Державний комітет зв’язку та інформатизації україни
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
КАФЕДРА ________Телекомунікаційних__ систем_______________
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідуючий кафедрою
_______________ Беркман Л.Н.___
(підпис, прізвище)
“ ____ “ _____________ 2009 року
Лекція № 7
з навчальної дисципліни "Введення до спеціальності"
напряму підготовки _______телекомунікації________________________
освітньо-кваліфікаційного рівня _____бакалавр______________________
Тема _________Автоматичний електрозв’язок________
(повна назва лекції)
Лекцію розроблено ст. викл. Коршун Н. В.
(вчена ступінь та звання, прізвище та ініціали автора)
Обговорено на засіданні кафедри (ПМК)
Протокол № __________
“ ____ “ _____________ 2009 року
Київ
Навчальні цілі. Ознайомлення студентів з основами телефонногота телеграфного зв’язку.Поняття про комутацію.
Час - 90 хв.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ
Загальні положення______________________________________________-_5__ хвилин
Навчальні питання
1. Фізичні основи телефонного зв’язку - 20 хвилин
2. Апаратура передавання мови – 20 хвилин
3. Поняття про комутацію – 20 хвилин
4. Основи телеграфного зв’язку та передачі даних – 20 хвилин
Висновок_____________________________________________-5__ хвилин
ЛІТЕРАТУРА:
(рекомендована для студентів)
В. Г. Дурнев, А. Ф. Зеневич, Б. И. Крук, В. П. Кубанов, В. В. Романов, В. И. Иванов. Электросвязь. Введение в специальность. – М.: Радио и связь, 1988.
Текст ЛЕКЦІЇ
1. Фізичні основи телефонного зв'язку
Телефонний зв'язок призначений для двосторонньої передачі на відстань людського голосу (мови) за допомогою електричних сигналів, забезпечуючи тим самим можливість ведення переговорів.
Рисунок 7.1 – Спектри коливань:1 – первинний звук, 2 - зформований звук
Мова, як відомо, є звуковим повідомленням, що створюється голосовим апаратом і сприймається органами слуху людини. Звуки мови народжуються в мовному апараті людини при виході потоку повітря з легенів через особливу щілину, утворювану голосовими зв'язками. Вібруючі з певною частотою, голосові зв'язки періодично перекривають щілину, і повітря через неї проходить імпульсами, утворюючи звукові коливання, що розповсюджуються в повітрі. Частота цих коливань для кожної людини визначена і незмінна. Вона визначає основний тон голосу людини. Якщо частота лежить в межах 80 ... 320 Гц, то такий голос ми називаємо басом, якщо в межах 100 ... 400 Гц — баритоном, а якщо в межах 250 ... 1200 Гц — сопрано і т.д. Проте в утворенні звуку бере участь не тільки основна частота, але і величезна кількість її гармонік, що займають досить широку смугу частот. Сукупність всіх частот, створюючих звуки, прийнято називати спектром частот звукових коливань.
Після голосової щілини імпульси повітряних потоків, що представляють так званий первинний звук, проходять через систему резонаторів, утворюваних положенням язика, зубів і губ в порожнині рота і носоглотки в процесі вимовлення звуків. При цьому відбувається зміна параметрів гармонічних складових, зокрема амплітуда одних посилюється, інших ослабляється.
На рис. 7.1 показані спектри первинного і сформованого резонаторами звуку. Як видно, деякі частотні складові звуку посилені, а інші ослаблені. Посилені області спектру частот, виділені кружечками, називаються формантами. Звуки мови різних людей відрізняються числом формант і їх розташованням в частотному спектрі. Окремі звуки можуть мати до шести формант, з яких тільки одна або дві є визначаючими (основними). Вони обов'язково знаходяться в діапазоні частот 300 ... 3400 Гц, який називається діапазоном тональних частот. Між формантами лежать менш потужні складові звукових частот. Таким чином, коливання голосових зв'язок приводять до пружного коливання середовища — навколишнього повітря, сприйманому слуховим апаратом людини як звук. Мова як звукове повідомлення несе смислову і емоційну інформацію. Слуховим апаратом людини, що сприймає звук, як відомо, є вухо. Воно сприймає коливання повітряного середовища з частотами, що лежать в межах 20 ... 20000 Гц. Проте чутливість вуха до різних по частоті коливань різна. Найбільшу чутливість вухо має до частот, що лежать в межах 1000... 4000 Гц. Мінімальна потужність звуку, що сприймається вухом, називається порогом чутності. Потужність, при якій у вусі виникають больові відчуття, називається порогом больового відчуття. Вухо здатне змінювати свою чутливість до звуку залежно від потужності звукових коливань. При слабких звуках чутливість вуха висока, а при сильних — знижена. Отже, слуховий апарат людини має властивість адаптуватися до звукової обстановки.