Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

СТЕХ_Заочн_МНЗ-31_2013-2014 / Лекции / ЛК 03_Приоритетни напрямки_А5

.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
58.37 Кб
Скачать

ЛЕКЦІЯ № 3

Тема «Пріоритетні напрямки технологічного розвитку та прогресивні види технологій»

Теоретична технологія вивчає діалектику технології і можливість використання законів розвитку природи і суспільства для перетворення матеріального і духовного світу людини. Предмет її дослідження – процеси розвитку, що пізнаються і перетворюють діяльність людини. Основні її задачі: пізнання законів взаємодії людини з природою; вивчення можливостей та умов практичного застосування пізнаних законів та закономірностей; розробка, обґрунтування й експериментальна перевірка нових технологічних процесів.

Основна проблема теоретичної технології відноситься до розвитку системи «людина-природа». Вона полягає в тому, щоб розробити стратегію і тактику оптимального розвитку людської цивілізації на найближчу перспективу. Головним критерієм і одночасно обмежуючою умовою при вирішенні основної проблеми повинне бути виконання вимоги про неприпустимість переростання відносин між протилежностями в антагоністичні (наприклад, протиріччя між природою і технікою, між людиною і природою й ін.). З основною проблемою зв'язано багато інших проблем, таких як спеціалізація та інтеграція, систематизація процесів та їхніх форм, класифікація наук, природних і технологічних процесів.

Розвиток технології в будь-якій сфері людської діяльності (матеріальної, соціальної, духовної) супроводжується відповідним прогресом техніки при їх взаємних переходах (метаморфозах).

Перша метаморфоза технології: природна технологія, що розвивається спонтанно, перетворилася в гомотехнологію, що розвивається свідомо, цілеспрямовано. Інакше кажучи, людська технологія (гомотехнологія) виникла з природної і ґрунтується на ній. Отже, невичерпним джерелом розвитку людської технології була і залишається природа. Причини її виникнення – в інформаційній насиченості визначеного виду матерії і зміна зовнішніх умов її існування.

Спочатку наслідування природи носило нерегулярний характер, а наслідувана технологія була долею окремих індивідів, що швидко розвивалися фізично і розумово, передаючи ці здібності у спадщину і шляхом навчання. У цей період майже вся технологія була ручною. В міру пізнання природи все це ускладнювалося, вимагаючи більш тривалого навчання.

Поява елементарних знарядь праці розширило пізнання природи. Технологія ускладнилася, вимагаючи спочатку колективних зусиль, потім залучення тварин, інших природних сил. Це вимагало розвитку різних пристосувань у сполученні з інструментами. Стали розвиватися знаряддя праці, виросло озброєння технології. З цього моменту почалася її спеціалізація: окремі операції і рухи стали переходити в пристрої і пристосування. Так виникла техніка. Відбулася друга метаморфоза технології – перехід частини процесів у технічні пристрої. Технологія стала функціонуванням даних пристроїв.

Усі ці пристрої і пристосування вимагали керування з боку людини. Збільшення енергетичного оснащення техніки викликало механізацію процесів керування знаряддями праці. З'явилася більш складна в порівнянні з колишньою техніка. Окремі машини поєднуються в комплекси, потім в агрегати й автомати. Технологія перетворилася як би у функціональний придаток техніки. Це третя метаморфоза технології (автотехнологія), що багатьма фахівцями, істориками і філософами прийнята за істину в останній інстанції. При цьому на перший план висуваються сама техніка і технічний процес і убирається з поля зору людський досвід (технологія).

Четверта метаморфоза технології. У генетичному коді живих організмів зосереджена та інформація, відповідно до якої розвивається визначена особа того або іншого виду і класу. До генетичного коду природа прийшла спонтанно. Можна тільки дивуватися, наскільки генетичний код по своїх розмірах менше тієї технічної документації, що сьогодні супроводжує, наприклад, виробництво автомобіля. Це свідчить про надзвичайне відставання людських досягнень від досягнень природи, що спонтанно розвивається. Нам потрібно ще довго вчитися в неї, щоб наблизитися до подібних до результатів.

Найбільш близька до рішення задачі саморозмноження технологія, що займається створенням мікроелектронних схем на кристалах (мікроелектроніка). Великі перспективи відкриваються з використанням досягнень мікробіології, рідких кристалів і голографії. Усе це можна назвати передумовами четвертої метаморфози технології, у результаті якої в техніку повинні перейти і процеси розмноження технології. Це стане можливим тільки після повної розшифровки місії генів і освоєння синтезу білка. Четверта метаморфоза наступить десь у 2080 р. і буде продовжуватися не менш 150 років, поки не охопить основну частину матеріального виробництва. Паралельно буде відбуватися культурна революція. Тому даний період можна іменувати біотронно-культурною революцією.

П'ята метаморфоза технології, мабуть, відбудеться десь у 2180-2230 р. у результаті передачі інтелектуальних здібностей людини техніці, заснованої на біосинтезах, біотронном виробництві. Цей період можна назвати біоінтелектуальною революцією, що охопить основні області людської діяльності, звільнивши його від турбот про матеріальне виробництво.

Шоста метаморфоза технології буде супроводжуватися прискоренням природних процесів, що приведе до поліцивілізації і освоєння Сонячної системи (початок XXV століття).

