Категорія хвильові явища

Когерентні хвилі – це хвилі, які з часом мають:

Однакові частоти.

Постійну різницю фаз.

Однакові довжини хвиль.

Однакові амплітуди.

Різниця ходу двох когерентних світлових хвиль до точки спостереження дорівнює 3/2. В точці спостереження виникне інтерференційний:

Максимум.

Мінімум.

Умова максимального послаблення світла при інтерференції:

 = 2k2

 = (2k+1)2

 = n₂ l₂ – n₁ l₁

 = nl

Принцип Гюйгенса – Френеля - це метод для кількісного опису явища:

Інтерференції.

Поляризації.

Дифракції.

Дисперсії.

Когерентними називаються хвилі , у яких

_{1 =} ₂ , ₁ - ₂ = const

A₁=A₂, ₁ - ₂  const

v₁=v₂, ₁ - ₂  const

v₁ v₂, ₁ - ₂  const

Різниця ходу двох когерентних світлових хвиль до точки спостереження дорівнює /2. В точці спостереження виникне інтерференційний:

Максимум.

Мінімум.

Умова максимального підсилення світла при інтерференції:

n₂ l₂ – n₁ l₁

 = (2m+1)2

 = 2m2

n l

Інтерференція електромагнітних хвиль - це явище накладання електромагнітних хвиль, при якому в різних точках простору виникають лише:

Максимуми амплітуди сумарної хвилі.

Мінімуми амплітуди сумарної хвилі.

Максимуми та мінімуми амплітуди сумарної хвилі.

Перерозподіл інтенсивності в просторі, який відбувається при накладанні когерентних електромагнітних хвиль називається явищем:

Дифракції.

Інтерференції.

Поляризації.

Фотоефекту.

Явище огинання хвилями перешкод за розмірами сумірних з довжиною хвилі називається явищем:

Поляризації.

Дифракції.

Інтерференції.

Фотоефекту.

Різниця ходу двох когерентних світлових хвиль до точки спостереження дорівнює 3/2.Амплітуда коливань внаслідок інтерференції буде:

А=0

0А2А

2А

4А

Період дифракційної гратки- це:

Величина не прозорого проміжку в дифракційної гратці.

Величина прозорого проміжку в дифракційної гратці.

Величина, яка дорівнює сумі прозорого та не прозорого проміжку в дифракційній гратці.

Величина, яка визначається відношенням довжини дифракційної гратки до кількості її штрихів.

У виразі  = d sin  величина d це є:

Кут дифракції

Період дифракційної гратки.

Різниця ходу променів.

Оптична різниця ходу променів.

У виразі  = d sin  величина  це є:

Кут дифракції.

Період дифракційної гратки.

Різниця ходу променів.

Оптична різниця ходу променів.

У виразі  = d sin  величина це є:

Кут дифракції.

Період дифракційної гратки.

Різниця ходу променів.

Оптична довжина.

Потік випромінювання - це ФВ рівна:

Відношенню електромагнітної енергії, яка поглинається тілом, до енергії, що доставляється на поверхню цього тіла електромагнітними хвилями в інтервалі частот від до .

Кількості енергії, яку випромінює тіло за одиницю часу.

Енергії електромагнітного випромінювання, яка випромінюється за одиницю часу з одиниці площі поверхні тіла в інтервалі частот від до .

Енергії електромагнітного випромінювання, яка випромінюється за одиницю часу з одиниці площі поверхні тіла в інтервалі довжин хвиль від до .

Інтегральна випромінювальна здатність тіла - це ФВ рівна:

Відношенню електромагнітної енергії, яка поглинається тілом, до енергії, що доставляється на поверхню цього тіла електромагнітними хвилями в інтервалі частот від до .

Потоку електромагнітного випромінювання усіх частот з одиниці поверхні тіла.

Енергії електромагнітного випромінювання, яка випромінюється за одиницю часу з одиниці площі поверхні тіла в інтервалі довжин хвиль від до .

Енергії електромагнітного випромінювання, яка випромінюється за одиницю часу з одиниці площі поверхні тіла в інтервалі частот від до .

Спектральна випромінювальна здатність тіла – це ФВ рівна:

Енергії електромагнітного випромінювання, яка випромінюється за одиницю часу з одиниці площі поверхні тіла в інтервалі довжин хвиль від до .

Рівна відношенню електромагнітної енергії, яка поглинається тілом, до енергії, що доставляється на поверхню цього тіла електромагнітними хвилями в інтервалі частот від до .

Рівна потоку електромагнітного випромінювання усіх частот з одиниці поверхні тіла.

Енергії електромагнітного випромінювання, яка випромінюється за одиницю часу з одиниці площі поверхні тіла в інтервалі частот від до .

Спектральна поглинальна здатність тіла:

Енергії електромагнітного випромінювання, яка випромінюється за одиницю часу з одиниці площі поверхні тіла в інтервалі довжин хвиль від до .

Рівна відношенню електромагнітної енергії, яка поглинається тілом, до енергії, що доставляється на поверхню цього тіла електромагнітними хвилями в інтервалі частот від до .

Рівна потоку електромагнітного випромінювання усіх частот з одиниці поверхні тіла.

Рівна відношенню електромагнітної енергії, яка поглинається тілом, до енергії, що доставляється на поверхню цього тіла електромагнітними хвилями в інтервалі частот від до .

