбільш повного задово­лення матеріальних потреб людей.

Матеріальні потреби - це бажання споживачів придбати та використати товари та послуги,

які приносять їм задоволення. Між товаром та послугою в економічному розумінні

немає різниці. Матеріальні потреби необмежені.

Економічні ресурси - все, що використовується суспільством для вироб­ництва товарів (послуг):

-земля - це безкоштовні блага природи, які можуть бути використані для виробництва товарів

/земельна площа, вода, атмосфера, дикий ліс, корисні копалини, ефірний простір тощо/;

-капітал: а/ реальний капітал - виготовлені засоби виробництва /споруди, обладнання, товарні запаси/;

б/ фіктивний капі­тал (гроші, цінні папери), який на відміну від РК не є обмеженим ресурсом;

-праця - це фізичні та розумові здатності людини, які можуть бути використані на виробництво товарів.

-підприємницька здатність - це здатність людини: а) проявити ініціативу об'єднання землі, праці та

капіталу; б) брати на себе підприємницький ри­зик; в) приймати послідовні цілеспрямовані рішення.

Економічні ресурси на кожен момент мають певний кінцевий обсяг і їх завжди менше, ніж хотілося б людям для задоволення потреб. Розрив між наявним обсягом ресурсів і зростаючими потребами спонукає економічних агентів до суспільного виробництва. За використання економічних ресурсів береться плата: за капітал - процент, за землю -рен­та, за працю -заробітна плата, за підприємницьку здатність -прибуток.

Завданням макроекономіки як науки є пізнання законів функціонування економічної системи, її механізму.

Практичним завданням макроекономіки є пошук шляхів ре­гулювання ринкової економіки з метою досягнення пов­ної зайнятості, стабільності та процвітання. Повна зайнятість - це ефективне використання суспільством всіх наявних економічних ресурсів. Стабільність – це такий рівень інфляції, який не береться в розрахунок фірмами та домогосподарствами при складанні своїх планів. Процвітання - це економічне зростання при мінімальному рівні інфляції.

У ринковій економіці держава виконує функції: 1/ забезпечення правової бази; 2/ захист конкуренції; З/ перерозподіл суспільного доходу; 4/ коригування структури суспільного виробництва; 5/ надання суспільних послуг.

Держава сама по собі нічого не виробляє і не постачає для економіки. Але державні органи є споживачами товарів і послуг. Держава як апарат не є власником економічних ресурсів. Для функціонування держава отримує кошти за рахунок податків, тобто безповоротних платежів на користь держави з боку фірм та домогосподарств.

Власником ресурсів є вся спільнота (суспільство) , яка виступає у вигляді “домогосподарств” та “фірм”.

Домогосподарства - це узагальнююча назва володарів + постачальників ресурсів, з одного боку, і споживачів товарів/послуг, з іншого боку. Під цією економічною категорією розуміються і окрема особа, і сім’я, і фермерська родина, і комуна.

Фірми – це узагальнююча назва виробників товарів/послуг будь-якої форми власності, юридичного статусу, розміру - від фізичних осіб (підприємців-індивідуалів) до корпорацій.

Взаємовідносини між домогосподарствами і фірмами показує схема макроекономічного кругообігу:

Ек.ресурси /фактори вироб-ва

Продаж товарів/послуг

Домогосподарства

Фірми

Витрати на закупівлю тов-в/послуг

Доходи(як оплата ек.ресурсів)

Історичні типи екон-х систем: - натурально-розподільча; - вільна ринкова (саморегуляція); - планова (державна, командна); - змішана (ринкова +держрегулювання).

Ознаки ринкової ек-ки: -приватна власність; -вільна конкуренція; -вільне ціноутворення, яке визначається попитом і пропозицією. Практична макроекономіка має показувати як узгодити регулюючі дії держави з вільним функціонуванням економіки таким чином, щоб одночасно забезпечити суспільні інтереси і не зашкодити дії ринкових регуляторів.