Терміни метаморфоз технології повинні бути уточнені комплексними дослідженнями із застосуванням глобального моделювання природних і соціальних процесів та техногенеза.

Якісні зміни техніки пов'язані з такими етапами її прогресивного розвитку, які до цих змін виконувалися людиною. Сучасна техніка слідом за функціями безпосереднього впливу на об'єкт діяльності та енергетичні функції стає здатною виконувати управлінські функції.

Розвиток функцій техніки – це розвиток функцій людини, їхнє посилення, ускладнення. Якщо представити, що техніка зможе виконувати функції, яких немає в людини, то це буде вже не техніка.

Основні закономірності розвитку техніки детермінуються основними відносинами техніки в системі соціальної матерії і виражаються обумовленістю техніки мірою людини і мірою природи, з одного боку, і впливом техніки на людину і природу, з іншого. Таким чином, функціонально-морфологічні зміни системи технічних об'єктів можна звести до наступних основних взаємообумовлених закономірностей:

  • тенденція до посилення ступеня опосередкування у відношенні людина-природа;

  • ускладнення і розвиток системи варіативних соціальних функцій техніки;

  • якісне ускладнення морфологічної структури системи техніки, що виражається у формуванні багаторівневих технічних об'єктів.

У ХХ ст., особливо з другої його половини, відбулася поява ряду нових технологій: біотехнологія органічного синтезу штучних речовин із заданими властивостями, технологія штучних конструкційних матеріалів, мембранна технологія штучних кристалів і надчистої речовини, лазерна, ядерна, космічна технології і, нарешті, інформаційна технологія.

Справжня інформаційна революція пов'язана, насамперед, зі створенням електронно-обчислювальних машин наприкінці 40-х років, і з цього ж часу почалася ера розвитку інформаційної технології, матеріальне ядро якої утворює мікроелектроніка. Мікроелектроніка формує елементну базу всіх сучасних засобів прийому, передачі та обробки інформації, систем керування і зв'язку. Сама мікроелектроніка виникла спочатку саме як технологія: у єдиному кристалічному пристрої виявилося можливим сформувати всі основні елементи електронних схем.

Важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неї інформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною. Більш того, електронне моделювання реального світу, здійснюване в комп'ютерах, вимагає обробки незмірно більшого обсягу інформації, ніж містить кінцевий результат.

Електронне моделювання стає невід'ємною частиною інтелектуальної діяльності людства. Зіставлення «електронного мозку» з людським привело до ідеї створення нейрокомпьютерів - ЕОМ, що можуть навчатися. Нейрокомп’ютер поступає так само, як людина, тобто багаторазово переглядає інформацію, робить безліч помилок учиться на них, виправляє їх і, нарешті, успішно справляється з задачею. Нейрокомп’ютер застосовуються для розпізнавання образів, сприйняття людської мови, рукописного тексту і т.д.

Народження нових технологій завжди носило революційний характер, але, з іншого боку, технологічні революції не знищували класичних традицій. Кожна попередня технологія створювала визначену матеріальну і культурну базу, необхідну для появи наступної. Кожна зміна поколінь засобів інформаційної техніки і технології вимагає перенавчання і радикальної перебудови інженерного мислення фахівців, зміни надзвичайно дорогого технологічного устаткування і створення усе більш масової обчислювальної техніки. Це встановлення постійних еволюційних темпів носить досить загальний характер, тим більше що передова область техніки і технології визначає характерний ритм часу технічного розвитку в цілому.

Інформаційна технологія має інтегруючу властивість по відношенню як до наукового знання в цілому, так і до всіх інших технологій. Вона є найважливішим засобом реалізації, так званого формального синтезу знань. В інформаційних системах на комп'ютерній базі відбувається своєрідний формальний синтез різнорідних знань. Пам'ять комп'ютера в таких системах являє собою як би енциклопедію, що увібрала в себе знання з різних областей. Ці знання зберігаються й обмінюються в силу їх формалізованості. Розширення можливостей, що намітилося, програмування якісно відмінних знань дозволяє очікувати в найближчій перспективі істотну раціоналізацію і автоматизацію наукової діяльності. Разом з тим упровадження науки як фундаментальної основи у сучасні технології вимагають такого обсягу та якості розрахунково-обчислювальної діяльності, що не може бути здійснена ніякими традиційними засобами, крім засобів, пропонованих сучасними комп'ютерам.

Особлива роль приділяється всьому комплексові інформаційної технології і техніки в структурній перебудові економіки убік наукоємності. Пояснюється це двома причинами. По-перше, усі вхідні в цей комплекс галузі самі по собі наукомісткі (фактор науково-теоретичного знання здобуває усе більш вирішального значення). По-друге, інформаційна технологія є свого роду перетворювачем всіх інших галузей господарства, як виробничих, так і невиробничих, основним засобом їхньої автоматизації, якісної зміни продукції і, як наслідок, переведенню частково або цілком у категорію наукомістких.

Зв'язане з цим і працезбережуючий характер інформаційної технології, що реалізується, зокрема, у керуванні багатьма видами робіт і технологічних операцій. Інформаційна технологія сама створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що саморозвивається - найважливіший підсумок, досягнутий у сфері інформаційної технології.

6