Теплове випромінювання:

Рівноважне.

Не рівноважне.

Теплове випромінювання це:

Один з видів люмінесценції - хемілюмінесценція.

Один з видів люмінесценції - фотолюмінесценція.

Один з видів люмінесценції - електролюмінесценція.

Електромагнітні хвилі, які випромінюються будь-яким нагрітим тілом з за рахунок своєї внутрішньої енергії.

Одиниця вимірювання потоку випромінювання енергії у СІ:

Дж

Дж/м³

Дж/с

Дж/(м²с)

Чому дорівнює поглинальна здатність тіла, якщо відбивна здатність його дорівнює 0,5.

0,5.

1,0.

1,5.

2.

Випромінювальна здатність тіла залежить від:

Речовини тіла.

Температури тіла.

Агрегатного стану тіла.

Частоти (довжини хвилі).

Випромінювальна здатність тіла не залежить від:

Речовини тіла.

Температури тіла.

Агрегатного стану тіла.

Частоти (довжини хвилі).

Закон Кірхгофа для теплового випромінювання формулюється:

Інтегральна випромінювальна здатність АЧТ прямо пропорційна четвертому ступеню його абсолютної температури.

Відношення спектральної випромінювальної здатності тіла до його спектральної поглинальної здатності не залежить від природи тіла, є універсальною функцією частоти (довжини хвилі) і температури та дорівнює спектральній випромінювальній здатності АЧТ.

Довжина хвилі, яка відповідає максимальному значенню спектральної випромінювальної здатності АЧТ, обернено пропорційна його абсолютній температурі.

Величина максимуму спектральної випромінювальної здатності АЧТ прямо пропорційна п’ятому ступеню його абсолютної температури.

Закон Стефана - Больцмана для теплового випромінювання формулюється:

Інтегральна випромінювальна здатність АЧТ прямо пропорційна четвертому ступеню його абсолютної температури.

Відношення спектральної випромінювальної здатності тіла до його спектральної поглинальної здатності не залежить від природи тіла є універсальною функцією частоти (довжини хвилі) і температури та дорівнює спектральній випромінювальній здатності АЧТ.

Довжина хвилі, яка відповідає максимальному значенню спектральної випромінювальної здатності АЧТ , обернено пропорційна його абсолютній температурі.

Величина максимуму спектральної випромінювальної здатності АЧТ прямо пропорційна п’ятому ступеню його абсолютної температури.

Перший закон Віна для теплового випромінювання формулюється:

Інтегральна випромінювальна здатність АЧТ прямо пропорційна четвертому ступеню його абсолютної температури.

Відношення спектральної випромінювальної здатності тіла до його спектральної поглинальної здатності не залежить від природи тіла є універсальною функцією частоти (довжини хвилі) і температури та дорівнює спектральній випромінювальній здатності АЧТ.

Довжина хвилі, яка відповідає максимальному значенню спектральної випромінювальної здатності АЧТ , обернено пропорційна його абсолютній температурі.

Величина максимуму спектральної випромінювальної здатності АЧТ прямо пропорційна п’ятому ступеню його абсолютної температури.

Другий закон Віна для теплового випромінювання формулюється:

Інтегральна випромінювальна здатність АЧТ прямо пропорційна четвертому ступеню його абсолютної температури.

Відношення спектральної випромінювальної здатності тіла до його спектральної поглинальної здатності не залежить від природи тіла є універсальною функцією частоти (довжини хвилі) і температури та дорівнює спектральній випромінювальній здатності АЧТ.

Довжина хвилі, яка відповідає максимальному значенню спектральної випромінювальної здатності АЧТ , обернено пропорційна його абсолютній температурі

Величина максимуму спектральної випромінювальної здатності АЧТ прямо пропорційна п’ятому ступеню його абсолютної температури.

Універсальна функція Кірхгофа не залежить від:

Речовини тіла.

Обєму тіла.

Температури.

Довжини хвилі.

Поглинальна здатність сірого тіла при збільшенні довжини хвилі випромінювання

Збільшується.

Не змінюється.

Зменшується.

Вказати, який вираз для поглинальної випромінювальної здатності характеризує АЧТ:

Вказати, який вираз для поглинальної випромінювальної здатності характеризує абсолютно біле тіло:

Вказати, який вираз для поглинальної випромінювальної здатності характеризує кольорове тіло:

Вказати, який вираз для поглинальної випромінювальної здатності характеризує сіре тіло:

Спектральна випромінювальна здатність АЧТ залежить від довжини хвилі згідно з графіком:

Закон зміщення Віна ( І закон Віна) записується:

r_T /a_T = _T

_T = T⁴

_T = T⁵

Випромінювальна здатність АЧТ за гіпотезою Планка є:

Вказати правило Прево:

Відношення спектральної випромінювальної здатності тіла до його спектральної поглинальної здатності не залежить від природи тіла є універсальною функцією частоти (довжини хвилі) і температури та дорівнює спектральній випромінювальній здатності АЧТ.

Чим більше тіло випромінює енергії, тим більше енергії воно і поглинає.

температури та дорівнює спектральній випромінювальній здатності АЧТ.

Чим менше тіло випромінює енергії, тим менше енергії воно і поглинає.

Відношенню електромагнітної енергії, яка поглинається тілом, до енергії, що доставляється на поверхню цього тіла електромагнітними хвилями.

Енергія кванта випромінювання є: